Ухвала суду № 28259413, 05.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року справа №2а-27472/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Грицкул В.М., Шеремет В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а-27472/10/0570 за позовом Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволені частково (а.с.24-25, 27-46 том 7).

Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові від 26.04.2010 року №0000062342/1 в частині визначення Димитровському багатогалузевому об'єднанню комунального господарства податкового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на суму 158558грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80945,4грн. та податкове повідомлення - рішення №0000052342/1, яким визначено податкового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем на суму 303065грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 122816грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.48-50 том 7).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представники відповідача в судовому засіданні у повному обсязі підтримали доводи апеляційної скарги, не заперечували проти розгляду справи у відсутність представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Позивач - Димитрівське багатогалузеве об'єднання комунального господарства зареєстровано в якості юридичної особи 22.07.1992 виконавчим комітетом Димитрівської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 328893 (т. 1 а.с. 100). Згідно з довідкою Відділу статистики у місті Димитрові від 02.11.2010, позивача включено до ЄДРПОУ за кодом 21973020 (т. 1 а.с. 103). Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого у новій редакції рішенням Димитрівської міської ради від 28.11.2005 № IV-82/15 (т. 1 а.с. 91-99).

16.01.2004 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 06038657 (бланк серії НВ № 336875) (т. 1 а.с. 101).

З 21.01.2010 року по 02.02.2010 року ДПІ у м.Димитрові проводилась планова виїзна перевірка Димитрівського багатогалузевого об'єднання комунального господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт від 12.02.2010 № 26/23-11-1-21973020 (т.1 а.с. 13-96).

Згідно висновків акту перевірки, встановлені, серед інших, порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валового доходу та валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, а також порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у період, що перевірявся.

На підставі акту перевірки, 16.02.2010 року ДПІ у м.Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000062342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 83 357 грн.;

№ 0000052342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 122 816 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у м. Димитрові (т. 3 а.с. 54-55). За наслідками розгляду скарги позивача податковим органом прийнято рішення №6 від 26.04.2010 року про результати розгляду первинної скарги, яким у задоволенні скарги позивача відмовлено (т. 1 а.с. 84-85; т. 3 а.с. 56-59).

За наслідками адміністративного оскарження, 26.04.2010 ДПІ у м. Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000062342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 83 357 грн. (т. 1 а.с. 11); № 0000052342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 122 816 грн.(т. 1 а.с. 12).

Приймаючи постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведена у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1, з огляду на таке.

З метою визначення обґрунтованості вказаних висновків акту перевірки, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі призначено судово-економічну експертизу (т. 6 а.с. 106).

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, складеного судовим експертом Машиніченком О.А., щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблено такі висновки:

1.1. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід на 59202грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202грн.) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед КП "КомунальникКомунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) наданими для дослідження документами не підтверджуються.

1.2. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202грн. у зв'язку з незменшенням валових витрат на суму безнадійної кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) не є документально обґрунтованими.

1.3. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 813596грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 40732грн., півріччя 2008р. - 129428грн., 3 квартали 2008р. - 267837грн., 2008 рік - 400788грн., 1кв. 2009р. - 135658грн., півріччя 2009р. - 211859грн., 3 квартали 2009р. - 412808грн.) у зв'язку з віднесенням до складускладу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені розрахунковими документами підтвердити не є можливим, оскільки зазначена норма не регулює порядок формування валових витрат в залежності від наявності або відсутності первинних документів оскільки зазначені обставини податкового обліку врегульовані п.п. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

1.4. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 280258грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 31640грн., півріччя 2008р. - 68635грн., 3 квартали 2008р. - 109901грн., 2008 рік - 147076грн., 1кв. 2009р. - 48843грн., півріччя 2009р. - 92955грн., 3 квартали 2009р. - 133182грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрати на придбання запасних частин, які не були використані у господарській діяльності підприємства підтвердити не є можливим.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» експертом зроблено такі висновки:

2.1. підтвердити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижене податкове зобов'язання з П.), листопад 2008р. - (-378грн.), грудень 2008р. - 14802грн.), січень 2009р. - 11348грн., лютий 2009р. - (-2478грн.), березень 2008р. - 21772грн., квітень 2009р. - 18551грн., травень 2009р. - 6084грн., червень 2009р. - 20944грн., липень 2009р. - 261грн., серпень 2008р. - 17грн., вересень 2009р. - (-4711грн.)) у зв'язку з невірним формуванням суми податкового зобов'язання по операціях з надання послуг населенню, організаціям та приватним підприємцям по вивозу твердих побутових відходів не є можливим.

