Рішення № 28255545, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/16967-2012 24.12.12

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Дудуц О.В. (довіреність № 08-03-29/495-12 від 28.11.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 24.12.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(надалі ТДВ «Страхова компанія «Райп», відповідач) як відшкодування шкоди, суми в розмірі 19 875, 93 грн., тобто суми фактичних витрат, зменшеної на розмір франшизи, передбаченої полісом № АА/4035004.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ НАСК «Оранта»на підставі договору \ добровільного страхування транспортного засобу за формою 83 серії УБ № 748708 від 20.08.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Lexus, державний номер АА 7771 МО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля Hyundai Sonata, державний номер АА 8844 СМ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ТДВ «Страхова компанія «Райп»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 19 875, 93 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 21.11.2012р. наявна у справі).

Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 03.12.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.11.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування транспортного засобу за формою 83 серії УБ № 748708 від 20.08.2010р. у ВАТ НАСК «Оранта», застраховано автомобіль Lexus, державний номер АА 7771 МО, страхувальником по договору є Ніщук Андрій Анатолійович.

Довідкою № 8864033 про обставини дорожньо-транспортної пригоди (засвідчена ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва), підтверджено настання ДТП 17.08.2011р. -зіткнення за участю автомобіля Hyundai Sonata, державний номер АА 8844 СМ, яким керував Нікітін Антон Володимирович з автомобілем Lexus, державний номер АА 7771 МО, під керуванням Кочина Сергія Миколайовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Нікітіним А.В. вимог пункту 15.12 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2011р., справа 3-8832/11.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Lexus, державний номер АА 7771 МО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № АА7771МО-28.09/2 про оцінку автомобіля, що складений 28.09.2011р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ТОВ «Гарант Ассистанс»Бануляку С.П. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6034 від 05.04.2008р.), складає 39 858, 62 грн..

За страховим випадком -ДТП що сталась 17.08.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № СТО-11-16111/1 від 24.10.2011р. по договору страхування серії УБ № 748708 від 20.08.2010р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 20 385, 93 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 79658 від 09.11.2011р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Hyundai Sonata, державний номер АА 8844 СМ підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2011р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Hyundai Sonata, державний номер АА 8844 СМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Lexus, державний номер АА 7771 МО, взято на страхування ТДВ «Страхова компанія «Райп»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/4035004, тип полісу -перший.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Lexus, державний номер АА 7771 МО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ВАТ НАСК «Оранта»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування серії УБ № 748708 від 20.08.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ТДВ «Страхова компанія «Райп»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Lexus, державний номер АА 7771 МО.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу -автомобілю Lexus, державний номер АА 7771 МО у ДТП 17.08.2011р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № АА7771МО-28.09/2 від 28.09.2011р..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/4035004) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза -500 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 19 875, 93 грн. (20 385, 93 грн. (ліміт відповідальності страховика за полісом в межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) - 500 грн. розмір франшизи за полісом АА/4035004) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1 в редакції закону чинній на дату врегулювання страхового випадку) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява за вих. № 09-06-06/4890 від 27.02.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 06.03.2012р. підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(03150, м. Київ, вул. Предславинська 11, ідент. код 31158052) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) 19 875, 93 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 93 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 25.12.2012

Суддя Р.І. Самсін