Постанова № 28257228, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 2а-2242/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер-С" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-2242/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер-С"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бустер-С", звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 08.02.2012 року №0001502305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-2242/12/2070 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бустер-С" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, згідно свідоцтва №28329354 НБ №389749 є платником податку на додану вартість.

Відповідачем по справі проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер-С" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальність „Опттехноконсалтинг" за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

В результаті проведеної перевірки відповідачем складено акт № 240/2305/34391398 від 25.01.2012 року.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.02.2012 року №0001502305, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у сумі 6416,25 грн., за основним платежем на суму 5133 грн. за штрафними фінансовими санкціями у сумі 1283,25 грн.

Фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення -рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, в результаті чого було занижено податок по додану вартість усього на суму 5133,3 грн., у тому числі за вересень 2011р. на суму 5133,33 грн. та про нікчемність угод, укладених позивачем з контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено реальності господарської операції позивача з його контрагентом, надані до суду докази на підставі яких сформовані витрати за спірними господарськими операціями не можуть підтверджувати право позивача на їх формування.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до приписів абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Опттехноконсалтинг» (підрядник) та ТОВ «Бустер-С»(замовник), 05.09.2011 року укладено договір підряду № 21, за умовами якого підрядник виконує гідравлічного розрахунку трубопроводів стислого кисню ЧАО «Лозівського кувально-механічного заводу» (а.с. 12), яким передбачено умови, строки, порядок розрахунків та об'єм послуг, що надаються.

На виконання договору № 21 "Підрядником" були надані послуги з гідравлічного розрахунку трубопроводів стислого кисню ЧАО «Лозівського кувально-механічного заводу».

ТОВ "Бустер-С" обумовлені договором № 21 послуги отримало в повному обсязі. Сторонами договору №21 від 05.09.2011 року підписано протокол узгодження договірної вартості (а.с.13) та акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) (а.с.17), акт прийому -передачі проектної документації від 30.09.2011 року (а.с.18). Також в матеріалах справи наявна копією гідравлічного розрахунку стислого повітря ЛКМЗ (а.с. 57-62).

Факт використання отриманих послуг, також підтверджується одержаною позивачем податковою накладною (а.с. 20)

За матерілами справи, оплата придбаних послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується випискою з особистого рахунку № 26000227966 від 07.11.2011 року, відкритого в установі банку. (а.с. 49).

Факт використання отриманих послуг за вказаним договором у власній господарській діяльності позивача підтверджується поданими під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача додаткових доказів, а саме договіром підряду № 87/12 від 25.08.2011 року, згідно якого ТОВ "Бустер-С" зобовязувався виконати роботи по проектуванню системи використання тепла вихідних газів від печі та ендогенераторного устаткування в цеху термообробки та захисного покриття для ПАТ "ЛКМЗ" та договіром підряду №87/13 між ПАТ "ЛКМЗ" (замовник) та ТОВ "Бустер-С" (підрядник), за умовами якого підрядник виконує роботи по проектуванню системи використання тепла від компресорів на потреби опалення та гарячого водопостачання заводу; реконструкції системи подачі стислого повітря з установкою ресивера на компресорній.

Оплата придбаних ПАТ "ЛКМЗ" послуг підтверджується випискою з особистого рахунку № 26000227966 від 04.10.2011 року, відкритого в установі банку.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним факт використання позивачем результатів виконаних ТОВ «Опттехноконсалтинг» робіт у власній господарській діяльності та отримання прибутку.

Крім того, 08.09.2011 року між ТОВ «Опттехноконсалтинг» (виконавець) та ТОВ «Бустер-С»(замовник) укладено договір №22 про надання послуг в сфері охорони праці (а.с.14).

Сторонами підписано технічне завдання на розробку заходів з охорони праці (а.с.15), та прокол узгодження договірної вартості (а.с. 16), акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.19).

Факт реальності вчиненої угоди підтверджується виписаною на адресу позивача, контрагентом ТОВ «Опттехноконсалтинг» податкової накладної від 30.09.2011 року №44 (а.с. 21), та наявною в матеріалах справи копією документів організаційної структури управління підприємством та інструкції по охороні праці (а.с. 89-100).

Оплата послуг ТОВ «Опттехноконсалтинг» по договору № 22 від 08.09.2011 року підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с.49).

Дослідивши первинні докази по справі, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме. Будь-яких порушень щодо їх оформлення судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Доводів відповідача стосовно неможливості проведення податковим органом зустрічної звірки контрагента позивача, висновків суду не спростовує, оскільки в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ТОВ «Бустер-С» та ТОВ «Опттехноконсалтинг» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак ТОВ «Бустер-С» та ТОВ «Опттехноконсалтинг» є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Щодо висновку суду першої інстанції стосовно недоліків документів первинного бухгалтерського обліку, а саме в актах здачі - прийняття виконаних робіт не розмежовано вартість робіт, не зазначено, яким чином формувалася їх вартість та в якому обсязі були надані послуги позивачу, колегія суддів зазначає, що в за кожним договором виконувалися роботи одного виду, що унеможливлює будь-яке їх розмежування за вартісними показниками, крім того законодавством не передбачено таких вимог до змісту актів виконаних робіт як зазначення методики формування договорної ціни. Інші незначні вади окремих документів первинного бухгалтерського обліку не можуть впливати на висновки суду щодо відсутності реального здійснення господарських операцій, якщо загальний обсяг досліджених доказів у їх сукупності свідчить про реальне виконання договору, що і має місце у даній справі.

Крім того, колегія суддів вважає безпідстваним твердженням суду першої інстанції стосовно знаходження в мережі Інтернет загальнодоступної інформації про організаційну структуру підприємства та інструкції з охорони праці, що спростовує реальність виконання договору між ТОВ «Опттехноконсалтинг» та ТОВ «Бустер-С» про надання послуг в сфері охорони праці.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що таке твердження суду першої інстанції ніякими доказами не підтверджено. Крім того, наявність інформації в мережі Інтернет не виключає виконання робіт щодо її пошуку, аналізу, узагальнення, а також фіксування на відповідних матеріальних носіях інформації.

Крім того, із змісту досліджених доказів про організаційну структуру підприємства та інструкції з охорони праці вбачається, що їх індивідуальний характер щодо конкретного підприємства, зокрема ТОВ "Бустер-С", також спростовує довід суду першої інстанції про їх загальнодоступність.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер-С" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. по справі № 2а-2242/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер-С" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним - задовольнити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2012 р.