2.2. висновки ДПІ у м. Димитрові про заниження податкового зобов'язання з ПДВ яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України:

- за квітень 2008р. (543грн.) - документально не обґрунтовані;

- за лютий 2009р. (353грн.), березень 2009р. (107грн.), квітень 2009р. (14грн.) - визначити документальну обґрунтованість не є можливим.

2.3. висновки акту ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ:

- за січень 2008р. (74грн.), березень 2008р. (1911грн.), квітень 2008р. (74грн.), травень 2008р. (745грн.), липень 2008р. (232грн.), серпень 2008р. 367грн.), жовтень 2008р. (163грн.), лютий 2009р. (1051грн.), квітень 2009р. (2942грн.), травень 2009р. (200грн.), липень 2009р. (873грн.), серпень 2009р. (8342гр.) - документально не обґрунтовані;

- за січень 2009р. - визначити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки не є можливим;

- підтверджується частково: за лютий 2008р. -- у сумі 806грн., за грудень 2008р. - у сумі 343грн.

Зазначений висновок експерта, з урахуванням ст.ст. 70, 82 КАС України суд першої інстанції правомірно прийняв в якості належного доказу у даній адміністративній справі в частині, що стосується документальної необґрунтованості певних висновків акту перевірки ДПІ у м. Димитрові.

1. В акті перевірки зазначено, що порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виразилось в заниженні валового доходу на 59202 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202 грн.) у зв'язку з не віднесенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» (за отримані роботи по договору № 67 від 02.07.2002 - на суму 59202 грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007).

З урахуванням пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу звітного періоду належить лише та сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, перебіг строку стягнення якої закінчується у вказаному звітному періоді.

Згідно акту перевірки (т.1 а.с.19), підприємством в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів за 1кв. 2008р. (по рядку 01.6 декларації) не віднесена сума кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002 на суму 59202 грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Вказаний висновок в акті перевірки ДПІ ґрунтується на підставі даних акту звірки б/н від 31.12.2007 р.

Згідно вказаного акту звірки виконаних взаємних розрахунків, станом на 01.07.2004 КП «Комунальник» надало в адресу Димитрівського БОКГ послуги на загальну суму 66302,82 грн., в свою чергу Димитрівське БОКГ надало в адресу КП «Комунальник» авто послуги на суму 5963,76 грн.

Отже, сума заборгованості Димитрівського БОКГ перед КП «Комунальник» станом на 01.07.2004р., згідно вказаного документу, складає 60339,06 грн.

Зазначеним документом боржник - Димитрівське БОКГ визнає наявність боргу, що у відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг строку позовної давності.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 168/704, визначений зміст у первинних документах обов'язкових реквізитів для надання їм юридичної сили і доказовості. Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Вказаний вище акт звірки виконаних взаємних розрахунків, на основі якого ґрунтуються висновки акту перевірки, не містить посилання на договір (первинний документ), відповідно якого Димитрівське БОКГ здійснювало взаєморозрахунки з КП «Комунальник», а також не містить дату здійснення господарських операцій.

Внаслідок чого, суд першої інстанції, з урахуванням в тому числі ст.ст. 256, 257, 261, ч.ч. 1-3 ст.264 Цивільного кодексу України, прийшов до обґрунтованого висновку, що податковий орган не мав права посилатися на акт звірки як на підставу визначення дати початку перебігу строку позовної давності, а також, що вказані у акті взаєморозрахунки здійснювались відповідно до договору №67 від 02.07.2002.

Згідно з довідкою Димитрівського БОКГ №01-11/181 від 22.02.2011р., на підприємстві договір №67 від 02.07.2002 р. не зберігся, документ по претензійній роботі відсутній.

