Ухвала суду № 28257892, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-10170/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-10170/12/2070 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова №0000551702 від 06.09.2011 року, №0000561702 від 06.09.2011 року, №0000741702 від 28.10.2011 року, №0000931702 від 06.12.2011 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 р. було залишено позовну заяву без руху.

Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки адміністративної позовної заяви до 24.09.2012 р., а саме: надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 36,82 грн. та платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі у розмірі 2109,18 грн. (судовий збір за позовом 2146,00 грн. - сплачений судовий збір 36,82 грн.), сплативши 2109,18 грн. судового збору на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001.

Роз'яснено позивачеві, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 12 вересня 2012 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною та прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно з ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано без додержання вимог ч. 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В порушення вимог вищезазначеної статті позивачем не надано належних доказів щодо сплати судового збору в повному обсязі, крім того фотокопія квитанції не є належним доказом його сплати.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки даний позов не є позовом про стягнення суми, тому при подачі позову про скасування податкових повідомлень-рішень має сплачуватися судовий збір як за подання позову немайнового характеру.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи позивача, виходячи з такого.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 при визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати таке.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що в даному випадку позивачем не надано належних доказів щодо сплати судового збору в повному обсязі, крім того фотокопія квитанції не є належним доказом його сплати.

Відповідно до ч. 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 вказаного Кодексу є підставою для залишення заяви без руху.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без руху.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-10170/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.