Рішення № 28256216, 20.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.12 Справа № 5021/1589/12.

за позовом: Управління майна комунальної власності Сумської міської

ради, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка»,

м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес», м. Суми

про стягнення 204 324 грн. 00 коп.,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю. А.

Представники сторін:

Від позивача: Пейкова І. О. (довіреність № 09-19/01-29 від 01.11.2012р),

Ромась І. М. ( довіреність № 09-15/01-29 від 14.09.2012 р.)

Від відповідача: Чайченко О. В. (довіреність б/н від 12.11.2012 р.)

Від третьої особи: Соколов О. О. (довіреність б/н від 21.07.2012 р.)

За участю секретаря судового засідання Сугоняко Н. В..

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 11.12.2012 р. по 18.12.2012 р. та з 18.12.2012 р. по 20.12.12 р.

Суть спору: Позивач, з урахуванням заявлених в судовому засіданні уточнень, просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати 204 324 грн. 00 коп. майнової шкоди, спричиненої пошкодженням нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 8, відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 13.11.2012 року проти позову заперечує.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надав письмові пояснення від 11.12.2012 року, згідно з якими з 25.04.2012 року і на даний час орендарем приміщення, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 8, є ТОВ «Гермес», яким здійснено капітальний ремонт в даному приміщенні; письмові пояснення від 18.12.2012 року, відповідно до яких вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню судом вимоги позивача до відповідача на підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України, а також положень Закону України «Про оренду державного і комунального майна». Крім того, у судове засідання надав заяву від 20.12.2012 р. про зупинення розгляду справи до вирішення кримінальної справи № 12290973, порушеної 21.09.2012 року прокуратурою м. Суми за фактом пошкодження посадовими особами ТОВ «Ремпобуттехніка» майна Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 Кримінального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2007 року по справі № 9/376-076 визнано дійсним договір оренди нерухомого майна в редакції, викладеній в резолютивній частині (а.с. 57-64).

18.09.2008 року сторонами внесено зміни до вищезазначеного договору оренди шляхом укладення договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199, на умовах якого та на підставі акту прийняття-передачі нерухомого майна від 18.09.2008 року відповідач отримав у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 1057,5 кв.м. за адресою: м. Суми вул. Набережна р. Стрілки, 8 (а.с. 65-69, 70).

21.03.2012 року сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно з яким ТОВ «Ремпобуттехніка» передає, а Управління майна комунальної власності Сумської міської ради приймає нежитлові приміщення площею 856,3 кв.м. за адресою: м. Суми вул. Набережна р. Стрілки, 8 (а.с. 71 т.1). Зазначений акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень та доповнень з боку орендодавця та орендаря стосовно стану приміщення, що повертається орендодавцю.

З пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні вбачається, що після підписання даного акту приймання-передачі орендар повністю звільнив займані ним за договором оренди приміщення площею 856,3 кв.м. Саме така площа приміщень, враховуючи зміни до договору оренди, знаходилася у його користуванні на час повернення ним об'єкта оренди позивачу.

В обґрунтування заявлених до ТОВ «Ремпобуттехніка» вимог Управління майна комунальної власності Сумської міської ради посилається на те, що 28.03.2012 року працівники ТОВ «Ремпобуттехніка» без дозволу позивача самовільно демонтували систему опалення, електропостачання та пожежного оповіщення, двері, підлогу, вікна у вищезазначеному приміщенні. За даним фактом позивач звернувся до органів внутрішніх справ для припинення протиправних дій та фіксування факту пошкодження майна комунальної власності. Крім того, 30.03.2012 р. відповідачем у присутності свідків складено акт обстеження нежитлових приміщень, в якому зафіксовані наслідки зазначених протиправних дій. Відповідно до висновку експертного будівельно - технічного дослідження № 1223 від 31.07.2012 року, складеного Сумським відділенням при ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для приведення громадської будівлі з розташованими в ній нежитловими приміщеннями за адресою: м. Суми вул. Набережна р. Стрілки, 8, до технічно-справного стану, з урахуванням акту об стеження нежитлових приміщень від 30.03.2012 року, на час проведення експертного дослідження становить 204 324 грн., які позивач просить стягнути з ТОВ «Ремпобуттехніка» на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до письмових пояснень представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та пояснень, наданих ним у судових засіданнях, згідно акту приймання нерухомого майна від 25.04.2012 року орендарем нежитлового приміщення по вул. Набережна р. Стрілки, 8 з даної дати і по теперішній час є ТОВ «Гермес», який в орендованому приміщенні здійснив капітальний ремонт.

Всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, на яку, як на підставу задоволення заявлених вимог, посилається позивач, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

З аналізу даної норми вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди та її розміру;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

Деліктне зобов'язання виникає з моменту заподіяння шкоди лише за наявності всіх вищеперерахованих необхідних умов притягнення делінквента до відповідальності.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що причиною є саме протиправна дія чи бездіяльність заподіювача, а шкода, яка завдана особі - наслідком протиправної поведінки заподіювача.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що шкоду спричинено саме діями, рішенням чи бездіяльністю відповідача у справі - ТОВ «Ремпобуттехніка» з обґрунтуванням тим, що раніше дане приміщення займала саме ця юридична особа, її працівниками не були повернуті ключі від раніше орендованого приміщення, оскільки з матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що 21.03.2012 року, тобто раніше часу спричинення шкоди, об'єкт оренди на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень був повернутий орендодавцю - Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради. Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками, в ньому відсутні будь-які зауваження (стосовно здійснених поліпшень або, навпаки, щодо недоліків) з боку сторін щодо стану майна - об'єкту оренди ( а.с. 71).

Відсутні в матеріалах справи й будь-які інші документи, які свідчать про неотримання орендодавцем під час повернення 21.03.2012 року об'єкту оренди ключів від приміщень або ж про причини підписання позивачем акту приймання-передачі приміщення за наявності відповідних претензій до орендаря.

Відповідно до п.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено сторонами.

Згідно з п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачеві предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто після прийняття майна з оренди за актом приймання-передачі обов'язок щодо схоронності майна несе власник, а не колишній орендар.

З огляду на вищезазначене, суд вважає також безпідставними доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Гермес», про те, що відповідачем завдано майнову шкоду в межах порушення зобов'язань за умовами договору оренди з посиланням на положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Суд вважає, що помилковим є також посилання позивача та третьої особи, як на неоспорюваний доказ вини відповідача - юридичної особи ТОВ «Ремпобуттехніка», на порушення прокуратурою м. Суми кримінальної справи № 12290973, порушеної 21.09.2012 року за фактом пошкодження посадовими особами ТОВ «Ремпобуттехніка» майна Управління майна комунальної власності Сумської міської ради за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчиненні є лише вирок суду з кримінальної справи, а викладені у постанові про порушення кримінальної справи та інших матеріалах досудового слідства обставини не можуть бути прийняті судом як обставини, які не потребують доказування.

Крім того, при детальному аналізі матеріалів кримінальної справи № 12290973, які надійшли на запит господарського суду, суд не вбачає можливим достеменно встановити суб'єкт заподіяння шкоди, оскільки в кримінально-процесуальних документах вказано про «невстановлених посадових осіб ТОВ «Ремпобуттехніка», не зазначаючи при цьому ні прізвищ, ні імен, ні по-батькові осіб, які могли б бути посадовими особами відповідача. Не здається можливим суду за таких обставин достовірно встановити: чи дійсно на момент завдання шкоди ці особи мали трудові правовідносини із відповідачем у справі або ж є працівниками інших підприємств, враховуючи, що в даному спорі, на думку позивача та третьої особи, відповідальність повинна нести саме юридична особа - ТОВ «Ремпобуттехніка».

При цьому судом враховано, що за умови пред'явлення обвинувачення конкретній особі (особам) або встановлення вироком суду по вищезазначеній кримінальній справі вини конкретної особи (осіб), Управління майна комунальної власності Сумської міської ради не позбавлено права звернутися до такої особи (осіб) із цивільним позовом в кримінальній справі або з позовом про відшкодування завданої злочином шкоди в порядку цивільного судочинства до суду загальної юрисдикції.

