Рішення № 28254849, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/26 07.09.11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ, ЄДРПОУ 00131305

до відповідача: Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради, м.Київ, ЄДРПОУ 31731838

про стягнення 132452,73 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Фінагіна В.Б. -юрисконс.

від відповідача: Іваницька С.В. -юрисконс.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради, м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 132452,73 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію -116764,77 грн., трьох відсотків річних -3352,39 грн., інфляційних нарахувань -12335,57 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №330023 від 25.12.2006р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради утворилась заборгованість в сумі 116764,77 грн.

Відповідач у відзиві №1607/юр від 16.08.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив. За твердженням Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу виникла внаслідок різниці у тарифах через нарахування позивачем відповідачу сум до оплати за теплову енергію у гігакалоріях, а відповідачем безпосереднім споживачам теплової енергії у метрах кубічних.

Крім того, відповідач зазначає, що кошти, які сплачені безпосередніми споживачами теплової енергії, надходять на транзитний рахунок Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації», а потім на розрахункові рахунки виробників (постачальників) послуг, внаслідок чого несвоєчасне перерахування оплати за надану теплову енергію позивачу відбувається не з вини відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 25.12.2006р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (споживач) було підписано договір №330023 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно із п.1.1 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов договору.

Виходячи зі змісту додатків №6, №7 до спірного договору, сторони погодили постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Артема, 70.

Відповідно до п.4.1 договору №330023 від 25.12.2006р. встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.04.2007р. При цьому, виходячи зі змісту листів №048-21-6521 від 25.04.2007р., №048-21-5106 від 29.05.2008р., №048-21-5280 від 15.05.2009р., №048-21-5452 від 14.05.2010р., №048-231-7934 від 02.06.2011р. позивача, строк дії вказаного договору сторонами продовжувався, зокрема, до 15.09.2011р.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення без номеру від 17.08.2011р. позивача, відзив №1607/юр від 16.08.2011р. відповідача, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою є чинними на час прийняття цього рішення.

За умовами договору №330023 від 25.12.2006р. позивачем за період з 01.08.2009р. по 01.07.2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 204785,01 грн. (998,066 Гкал). Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, копії яких надані до матеріалів справи.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, внаслідок чого суд приймає зазначений вище розрахунок як достовірний.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 116764,77 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.2.3.5 договору №330023 від 25.12.2006р. споживач зобов'язався забезпечувати, зокрема, своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Одночасно, за змістом додатку 2 до вказаної угоди споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 за адресою: вул.Жилянська, 63 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Крім того, відповідач зобов'язався щомісячно забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №330023 від 25.12.2006р. зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 116764,77 грн.

Виходячи зі змісту контррозрахунку відповідача №1769 від 16.08.2011р., акту звіряння розрахунків від 01.08.2011р., підписаного учасниками розглядуваного спору, наявність заборгованості у розмірі 116764,77 грн. Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради не заперечується.

При цьому, будь-яких доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

Твердження відповідача, стосовно того, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу виникла внаслідок різниці у тарифах через нарахування позивачем відповідачу сум до оплати за теплову енергію у гігакалоріях, а відповідачем безпосереднім споживачам теплової енергії - у метрах кубічних, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне:

Виходячи зі змісту відзиву №1607/юр від 16.08.2011р. відповідача, в обґрунтування своїх заперечень у цій частині Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради посилається на приписи Порядку розрахунків, обліку та відшкодування різниці в тарифах підприємствам - виробникам послуг тепло-, водопостачання та водовідведення у випадку невідповідності фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам для населення, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, який затверджений рішенням №767/1823 від 09.07.2009р. Київської міської ради.

Пунктом 1 зазначеного нормативно-правового акту встановлено, що він визначає механізм розрахунків, обліку та відшкодування різниці в тарифах підприємствам - виробникам послуг тепло-, водопостачання та водовідведення у випадку невідповідності фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам для населення, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку видатки на відшкодування втрат підприємств-виробників, що пов'язані з затвердженням (погодженням) цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, нижчих від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті згідно з наданими виробником послуг прогнозних розрахунків, що погоджуються зі структурним підрозділом з питань цінової політики та фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який приймав рішення про затвердження (погодження) тарифів.

Тобто, зі змісту Порядку слідує, що він регулює взаємовідносини з приводу відшкодування втрат виробників, які виникають внаслідок затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижчих за собівартість таких послуг, а не відносини з приводу різниці, яка утворюється при зміни одиниці виміру нарахувань за теплову енергію, внаслідок чого застосування приписів цього нормативно-правового акту до правовідносин сторін є неправомірним.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №330023 від 25.12.2006р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради на користь позивача 116764,77 грн., підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вказаних норм позивач нарахував та пред'явив до стягнення три відсотки річних в сумі 3352,39 грн., інфляційні збитки в сумі 12335,57 грн.

За висновками суду, розрахунки сум трьох відсотків річних та інфляційних витрат є арифметично вірними, такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Посилання відповідача на те, що несвоєчасне перерахування оплати за поставлену теплову енергію позивачу відбувається не з його вини, є неспроможним, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У даному випадку, за умовами договору №330023 від 25.12.2006р. боржником є саме відповідач і саме він зобов'язаний забезпечити своєчасне надходження коштів на рахунок позивача, які належать до сплати за вказаною угодою.

При цьому, судом враховано, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.11.2010р. по справі №4/719, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів від інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.

Таким чином, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем заборгованості за теплову енергію, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу -116764,77 грн., трьох відсотків річних -3352,39 грн., інфляційних нарахувань - 12335,57 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради, м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 116764,77 грн., трьох відсотків річних -3352,39 грн., інфляційних нарахувань - 12335,57 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (03190, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кирпоноса, 10/8, ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) основний борг в сумі 116764,77 грн.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (03190, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кирпоноса, 10/8, ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №26000306201 у ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) три відсотки річних -3352,39 грн., інфляційні нарахування -12335,57 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1324,53 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 12.09.2011р.