Постанова № 28259665, 17.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року справа №2а/0570/14127/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів: Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Кравець І. Л., за участі представників позивача Гутової О. М., Волосожари Г. В., представника відповідача Гой В. П. за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/14127/2012 (суддя Загацька Т. В.) за позовом публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30 травня 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року (арк. спр. 134-136) у задоволенні позову ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» було відмовлено.

Позивач не погодився з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволенні позову.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтував наступним: 1) підставою для застосування до платника податків відповідальності за порушення правил формування податкового кредиту є не розбіжності у даних податкової накладної та Єдиного реєстру, а виявлення невідповідності змісту податкової накладної, що наявна у платника податку (покупця товарів/послуг) та реального змісту господарської операції, у якій ця накладна виписана, тому, на думку позивача, саме відсутність факту реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі, а не неузгодженість даних накладної та реєстру, унеможливлює отримання права на податковий кредит; 2) судом першої інстанції не повністю досліджені докази надані позивачем та не з'ясовано відповідність податкових накладних № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року з їх порядковим номером у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, внаслідок чого зроблений невірний висновок щодо того, що накладні є різними; 3) в акті посадова особа СДПІ безпідставно послалася на наказ ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969, який втратив чинність; 4) актом камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року № 46/15017/1-1-00165669 від 19 квітня 2012 року не було встановлено порушень у реєстрації податкових накладних; 5) позивач не вважає порушенням те, що податкові накладні № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року зареєстровані без двох чисел «00», оскільки дані викладені в накладних підтверджені витягом № 10 від 15 березня 2012 року, згідно з яким співпадають номер податкових накладних без чисел «00», дата виписки, вид документа, індивідуальний податковий номер продавця, суми ПДВ, а також підтверджені первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, про що визначився письмово (арк. спр. 156-157).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, встановила наступне.

З 28 квітня 2012 року по 8 травня 2012 року посадовою особою СДПІ у м. Донецьку була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» з питання правомірності формування податкового кредиту за лютий 2012 року, за наслідками якої був складений акт № 88/15-17/1-1-00165669 від 8 травня 2012 року (арк. спр. 8-13).

В акті вказано, що ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» віднесено суму ПДВ до податкового кредиту по податковим накладним № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року, які не зареєстровані контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в реєстр були внесені податкові накладні № 34/30 від 25 лютого 2012 року та № 42/30 від 28 лютого 2012 року. Окрім того, позивачем не було додано до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника КП «Компанія «Вода Донбасу». Таким чином, СДПІ дійшло висновку, що ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» в порушення пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969, зависило податковий кредит з податку на додану вартість на суму 46436 грн. 15 коп., у зв'язку з чим була збільшена сума ПДВ, яка підлягає сплаті за перевірений період.

На підставі акту перевірки № 88/15-17/1-1-00165669 від 8 травня 2012 року СДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30 травня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69654 грн., з якої основного платежу - 46436 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 23218 грн. (арк. спр. 7).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Донецькій області, рішенням якої № 10983/10/10-210-6 від 26 липня 2012 року скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (арк. спр.14-16, 22-25).

Позивачем до Державної податкової служби України була направлена повторна скарга, залишена без задоволення рішенням ДПС № 3101/0/61-12/10-2115 від 5 жовтня 2012 року (арк. спр. 17-21, 26-28).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Відповідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Позивачем у лютому 2012 року від Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» було отримано послуги з водопостачання на суму 279102 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 46517 грн. 07 коп. та виписано податкові накладні № 34/0030 від 25 лютого 2012 року на суму 216493 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ на суму 36082 грн. 20 коп. та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року на суму 62609 грн. 22 коп., у тому числі ПДВ 10434 грн. 87 коп. (арк. спр. 70-72). Реальність вчинення господарської операції підтверджена рахунками, актами реалізації, виписками банку.

В рішенні ДПС № 3101/0/61-12/10-2115 від 5 жовтня 2012 року зазначено, що номери податкових накладних № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року відповідають номерам, зазначеним в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року, як позивача, так і контрагента, що підтверджено матеріалами справи. Згідно з повідомленням про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних від 21 лютого 2012 року, КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомило СДПІ, що числовий номер філії (структурного підрозділу) - 30. ДПС України зазначило, що згідно з даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів розбіжності відсутні.

СДПІ наполягає на тому, що внесення контрагентом позивача в Єдиний реєстр податкових накладних № 34/30 від 25 лютого 2012 року та № 42/30 від 28 лютого 2012 року без числа «00» не надає права на формування податкового кредиту за цими податковими накладними. В той же час відповідач визнає той факт, що податкові накладні були видані Торецьким виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» за реально вчиненими господарськими операціями з включенням їх до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та формуванням податкових зобов'язань.

Попередньо ці ж податкові накладні були предметом дослідження СДПІ під час проведення камеральної перевірки, про що свідчить акт № 46/15-17/1-1-00165669 від 19 квітня 2012 року (арк. спр. 86-93). По тексту цього акту було вказано, що податкові накладні № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року видані КП «Компанія «Вода Донбасу» Донецьке РВУ та КП «Компанія «Вода Донбасу» Макіївське РВУ, що не відповідає дійсності, оскільки вони були видані Торецьким виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу». До того ж незважаючи на наявність висновку про відсутність вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкове повідомлення-рішення на підставі акту камеральної перевірки № 46/15-17/1-1-00165669 від 19 квітня 2012 року СДПІ не приймало.

В акті перевірки № 88/15-17/1-1-00165669 від 8 травня 2012 року СДПІ допустило ті ж самі порушення в частині неправильного визначення особи, яка видала спірні податкові накладні.

Посилання СДПІ в акті перевірки на порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки відповідальність за внесення податкових накладних до Єдиного реєстру несе продавець, а покупець має право, а не обов'язок звіряти дані податкової накладної та Єдиного реєстру. В даному випадку документально позивач, як отримувач послуг, та його контрагент - Торецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», довели існування господарської операції та те, що податкові накладні внесені в Єдиний реєстр № 34/30 від 25 лютого 2012 року та № 42/30 від 28 лютого 2012 року є тотожними податковим накладним № 34/0030 від 25 лютого 2012 року та № 42/0030 від 28 лютого 2012 року внесеним в реєстри виданих та отриманих податкових накладних, за якими позивач правомірно сформував податковий кредит, а його контрагент - податкове зобов'язання, та відповідач цього факту не спростував.

З огляду на викладене в даному судовому рішенні, апеляційна скарга позивача задовольняється зі скасуванням постанова суду першої інстанції та прийняттям нової постанови про задоволення позову зі стягненням судових витрат на користь позивача.

Керуючись статтями 94, 198, 202, 205, 207, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року скасувати.

Задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30 травня 2012 року.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30 травня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69654 грн., з якої основного платежу - 46436 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 23218 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» сплачений при поданні позову та апеляційної скарги судовий збір на загальну суму 1044 грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 грудня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва