Ухвала суду № 28255787, 25.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"25" грудня 2012 р. Справа № 5019/2593/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар і Ко" м. Рівне

до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" м. Львів в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ

про визнання недійсним договору № 40-09 від 03 грудня 2009 року

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Слесарчук О.П. - за довіреністю від 17.12.2012р.

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився

від відповідача: Бойко Н.Р. - за довіреністю №5276 від 20.03.2012р.

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

Ухвалою суду від 06.09.2012р. по справі №5019/2593/12 призначено судові почеркознавчу експертизу та технічну експертизу реквізитів документів, проведення яких доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7). Цією ж ухвалою витрати на проведення експертиз та організаційні питання, пов'язані з їх проведенням на даній стадії розгляду справи покладено на позивача -Публічне акціонерне товариство "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (м. Рівне, вул. Фабрична, 2) та запропоновано позивачу вирішити питання з експертною установою щодо сплати, зокрема шляхом попередньої оплати сум за проведення судових експертиз. Провадження у справі №5019/2593/11 зупинено на час проведення експертиз і отримання господарським судом висновків експертиз. Матеріали справи №5019/2593/11 надіслано Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7) для проведення експертиз.

04.12.2012р. з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду Рівненської області повернуто матеріали справи №5019/2593/11 без виконання експертиз, у зв'язку з неоплатою рахунку на проведення експертиз.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. провадження у справі №5019/2593/11 поновлено та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 25.12.2012р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що оплату експертизи не було здійснено через відсутність обігових коштів, однак станом на 25.12.2012р. на підприємстві акумульовано кошти для оплати проведення експертизи. В судовому засіданні представник позивача повідомив, що оплату експертизи гарантує.

В обґрунтування поданого клопотання позивач наголошує на тому, що для повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, необхідним є встановлення належності підпису на кредитному договорі Коберському В.М., оскільки останній наголошує, що це не його підпис.

Просить суд доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7).

На вирішення експертизи позивач просить суд поставити наступні питання: чи виконаний підпис на кредитному договорі №40-09 від 03.12.2009р., укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" Коберським В.М.?; чи виготовлений підпис Коберським В.М. на кредитному договорі №40-09 від 03.12.2009р., укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" у той час, яким датований документ?

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що у питанні про необхідність призначення по справі судової почеркознавчої експертизи покладається на розсуд суду.

Як вбачається із позовної заяви позивач просить визнати недійсним кредитний договір № 40-09 від 03 грудня 2009 року. В обґрунтування позовних вимог наголошує на тому, що відповідно до Статуту позивача до компетенції Спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження проведення Правлінням товариства будь-яких угод (зокрема, укладання угод застави майна Товариства, поруки, видання, та/або погашення векселю від імені Товариства; акцептування від імені товариства векселю іншого емітента; операції з цінними паперами; надання позичок та/або позик за рахунок коштів Товариства; прощення боргу дебіторів Товариства або частини боргу; отримання кредитів і т.ін.), наслідком яких(дій) може бути правове обтяження майна та/або майнових прав Товариства, перехід від товариства права власності на його майно та/або майнові права до інших осіб. Дане положення не розповсюджується на дії або угоди, зазначені в пп.8.3.3. є), ж) даного статуту. Зазначає, що до компетенції спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження укладання правлінням товариства в процесі поточної фінансово-господарської діяльності будь-яких угод, сума яких (одноразово або за декілька разів) на протязі одного календарного місяця досягає або перевищує суму, яка становить 50% статутного фонду товариства. У разі, якщо зазначена сума знаходиться в межах від 50 до 80 відсотків статутного фонду, від імені спостережної ради питання про надання такої згоди вирішує голова спостережної ради одноособово. У разі, якщо зазначена сума дорівнює або перевищує 80 відсотків статутного фонду, питання про надання такої згоди вирішується на засіданні спостережної ради. Звертає увагу суду на те, що згідно з ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відповідно до ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка на підставі установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в нтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, а також не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.ч. 1-3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч.2 ст.203 та п.2 ч.2 ст.207 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

05.09.2012р. на адресу суду позивачем направлено заяву про доповнення підстав позову, відповідно до якої позивач повідомив, що на даний час на товаристві проводиться службове розслідування щодо підписання оспорюваного договору Коберським В.М., оскільки підпис Коберського В.М. не схожий на підписи останнього, які стоять на інших документах. Зауважує, що Коберський В.М. заявив, що зазначений договір він не підписував і на момент його підписання перебував за межами міста Рівне.

Відповідач у відзиві на позов, поясненнях від 25.12.2012р. проти позовних вимог заперечує. Наголошує на тому, що відповідно до п. 8.3.4 статуту позивача спостережна рада останнього погоджує проведення фінансово господарських операцій на суму, що перевищує 200 000 доларів США по кожній угоді. При цьому, застереження щодо письмової форми такого погодження у статуті позивача відсутнє. Крім того, п. 8.4.6. статуту позивача передбачено право генерального директора позивача розпоряджатись всім майном останнього, в тому числі грошовими коштами. Таким чином, Коберський Володимир Максимович, який на момент укладення оспорюваного правочину був призначений на посаду генерального директора і з яким спостережна рада позивача уклала контракт, мав усі необхідні повноваження для підписання кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009 року. Позивачем не надано доказів, що підтверджують відсутність погодження спостережною радою позивача на укладення кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009 року. Звертає увагу суду на те, що у своїй заяві позивач не підтверджує факту відсутності погодження спостережної ради на укладення оспорюваного договору, а лише наголошує на необхідності такого погодження. Також зазначає, що призначенням кредиту, виданого позивачеві на підставі кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009 року, є, зокрема, погашення інвестиційного кредиту в розмірі 470 000,00 євро, договір № 114-06 від 07.07.2006 року. З огляду на викладене вважає, що спостережною радою погоджено погашення вищевказаного інвестиційного кредиту, а також те, що погашення за вищезгаданим договором здійснено за кошти позичені відповідачем у зв'язку із виконанням умов оспорюваного кредитного договору, наявні всі підстави вважати, що спостережною радою погоджено і укладання кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009 року. Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частини 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. З аналізу змісту вищезгаданого кредитного договору № 40-09 від 03.12.2009 року, випливає, що сторонами у момент укладення спірного договору додержано всіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Просить суд у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар і Ко" м. Рівне в судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, письмової позиції з приводу поданого позову не подала.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ у письмовій позиції з приводу поданого позову повідомила, що проти позовних вимог заперечує, вважає останні необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що наявні в матеріалах справи докази, а саме копія протоколу №125 засідання Спостережної ради позивача від 24.06.2009р. підтверджує погодження укладення оспорюваного кредитного договору №40-09 від 03.12.2009р. та спростовує зазначені у позовній заяві підстави позову. Просить суд у позові відмовити.

В судовому засіданні 06.09.2012р. представником позивача надано письмове пояснення Коберського В.М. від 27.08.2012р. У поясненні Коберський В.М. зазначив, що у 2009році він обіймав посаду генерального директора ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів". Протягом листопада 2009р., у зв'язку з виробничою необхідністю, товариством проводились переговори з ВАТ "Кредобанк", щодо отримання кредитних коштів, умов користування кредитом та нарахування відсотків. У зв'язку з цим, банком було запропоновано кілька варіантів кредитних договорів. Зважаючи на те, що підпис на кредитному договорі відрізняється від його підпису, та з врахуванням того, що на початку грудня 2009р. він перебував за межами міста, вважає, що не підписував договір саме в такій редакції, і думає, що підпис на договорі належить не йому.

Також в судовому засіданні 06.09.2012р. позивачем долучено до матеріалів справи в якості вільних зразків підпису Коберського В.М. рахунки-фактури № СФ-0043 від 29.01.2010р., № СФ-0041 від 29.01.2010р., № СФ-0094 від 26.02.2010р., № СФ-0079 від 26.02.2010р., № СФ-0096 від 26.02.2010р., № СФ-0572 від 02.12.2009р., № СФ-0560 від 30.11.2009р., № СФ-0535 від 24.11.2009р., № СФ-0469 від 13.10.2009р., № СФ-0466 від 09.10.2009р. та оригінал кредитного договору №40-09 від 03.12.2009р.

Як вбачається із матеріалів справи та доводів позивача, суд не може самостійно встановити належність виконаного рукописного підпису на кредитному договорі №40-09 від 03.12.2009р. Коберському В.М. Тому суд вважає за необхідне з'ясувати питання визначені позивачем у клопотанні від 05.09.2012р. З'ясування даних питань потребує спеціальних знань.

Згідно з приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Призначення експертизи можливе за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора та з власної ініціативи суду.

В абзаці четвертому пункту 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 11.11.98 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 16.01.2008р. № 04-5/5), зазначено, що якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2651 від 27.11.2006р. "Про деякі питання призначення судових експертиз" зазначено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави призначення судової експертизи, зокрема, додаткової або повторної; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК.

З врахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7) поставивши на вирішення експертизи питання у запропонованій позивачем редакції.

В матеріалах справи наявні подані позивачем вільні зразки підпису Коберського В.М., зокрема рахунки-фактури № СФ-0043 від 29.01.2010р., № СФ-0041 від 29.01.2010р., № СФ-0094 від 26.02.2010р., № СФ-0079 від 26.02.2010р., № СФ-0096 від 26.02.2010р., № СФ-0572 від 02.12.2009р., № СФ-0560 від 30.11.2009р., № СФ-0535 від 24.11.2009р., № СФ-0469 від 13.10.2009р., № СФ-0466 від 09.10.2009р., оригінал кредитного договору №40-09 від 03.12.2009р. В якості умовно-вільних зразків підписів відібрано наступні документи, позовну заяву від 31.10.2011р. (а.с.7), довіреність №2071 від 21.11.2011р. (а.с.41); лист №2088 від 21.12.2011р. (а.с.59); довіреність №2104 від 23.12.2011р. (а.с.65); апеляційну скаргу №2048 від 06.12.2011р. (а.с.68). Також судом відібрано експериментальні зразки підпису Коберського В.М. на 5 арк.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин та беручи до уваги, що строк проведення експертизи більше строку призначеного для розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Керуючись ст.41, ст.79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі №5019/2593/12 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7).

2. Винести на вирішення судової почеркознавчої експертизи такі питання:

- чи виконаний підпис на кредитному договорі №40-09 від 03.12.2009р., укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" Коберським В.М. або іншою особою?;

- чи виготовлений підпис Коберським В.М. на кредитному договорі №40-09 від 03.12.2009р., укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" у той час, яким датований документ?;

3. Для здійснення експертизи надати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7) матеріали справи №5019/2593/11, в яких містяться документи, які підлягають дослідженню.

4. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням на даній стадії розгляду справи покласти на позивача -Публічне акціонерне товариство "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (м. Рівне, вул. Фабрична, 2). Запропонувати позивачу вирішити питання з експертною установою щодо сплати, зокрема шляхом попередньої оплати суми за проведення судової експертизи.

5. Зобов'язати сторони, у випадку необхідності подати через суд для експертного аналізу додаткові документи. Попередити сторони про матеріальну відповідальність в порядку ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони.

6. Зобов'язати Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз по закінченню експертизи висновок експерта разом з матеріалами справи №5019/2593/11, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду Рівненської області та надіслати сторонам копії висновку експертизи.

7. Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.

8. Зупинити провадження у справі №5019/2593/11 на час проведення експертизи і отримання господарським судом висновку експертизи.

9. Матеріали справи №5019/2593/11 надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7).

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 7 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу ( м. Рівне, вул. Фабрична, 2) рекомендованим з повідомленням;

3 - відповідачу ( м. Львів вул. Сахарова, 78) рекомендованим з повідомленням;

4 - відповідачу (м. Рівне, вул.. Кавказька,2) - рекомендованим з повідомленням;

5 - третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ, вул. Артема, 52А - рекомендованим;

6 - третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ "Пульсар і Ко" (м. Рівне, вул. Фабрична, 2) рекомендованим;

7 - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79004, м. Львів, Соборна площа, 7).