Рішення № 28255514, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/13205-2012 20.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення 30 157,70 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Зубрич Д.О. (дов. № 06/5451 від 30.12.2011 р.)від відповідача Пегза К.К. (дов. № 1212/21-12 від 17.09.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 30 157,70 грн., з яких 27 926,54 грн. основної заборгованості за договором № 165 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року, 155,05 грн. інфляційних втрат, 357,34 грн. 3% річних, 1719,10 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості за поставлений природний газ відповідно до договору поставки № 165 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2012 р. матеріали справи № 5023/3008/12 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

24.09.2012 року в результаті автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу передано судді Стасюку С.В. для розгляду спору по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5023/3008/12 до свого провадження, справі присвоєно № 5011-69/13205-2012, слухання справи призначено на 23.10.2012 року.

18.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, документи на часткове виконання вимог ухвали суду та клопотання про заміну первісного відповідача належним, а саме, Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 на Публічне акціонерне товариство "Мостобуд".

У судовому засіданні 23.10.2012 року представник позивача не заперечив проти поданих клопотань про відкладення розгляду справи та про заміну первісного відповідача належним.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року виконав частково.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Розглянувши матеріали справи та надані документи, а також, враховуючи те, що позивач проти заміни первісного відповідача належним не заперечує, суд прийшов до висновку замінити первісного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (01033, Київ-33, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.202 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.11.2012 року відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні 20.11.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 (споживач) було укладено договір № 165 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі по тексту - Договір).

Частинами 2, 3 статті 95 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про відокремлений структурний підрозділ (філію) Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 (надалі по тексту - Положення), затвердженого протоколом № 1/10 від 26.03.200 року загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", Мостобудівельний загін № 27 є відокремленим підрозділом (філією) , не є юридичною особою і діє від імені засновника в межах повноважень, визначених цим Положенням, відповідає за результати своєї діяльності перед засновником, якому він підлеглий і підзвітний.

Згідно з пунктом 2.5. Положення відокремлений структурний підрозділ (філія) не має права від свого імені та від імені засновника виступати позивачем та відповідачем в органах суду, господарського суду.

Таким чином, належним відповідачем по справі є Публічне акціонерне товариство "Мостобуд".

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах та порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірі та строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів, обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами у додатку 1 до Договору (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. Договору граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.09.2011 року № 1648. Загальний тариф на послуги з транспортування природного газу визначений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.09.2011 року № 1700. Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом визначені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.09.2011 року № 1686. Збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки визначений згідно глави 4 Розділу 14 Податкового кодексу України. Ціна за 1000 м. куб. газу складає 4 535,69 грн.

Згідно з пунктом 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем 100% авансовими платежами. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує розмір платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недооплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 30 575,18 грн., що підтверджується актом № 165газ приймання - передачі природного газу від 31.01.2012 року, актом № 165газ приймання - передачі природного газу від 29.02.2012 року, актом № 165газ приймання - передачі природного газу від 31.03.2012 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України, здійснив лише часткову оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" у розмірі 27 926,54 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 926,54 грн. основної заборгованості за договором № 165 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року, 155,05 грн. інфляційних втрат, 357,34 грн. 3% річних, 1719,10 грн. пені.

У своєму відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені (у заявленому розмірі), з огляду на скрутне фінансове становище Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", а також на ті обставини, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з підстав, що не залежали від Публічного акціонерного товариства "Мостобуд".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконало належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 27 926,54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 27 926,54 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 155,05 грн. інфляційних втрат, 357,34 грн. 3% річних, 1719,10 грн. пені.

Відповідно до пункту 6.2.2. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем штрафні санкції нараховані правомірно, але в силу положень частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача з 1 719,10 грн. до 859,55 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 3% річних на загальну суму 357,34 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на загальну суму 155,05 грн. є обґрунтованими.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Панківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції. буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) 27 926 (двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 54 коп. заборгованості, 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 55 коп. пені, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 34 коп. три проценти річних, 1 563 (одну тисячу п'ятсот шістдесят три) грн. 63 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 26.11.2012 року

Суддя С.В. Стасюк