Ухвала суду № 28257079, 05.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/4746/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Сенченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-1870/4746/12

за позовом Приватного підприємства "Перотекс"

до Державної податкової інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08 серпня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду позовні вимоги приватного підприємства "Перотекс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000232260/16113 від 23 травня 2012 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за червень-липень 2011 року на суму 47919 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує на факт відсутності реального вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Інтехліс" у зв'язку з відсутністю у останнього основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, що є підставою вважати укладені з вказаним контрагентом правочини нікчемними відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 24.04.2012 року по 28.04.2012 року ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Перотекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Інтехліс" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

07.05.2012 року за результатами проведеної перевірки складено акт №726/2260/30991879/20, яким встановлено порушення:

- ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Перотекс», код ЄДРПОУ 32318138 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цих вимог є підставою недійсності правочину;

- частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені ПП "Перотекс", код ЄДРПОУ 32318138 з контрагентами суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб;

- відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2011 р. на суму 34815 грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3): значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (ряд. 21.1. Декларації) за липень 2011 р. на суму 13104 грн.;

- ст. ст. 138, 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України (далі Кодекс) від 02.12.10 за № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 55107 грн. за 2 квартал 2011 р.

23.05.2012 року на підставі акту перевірки №726/2260/30991879/20 ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення №0000232260/16113, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 47919 грн. (а.с.6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Інтехліс" мали реальний характер.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 07.04.2011 року укладено договір поставки № 01 з ТОВ "Інтехліс". За договором ТОВ "Інтехліс" зобов'язався поставити позивачу 16900 кг пухо-пір`яної суміші за ціною 8196 грн. за тону.

11.05.2011 року між ПП "Перотекс" та ТОВ "Інтехліс" укладено договір № 2 про постачання 8500 кг пухо-пір`яної суміші за ціною 8280 грн. за тону (а.с.21, 22). За умовами договорів перевезення товарів здійснюється транспортом продавця.

Позивачем до податкових декларацій звітних періодів, що перевірялись, включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів, отриманих у власність від контрагента ТОВ "Інтехліс".

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів з ТОВ "Інтехліс" позивачем отримано та оплачено товари, що підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, платіжними дорученнями (а.с.23-24,26-27,29-30,34-36). ТОВ "Інтехліс" виписано позивачу податкові накладні (а.с.25,28,31). На підтвердження факту подальшого використання отриманої від ТОВ "Інтехліс" пухо-пір`яної суміші у власній господарській діяльності позивачем надано копії митних декларацій, що свідчать про поставку позивачем пухо-пір`яної суміші за кордон (а.с. 37-40).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Інтехліс" при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до податкової декларації за період, що перевірявся, сум ПДВ, сплачених в ціні товарів за договорами з ТОВ "Інтехліс".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що за результатом проведеної перевірки ТОВ "Інтехліс" встановленопорушення вимог чинного податкового законодавства, що свідчить про укладення угод без мети реального настання юридичних наслідків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт отримання позивачем від ТОВ "Інтехліс" пухо-пір'яної суміші підтверджується первинною бухгалтерською документацією, зокрема, видатковими накладними (а.с. 24,27,30), рахунками-фактурами (а.с.23, 26, 29).Сторонами по справі не заперечується, що на момент укладення договорів з позивачем ТОВ "Інтехліс" було мало статус юридичної особи, тобто у позивача не було підстав вважати недійсними укладені з контрагентом угоди.

Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податку на додану вартість, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-1870/4746/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2012 р.