Ухвала суду № 28259633, 17.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року справа №2а/0570/10381/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Кравець І. Л., за участі представників від позивача Чайкіної Е. О. за дов., відповідача Гой В. П., Соловей Н. М. за дов., за відсутності прокурора, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/10381/2012 (суддя Зінченко О. В.) за позовом публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - СДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 1 серпня 2012 року № 0000451510/13343/10/15-17/1-1/00191158.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року позов ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» було задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 1 серпня 2012 року № 0000451510/13343/10/15-17/1-1/00191158.

СДПІ не погодилося з прийнятим судовим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти апеляційної скарги СДПІ заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу встановила наступне.

20 липня 2012 року посадовими особами СДПІ була здійснена камеральна перевірка ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в установі банку за травень 2012 року, за наслідками якої було складено акт № 253/15-17/1-1-00191158 від 20 липня 2012 року (т. 1 арк. спр. 11-18). У висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем вимог пунктів 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не підтвердження факту сплати частини залишку від'ємного значення за квітень 2012 року у сумі 3005072 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 серпня 2012 року № 0000451510/13343/10/15-17/1-1/00191158 про зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 3005072 грн. (т. 1 арк. спр. 9).

Сума податкового кредиту, сформованого позивачем у квітні 2012 року, дорівнює 377 414 636,00 грн. В акті від 1 серпня 2012 року при перевірці правильності визначення податкового кредиту за квітень 2012 року СДПІ порушень встановлено не було.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у квітні 2012 року становила від'ємне значення у розмірі 146 245 484,00 грн., сума податкового кредиту, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у квітні 2012 року, 147 838 672,66 грн. (т. 1 арк. спр. 26-38). Зазначене підтверджується переліком документів, які свідчать про оплату товарів, послуг в період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, у яких у графі 12 «Рахунок» вказано внутрішньо системний номер документа кредиторської заборгованості, який формується у системі обліку ПАТ «МК «Азовсталь» SAP ERP та відображає проводки по обліку кредиторської заборгованості по кредиту балансового рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (т. 5 арк. спр. 135-221), а також реєстром платежів за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року у розрізі кредиторів (т. 6 арк. спр. 1-336). Суд першої інстанції встановив, а відповідач документально не спростував того, що сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у квітні 2012 року у повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 123 898 443,00 грн., що підтверджує право позивача на отримання заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за травень 2012 року у вказаній сумі, у тому числі в сумі 3 005 072,00 грн., яка зменшена (відмовлено у відшкодуванні) відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням. Крім того, позивачем доведено фактичне виконання правочинів, які вчинялися між ним та ТОВ «Тондо», ТОВ «Донпроменерго», ТОВ «Промметсервіс груп» по придбанню товарів (робіт, послуг), що підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, рахунками на оплату, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт, а факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 7 арк. спр. 1-39, т. 8 арк. спр. 1-204, т. 9 арк. спр. 1-192, т. 10 арк. спр.1-166, т. 11 арк. спр. 1-328).

На підтвердження дотримання вимог статті 200 Податкового кодексу України позивач надав суду платіжні доручення, на підставі яких у квітні 2012 року позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 886 672 264,75 грн., у тому числі податок на додану вартість - 147 838 672,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 67-251, т. 2 арк. справи 1-249, т. 3 арк. справи 1-249, т.4 арк. справи 1-246, т. 5 арк. справи 131-132).

Спірним, за визначенням СДПІ, є правомірність включення позивачем частини залишку від'ємного значення за квітень 2012 року у сумі 3005072 грн. за господарським операціями позивача з ТОВ «Тондо», ТОВ «Донпроменерго», ТОВ «Промметсервіс груп» до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року, оскільки наявні у справі платіжні доручення з визначенням в призначенні платежу номеру договору та його дати не можуть бути визнані належними первинним документами, оскільки в них повинно міститися посилання на номер та дату податкової накладної.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (пункт 1.2). Тобто, предметом регулювання вказаної Інструкції не є формування від'ємного значення податкового кредиту та її приписами не передбачена така обов'язкова умова як визначення в призначенні платежу номеру та дати податкової накладної.

Відсутність у наявних справі платіжних та інших первинних документів ознак визначених в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідачем документально не доведено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В постанові від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Верховний Суд України зазначив, що Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту (постанова).

Верховний Суд України в постановах від 31 січня 2011 року у справах № 21-42а10, № 21-47а10 дійшов висновку, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Виходячи з того, що позивач документально довів правомірність формування податкового кредиту спірного періоду, реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Тондо», ТОВ «Донпроменерго», ТОВ «Промметсервіс груп», а відповідач всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України документально не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, враховуючи правові позиції Верховного Суду України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга СДПІ задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 грудня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва