Рішення № 28255870, 17.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.12 Справа№ 5015/4650/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпак", м.Жидачів Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийські ковбаси", м.Стрий Львівської області

про стягнення 39 058,54 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Капаловська Н.Є. -представник (довіреність б/н від 16.07.2012р.);

від відповідача: Возняк В.А. -представник (довіреність б/н від 30.11.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Галпак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийські ковбаси" про стягнення 39 072,33 грн., з яких 32 760,00 грн. основний борг, 3 036,33 грн. пеня та 3 276,00 грн. штрафу. Згідно заяви про уточнення позовних вимог 39 058,54 грн., з яких 32 760,00 грн. основний борг, 3 022,54 грн. пеня та 3 276,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 09.11.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.12.2012р. В судовому засіданні 05.12.2012р. судом оголошено перерву до 17.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні від 05.12.2012р. подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №138-1 від 03.12.2012р. (вх. №27579/12 від 05.12.2012р.), в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог до суми 39 058,54 грн., у зв'язку із коригуванням розрахунку нарахованої пені. Заборгованість складає 39 058,54 грн., з яких 32 760,00 грн. основний борг, 3 022,54 грн. пеня та 3 276,00 грн. штраф. Позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву вх. №27555/12 від 04.12.2012р.,та просить суд відмовити у задоволенні в частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по поставці товару згідно накладної від 01.11.2011р. та в частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 3 276,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд,-

встановив:

01.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галпак" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрийські ковбаси" (покупець) було укладено договір поставки №124-11 (далі по тексту - договір поставки), відповідно до якого продавець зобов'язувався відповідно до умов цього договору передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити гофропродукцію (надалі -товар).

Згідно п.3.1. договору поставки оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару покупцю, на підставі встановленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Під партією товару сторони розуміють товар, вказаний у кожній окремій видатковій накладній.

Відповідно до п.4.5. договору поставки передача товару покупцеві оформляється шляхом підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної. Моментом передачі (поставки) товару вважається момент підписання відповідних документів в місці поставки.

Згідно п.5.2. договору поставки у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів -штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він поставив відповідачу товар на загальну суму 49 140,00 грн. згідно видаткових накладних: № 01111 від 01.11.2011р. на суму 16 380,00 грн., №130210 від 13.02.2012р. на суму 16 380,00 грн. та №02042 від 02.04.2012р. на суму 16 380,00 грн.,

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму за поставлений товар, відтак, основний борг складає 32 760,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.5.2. договору, у зв'язку із несвоєчасною оплатою за поставлений товар, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої ним заяви про уточнення позовних вимог становить 1 017,90 грн.

Крім того, позивач керуючись умовами п.11.3.2. договору, у зв'язку із простроченням покупцем строків оплати товару, нарахував відповідачу пеню, яка згідно заяви про уточнення позовних вимог становить 3 022,54 грн. та за прострочення платежу більше десяти календарних днів, штраф у розмірі 3 276,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про уточнення позовних вимог, становить 39 058,54 грн., з яких 32 760,00 грн. основний борг, 3 022,54 грн. пеня та 3 276,00 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив 01.11.2011р. по видатковій накладній №01111 товар на загальну суму 16 380,00 грн., проте як вбачається із вказаної накладної підставою здійснення поставки є рахунок-фактура №01111 від 01.11.2011р., умова продажу -товарний кредит, а не договір поставки №124-11 від 01.07.2011р. У підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків за 4 квартал 2011р. також немає жодного посилання на договір поставки №124-11 від 01.07.2011р.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що поставка товару по видатковій накладній №01111 від 01.11.2011р. на суму 16 380,00 грн. була здійснена позивачем не на підставі договору поставки №124-11 від 01.07.2011р. Слід зазначити, що товар отриманий згідно накладної №01111 від 01.11.2011р. був сплачений відповідачем.

Факт поставки товару по договору поставки №124-1 від 01.07.2011р. підтверджується видатковими накладними на загальну суму 32 760,00 грн., а саме: №130210 від 13.02.2012р. на суму 16 380,00 грн. та №02042 від 02.04.2012р. на суму 16 380,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата за поставлений товар, згідно умов п.3.1. договору здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) продавцем такої партії товару покупцю, на підставі встановленого продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлену продукцію по двох накладних: №130210 від 13.02.2012р. на суму 16 380,00 грн. та №02042 від 02.04.2012р. на суму 16 380,00 грн. не провів, відтак, основний борг складає 32 760,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32 760,00 грн. є правомірними та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в п.5.2. договору погодили, що у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається із уточненого розрахунку позовних вимог наданого позивачем, пеня нарахована ним за прострочення сплати по видаткових накладних №01111 від 01.11.2011р., №130210 від 13.02.2012р. та №02042 від 02.04.2012р.

Оскільки судом встановлено, що поставка товару згідно умов договору поставки від 01.07.2011р. № 124-11 відбулась лише по накладних №130210 від 13.02.2012р. та №02042 від 02.04.2012р., в яких є посилання на цей договір, відтак до стягнення підлягає пеня за прострочення сплати лише по цих накладних.

Згідно проведеного судом розрахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 2 411,80 грн. (по накладній № 130210 від 13.02.2012р. пеня за період з 15.03.2012р. по 15.09.2012р. становить 1 243,72 грн., по накладній № 02042 від 02.04.2012р. пеня за період з 03.05.2012р. по 23.10.2012р. становить 1168,08 грн.).

У відповідності до п.5.2. договору у разі прострочення платежу більше десяти календарних днів -штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню 3 276,00 грн. штрафу.

Заперечення відповідача про неправомірне нарахування позивачем штрафу є безпідставними, оскільки чинним законодавством не заборонено одночасне нарахування пені та штрафу, які є різними видами відповідальності за порушення виконання зобов'язання та не передбачено обмежень щодо нарахування штрафу за несвоєчасне виконання саме грошового зобов"язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення частково.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №7268 від 25.10.2012р. -1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийські ковбаси" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Галицька, буд.7А; код ЄДРПОУ 36895259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галпак" (81733, Львівська область, м.Жидачів, вул.Друкарська, 2; код ЄДРПОУ 31892604) основний борг в сумі 32 760,00 грн., пеню в сумі сумі 2 411,80 грн., штраф в сумі 3 276,00 грн. та 1 584,34 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 610,74 грн. пені відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 21.12.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.