З огляду на вищезазначене, необґрунтованими вбачаються суду і посилання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, на ст. 1172 Цивільного кодексу України, як на підставу відповідальності ТОВ «Ремпобуттехніка» за спричинену шкоду.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Визначення поняття трудових (службових) обов'язків працівників можна зробити шляхом системного аналізу положень Кодексу законів про працю України. Укладаючи трудовий договір, працівник бере на себе зобов'язання виконувати роботу з певної спеціальності, кваліфікації, посади і при цьому підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку. Виконанням трудових (службових) обов'язків працівника вважається також виконання інших доручень роботодавця, що відображені у відповідних документах по підприємству, виконані працівником у межах робочого часу та в межах обов'язків, обумовлених трудовим договором.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами судового процесу, що місцезнаходження відповідача є його юридична адреса, зазначена позивачем в позовній заяві, а вона є відмінною від адреси де розташоване майно, відносно якого відбувається даний спір, оскільки, як встановлено судом раніше, відповідно до акту приймання-передачі від 21.03.2012 року відповідач передав зазначене спірне майно відповідачу, тобто з цього моменту знаходження працівників ТОВ «Ремпобуттехніка» у приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 8, не може вважатися виконанням ними своїх трудових обов'язків без наявності окремого доручення, наказу чи іншого розпорядження ТОВ «Ремпобуттехніка».

Суду не вбачається можливим встановити: які саме фізичні особи (за прізвищами), яке мають вони правове відношення до відповідача, на підставі яких саме внутрішніх розпорядчих документів відповідача, повинні були чи здійснювали зазначені позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору дії, а саме по демонтажу систем опалення, електропостачання та пожежного оповіщення, дверей, підлоги, вікон у вищезазначеному приміщенні, яке станом на 28.03.2012 року було належало Сумській міській раді і в користуванні ТОВ «Ремпобуттехніка» вже не перебувало.

Виходячи з викладеного, не здається можливим суду встановити конкретну особу (осіб) заподіювача шкоди, неправомірність дій якої (яких) слід оцінювати суду. Зазначене свідчить про відсутність необхідних елементів, що підлягають доведенню відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Також з матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, було встановлено, що приміщення за адресою: м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 8, на час розгляду справи знаходиться в задовільному стані - в ньому проведено капітальний ремонт ( а.с 133). Тому проведення судової експертизи для визначення дійсного розміру заподіяної шкоди є неможливим. Єдиним доказом розміру шкоди є висновок експертного будівельно - технічного дослідження № 1223 від 31.07.2012 року, складений на замовлення позивача Сумським відділенням при ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса з урахуванням даних акту об стеження нежитлових приміщень від 30.03.2012 року, який також був складений представниками позивача, що виключає об'єктивне та всебічне встановлення судом дійсного розміру такої шкоди та можливість відповідача заперечувати його.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем об'єктивної та суб'єктивної сторони цивільного правопорушення, вчинення його саме відповідачем у справі, а тому відмовляє у заявленому до нього позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання було надано заяву про зупинення розгляду даної справи до вирішення кримінальної справи № 12290973.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками сторін і третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, що у кримінальній справі № 12290973 на час розгляду цієї господарської справи обвинувальний висновок не складався, і до суду для розгляду по суті обвинувачення вона не направлялася.

Відповідно до ч. 1. ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а не знаходиться у провадженні будь-яких інших органів, в тому числі органів дізнання чи слідства.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

- призначення господарським судом судової експертизи;

- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

- заміни однієї з сторін її правонаступником.

Вищезазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у праві. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. При цьому ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не передбачає право третьої особи без самостійних вимог подавати відповідну заяву.

Зазначене також відповідає роз'ясненням, викладеним у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Проаналізувавши наведені правові норми та враховуючи обставини справи, суд констатує відсутність правових підстав для задоволення поданої третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача заяви про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2012 року по даній справі було задоволено клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору на термін до ухвалення судового рішення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при відмові у задоволенні позову покладається на позивача. Оскільки, в задоволенні позову відмовлено та позивачем судовий збір не було сплачено при подачі позову, стягненню з позивача в доход державного бюджету підлягають 5695 грн. 98 коп., з яких 4086 грн. 48 коп.- судовий збір за подання позову майнового характеру та 1609 грн. 50 коп. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою господарського суду від 29.10.2012 року (а.с. 73) було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906) судовий збір в розмірі 5695 грн. 98 коп. на рахунок: 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001; призначення платежу: судовий збір за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, Господарський суд Сумської області, код ЄДРПОУ 03500016.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2012 року.

СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА