Ухвала суду № 28260219, 20.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Л.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року справа №0503/7718/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Блохіна А.А., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2012 р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів тимчасової допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину,-

В С Т А Н О В И В :

23.08.2012 року Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області (далі по тексту-УПСЗН Артемівської міської ради Донецької області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми 3849,90 грн.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.10.2012 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради надміру виплачені кошти тимчасової допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину, в сумі 2134,90 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ґрунтуються на нормі закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.10.2012 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем по справі, оскільки не отримував кошти з держави та на його користь не було постановлено рішення про виплату допомоги, тому позовні вимоги не є обґрунтованими.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (арк. спр. 8).

03.04.2003 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист № 2-1343-2003 про стягнення 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 25% мінімальної заробітної плати з ОСОБА_2, 1968 р. н., на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

31.08.2009 року ОСОБА_4 звернулася до позивача із заявою про призначення державної допомоги дитині, батько якої ухиляється від сплати аліментів. Заяву зареєстровано за № 5057 та ОСОБА_4 попереджено про те, що у випадках, зокрема, добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти, вона повинна повідомити про це Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради протягом 3-х діб (арк. спр.6-7).

Рішенням УПСЗН про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 01.09.2009 року ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до Закону України «Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми» призначено тимчасову допомогу дитині, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, у період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року в сумі 210, 30 грн. щомісячно (арк. спр.10), згідно з рішенням від 09.02.2010 року призначено допомогу з 01.02.2010 року по 31.07.2010 року в розмірі 232,80 грн.(арк. спр.11), згідно рішення від 16.09.2010 року призначено допомогу в період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року по 276,30 грн., в період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року - 282,30 грн., згідно розпорядженнями від 27.11.2009 року та від 31.01.2010 року здійснювався перерахунок тимчасової допомоги сім'ям з дітьми.

В матеріалах справи наявні копії поштових переказів, які підтверджують виплату аліментів ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 за період з серпня 2009 року по листопад 2010 року (арк. спр.29-30).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006р. затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме який визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога).

Пунктом 2 визначені обставини коли призначається тимчасова допомога, зокрема коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років і припиняється у зв'язку з досягненням 18 років.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку призначення і виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до постанови КМУ від 22.02.2006 року №189 «Про порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» з відповідача підлягають стягненню кошти, які сплачувались ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3, як тимчасова допомога дитині, батько якої ухилявся від сплати аліментів, у розмірі 2134,90 грн., без урахуванням сплачених відповідачем аліментів на користь ОСОБА_4 у розмірі 1715грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2012 р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів тимчасової допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

А.А. Блохін

М.М. Гімон