Ухвала суду № 28262002, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року м. Київ К-22671/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010

у справі № 2а-23531/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

з участю прокуратури Донецької області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю«Ранг»звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція у Донецькій області оскаржила їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до податкового органу декларацію за квітень 2008 р. з відповідними розрахунками суми бюджетного відшкодування і заявами про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку в розмірі 40388,00грн.

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція у Донецькій області в порушення вимог ч.2 п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не надала органу державного казначейства у п'ятиденний термін по закінченні перевірки висновок із зазначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню. Так як строк для надання висновку та перерахуванню бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 р. скінчився, виникла сума боргу з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 40388,00грн.

За результатами господарської діяльності ТОВ «Ранг»у квітні 2008р. утворилось від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду в розмірі 40388,00грн.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.п7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, до якої додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та складено довідку №4288/23-3/30102407 від 11.07.2008р. Згідно вказаної довідки, порушень позивачем вимог діючого законодавства при визначенні сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2009р. не встановлено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, за наслідками перевірок, мав надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі № 2а-23531/09/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі № 2а-23531/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко