Ухвала суду № 28257260, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-6794/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-6794/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 р. задоволено позов ПАТ"Харківський завод транспортного устаткування".

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 29.12.2011 р. №0000992320 та №0001012320.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа відповідно до ст. 197 КАС розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Основ'янська МДПІ м.Харкова Харківської області Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі постанови КМУ № 981 від 21.09.2011р.

ДПІ у Комінтернівському раойні м.Харкова проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ "Харківський завод транспортного устаткування" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Еко-Комуненерго" за період - серпень 2011 року , за результатами якої складено акт №2467/23-104/32677185 від 02.12.2011 р. (т. 1 а.с. 10-17).

За висновками акту перевірки позивачем порушено вимоги: -ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";-п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88;-п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до включеня до складу податкового кредиту ПДВ за операціями з ТОВ "Еко-Комуненерго" на загальну суму 152 196,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року - 152 196,00 грн. Зазначені висновки податкового органу грунтуються на висновках акту перевірки від 09.11.2011р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова контрагента позивача, яким ставиться під сумнів реальність вчинених ним господарських операцій по ланцюгу.

29.12.2011 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000992320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 38 805,00 грн., з яких за основним платежем 31 044,00 грн., штрафні (фінансові) санкці -7 761,00 грн.

№0001012320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 121 152,00 грн. (т. 1, а.с. 8-9).

Подані позивачем скарги до податкових органів вищих рівнів в межах процедури адміністративного узгодження залишені без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, тому, винесені на підставі таких висновків, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 29.07.2011 р., 03.08.2011 р. 05.09.2011 р., позивач і ТОВ "Еко-Комуненерго" уклали договори №7/7-Е, №1/8-Е, №2/8-Е про поставку товару в загальній кількості номенклатурі, асортименті, одиницях виміру та за ціною згідно специфікацій (т. 1 а.с. 38-39, , 91-92, 108-109).

На підтвердження реальності виконання угоди між сторонами суду надано специфікації до вказаного договору (т. 1, а.с. 40-41, 93, 110-111).

Відвантаження товару відповідній номенклатурі та кількості підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 43, 62, 95, 113, 116).

Переміщення ТМЦ здійснювалось орендованими транспортними засобами (т. 1, а.с. 48), що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1, а.с. 45-46, 64, 97, 118-119), подорожними листами до вказаних товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 47, 65, 98, 120).

Розвантаження товару, придбаного за договорами поставки, здійснено власним устаткуванням позивача, наявність якого підтверджується оборотно-сальдовими відомостями про наявність активів.

ТМЦ розвантажено в м. Харків по вул. Достоєвського, 3. у приміщення, які належать позивачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 11.08.2004 р., а також витягами з КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (т. 2, а.с. 22-37).

Придбаний за договорами поставки товар оприбутковано позивачем у належний спосіб, про що свідчать прибуткові ордери, наявні у матеріалах справи.

Оплата ціни товару, отриманого від контрагента, здійснено позивачем у безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 66-69, 99, 124-128), банківською випискою (т. 1, а.с. 104-105).

ТМЦ використано позивачем у власній господарській діяльності для виробництва установок під`ємних УПА-60ХА-01, що підтверджується лімітно-забірними картками, а також відомістю матеріалів на УПА-60ХА-01 (т. 1, а.с. 129-146).

Частину придбаного товару позивачем продано іншим господарюючим суб'єктам, що підтверджується договорами №3/47-11, №3/178-11 від 07.04.2011 р., 01.08.2011 р., укладеними між ПрАТ "ХЗТУ" та ДП "ХЗТУ", ТОВ "Харківський завод будівельних, дорожніх і комунальних машин" (відповідно), видатковими накладними, банківськими виписками, які видавалися в межах вказаних правочинів (т. 1, а.с. 70, 73, 100, 102).

Решта придбаного у ТОВ "Еко-Комуненерго" товару за договором №1/8-Е від 03.08.2011 р. зберігається на складі ПрАТ "ХЗТУ", що підтверджується звітами про переміщення номенклатури на складах (т.1, а.с. 106-107).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, в силу приписів податкового закону підставою для віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні товару, є податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договорів №7/7-Е, №1/8-Е, №2/8-Е 29.07.2011 р., 03.08.2011 р. 05.09.2011 р. контрагентом позивача виписано податкові накладні (т. 1 а.с. 44, 63, 114, 117, 196).

Суми ПДВ, сплачені позивачем в ціні отриманих ТМЦ, правильно відображені у вказаних накладних, тому у наступному правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідний період.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні бухгалтерські документи і облікові документи можуть бути складені на паперових чи машинних носіях і повинні мати наступні реквізити: назва документа (форма); дата і місце складання: назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст і обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем на спростування висновків податкової перевірки податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам позивача з контрагентом не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють для них втрату доказової сили, і підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

З акту податкової перевірки позивача вбачається, що єдиною підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є дані довідки №2131/23-206/34754224 від 09.11.2011 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Еко-Комуненерго" щодо документального підтвердження господарських відносин із ВАТ "Харківхолодмаш", ТОВ "Машгідропривод", ПрАТ "ХЗТУ", їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року, акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.10.2011 р. № 111/23-02-05/37092055 ТОВ «Промтехноопт», висновку ВМП ДПІ у Комінтернівському районі м Харкова № 26 від 27.01.2011р.(т.1, а. с. 154-160).

Вказаними документами встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій г ТОВ " Еко-Комуненерго" з ВАТ "Харківхолодмаш", ТОВ "Машгідропривод", ПрАТ "ХЗТУ", дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ "Еко-Комуненерго" та ТОВ "Промтехноопт" у серпні 2011 року та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача, в тому числі до позивача, ПрАТ "ХЗТУ".

Колегія суддів не вважає обґрунтованими вище вказані підстави для висновки відповідача, виходячи з наступного.

Зазначена довідка від 09.11.2011р. не є належним доказом в підтвердження висновків податкового органу про відсутність реальності угод між позивачем та ТОВ " Еко-Комуненерго".

Крім того , порушення іншими платниками податку податкового законодавства, по ланцюгу постачання , з якими позивач не мав безпосередньо взаємовідносин, не свідчить про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Судами обох інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем не ставиться під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпосередньо.

Дані зустрічних звірок (актів про неможливість проведення зустрічних звірок) не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту непідтвердженим, оскільки, доказами порушення правил формування податкового кредиту є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами (контрагентами його контрагента) порядку обліку та звітування по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Такий підхід є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Посилання апелянта на акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.10.2011р. ТОВ "Промтехноопт" не спростовує висновки суду про реальність вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ " Еко-Комуненерго", оскільки діючим законодавством не встановлена відповідальність для платника податку за невиконання податкових зобов'язань іншими платниками податку.

Крім того, на позивача не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства іншими господарюючими суб'єктами по ланцюгу від постачальника.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем суду не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір, укладений між позивачем та його контрагентом, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним з огляду на безтоварність.

Належних доказів, в спростування висновків суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та правомірного віднесення ним суд ПДВ до податкового кредиту, податковим органом не надано.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідача винесені безпідставно і підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-6794/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.