Рішення № 28265160, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/15141-2012 18.12.12

За позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»

До Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»

Про стягнення 151 382,63 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Щиголь Є.В. -по дов. № 04-9/3 від 05.01.2012

Від відповідача Донець В.В. -голова правління

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»про стягнення з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»151 382,63 грн. заборгованості, яка складається з 124 260,80 грн. основного боргу та 27 121,83 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про забезпечення послугами та засобами протипожежної охорони № И/07-37-08 від 11.02.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/15141-2012 та призначено її до розгляду на 13.11.2012.

Відповідач у поданому 13.11.2012 до відділу діловодства суду відзиві зазначає, що між сторонами станом на 01.04.2012 був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, у якому відображена заборгованість відповідача в розмірі 93 195,60 грн., тоді як в позовній заяві фігурує сума 124 260,80 грн. відповідач вказує на те, що ним вже сплачено 58 247,25 грн. (11 649,45 грн. х 5). Відповідач зазначає, що найближчим часом заборгованість буде погашена.

В судовому засіданні 13.11.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.11.2012.

Позивачем 22.11.2012 до відділу діловодства суду подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 58 247,25 грн. припинити, в зв'язку з тим, що зазначена сума сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, та в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Суд приходить до висновку, що подана позивачем заява по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої пред'явлені вимоги складають 93 135,38 грн. заборгованості, з яких 66 013,55 грн. основного боргу та 27 121,83 грн. пені.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.11.2012 було оголошено перерву до 06.12.2012 та в засіданні суду було оголошено перерву до 18.12.2012.

В судовому засіданні 18.12.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.02.2008 між Державним підприємством завод «Арсенал»(виконавець) та Корпорацією «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»(замовник) було укладено договір про забезпечення послугами та засобами протипожежної охорони (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується, за завданням замовника, протягом визначеного в договорі строку надавати замовнику послуги та засоби протипожежної охорони, зокрема контролю пожежної безпеки, проведення протипожежної профілактики, вжиття заходів з пожежогасіння, а також обслуговування автоматичними системами пожежогасіння та автоматичними установками пожежної сигналізації (далі -послуги).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.2009 та наказу Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.2009 Державне підприємство завод «Арсенал»реорганізовано шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал».

Відповідно до передавального акту від 16.11.2009, затвердженого наказом Національного космічного агентства України № 376 від 18.11.2009 все майно, права та обов'язки Державного підприємства завод «Арсенал»передано до Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал».

Стаття 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися, шляхом : злиття, приєднання, поділу, перетворення.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

29.04.2011 укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої змінено виконавця за договором на Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал».

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено надані послуги, в зв'язку з чим за період з жовтня 2009 року (4 квартал 2009) по червень 2012 року (2 квартал 2012) у відповідача виникла заборгованість в розмірі 66 013,55 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 27 121,83 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розділом 2 договору встановлено наступні права та обов'язки сторін:

2.1. Виконавець зобов'язаний:

- особисто надавати останньому визначені цим договором послуги;

- забезпечувати відповідну якість наданих послуг;

- при неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це замовника.

2.2. Виконавець має право:

- отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором;

- отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором.

2.3. Замовник зобов'язаний:

- приймати від виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору та оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачених цим договором;

- забезпечувати виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.

2.4. Замовник має право відмовитись від прийняття результатів надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору та вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов'язків за цим договором.

За умовами п. 3.3. договору здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується щоквартально повноважними представниками сторін. Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

В матеріалах справи наявні наступні акти відшкодування витрат за забезпечення протипожежною охороною, підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 09/09 від 28.07.2011 про надання послуг за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 на суму 11 649,45 грн.

№10/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.01.2010 по 31.03.2010 на суму 11 649,45 грн.

№ 11/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.04.2010 по 30.06.2010 на суму 11 649,45 грн.

№ 12/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.07.2010 по 30.09.2010 на суму 11 649,45 грн.

№ 13/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.10.2010 по 31.12.2010 на суму 11 649,45 грн.

№ 14/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.01.2011 по 31.03.2011 на суму 11 649,45 грн.

№ 15/10 від 28.07.2011 про надання послуг з 01.04.2011 по 30.06.2011 на суму 11 649,45 грн.

№ 16/10 від 30.09.2011 про надання послуг з 01.07.2011 по 30.09.2011 на суму 11 649,45 грн.

Згідно платіжних доручень №№ 133, 134, 135, 136, 137 від 07.11.2012 відповідач здійснив оплату наданих позивачем послуг згідно актів № 09/09, № 10/10, № 11/10, № 12/10, № 13/10 від 28.07.2011 на загальну суму 58 247,25 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору за надання передбачених договором послуг замовник щоквартально виплачує виконавцю грошову суму на підставі отриманого від виконавця рахунку-фактури, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок виконавця протягом 5 банківських днів.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виписані та вручені відповідачу, що не заперечується останнім такі рахунки-фактури на загальну суму 34 948,35 грн.

№ 12045 від 28.07.2011 про сплату послуг згідно акту № 14/10 від 28.07.2011 на суму 11 649,45 грн.,

№ 12046 від 28.07.2011 про сплату послуг згідно акту № 15/10 від 28.07.2011 на суму 11 649,45 грн.,

№ 12060 від 30.09.2011 про сплату послуг згідно акту № 16/10 від 30.09.2011 на суму 11 649,45 грн.

Відповідач підписуючи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2012 відобразив в акті про наявність заборгованості по актам № 14/10, № 15/10 від 28.07.2011 та № 16/10 від 30.09.2011, а отже підтвердив отримання у вказаний період передбачених договором послуг.

Позивачем також подано акти відшкодування витрат за забезпечення протипожежною охороною, які з боку відповідача не підписані, зокрема № 17/11 від 31.12.2011 про надання послуг з 01.10.2011 по 31.12.2011 на суму 11 649,45 грн., № 18/12 від 31.03.2012 про надання послуг з 01.01.2012 по 31.03.2012 на суму 11 649,45 грн. та № 19/12 від 31.05.2012 про надання послуг з 01.04.2012 по 31.05.2012 на суму 7 766,30 грн.

Наявні матеріали справи свідчать та не заперечується відповідачем що вказані акти були вручені відповідачу 28.12.2011, 02.04.2012 та відповідно 22.06.2012, проте залишені ним без підпису.

Проте, доказів того, що позивачем були виписані та направлені або вручені відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг згідно актів № 17/11 від 31.12.2011, № 18/12 від 31.03.2012 та № 19/12 від 31.05.2012 не подано.

Таким чином, позивачем належних доказів виконання ним своїх зобов'язань за договором в частині надання відповідачу рахунків-фактур на оплату послуг, які, за умовами п. 3.1. договору, є підставою для сплати наданих послуг протягом 5 банківських днів, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за послуги згідно актів № 17/11 від 31.12.2011, № 18/12 від 31.03.2012 та № 19/12 від 31.05.2012 в сумі 31 065,20 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість згідно актів № 14/10, № 15/10 від 28.07.2011 та № 16/10 від 30.09.2011, яка за неоспореними відповідачем обґрунтованими розрахунками позивача становить 34 948,35 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 34 948,35 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 27 121,83 грн. пені слід зазначити наступне

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати послуг.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 27 121,83 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал»(м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 34690805) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 14307357) 34 948 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн. 35 коп. основного боргу, 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 25.12.2012.

СуддяВ.В. Сівакова