Рішення № 28254228, 21.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5004/1258/12

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м.Київ

до відповідача Підприємця ОСОБА_2, с.Підбороччя Камінь-Каширського району

про стягнення 7 684,00 грн. у відшкодування витрат в порядку регресу

Суддя Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України - звернувся до суду з позовом до Підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача 7 684,00 грн., в тому числі 7 184,00 грн. - основного боргу по страховому відшкодуванню витрат в порядку регресу та 500,00 грн. витрат на встановлення розміру збитків та збору документів. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на провову допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4301031239880), витребувані судом докази не представив.

Відповідач тричі в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвала суду від 28.11.2012р., направлена на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та Спціальному витязі від 30.112012р. №15257580, запис 17 (с.Підбороччя Камінь-Каширького району Волинської області), повернулась з відміткою пошти "За відмовою адресата від одержання".

У разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Враховуючи, що строк розгляду справи закінчився, суд приходить до висновку про розгляд даної справи відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

в с т а н о в и в:

25 грудня 2007р. у с. Старовойтово Любомльського району Волинської області сталося зіткнення автомобілів (ДТП) "Ман", реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_5, який належать відповідачу - Підприємцю ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля марки «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки «Когел», реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Овертранс».

Як вбачається з постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 січня 2008 р. у справі №3-348/2008р. водія автомобіля Ман, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить Підприємцю ОСОБА_2., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правовопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф в розмірі 68,00 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено причіп "Когел", реєстраційний номер НОМЕР_3.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №77/09 від 14.09.2009p., складеного судовим експертом Будейновим О.М. вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику напівпричепа "Когел" реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент виконання дослідження, без огляду, з врахуванням наданих фотографій та рахунків, становить 6 904,24 грн.

Винуватцем ДТП шкода потерпілій особі не відшкодована.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі - Закон), МТСБУ за рахунок чоштів захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.7 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з ЗАТ АСК «Інго Україна»(поліс №ВВ/1257412).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою №581 від 19.05.2009р. про виплату страхового відшкодування в розмірі 6 684,00 грн. (а.с.12).

Судом встановлено, що позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України - виплатило потерпілому (Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс") страхове відшкодування в розмірі 6 684,00 грн. та 500,00 грн. у відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля всього 7184,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4002 від 27.10.2009р.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків згідно п.З частини 2 статті 11 ЦК України, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п.8 частини 2 статті 16 ЦК України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки і завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Положеннями Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. У випадку протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, останній, як правило, не несе відповідальності за заподіяну шкоду.

Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

З матеріалів справи вбачається, що особою винною у ДТП за участю автомобіля "Ман", реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить Підприємцю ОСОБА_2, є ОСОБА_3

В розумінні ст.1187 ЦК України особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом є саме відповідач - Підприємець ОСОБА_2, а ОСОБА_3 є особою, що експлуатувала транспортній засіб на законних підставах в якості водія.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право надати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

Листом від 26.03.2010р. претензією від 17.03.2012р. МТСБУ запропонувало відповідачу добровільно відшкодувати понесені витрати. Відповідачем не було надано жодної відповіді.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Моторне (транспортне) страхове бюро України - виплатило потерпілому - Товариству з обмеженою відповідальністю "Овертранс" страхове відшкодування в розмірі 6 684,00 грн. та 500,00 грн. у відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження (всього 7184,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №4002 від 27.10.2009р.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7 184,00 грн. відшкодування витрат в порядку регресу підлягають до задоволення.

В частині стягнення 500,00 грн. додаткових витрат на встановлення розміру збитків та збору документів слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду безспірних доказів в обґрунтування вимог в цій частині.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1500,00 грн. витрат на правову допомогу. В підтвердження надання правової допомоги позивач долучив до матеріалів справи контракт про надання правової допомоги від 17.11.2010 №48. Відповідно до п. 13 даного контракт даний контракт укладений на термін з 17.11.2010р. по 16.11.2011р. Доказів продовження терміну дії даного договору позивачем не надано. Крім того, в платіжному дорученні №2712 від 22.06.2011р. в призначенні платежу зазначено: "оплата за надання правової допомоги згідно додаткової угоди №11 від 02.06.2011р. до контракту №48 від 17.11.2010". Додаткову угоду №11 від 02.06.2011р. позивачем на вимогу суду не долучено до матеріалів справи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази фактичного виконання юридичних послуг, саме за укладеним договором, суд приходить до висновку, що слід відмовити в стягненні 1 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Оскільки спір до розгляду суду частково доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 504,77 грн., пропорційно до суми задоволених вимог, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( код НОМЕР_4) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, поштова адреса: м.Київ, а/с 272 (код 21647131) - 7 184,00 грн. у відшкодування витрат в порядку регресу та 1 504,77 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 500,00 грн. витрат на встановлення розміру збитків та збору документів відмовити.

4. В частині стягнення 1 500,00 грн. витрат на правову допомогу - відмовити.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

21.12.12