Рішення № 28255924, 18.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4689/12

За позовом: Фізичної особи-підприємця Гнатко Андрія Борисовича, м. Білгород-Дністровський

до відповідача: ПАТ «Херсонський оптовий торговий дім-97», м. Львів

про стягнення 54 219, 66 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано фізичною особою-підприємцем Гнатко Андрієм Борисовичем, м. Білгород-Дністровський до приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97», м. Львів про стягнення 54 219, 66 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.12.2012р. матеріали позовної заяви передано за підсудністю до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2012р. розгляд справи призначено на 04.12.2012р.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, 04.12.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав заяву від 18.12.2012р., в якій зазначив про підтримання позову в повному обсязі, а також, просить суд провести судове засідання без його участі. Крім того, позивачем надіслано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 5 747, 34 грн. заборгованості, а також 48 472, 38 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

01.01.2008р. між фізичною особою-підприємцем Гнатко Андрієм Борисовичем (позивач, за договором -постачальник) та закритим акціонерним товариством „Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач, за договором -покупець) укладено договір поставки.

Відповідно до укладеного договору, постачальник поставляє і передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари у відповідності з замоленням та товаросупроводжуючою документацією, які складають невід'ємну частину даного договору та на його умовах.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань, позивачем здійснено поставку, а відповідачем прийнято товар згідно видаткових накладних від 19.11.2008р. №87 та від 05.01.2009р. №1, підписаними та скріпленими печетками обох сторін (в матеріалах справи).

Згідно п. 7.2 укладеного договору, розрахунки за відвантажений товар здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника кожні 10 банківських днів після реалізації відвантаженого постачальником товару третім особам.

Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 5 747, 34 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно п. 7.9 договору поставки від 01.01.2008р., якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 9.2 договору поставки від 01.01.2008р., за несвоєчасний перерахунок покупцем коштів постачальнику, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 48 472, 38 грн. за період з січня 2009р. по серпень 2012р., що суперечить вимогам вищевказаної норми оскільки, сторонами в договорі не передбачено можливості нарахування пені у строк більший ніж той, що встановлений ч. 6 ст. 232 ЦК України, тобто понад шість місяців.

Беручи до уваги облікову ставку НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання, суд, здійснивши перерахунок у відповідності до вимог закону, дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню повинна становити 840, 00 грн.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати слід покласти на відповідача, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 232, 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім-97», м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 (ідентифікаційний код 24121211) на користь фізичної особи -підприємця Гнатко Андрія Борисовича, м. Білгород-Дністровський, провулок Ізмаїльський, 61/Б (ідентифікаційний код 2873200018) -5 747, 34 грн. основного боргу, 840, 00 грн. -пені, 195,55 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог-відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 21.12.2012р.