Рішення № 28254285, 21.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2012 р. Справа № 5004/905/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Череватий Богдан Любомирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом фізичної особи - підприємця Сиротюка Василя Михайловича до приватного акціонерного товариства "Шацьке РТП" про стягнення 18 000,00 грн. за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Шацьке РТП" до фізичної особи - підприємця Сиротюка Василя Михайловича про стягнення 30 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сиротюк І.В. - представник (дов. від 23.07.2012 р.)

від відповідача: Мірач І.П. - представник (дов. від 28.03.2012 р.)

В судовому засіданні 21.12.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець Сиротюк В.М. звернувся в суд з позовом до ПАТ "Шацьке РТП" про стягнення 18 000,00 грн. згідно договору № 2 від 01.04.2009 р. про надання послуг.

Відповідач 01.08.2012р. подав зустрічну позовну заяву про стягнення 30 000,00 грн. згідно договору про надання послуг №2 від 01.04.2009 р.

Ухвалою суду від 01.08.2012 р. зустрічний позов приватного акціонерного товариства "Шацьке РТП" до фізичної особи - підприємця Сиротюка Василя Михайловича про стягнення 30 000,00 грн. згідно договору про надання послуг №2 від 01.04.2009 р. прийнято для спільного розгляду із позовом фізичної особи - підприємця Сиротюка Василя Михайловича до приватного акціонерного товариства "Шацьке РТП" у даній господарській справі.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а зустрічний позов заперечила.

Представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги заперечила. Зустрічний позов підтримала та подала додаткові пояснення в яких зазначає, що подані відповідачем за зустрічним позовом копії документів не є належним доказом, оскільки вони не завірені, а оригіналів у відповідача немає. Вважає, що первісний позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сиротюк В.М. звернувся в суд з позовом до ПАТ "Шацьке РТП" про стягнення 18 000,00 грн. згідно договору № 2 від 01.04.2009р. про надання послуг.

Позов мотивує тим, що 01.04.2009р. між ФОП Сиротюком В.М.(позивач) та ПАТ "Шацьке РТП" (відповідач) було укладено договір № 2 про надання послуг.

Позивач стверджує, що взяті на себе зобов'язання згідно договору виконав належним чином. Поставив будівельні матеріали на суму 101 300,00 грн.

Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, перерахував 83 300,00 грн., що підтверджується довідкою Шацького ТВБВ 10002/095 філії Волинського обласного управління Державного ощадного банку України від 03.04.2012 р. № 64. Отже, заборгованість відповідача складає 18 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27.07.2011 р. Позивач зазначає, що з 27.07.2011 р. між сторонами не проводилось жодних розрахунків.

27.04.2012 р. на адресу відповідача направлялась претензія № 1 у відповідь на яку 22.05.2012 р. відповідач направив лист де зазначив, що боргу не визнає у зв'язку із відсутністю накладної № 20 від 14.07.2009 р. на суму 18 000,00 грн.

Відповідач 01.08.2012р. подав зустрічну позовну заяву про стягнення 30 000,00 грн. згідно договору про надання послуг №2 від 01.04.2009 р.

Зустрічну позовну заяву мотивує тим, що 01.04.2009 р. між ФОП Сиротюком В.М. (відповідач) та ПАТ "Шацьке РТП" (позивач) було укладено договір № 2 про надання послуг.

На виконання умов договору відповідачем в квітні 2009 р. було виставлено два рахунки для оплати вартості будматеріалів № 2 від 01.04.2009 р. на суму 20 000,00 грн. та № 8 від 28.04.2009 р. на суму 10 000,00 грн. Рахунки були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 101 від 02.04.2009 р. на суму 20 000,00 грн. та № 166 від 28.04.2009 р. на суму 10 000,00 грн. Проте, будівельні матеріали відповідачем поставлені не були. Позивач стверджує, що даний факт підтверджується відсутністю накладних, які б свідчили про факт отримання позивачем товару на зазначені суми. Отже, заборгованість відповідача становить 30 000,00 грн.

12.06.2012 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 48 яку відповідач відхилив у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.04.2009 р. між ФОП Сиротюком В.М. та ПАТ "Шацьке РТП" було укладено договір № 2 про надання послуг (а.с.12).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець (позивач за первісним позовом) зобов'язується поставляти різні будівельні матеріали для будівництва торгово-розважального центру, а замовник (відповідач за первісним позовом) прийняти та оплатити послуги.

Згідно п. 2.1. вартість послуг визначається згідно накладних на поставлені будматеріали. Замовник оплачує вартість послуг шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі накладних виконавця протягом 3-х банківських днів.

Позивачем було поставлено відповідачу будівельні матеріали на суму 101 300,00 грн., що підтверджується рахунками та накладними (а.с.13-16, 85).

Відповідач перерахував на рахунок позивача 83 300,00 грн., що підтверджується довідкою Ощадбанку № 64 від 03.04.2012 р. (а.с.17).

Позивач направляв на адресу відповідача претензію (а.с.19-20), на яку 22.05.2012 р. було надано відповідь де зазначено, що боргу не визнає у зв'язку із відсутністю накладної № 20 від 14.07.2009 р. на суму 18 000,00 грн. (а.с.21-22).

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків від 27.07.2011 р. заборгованість відповідача складає 18 000,00 грн. (а.с.18).

Суд звертає увагу на те, що позивач долучив до матеріалів справи завірені копії документів.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55 затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, який набув чинності 01.09.2003 р. Пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

У зустрічній позовній заяві позивач -ПАТ "Шацьке РТП" зазначає, що в квітні 2009 р. ФОП Сиротюком В.М було виставлено два рахунки для оплати вартості будматеріалів № 2 від 01.04.2009 р. на суму 20 000,00 грн. та № 8 від 28.04.2009 р. на суму 10 000,00 грн. (а.с.42-43).

Рахунки були оплачені ПАТ "Шацьке РТП" в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 101 від 02.04.2009 р. на суму 20 000,00 грн. та № 166 від 28.04.2009 р. на суму 10 000,00 грн. (а.с.44-45).

Представник ПАТ "Шацьке РТП" стверджує, що будівельні матеріали відповідачем поставлені не були, однак в матеріалах справи наявні накладні № 2 та №8 на суму 20 000,00 грн. та 10 000,00 грн. (а.с.81-82).

Зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, єдиними первинними бухгалтерськими документами, що можуть підтверджувати факти отримання товару є накладні.

Судом на підставі ст. 32 ГПК України встановлено, що наведені накладні, як первинні документи є належними та допустимими доказами у підтвердження здійснення поставки товару на суму 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - закон) первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 цього ж Закону ).

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, яке, зокрема, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів підприємствами. Незалежно від форм власності, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинний документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Дані накладні скріплені підписами директора з однієї сторони та бухгалтера з іншої.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що матеріальні цінності на суму 30 000,00 грн. були поставлені ПАТ "Шацьке РТП" в повному обсязі, отже у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів відповідачем, позовні вимоги за первісним позовом підставні і підлягають до задоволення в розмірі 18 000 грн. (101300 грн. -83300 грн.), оскільки суд вважає, що долучені до матеріалів справи копії документів є належними доказами.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. 193Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 625, 599, 629 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" (вул. 50 років Перемоги, 6, смт. Шацьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 00902576) на користь фізичної особи-підприємця Сиротюк Василя Михайловича (вул. 17 Вересня, 5, смт. Шацьк, Волинська область, ІПН 2104502276) 18 000,00 грн. заборгованості згідно договору надання послуг № 2 від 01.04.2009 р. та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову приватного акціонерного товариства "Шацьке ремонтно-транспортне підприємство" (вул. 50 років Перемоги, 6, смт. Шацьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 00902576) до фізичної особи-підприємця Сиротюка Василя Михайловича вул. 17 Вересня, 5, смт. Шацьк, Волинська область, ІПН 2104502276) про стягнення 30 000,00 грн. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя І. О. Гарбар

Повний текст рішення

складено та підписано

21.12.12