У акті перевірки, відсутні посилання на зміст договору №67 від 02.07.2002р. (яким визначаються умови поставки товарів (робіт, послуг), умови (види розрахунків, строки оплати) розрахунків за отримані товари (роботи, послуги)), на первинні документи (накладні, акти прийому-передачі, тощо), на підставі яких сформована вказана кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008р. по договору №67 від 02.07.2002р., на листи узгодження, договори, інші документи якими визначається дата наставання права вимоги кредитора по вказаній заборгованості станом: на 01.01.2008р., на платіжні доручення, виписки банку, акти звірок, акти взаємозаліків і інші первині документи, які містять дані про взаєморозрахунки, пов'язані з погашенням кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002р. станом: на 01.01.2008р., на інші первині документи, а також регістри бухгалтерського і податкового обліку, які містять дані щодо формування строку позовної давності по кредиторській заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002р. - у сумі 59202,05 грн. станом на 01.01.2008р. Як правильно вказав суд першої інстанції, зазначені обставини, свідчать про порушення відповідачем при оформленні результатів перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, що втратив чинність, але діяв на час проведення перевірки та оформлення акту перевірки ДПІ у м. Димитрові, а також доводять необґрунтованість відповідними документами зазначених висновків акту.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що висновки акту перевірки ДПІ про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід за 1 кв. 2008р. на 59202грн. є документально не обґрунтованими.

Крім того, такий висновок суду першої інстанції в повній мірі узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід на 59202грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202грн.) у зв'язку з не віднесенням до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) наданими для дослідження документами не підтверджуються.

2. У акті перевірки зазначено (т. 1 а.с. 24), що позивачем в порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зменшені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму кредиторської заборгованості по договору №67 від 02.07.2002р. на суму 59202грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, що призвело до завищення валових витрат за 1кв. 2008р. на суму 59202грн.

Вказаний висновок в акті перевірки про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано даними акту звірки б/н від 31.12.2007 року, оцінка якому була надана судом вище. Оскільки на підставі наданих документів не можливо встановити строк закінчення позовної давності по кредиторській заборгованості Димитрівського БОКГ перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002 р., 02.07.2002 року, а також враховуючи необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає, що положення п. 5.1 ст.5 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на які посилався відповідач у акті перевірки, не передбачають коригування (зменшення) валових витрат на суму кредиторської заборгованості яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, тобто не поширюються на спірні відносини, а тому є безпідставними при визначені порушення податкового законодавства.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про необґрунтованість висновку акту перевірки про порушення позивачем пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202 грн.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, згідно з яким в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202грн. у зв'язку з незменшенням валових витрат на суму безнадійної кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) не є документально обґрунтованими.

3. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зазначено про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 543 грн. за квітень 2008р., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як встановив суд першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи, позивачем були складені податкові накладні та видані покупцям під час здійснення відповідних господарських операцій у квітні 2008 року (зокрема, по контрагентам ВАТ "Трест "Красноармійськшахтобуд", ВАТ "Красноармійський хлібзавод", ПТ "Ломбард "Еталон "Щербаков і компанія», ПП ОСОБА_4)

Згідно даних Декларації з ПДВ за квітень 2008р. (т. 2 а.с. 211-214) підсумкове значення податкового зобов'язання з ПДВ (рядок 9 колонка Б) складає 27 114 грн. В свою чергу, підсумкове значення податкового зобов'язання, що відображено у Розділі ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. також складає 27 114 грн. (27 113,69 грн.). Отже, дані Розділу ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. відповідає даним декларації з ПДВ за квітень 2008р.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не може братися до уваги як доказ заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на формування податкового зобов'язання не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового кредиту його контрагентами. Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - продавця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - покупцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Крім того, висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 підтверджено, що сума ПДВ за квітень 2008р., яка належить до формування у складі податкового зобов'язання по операціях взаєморозрахунків з ВАТ "Трест "Красноармійськшахтобуд", ВАТ "Красноармійський хлібзавод", ПТ "Ломбард "Еталон "Щербаков і компанія», ПП ОСОБА_4 фактично складає 17,92 грн., що на 5,38 грн. менше аналогічної суми ПДВ, які сформована на підставі даних Реєстру отриманих і виданих податкових накладних - 23,30 грн. Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено завищення (а не заниження) податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008р. у сумі 5 грн. (5,38 грн.). Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ у м. Димитрові № 26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 про заниження податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008р. на 543 грн. документально не підтверджуються.

4. Згідно з актом перевірки, ДПІ у м. Димитрові зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2008р. (74 грн.), березень 2008р. (1911 грн.), квітень 2008р. (74 грн.), травень 2008р. (745 грн.), липень 2008р. (232 грн.), серпень 2008р. (367 грн.), жовтень 2008р. (163 грн.), лютий 2009р. (1051 грн.), квітень 2009р. (2942 грн.), травень 2009р. (200 грн.), липень 2009р. (873 грн.), серпень 2009р. (8342 грн.).

Відповідач зазначає, що порушення наведених вище вимог Закону України «Про податок на додану вартість» виразилось в тому, що суми податкового кредиту за вказані вище податкові періоди не підтверджені податковими накладними. Фактично ж, як вбачається з акту перевірки, податкові накладні не були взяті відповідачем до уваги, оскільки вони містили певні недоліки при їх складанні (не вказано юридичну адресу покупця, невірно зроблено запис номера свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість тощо).

Разом із тим, позивач надав до суду першої інстанції податкові накладні, отримані від його контрагентів за вказані вище податкові періоди (Концерн «Тріон», КП «Служба єдиного замовника», ВАТ «Укртелеком» та ін.). Надані накладні містять реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак дійсно у них наявні недоліки при їх складанні. З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує відсутність підстав для формування податкового кредиту у разі відсутності податкових накладних, а не у разі наявності у цих податкових накладних певних недоліків при їх складанні. Крім того, податкові накладні не були визнані недійсними, з огляду на що, у відповідача не було підстав, не враховувати ці податкові накладні при визначенні питання обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту на їх підставі.

Зазначені податкові накладні також були предметом аналізу та дослідження в ході проведення судово-економічної експертизи, згідно висновку якого встановлено не відображення певних податкових накладних у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень - травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008р., лютий, квітень, травень, липень, серпень 2009р., а саме:

1). Податкова накладна №41 від 13.01.2008р., від Концерн «Тріон», сума ПДВ - 74,42грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 6 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р. не відображена.

По рядку 6 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р. зазначена податкова накладна від ПП «Востоквуглеком» №250108-01 від 21.01.2008р. сума ПДВ - 1166,67грн.

2). Податкова накладна від ТОВ «Діамет» №1129 від 28.10.2008р., сума ПДВ - 163,13грн. яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 13 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р. не відображена.

У Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р. рядок 13 відсутній.

3). Податкова накладна від УкрДНДІ "УкрВодГео" №365 від 21.05.2009р., сума ПДВ - 199,83грн. яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 4 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р. не відображена.

По рядку 4 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р. зазначена податкова накладна від ТОВ "Укрстандарт" №786 від 08.05.2009р., сума ПДВ - 131,40 грн.

Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ, щодо формування Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту: за січень 2008р. - у сумі 74,42грн., жовтень 2008р. - у сумі 163,13грн., травень 2009р. - у сумі 199,83грн. документально не підтверджуються.

Таким чином висновки ДПІ у м. Димитрові, що зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2008р. - 74грн., жовтень 2008р. - 163грн., травень 2009р. документально необґрунтовані.

4). Податкова накладна від Концерн «Тріон», сума ПДВ - 109,00грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 14 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. не відображена.

По рядку 14 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. зазначена податкова накладна від Донецька філія ВАТ "Укренерговугілля" №8481/1 від 14.05.2008р., сума ПДВ - 13,43грн.

Таким чином, даними Розділу 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. не підтверджується відображення Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту за травень 2008р. суми ПДВ - 109,00грн. по податковій накладній від Концерн «Тріон» (№ і дата податкової накладної в акті перевірки ДПІ не зазначені).

5). Податкова накладна, від КП "Служба єдиного замовника" №88 від 29.02.2008р. сума ПДВ - 811,84грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 1 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р., фактично відображена в Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р. по рядку 2.

В свою чергу податкова накладна, від КП "Служба єдиного замовника" №22 від 29.02.2008р. сума ПДВ - 771,09грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 2 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р., фактично відображена в Розділі І «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р. по рядку 1.

Аналогічні порушення встановлені за квітень 2008р. (податкова накладна від ВАТ «Укртелеком» Донецька дирекція №478/141029 від 30.04.2008р. сума ПДВ - 72,72грн.), грудень 2008р. (податкова накладна: від ТОВ «Востокуглеком» №311208-10 від 31.12.2008р.. сума ПДВ - 400,00грн., від ВАТ «Донецькелектрооптторг» №135775 від 17.12.2008р., сума ПДВ 342,88грн.), квітень 2009р. (податкова накладна від ТОВ «Діамет»: №1567 від 17.04.2009р., сума ПДВ - 173,20грн., №1570 від 16.04.2009р., сума ПДВ - 430,18грн., №1565 від 13.04.2009р., сума ПДВ 887,04грн.), липень 2009р. (податкова накладна від ТОВ «Будресурс» (№21 від 06.07.2009р., сума ПДВ - 873,33грн.).

6) Згідно акту перевірки ДПІ, у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. значаться відображені суми ПДВ по податкових накладних від ТОВ «Буденергопостачання (номер і дата незазначені): по рядку 1 - ПДВ на суму 2233,33грн., по рядку 2 - ПДВ на суму 3158,33грн., по рядку 3 - ПДВ на суму 2950,00грн.

Фактично в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. значаться відображені суми ПДВ, по податкових накладних від ТОВ «Буденергопостачання»: по рядку 1 - ПДВ на суму 2233,33грн. по податковій накладній №60 від 21.08.2009р., по рядку 2 - ПДВ на суму 3158,33грн. по податковій накладній №31 від 12.08.2009р., по рядку 3 - ПДВ на суму 2950,00грн. по податковій накладній №5 від 03.08.2009р.

Таким чином, даними Розділу 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. підтверджується формування у складі податкового кредиту з ПДВ за серпень 2009р. суми ПДВ, по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Буденергопостачання»: по рядку 1 - №60 від 21.08.2009р. (сума ПДВ - 2233,33грн.), по рядку 2 - №31 від 12.08.2009р. (сума ПДВ - 3158,33грн.), по рядку 3 - №5 від 03.08.2009р. (сума ПДВ - 2950,00грн.).

7) По інших позиціях таблиці №1 Додатку №1, встановлено відповідність даних акту перевірки ДПІ (т. 1 а.с. 36-37) аналогічним даним Розділу I «Отримані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних (в частині формування суми ПДВ у складі податкового кредиту по вказаних вище податкових накладних).

Тобто, вказані податкові накладні значаться складеними у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (яким передбачено перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна).

В результаті проведеного дослідження встановлені розбіжності між даними Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий -травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008р., лютий, квітень, травень, липень, серпень 2009р. і даними податкових накладних, що вказані у даному реєстрі:

1). Сума ПДВ, яка зазначена в податкових накладних (податкові накладні: №75 від 20.03.08 від ТОВ "Фірма Роменська ГТФ Лтд.", №311208-10 від 31.12.08 від ТОВ "Востокуглеком", №31 від 12.08.09 від ТОВ "Буденергопостачання" (див. по рядках, відповідно: 7, 31, 51 стовбець 8 Таблиці №2 Додатку №1 до вказаного висновку)), більше ніж сума ПДВ, яка зазначена у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаних податкових накладних.

У зв'язку з тим, що сума ПДВ, що зазначена у вказаних податкових накладних перевищує суму ПДВ, що відображена у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаних податкових накладних, а також у зв'язку з тим, що експерту для проведення дослідження не надані документи, що підтверджують визнання вказаних податкових накладних у судовому порядку недійсними, або підтверджують складання вказаних податкових накладних особами, які не зареєстровані як платники ПДВ, вказаними податковими накладними документально підтверджується право на податковий кредит по вказаних операціях (по рядках 7, 31, 51 Таблиці №2 Додатку 2 до Висновку).

2). Сума ПДВ, яка зазначена в інших податкових накладних (по рядках: 2, 6, 8, 9, 12, 15-19, 22, 23, 26-29, 35, 38-41, 44, 47, 50, 52 Таблиці №2 Додатку №1 до Висновку) відповідає даним Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаним податковим накладним.

У зв'язку з тим, що сума ПДВ, що зазначена у вказаних податкових накладних відповідає даним Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаним податковим накладним, а також у зв'язку з тим, що експерту для проведення дослідження не надані документи, що підтверджують визнання вказаних податкових накладних у судовому порядку недійсними, або підтверджують складання вказаних податкових накладних особами, які не зареєстровані як платники ПДВ, вказаними податковими накладними документально підтверджується право на податковий кредит по вказаних операціях (по рядках: 2, 6, 8, 9, 12, 15-19, 22, 23, 26-29, 32, 35, 38-41, 44, 47, 50, 52 Таблиці №2 Додатку №1 до Висновку).

Отже, за наслідками експертизи також встановлено безпідставність висновку податкового органу щодо не підтвердження податковими накладними сум податкового кредиту з ПДВ за січень 2008р. (74 грн.), березень 2008р. (1911 грн.), квітень 2008р. (74 грн.), травень 2008р. (745 грн.), липень 2008р. (232 грн.), серпень 2008р. (367 грн.), жовтень 2008р. (163 грн.), лютий 2009р. (1051 грн.), квітень 2009р. (2942 грн.), травень 2009р. (200 грн.), липень 2009р. (873 грн.), серпень 2009р. (8342 грн.).

Що стосується порушення позивачем норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», висновки акту перевірки, щодо яких під час експертизи документально підтвердити не можливо, то суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку про необґрунтованість висновків податкового органу.

1. У акті перевірки ДПІ у м. Димитрові №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року вказується про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 813 596грн. (за 1кв. 2008р. - уу сумі 40732грн., півріччя 2008р. - 129428грн., 3 квартали 2008р. - 267837грн., 2008 рік - 400788грн., 1кв. 2009р. - 135658грн., півріччя 2009р. - 211859грн., 3 квартали 2009р. - 412808грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені розрахунковими документами.

При цьому, у акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), які повинні були бути досліджені податковим органом та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, чим порушено вимоги п.п.1.7, 2.3.2, 2.3.4 Порядку №327, з огляду на що, такі висновки не можуть бути визнанні обґрунтованими, і суд першої інстанції правильно їх не врахував.

Посилаючись на порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач у акті перевірки не вказав, у чому таке порушення полягає. Як правильно зазначив суд першої інстанції, що заборона на віднесення до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, передбачена пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У акті перевірки відповідач на порушення вимог зазначеної норми Закону не посилався.

2. Згідно з актом перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 280 258 грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 31 640 грн., півріччя 2008р. - 68 635 грн., 3 квартали 2008р. - 109 901 грн., 2008 рік - 147 076 грн., 1кв. 2009р. - 48 843 грн., півріччя 2009р. - 92 955 грн., 3 квартали 2009р. - 133 182 грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат на придбання запасних частин, які не були використані у господарській діяльності підприємства. Вказаний висновок, згідно акту перевірки, робиться у зв'язку з відсутністю на підприємстві актів на списання запасних частин.

При цьому, у акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання-передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), на підставі яких відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем вказаного порушення та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

Крім того, відповідач посилається на п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, і яким не врегульований порядок податкового обліку запасів, придбаних для використання в господарській діяльності, але використаних на інші потреби, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність податковим органом вчинення позивачем зазначеного порушення.

3. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зазначається про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижене податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 137850грн. (у т. ч. за січень 2008р. - (-807грн.), лютий 2008р. - 14835грн., березень 2008р. - 370грн., квітень 2008р. - 13780грн., травень 2008р. - 10527грн., червень 2008р. - 906грн., липень 2008р. - 1412грн., серпень 2008р. - (-119грн.), вересень 2008р. - 11007грн., жовтень 2008р. - (-273грн.), листопад 2008р. - (-378грн.), грудень 2008р. - 14802грн.), січень 2009р. - 11348грн., лютий 2009р. - (-2478грн.), березень 2008р. - 21772грн., квітень 2009р. - 18551грн., травень 2009р. - 6084грн., червень 2009р. - 20944грн., липень 2009р. - 261грн., серпень 2008р. - 17грн., вересень 2009р. - (-4711грн.)) у зв'язку з невірним формуванням суми податкового зобов'язання по операціях з надання послуг населенню, організаціям та приватним підприємцям по вивозу твердих побутових відходів.

У висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 вказано, що висновки про порушення платником податку вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» можуть бути зроблені виключно в результаті перевірки та співставлення наступних відомостей які вказуються як обґрунтування порушень:

- контрагентів - по операціях з якими платник податку не вірно визначив суму податкового зобов'язання, - цивільно-правовий договір - відповідно якого платник податку здійснював операції з поставки контрагенту товарів (робіт, послуг), - первинні документи (накладні, банківські виписки, акти прийому передачі, тощо), які підтверджують факт здійснення операцій з поставки контрагенту товарів, робіт та/або послуг (отримання коштів від контрагента) в межах вказаного договору, - регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені вказані господарські операції, - податкові накладні, які складені платником податку у зв'язку виникненням податкового зобов'язання по вказаних операціях, - реєстри отриманих і виданих податкових накладних - в яких значаться відображеними вказані податкові накладні, (ПДВ у складі вказаних податкових накладних віднесений до складу податкового зобов'язання звітного періоду).

Оскільки у акті перевірки відсутні посилання на зазначені вище обставини в обґрунтування вчинення позивачем порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», експерт не зміг підтвердити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки.

Згідно з приписами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Порядку № 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. У порушення зазначених вимог, висновки акту перевірки ДПІ щодо порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не містять посилання на контрагентів (по операціях з поставки товарів (робіт, послуг), яким платник податку не вірно визначив суму податкового зобов'язання), на первинні документи, регістри бухгалтерського і податкового обліку підприємства (із посиланням на господарські операції), які підтверджують склад вказаного порушення, з огляду на що суд приходить до висновку про те, що у акті перевірки перевіряючи здійснили припущення щодо порушення позивачем норм пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

4. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 вказується про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2009р. - 353грн., за березень 2009р. - 107 грн., за квітень 2009р. - 14грн., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В ході проведення експертизи експерту не було надано для дослідження документів (Розділу ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних з аналогічними даними декларації з ПДВ), на підставі яких експерт міг би підтвердити обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки.

В той же час інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАДПА України не може братися до уваги як доказ заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. За таких обставин колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про необґрунтованість висновку акту перевірки в цій частині.

5. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2,п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2009р. - 1376грн., у зв'язку з формуванням у складі податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 328/24, для проведення дослідження експерту надані копії Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р. (т. 2 а.с.95,96, т.2 а.с.97), що значаться завіреними підписами посадової особою Димитрівське БОКГ і скріплені печаткою Димитрівське БОКГ. В результаті проведеного зіставляння даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 р. встановлені розбіжності між даними вказаних документів: згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с.95-96) підсумкова сума податкового кредиту складає 8038,17грн., згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 р. (т.1 а.с.97) підсумкова сума податкового кредиту складає 8060,86грн. (див. рядки 10,11 стовбець 8 таблиці №8). Таким чином, експерту для проведення дослідження надані документи (Розділ 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р.), що містять вихідні дані які можуть бути розтлумачені неоднозначно, з огляду на що експерт встановив, що визначити документальну обґрунтованість вказаного висновку акту перевірки не є можливим.

Разом із тим, як зазначено у акті перевірки, спірна сума податкового кредиту сформована позивачем на підставі податкової накладної №419/005 від 28.01.2009 року виданої ВАТ «Донецькобленерго» СО «Кіровські електромережі Красноармійський район електричних мереж», в якій відсутні адреса, індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - покупця (позивача).

В даному випадку, суд першої інстанції, з урахуванням фактичних обставин справи, висновку експерта, положень Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно зазначив про відсутність підстав для не врахування цієї податкової накладної, наявність змістового недоліку такої накладної, не дає підстав на її не врахування при формуванні податкового кредиту січня 2009 року.

Щодо встановлення висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 року документальної обґрунтованості висновків акту перевірки у частині порушення Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні податкового кредиту з ПДВ за лютий 2008р. у сумі 806 грн. та за грудень 2008р. у сумі 343 грн., колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 26.04.2010 року №0000062342/1 є обґрунтованим у частині донарахованого податку на суму 1 149 грн. (806 грн. + 343 грн.), та, відповідно, штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 414,60 грн. (1934,40 грн. + 480,20 грн.). Зазначене питання не є спірним між сторонами та не предметом апеляційного оскарження.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про законність висновків суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких позивачу здійснено донарахування податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2010 №0000062342/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на суму 158558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80945,4 грн., та згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2010 №0000052342/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем на суму 303065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 122816 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1 суд першої інстанції дійшов до правильного висновку з цього приводу, зазначене питання не є предметом апеляції.

Колегія суддів зазначає, що недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем необґрунтовано, через що, позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсним підлягають задоволенню частково.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, з урахуванням ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а-27472/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 грудня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена 10 грудня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар