Рішення № 28255804, 20.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.12 Справа № 4/5014/1712/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", м. Луганськ

про стягнення 14869400 грн. 95 коп.

Судова колегія господарського суду Луганської області у складі: Старкова Г.М. -головуючий у колегії, судді - Голенко І.П., Мінська Т.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін :

від позивача - Венжега В.Я., довіреність № Н-01/1864 від 19.07.2012;

Малиновський П.А., довіреність № иоН-01/2425 від 05.09.2011;

від відповідача - Бражиненко-Божкова О.О, довіреність № 863/80 від 10.07.2012.

Розпорядженням голови суду від 06.09.2012 у зв'язку із складністю справи № 4/5014/1712/2012 для її розгляду призначено колегію у складі суддів: Старкова Г.М. -головуючий у колегії, Василенко Т.А., Вінніков С.В. -судді.

Розпорядженням заступника голови суду в.о. голови суду від 16.10.2012 у зв'язку із відпусткою судді Василенко Т.А. здійснено заміну у складі колегії господарського суду і введено до складу колегії у справі № 4/5014/1712/2012 суддю Голенко І.П.

Розпорядженням заступника голови господарського суду -в.о. голови суду від 03.12.2012 у зв'язку із відпусткою судді Віннікова С.В. здійснено заміну у складі колегії господарського суду і введено до складу колегії у справі № 4/5014/1712/2012 суддю Мінську Т.М.

У судовому засіданні 17.12.2012, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 20.12.2012. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 20.12.2012.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь пені у сумі 1685600 грн. 11 коп., а також суми авансового платежу з урахуванням штрафу 5% у розмірі 13183800 грн. 84 коп., відповідно до договору поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010, всього до стягнення пред'явлено 14869400 грн. 95 коп.

Представником позивача у судовому засіданні 03.09.2012 подано заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив період нарахування пені за прострочення поставки товару та просить стягнути пеню за період з 31.03.2012 по 03.09.2012, що складає 2700400 грн. 17 коп. Дана заява судом розглянута та задоволена. Отже, ухвалою суду від 03.09.2012 позовними вимогами у справі визнано вимоги про стягнення з відповідача на свою користь пені у сумі 2700400 грн. 17 коп., а також суми авансового платежу з урахуванням штрафу 5% у розмірі 13183800 грн. 84 коп., відповідно до договору поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 (далі за текстом -Договір поставки), а всього 15884201 грн. 01 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 13.11.2012 надав заяву, на підставі ст. 22 ГПК України, від 12.11.2012 № 2021/2204 про збільшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3139000 грн. 20 коп., суму авансового платежу з урахуванням штрафу 5% у розмірі 13183800 грн. 84 коп.; таким чином, до стягнення пред'явлено 16322800 грн. 20 коп. Дана заява судом розглянута та задоволена. За ухвалою суду від 13.11.2012 позовними вимогами у справі визначено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3139000 грн. 20 коп., авансового платежу з урахуванням штрафу 5% у розмірі 13183800 грн. 84 коп. відповідно до договору поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010; таким чином, до стягнення пред'явлено 16322800 грн. 20 коп.

Представник відповідача у судових засіданнях 06.09.2012 та 20.12.2012 заперечував проти збільшення позовних вимог, про що подавав письмові заяви №863-792-675 від 06.09.2012 і №2021/2890 від 19.12.2012, та на підставі ст. ст. 22, 83 ГПК України просив зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з його підприємства, до 500 000, 00 грн., посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства. Дані заперечення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представником позивача у судовому засіданні 20.12.2012 подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України, якою зазначив, що у заяві про збільшення позовних вимог від 12.11.2012 № 2021/2204 було допущено помилку у загальній сумі яка підлягає до стягнення у даному позові, а саме, вказано суму 16322800 грн. 20 коп., тоді як при складанні сум що пред'явлені до стягнення ціна позову складає 16322801 грн. 04 коп., з яких: пеня у розмірі 3139000 грн. 20 коп., штраф у розмірі 5% - 627800 грн. 04 коп., сума авансового платежу у розмірі 12556000 грн. 80 коп. Дана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

З урахуванням вказаної заяви позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3139000 грн. 20 коп., штрафу у розмірі 5% - 627800 грн. 04 коп., сума авансового платежу у розмірі 12556000 грн. 80 коп., всього на загальну суму 16322801 грн. 04 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.08.2012 № 863-792/21-635, поданим його представником у судовому засіданні 20.08.2012, відхилив вимоги позивача та просить суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю в повному обсязі з наступних підстав.

Так, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 4.1 Договору поставки, дизель-поїзд ДЕЛ-02 № 005 повинен був поставлений протягом 365 календарних днів від дня перерахування авансового платежу. Додатковою угодою №1 від 30.12.2011 термін постачання дизель-поїзду продовжено до 30.03.2012.

Передоплата ДП „Донецька залізниця" здійснено 15.12.2010 в розмірі 30% від загальної суми договору, що складає 12 556 000,80 грн.

Дизель-поїзд ДЕЛ-02 №005, який є предметом Договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ, за накладною № 49804685 прибув в мотовагонне депо Іловайськ Донецької залізниці та знаходився там у період з 31.03.2012 по 09.07.2012, де йому проводились пусконалагоджувальні та регулювальні роботи. Дизель-поїзд 10.07.2012 було транспортовано для подальшого виконання пусконалагоджувальних робіт до моторвагонного депо Родакове та з 12.07.2012 дизель-поїзд ДЕЛ-02 № 005 транспортовано на станцію Кондрашевська-Нова Донецької залізниці для завершення пусконалагоджувальних та регулювальних робіт.

Відповідач вказав, що дизель-поїзд ДЭЛ-02 не був поставлений позивачу - ДП „Донецька залізниця" у строк, передбачений зазначеним договором, у зв'язку з тим, що певні комплектуючі, необхідні для його виробництва, надійшли до ПАТ „Луганськтепловоз" від контрагентів із запізненням.

Відповідач у поданому відзиві погодився з отриманням дизель-поїзду ДЕЛ-02 № 005 та з фактом проведення випробування дизель-поїзда на залізничних коліях, наданих Донецькою залізницею. Крім того, всі роботи проводилися по узгодженню з Замовником (Позивачем).

Відповідач зазначає, що договір № Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 є договором поставки, за умовами якого ціна дизель- поїзда ДЕЛ-02 № 005 складає 34 877 780,00 без урахування ПДВ, з урахуванням ПДВ 41 853 336, 00 грн. (розділ 5).

Авансовий платіж, передбачений порядком розрахунків по договору (розділ 6), складає частину загальної вартості дизель-поїзда.

На підставі ст. ст. 691, 712 ЦК України відповідач вважає, що вимога позивача щодо повернення авансу потягне за собою зміни ціни товару, й відповідно, зміни суттєвих умов договору.

Крім того, відповідач вважає, що вимога позивача в частині повернення авансового платежу та 5% штрафу нормативно необґрунтована, оскільки в п. 9.3 абзац 4 Договору від 28.10.2010 № Д/НРП-102092/НЮ передбачено, що у разі невиконання п.4.1 даного договору, Постачальник повертає Замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення авансового платежу та сплачує штраф у розмірі 5% від суми авансового платежу.

Однак, в пункті 4 додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 до договору № Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 встановлено, що з моменту підписання даної додаткової угоди, п.4.1 договору № Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 слід вважати таким, що втратив силу.

Отже, у зв'язку з тим, що п. 4.1 Договору втратив силу за вищезазначеною додатковою угодою, відповідач вважає, що абзац 4 п. 9.3. цього Договору теж не може застосовуватися, оскільки його застосування пов'язано тільки з п. 4.1. Договору.

Посилаючись на відсутність вини ПАТ „Луганськтепловоз" в недотриманні строків передачі дизель-поїзду ДЕЛ-02, відповідач вважає нарахування пені безпідставним. Даний відзив судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Також відповідачем надано у судому засіданні заяву про зменшення пені від 12.12.2012 № 863-792/916 та у судовому засіданні 20.12.2012 представник відповідача подав доповнення до заяви про зменшення пені від 19.12.2012 № 863-949, в порядку ст. 22, п. 3 ст. 83 ГПК України, в яких між іншим вказав, що позивачем не доведено, що дії ПАТ „Луганськтепловоз" суттєво вплинули на його фінансовий стан, завдавши значних збитків, розмір яких позивачем не визначено та не доведено суду, а тому відповідач вважає розмір пені 3 139 000,20 грн. надмірно великим.

В заяві та у доповненні до неї відповідач вказує на те, що з огляду на значно велику для ПАТ „Луганськтепловоз" суму, необхідну для погашення штрафних санкцій (пені), та вважає, що її сплата ДП „Донецька залізниця" у повному обсязі може привести до необхідності відмови від реалізації цілого ряду проектів, пов'язаних з освоєнням нової залізничної техніки, а також в умовах дефіциту фінансових ресурсів може стати причиною затримок виплати заробітної плати працівникам товариства і несвоєчасного здійснення відрахувань у бюджетні та позабюджетні фонди.

Зниження штрафних санкцій дозволить зберегти частину оборотних коштів підприємства і, як слідство, працездатність підприємства по виготовленню нового рухомого складу для залізниць, збереження робочих місць у регіоні, сплату податків у бюджет і зборів в позабюджетні фонди.

Відповідач вказує на те, що ДП „Донецька залізниця" не доведено, що дії ПАТ „Луганськтепловоз" суттєво вплинули на її фінансовий стан, завдавши значних збитків, розмір яких позивачем не визначено та не доведено суду, тому просить суд зменшити розмір пені в сумі 3139000,20 грн., визначеній позивачем в заяві про збільшення позовних вимог від 12.11.2012 №2021/2204, до 500 000,00 грн. Дана заява про зменшення пені та доповнення до даної заяви судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Крім того, в судовому засіданні 20.12.2012 представником відповідача подано доповнення до відзиву на позовну заяву №863-948 від 19.12.2012, в якому відповідач повідомив, що 14.11.2012 посадовими особами позивача та відповідача було укладено та підписано акт прийому -передачі дизель -поїзда ДЕЛ-02 № 005, відповідно до п. 4.2 Договору поставки. Отже, враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги про стягнення суми авансового платежу з урахуванням штрафу 5% у розмірі 13183800 грн. 84 коп. безпідставними, оскільки дизель -поїзд ДЕЛ-02 № 005 було поставлено в адресу позивача. До вказаного доповнення до відзиву відповідачем надано копію рахунку №2131 від 14.11.2012, надісланого на адресу позивача для оплати за поставлений товар на загальну суму 41853336,00 грн. Дане доповнення до відзиву судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 20.12.2012 заперечення на заяву відповідача про зменшення пені від 19.12.2012 № 2021/2890, яким підтримав свої заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволені заяви відповідача про зменшення пені. Вказане заперечення судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, судова колегія -

В С Т А Н О В И Л А:

Заява позивача щодо збільшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3139000 грн. 20 коп., штрафу у розмірі 5% - 627800 грн. 04 коп., сума авансового платежу у розмірі 12556000 грн. 80 коп., всього на загальну суму 16322801 грн. 04 коп.( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.11.2012 № 2021/2204 поданої у судовому засіданні 13.11.2012).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 28.10.2012 між Державним підприємством «Донецька залізниця»(далі за текстом -Покупець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Луганськтепловоз»(далі за текстом -Постачальник, відповідач) укладено договір поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ (далі за текстом -Договір поставки), предметом якого, відповідно до п. 1.1 є поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно до специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Як вбачається з зазначеної специфікації Постачальник повинен поставити Покупцю дизель-поїзд ДЕЛ-02 №005 (ТУ У35.2-05763797- 028:2008) у складі: моторного вагону у кількості 2 шт. та причіпного вагону у кількості 1 шт. Загальна вартість товару, згідно специфікації складає 41 853 336,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. вказаного Договору поставки, ДП „Донецька залізниця"(позивач) платіжним дорученням від 15.12.2010 № 1936 здійснило авансовий платіж на користь ПАТ „Луганськтепловоз"(відповідач) в сумі 12 556 000,80 грн. Цим же пунктом передбачено, що остаточний розрахунок у сумі 29 297 335,20 грн. ДП «Донецька залізниця»повинна сплатити протягом 60 банківських днів після отримання товару по місцю призначення та підписання двостороннього акту передачі-приймання товару довіреними представниками зі сторін Постачальника та Покупця на підставі рахунку Постачальника.

Також, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 від 30.12.2011 до договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ, якою у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується висновком Луганської регіональної торгово- промислової палати № 25.15-1316/1 від 28.12.2011 та керуючись.10.1 Договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ, строк поставки дизель-поїзду ДЕЛ-02 ( далі- Дизель-поїзд ) становить 30.03.2012.

Згідно п. 4.1. Договору поставки дизель-поїзд повинен був поставлений протягом 365 календарних днів від дня перерахування авансового платежу. Додатковою угодою №1 від 30.12.2011 до визначеного Договору термін постачання дизель-поїзду продовжено до 30.03.2012.

Позивач зазначає, що 31.03.2012 за накладною №49804685 дизель-поїзд ДЕЛ-02 № 005 прибув в моторвагонне депо Іловайськ ДП «Донецька залізниця».

За пунктом 4.2. Договору поставки датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору, а згідно п. 8.9. Договору поставки, приймання товару здійснюється після проведення обкатки дизель- поїзду ДЕЛ-02.

Позивач зазначає, що станом на 06.07.2012 обкатку дизель-поїзда не здійснено, і як наслідок, не здійснено постачання дизель-поїзда в порядку, передбаченому Договором поставки.

Крім цього, позивач стверджує, що при прибутті дизель-поїзду було встановлено, що відсутня комплектація системи, а також технічна документація на вищенаведене обладнання, в порушення п. 8.1. Договору поставки. Про всі вказані порушення умов Договору поставки складено відповідний акт від 31.03.2012(а.с.44, том 1).

Листом від 06.04.2012 № НЗТ-О3/7-9 позивачем було вказано на порушення умов Договору поставки стосовно неналежної комплектації дизель-поїзду та запропоновано усунути недоліки у визначений термін(а.с.45,том 1).

Позивач вважає, що з боку Постачальника (позивача) умови Договору поставки виконані належним чином, сума попередньої оплати позивачем здійснено в порядку та строки, встановлені п. 6.2 Договору поставки.

Позивач у позові зазначив, що станом на дату подання позову (06.07.2012) обкатку дизель-поїзда не здійснено, акт прийому -передачі товару сторонами договору не підписано, відповідно, постачання дизель-поїзда у порядку, визначеному пунктами 4.1, 4.2 та 8.9 Договору поставки , не здійснено, тому позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% - 627800 грн. 04 коп., суму авансового платежу у розмірі 12556000 грн. 80 коп.

Пунктом 9.3. Договору поставки сторони передбачили наступну відповідальність постачальника: за порушення термінів поставки продукції, визначених цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення. Також зазначеним пунктом Договору поставки передбачено, що у разі невиконання п. 4.1 даного договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2011), Постачальник повертає Замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення авансового платежу та сплачує штраф у розмірі 5% від суми авансового платежу.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово збільшувався розмір позовних вимог, зокрема, пені, пред'явленої до стягнення за даним позовом.

Так, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.11.2012 № 2021/2204 поданої у судовому засіданні 13.11.2012 та за наданим позивачем розрахунком, до стягнення пред'явлена пеня у розмірі 3139000 грн. 20 коп. за період з 31.03.2012 по 30.09.2012(а.с.126-127, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 28.05.2012 № НЗТ-ОЗ/1251 на адресу відповідача, яка залишена без відповіді.

Оскільки відповідач не виконав умови Договору поставки у повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь пені у розмірі 3139000 грн. 20 коп., штрафу у розмірі 5% - 627800 грн. 04 коп., сума авансового платежу у розмірі 12556000 грн. 80 коп., всього на загальну суму 16322801 грн. 04 коп.( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.11.2012 № 2021/2204 поданої у судовому засіданні 13.11.2012). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ та положення ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 п. 3 ст. 611 ЦК України, ст. 216 ГК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив з підстав, викладених у відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представників сторін у їх сукупності, судова колегія вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 за своєю природою є договором купівлі - продажу, порядок укладення та виконання яких регулюється ст.ст.255-711 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2012 між Державним підприємством «Донецька залізниця»(далі за текстом -Покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз»(далі за текстом -Постачальник, відповідач) укладено договір поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ (далі за текстом -Договір поставки), за умовами якого ПАТ «Луганськтепловоз»зобов'язаний здійснити постачання дизель-поїзду ДЕЛ-02.

Також, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 від 30.12.2011 до договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ, якою були внесені наступні зміни до договору:

1. У зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується висновком Луганської регіональної торгово- промислової палати № 25.15-1316/1 від 28.12.2011 та керуючись.10.1 Договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ, строк поставки дизель-поїзду ДЕЛ-02 ( далі- Дизель-поїзд ) становить 30.03.2012.

2. Пункт 15.1 договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ викладено в наступній редакції :«Термін дії договору -з моменту його підписання сторонами і до 30.03.2012 року».

3. Пункт 2.4 викладено в наступній редакції: «Дата виготовлення товару 2012 рік».

4. З моменту підписання даної додаткової угоди п.4.1 договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ вважати таким, що втратив силу».

5. У зв'язку зі зміною найменування Постачальника (відповідача) у тексті договору поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ змінено назва Постачальника з Відкритого акціонерного товариства «Луганськтепловоз»на Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз».

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили строк поставки - протягом 365 календарних днів від дня перерахування авансового платежу. Однак, додатковою угодою №1 від 30.12.2011 до вказаного Договору пункт 4.1 визнано таким, що втратив силу, та термін дії договору подовжено до 30.03.2012.

Прим цьому, у п. 4.2 Договору поставки зазначено, що датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому -передачі товару обома сторонами договору, а згідно п. 8.9. Договору поставки, приймання товару здійснюється після проведення обкатки дизель- поїзду.

Ціна предмету договору поставки визнана тендером і вказана у специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного договору, та встановлена п. 5.1 Договору та склала 41 853 336,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.2 Договору поставки, розрахунки за поставлений товар здійснюються наступним чином: передоплата за договором становить 30% від загальної суми договору, що складає 12 556 000,80 грн., решта суми вартості договору, що становить 29 297 335,20 грн. перераховується на рахунок ПАТ „Луганськтепловоз" протягом 60 календарних днів після отримання дизель-поїзда за місцем призначення та підписання акта прийому-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 6.2. вказаного договору поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010, ДП „Донецька залізниця"(позивач) платіжним дорученням від 15.12.2010 №1936 здійснило авансовий платіж на користь ПАТ „Луганськтепловоз" (відповідач) в сумі 12 556 000,80 грн.

Матеріалами справи підтверджено, 31.03.2012 за накладною №49804685 дизель-поїзд ДЕЛ-02 № 005 прибув на залізницю, а саме, в моторвагонне депо Іловайськ Донецької залізниці. Однак, станом на дату подання позову (06.07.2012) обкатку дизель-поїзда не здійснено, акт прийому -передачі товару сторонами договору не підписано, відповідно, постачання дизель-поїзда у порядку, визначеному п. 4.2 та п. 8.9 Договору, відповідачем не здійснено.

Суд вважає, що вимога позивача в частині повернення авансового платежу у сумі 12556 000 грн. 80 коп. та 5% штрафу у розмірі 627800 грн. 04 коп. заявлена безпідставно та необґрунтовано, оскільки в п. 9.3 абц. 4 Договору від 28.10.2010 № Д/НРП-102092/НЮ передбачено, що у разі невиконання п.4.1 даного договору, Постачальник повертає Покупцю авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення авансового платежу та сплачує штраф у розмірі 5% від суми авансового платежу.

При цьому слід зауважити, що в пункті 4 додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 до договору № Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 встановлено, що з моменту підписання даної додаткової угоди (тобто, 30.12.2011), п.4.1 договору № Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 слід вважати таким, що втратив силу.

Отже, у зв'язку з тим, що п. 4.1 Договору втратив силу за вищезазначеною додатковою угодою, застосування абзацу 4 п. 9.3. цього Договору є безпідставним, оскільки відповідальність Постачальника у вигляді повернення Покупцю авансового платежу з урахуванням індексу інфляції за період здійснення авансового платежу та сплату штрафу у розмірі 5% від суми авансового платежу, передбачено лише у разі невиконання п. 4.1 Договору, який на момент пред'явлення позовних вимог втратив чинність.

Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні 20.12.2012 представником відповідача подано доповнення до відзиву на позовну заяву №863-948 від 19.12.2012, в якому відповідач повідомив, що 14.11.2012 посадовими особами позивача та відповідача було укладено та підписано акт прийому -передачі дизель -поїзда ДЕЛ-02 бортовий № 005, відповідно до п. 4.2 Договору поставки та надав документальне підтвердження (а.с.134-135, том 1).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення авансового платежу у сумі 12556 000 грн. 80 коп. та 5% штрафу у розмірі 627800 грн. 04 коп. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки поставку дизель -поїзд ДЕЛ-02 № 005 було здійснено на адресу позивача, що підтверджено актом прийому -передачі дизель -поїзда ДЕЛ-02 бортовий № 005 від 14.11.2012, підписаним сторонами у справі, без доповнень та зауважень, скраплений печатками їх підприємств.

За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення авансового платежу у сумі 12556 000 грн. 80 коп. та 5% штрафу у розмірі 627800 грн. 04 коп. слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 139 000 грн. 20 коп. за період з 31.03.2012 по 30.09.2012 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.11.2012 № 2021/2204 поданої у судовому засіданні 13.11.2012) слід зазначити наступне.

Пунктом 9.3. Договору поставки сторони передбачили наступну відповідальність постачальника: за порушення термінів поставки продукції, визначених цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення. Також зазначеним пунктом Договору поставки передбачено, що у разі невиконання п. 4.1 даного договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2011), Постачальник повертає Замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення авансового платежу та сплачує штраф у розмірі 5% від суми авансового платежу.

Представником відповідача надано заяву про зменшення пені від 12.12.2012 № 863-792/916 та доповнення до заяви про зменшення пені від 19.12.2012 № 863-949, в порядку ст. 22, п. 3 ст. 83 ГПК України, в яких вказав, що позивачем не доведено, що дії відповідача суттєво вплинули на фінансовий стан позивача, завдавши йому значних збитків, розмір яких позивачем не визначено та не доведено суду, а тому відповідач вважає розмір пені 313900,20 грн. надмірно великим та просить зменшити розмір пені. Вказана заява судовою колегією розглянута та задоволена з огляду на наступне.

За умовами договору поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 зі змінами, внесеними до нього Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2011 року, термін дії Договору поставки узгоджено сторонами до 30 березня 2012 року, датою виготовлення товару є 2012 рік.

Згідно пояснень відповідача, у процесі освоєння в досить короткий термін виробництва дизель - поїздів відповідач стикався з цілим рядом зовнішніх факторів, що негативно впливають на строки виготовлення товару. Інноваційний характер продукції, значний обсяг нових конструктивних рішень, спрямованих на поліпшення експлуатаційних властивостей електровоза і на приведення його у відповідність з вимогами Покупця, спричинило необхідність проведення різного роду випробувань, що дозволяють підвищити надійність і безпеку експлуатації локомотива.

Зокрема, при виконанні договірних зобов'язань за договором поставки спеціалістами ПАТ „Луганськтепловоз" за допомогою заводів-суміжників було встановлено, що за 4 роки, що минули від будівництва дизель-поїздів ДЕЛ-02 №001-004, що експлуатуються в моторвагонному депо Христинівка Одеської залізниці, і до моменту виготовлення дизель-поїзду ДЕЛ-02 №005, враховуючи, що системи управління та діагностики, програмне забезпечення систем зазнали змін, оскільки були допрацьовані, замінені на більш сучасні, якісні та оперативні. Отже було здійснено наступні зміни, а саме: елементну базу електронного обладнання, яка істотно вплинула на конструктивне виконання мікропроцесорної системи управління та діагностики; систему регулювання електропередачі; в тягових перетворювачах було здійснено перехід з GTO тиристорів на IGBT транзистори.

Заміна елементної бази потребувала пошуку нових постачальників, а новизна структури створеного електрообладнання та електропередачі - їх програмного забезпечення, призвели до збільшення обсягу необхідних налагоджувальних робіт фактично нової електропередачі дизель-поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005.

Договір поставки №Д/НРП-102092/НЮ від 28 жовтня 2010 року - це не перший договір, укладений між ПАТ „Луганськтепловоз" та ДП „Донецька залізниця". У 2010 році між ПАТ „Луганськтепловоз" та ДП „Донецька залізниця" було укладено Договір №Д/Т-102648/НЮ від 21.12.2010 на поставку магістральних електровозів постійного струму 2ЕЛ4. ПАТ „Луганськтепловоз" своєчасно та належним чином виконав умови зазначеного договору та поставив згідно до актів приймання-передачі позивачу 3 бортових електровоза постійного струму 2ЕЛ4 у складі 2 секцій кожний за №002-004.

На думку відповідача це є доказом того, що ПАТ „Луганськтепловоз" завжди виконував належним чином договірні зобов'язання по поставці продукції постачальникам в установлений термін. Але поставка дизель-поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005 зазнала модернізації, у зв'язку з чим і виникла затримка в підписанні акту прийому- передачі товару.

З метою усунення недоліків у виробництві дизель-поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005 та поліпшення його властивостей та якості загалом відповідачем на виконання договірних зобов'язань по Договору №Д/НРП-102092/НЮ від 28.10.2010 було укладено певну кількість договорів з постачальниками ( договір купівлі-продажу №05/11 від 04 квітня 2011 року на суму 3 302 124,00 грн., договори. №24/11 від 21 червня 2011 року на суму 162000,00 грн., №08-2009 від 07 жовтня 2012 року на суму 5 634 000,00 грн., №50/11 від 27 квітня 2011 року на суму 2 301 929,71 грн.)(а.с.8-40,том 2).

Також відповідачем надано документальні підтвердження того, що у 2011 році, мали місце обставини непереборної сили, що носили виключний, об'єктивний, непередбачений та надзвичайний характер та вплинули на своєчасну поставку вагонів дизель-поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005 за договором поставки. Так, ПАТ „Луганськтелповоз" несвоєчасно отримав комплектуюче обладнання на ДЕЛ-02 за укладеним контрактом №19/0787 01.09.2009 з Енермаш Хандельс ГмбХ Хаберзаатштр з причини періодичних повеней по всій території Германії з 05 червня по 20 вересня 2011 року, що в свою чергу унеможливило проводити ПАТ „Луганськтепловоз" збиральні роботи агрегатів рухомого складу, який повинен бути поставлений позивачу за договором.

Підтвердженням зазначеного факту непереборної сили є висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати №25.15-1316/1 від 28 грудня 2011 року(а.с.6-7, том 2).

З наведеного вбачається, що зрив обумовлених в Договорі поставки від 28.10.2010 №Д/НРП-102092/НЮ строків поставки був спричинений зовнішніми факторами, які вплинули на кінцеві терміни здачі дизель-поїзду позивачу, відповідачем приймалися усі можливі заходи на вдосконалення та поліпшення продукції, яка є предметом спірного Договору поставки.

Також, суд звертає увагу на те, що ПАТ „Луганськтепловоз" інформував позивача про причини затримки поставки дизель - поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005, посилаючись на відсутність його провини, про що звертався з листами до керівництва ДП „Донецька залізниця" (лист №001/821 від 28.11.2012) та Укрзалізниця (лист №001/822 від 28.11.2012), що також підтверджується висновком Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 28.11.2012. №107-115- 4867/10, яким зазначено, що виконані зміни призвели до проведення додаткових дослідно- конструкторських експериментальних та налагоджувальних робіт, що збільшило строк передачі дизель - поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005 в депо експлуатації (а.с.1-3,том 2).

Матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2012 року представники моторвагонного депо Іловайськ Донецької залізниці та відповідача виконали обкатку дизель-поїзду ДЕЛ-02 бортовий №005, встановили, що зазначений дизель-поїзд під час обкатки працював стійко, відмови електроустаткування, несправностей механічних частин та ходової частини не виявлено, всі системи дизель-поїзда працюють справно, що зафіксовано відповідним актом, підписаним сторонами. Дизель-поїзд ДЕЛ-02 готовий до введення в експлуатацію 12 листопада 2012 року, про що було зроблено відповідний запис у вищезазначеному Акті (а.с. 134,том 1).

Також, 14 листопада 2012 року укладено та підписано посадовими особами позивача та відповідача акт прийому-передачі дизель - поїзда ДЕЛ-02 бортовий №005, відповідно до вимог 4.2 Договору (а.с.135, том2).

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

У даному випадку позивачем не доведено суду факт наявності збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки.

З наведеного вище вбачається, що відповідач знаходиться скрутному фінансовому стані, підприємство відповідача - ПАТ «Луганськтепловоз» є потужний виробничо-господарський комплекс України на якому працюють 5751 чоловік, яке здійснює виплату пенсій працівникам на пільговим умовах. Відповідач є сумлінним і самим великим платником податків у м. Луганську, провадить регулярну виплату загальнообов'язкових зборів і платежів, а також заробітної плати його працівникам. Кошти, що сплачуються ПАТ «Луганськтепловоз»поповнюють не тільки місцевий бюджет, але й впливають на формування доходів Державного бюджету України.

Згідно наданих відповідачем до заяви про зменшення розміру пені документів вбачається, що станом на 18.12.2012 сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка була заявлена ПАТ „Луганськтепловоз" складає 250 172 628,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою №863-945 від 19.12.2012 (а.с.118,том 2).

Також, слід зауважити, що в адміністративних судах різних інстанцій за позовами ПАТ „Луганськтепловоз" розглядається 30 судових справ з приводу відшкодування ПДВ на загальну суму 449 613 282,42 грн.

Крім того, згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 24.09.2012 по справі №К-1991/50546/12, за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до ПАТ „Луганськтепловоз" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість, підлягає відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз»за декларацією з ПДВ за червень 2011 року в розмірі 14 451 693,00 грн. (а.с.119,том 2).

Згідно пояснень відповідача, на підставі даної постанови Вищого адміністративного суду України від 24.09.2012 року у справі №К-1991/50546/12 ПАТ „Луганськтепловоз" було надано в органи казначейської служби виконавчий лист на виконання, але станом на сьогоднішній день зазначена сума на розрахунковий рахунок ПАТ „Луганськтепловоз" перерахована не була.

Заборгованість Державного бюджету України з відшкодування податку на додану вартість ПАТ „Луганськтепловоз" станом на 20.11.2012 складає 185 472 746,00 грн.

Також, судом досліджено та прийнято до уваги посилання відповідача на те, що ПАТ „Луганськтепловоз" виготовляє невелику кількість продукції, сплата загальнообов'язкових податків та зборів, різноманітних відрахувань справляється ними своєчасно, завдяки договорам позики, що укладені підприємством відповідача, а саме: договори позики №ПК-01-08 від 02 жовтня 2008 року позику у розмірі 500 000 000,00 рублів строком до 27 грудня 2013 року; №ТМХ-70-11-з від 29 листопада 2011 року позику у розмірі 740 000 000,00 рублів строком до 27 грудня 2013 року; №825-220 від 01 вересня 2008 року позику у розмірі 500 000 000,00 рублів строком до 01 грудня 2013 року; №КЗ-179-36 від 01 серпня 2011 року позику у розмірі 76 000 000,00 рублів строком до 28 грудня 2013 року; №КЗ-179-34 від 21 грудня 2010 року позику у розмірі 1 000 000 000,00 рублів строком до 28 грудня 2013 року; №825-295 від 16 грудня 2011 року позику у розмірі 5 000 000,00 доларів США строком до 31 грудня 2016 року(а.с.55-87,том 2).

Згідно даних відповідача, завдяки отриманим позикам за 10 місяців 2012 року ПАТ „Луганськтепловоз" сплачено 137 335 187,95 грн. податків та зборів, а саме: податок на прибуток -18 952 348, 95 грн.; податків у місцевий бюджет - 33 169 383,84 грн.; сплачено заробітної плати - 166366 391,04 грн.

Також, ПАТ „Луганськтепловоз" окрім основної діяльності утримує соціально-значимі об'єкти для населення міста Луганська: медико-санітарної частини, оздоровчого табору для дітей, житлових будинків, що знаходяться на балансі товариства: витрати у 2012 році на утримання дитячого оздоровчого табору „Луганські зорі" склали 3 268 909,33 грн.; витрати у 2012 році на утримання медико-санітарної частини (лікарні заводу) склали 2 539 831,95 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що ПАТ „Луганськтепловоз" (відповідач) перебуває у скрутному фінансовому становищі, має надзвичайно велику кредиторську заборгованість за договорами позики, а обов'язок по сплаті пені у заявленій позивачем сумі призведе до важких негативних наслідків.

Стягнення пені у розмірі 3 139 000грн. 20 коп. за Договором поставки вплине на господарську діяльність підприємства відповідача, призведе до спаду виробництва, до затримки виплати заробітної плати, зменшенні платоспроможності, а також зниженні прибутку, що є джерелом оплати податків і зборів та є неприпустимим.

Тому, судова колегія вважає, що заявлена позивачем пеня у розмірі 3139000,20 грн. несумірно велика, оскільки за умовами Договору вартість дизель-поїзда становить з урахуванням ПДВ 41 853 336, 00 грн., очевидно, що вимога позивача про сплату відповідачем пені у розмірі 3 139 000,20 грн. значно велика.

Матеріалами справи підтверджено, що на теперішній час виконав умови Договору поставки та поставив в адресу ДП „Донецька залізниця " дизель-поїзд ДЕЛ-02 бортовий №005.

Судова колегія вважає недоведеним посилання позивача на те, що дії ПАТ „Луганськтепловоз" (відповідач) суттєво вплинули на фінансовий стан ДП «Донецька залізниця»(позивач), завдавши значних збитків, розмір яких позивачем не визначено та не доведено суду.

Згідно до ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому повинні бути враховані: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують уваги.

Якщо порушення зобов'язання не заподіяло збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, та враховуючи той факт, що в 2011 році мали місце обставини непереборної сили, що носили виключний, об'єктивний, непередбачений та надзвичайний характер, та те, що відповідач стикався з цілим рядом зовнішніх факторів, що негативно впливають на строки виготовлення товару, інноваційний характер продукції, значний обсяг нових конструктивних рішень, спрямованих на поліпшення експлуатаційних властивостей електровоза і на приведення його у відповідність з вимогами Покупця (позивач), які спричинили необхідність проведення різного роду випробувань, що дозволили підвищити надійність і безпеку експлуатації дизель-поїзда ДЕЛ-02 бортовий №005, та беручи до уваги, що між ПАТ „Луганськтепловоз" та ДП „Донецька залізниця " склалися тривалі плідні робочі стосунки, враховуючи майновий стан та інтереси обох сторін, той факт, що розмір пені непомірно великий для стягнення з соціально значимого підприємства м. Луганська, яким є ПАТ „Луганськтепловоз", тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України, п.3.ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені до 500 000 грн. 00 коп.

У стягненні решти суми пені слід відмовити.

Відповідно до практики Вищого господарського суду України, зазначених в судових рішеннях, суди користуються правом, наданим їм п. З ст. 83 ГПК України та зменшують розмір пені, встановивши дійсні обставини справи щодо підстав порушення відповідачем договірних зобов'язань та ступінь виконання договірних зобов'язань.

Зокрема, така правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові суду від 08.08.2012 у справі №5008/137/2012, в постанові суду від 16.03.2011 у справі №20/171 та в постанові суду від 25.10.2007 у справі №24/31.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе зменшити суму пені, у зв'язку з чим задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені частково у розмірі 500000 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

У судовому засіданні 20.12.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 373 грн. 19 коп. покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526,ч.3 ст. 549,ч.1 ст.550, ч.3 ст.551, ст.ст.610,655,662 ЦК України, ст.ст.173,193, ч.1 ст.230, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, 77,п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", вул.Фрунзе,107, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 05763797 на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», вул. Артема, 68, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957, пеню у розмірі 500 000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 373 грн. 19 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення суми авансового платежу у розмірі 12 556 000 грн. 80 коп., штрафу у розмірі 5% - 627 800 грн. 04 коп., пені у розмірі 2639 000 грн. 20 коп. відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано -25.12.2012.

Суддя Г.М. Старкова

Суддя І.П.Голенко

Суддя Т.М.Мінська