Рішення № 28265147, 19.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15184-2012 19.12.12

За позовом: Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

До: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»

Про стягнення 42 410,37 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Руденко К.М. -дов. № 516 від 11.12.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до Приватного акціонерного товариства «акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про стягнення 42 410,37 грн. страхового відшкодування, що пов'язане з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.12.11 р. на пл. Лівобережна (вул. Р. Окіпної, 2) в м. Києві за участю транспортних засобів «Opel», державний номер АА4540КЕ, та «Skoda», державний номер АА3335КА.

Ухвалою суду від 29.10.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15184-2012 та призначено її розгляд на 14.11.12 року; зобов'язано сторін надати певні документи; ухвалено направити запит до МТСБУ щодо відомостей про страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, водій якої винен у ДТП.

12.11.12. р. через службу діловодства господарського суду від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, яку було долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.11.12 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.10.12 р., які були зареєстровані службою діловодства господарського суду та залучені до матеріалів справи; оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви. Також представник позивача надав суду письмове клопотання про направлення запиту до МТСБУ, щодо отримання інформації за полісом ОСЦПВВНТЗ, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний номер АА4540КЕ.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання представника позивача, задовольнив його та ухвалою від 14.11.12 р. відклав розгляд даної справи на 28.11.12 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду від 29.10.12 р., для витребування у позивача письмових пояснень та для здійснення судового запиту до МТСБУ для витребування інформації.

28.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 5011-37/15184-2012 для надання часу для отримання доказу -постанови про виправлення описки в постанові суду в адміністративній справі № 3-9854/11, яке було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.12 р. підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.12 р. повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання позивача,задовольнив його та ухвалою від 28.11.12 р. відклав розгляд даної справи на 19.12.12 р. у зв'язку з повторною неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду в даній справі та для витребування у позивача письмових пояснень.

29.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, яку було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.12.12 р. представник позивача надав суду додаткові докази у справі, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучені до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.12 р. в черговий раз не з'явився, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.11 р. на пл. Лівобережна (вул. Р. Окіпної, 2) в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Opel», державний номер АА4540КЕ, під керуванням Кіракосян А.Ш., що належить Кіракосян Ш.А., та «Skoda», державний номер АА3335КА, під керуванням Більмача В.Л., що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Кіракосян А.Ш., керуючи транспортним засобом «Opel», державний номер АА4540КЕ, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та не дотримав безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda», державний номер АА3335КА, під керуванням Більмача В.Л., що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, чим порушив Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка ДАІ № 8925864 від 06.11.12 р. та постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.11 року в адміністративній справі № 3-9854/11, відповідно до якої Кіракосяна А.Ш. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.11 року в адміністративній справі № 3-9854/11 р., у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою Кіракосяна А.Ш. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Skoda», державний номер АА3335КА, під керуванням Більмача В.Л., що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Skoda», державний номер АА3335КА, замовив у ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

02.03.12 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «Skoda», державний номер АА3335КА.

27.07.12 р. було надано звіт спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Skoda», державний номер АА3335КА, складений оцінювчаем Горобцем В.В. (вища технічна освіта, свідоцтво оцінювача ФДМУ про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 3112 від 17.06.05 р., сертифікат ФДМУ № 11619/11 від 07.04.11 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 004-ПК від 26.01.11 р.), складеним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda», державний номер АА3335КА, становить 42 410,37 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи те, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року в адміністративній справі № 3-9854/11 Кіракосяна А.Ш., який керував автомобілем «Opel», державний номер АА4540КЕ, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «Skoda», державний номер АА3335КА, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Skoda», державний номер АА3335КА.

Відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний номер АА4540КЕ, яким керував Кіракосян А.Ш., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № АВ/1384282.

Позивач звернувся до ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс»із заявою від 25.01.12 р. про здійснення виплати страхового відшкодування за полісом № АВ/1384282 та листом (вих. № 335 від 22.08.12 р.), згідно з яким просило відповідача сплатити страхове відшкодування в розмірі 42 410,37 грн., шляхом перерахування суми відшкодування особі, яка здійснює ремонт транспортного засобу «Skoda», державний номер АА3335КА, - ФОП Тарахненко Є.В.

Однак, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду вищевказане страхове відшкодування здійснено не було.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до Приватного акціонерного товариства «акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про стягнення 42 410,37 грн. грн. страхового відшкодування, що пов'язане з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.12.11 р. на пл. Лівобережна (вул. Р. Окіпної, 2) в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Opel», державний номер АА4540КЕ, під керуванням Кіракосян А.Ш., що належить Кіракосян Ш.А., та «Skoda», державний номер АА3335КА, під керуванням Більмача В.Л., що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний номер АА4540КЕ, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1384282 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -50 000,00 грн., франшиза - 0, страхувальник -Кіракосян Ш.А., тип договору -1.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до Приватного акціонерного товариства «акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 42 410,37 грн., що пов'язане з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.12.11 р. на пл. Лівобережна (вул. Р. Окіпної, 2) в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Opel», державний номер АА4540КЕ, під керуванням Кіракосян А.Ш., що належить Кіракосян Ш.А., та «Skoda», державний номер АА3335КА, під керуванням Більмача В.Л., що належить Автопідприємству Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 979, 1166, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 35, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(вул. Фрунзе, 13 Є, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 31451838) на користь Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (вулиця Некрасовська, 7, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 03538993) 42 410 (сорок дві тисячі чотириста десять) грн. 37 коп. страхового відшкодування та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.