Рішення № 28254205, 24.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 5004/1445/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради, м.Ковель

до відповідача фізичної особи-підприємця Яковенко Олени Валеріївни, м. Ковель

про стягнення 1 636,76 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Філончук Н.В. -представник, довіреність № 349 від 18.12.12 р;

від відповідача: н/з.

В судовому засіданні взяв участь стажист на посаду прокурора прокуратури міста Луцька Пігулко Т.В., довіреність №96-4662 вих.12 від 11.09.2012р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки прокурору та учаснику судового процесу.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін та прокурора не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Яковенко Олени Валеріївни про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17 365, 69 грн. з них: 16395,63 грн. -основного боргу; 970,06 грн. -пені.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.11.2012р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду , порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

05.12.2012р. прокурором подано заяву, яка була підтримана представником позивача, про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем упродовж жовтня-листопада 2012р. частини основної заборгованості в сумі 15 207, 22 грн., тому прокурор та позивач просили суд задовольнити заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 1 188,41 грн. заборгованості по орендній платі та 448,35 грн. пені, яка була прийнята судом та з врахуванням зазначеного була визначена нова ціна позову.

Представник позивача Філончук Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Стажист на посаду прокурора в судовому засіданні, пред'явлені до відповідача позовні вимоги згідно поданої заяви від 05.12.12 року про зменшення позовних вимог підтримала та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на відповідача обов'язок сплати у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. Відповідач в судове засідання не з»явився, свого представника в судове засідання не направив. Поштовим повідомленням №4301031255117 підтверджується отримання 10.12.2012 року відповідачем копії ухвали суду від 05.12.2012р.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про місце та час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноваженого представника позивача, суд, -

встановив:

21.09.2009 року між Відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради (орендодавець) і фізичною особою-підприємцем Яковенко Оленою Валеріївною (орендар) було укладено договір оренди частини третього поверху нежитлового приміщення торговою площею 25,6 кв.м. та площею загального користування 13.8 кв.м., що в м. Ковелі по вул. Незалежності, 134.

21.09.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди за актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду.

Згідно з п. 2.1 Договору вказаний договір укладено строком з 21.09.2009 р. по 21.09.2010 р. включно.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата визначена шляхом конкурсу оренди і становить за місяць 1328, 81 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 4.5 Договору оплата за орендоване приміщення перераховується орендарем щомісячно не пізніше 16 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.6 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, а також в разі зміни виду діяльності, зазначеного в п.1.1.

В матеріалах справи відсутні рахунки на оплату орендної плати. На що представник позивача зазначив, що рахунки не виставлялися, оскільки в них існує спеціальна програма, яка здійснює розрахунок орендної плати і ведеться картка орендаря.

Копією картки орендаря Яковенко О.В. від 18.06.2012 року стверджується, що станом на червень 2012 року в ФОП Яковенко О.В. існує заборгованість в сумі 19 040,07 грн.

Копією претензії № 159 від 20.06.2012 р. стверджується, що вона була направлена 21.06.2012 р.(згідно доданої копії поштової квитанції) за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2012 р. відповідачу ФОП Яковенко О.В. нарахована орендна плата в розмірі 19 040, 07 грн., яку необхідно оплатити.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі наданого позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості на 02.10.2012 р. становить 16 395,63 грн.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2012 р. сума заборгованості ФОП Яковенко О.В. складає 1 188, 41 грн., оскільки після звернення до суду відповідач оплатила частково заборгованість в сумі 15 207, 22 грн.

Як свідчить розрахунок здійснених проплат, відповідачем здійснювались часткові проплати загальними сумами, без розподілення платежів.

Таким чином, станом на момент вирішення справи судом, встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати оренду обладнання, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 188,41 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою, в даному випадку, є претензія від 20.06.2012 року №159, яка була скерована 21.06.2012 р. на адресу відповідача.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказані вимоги були частково задоволені відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, позивачем не було надано доказів надсилання відповідачу у період з 22.09.2010р. по 21.10.2012р. повідомлення про припинення договору оренди від 21.09.2009р. протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, а тому, враховуючи положення ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми ЦК України, суд дійшов висновку щодо продовження дії договору оренди до 21.09.2013р.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором оренди від 21.09.2009 р. відповідачем суду також не надано.

Судом встановлено, що договір оренди від 21.09.2009 р. недійсним визнаний не був, в порядку визначеному законом його змінено чи розірвано також не було, а тому, відповідно до ст. 629 ЦК України такий договір є обов'язковим для виконання сторонами, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 1 188,41 грн. є обгрунтованими.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 448, 35 грн. з врахуванням направлення претензії від 20.06.2012 р. та проведених відповідачем проплат.

Відповідно до п.8.1 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як судом було встановлено рахунки на оплату орендної плати відповідачеві не виставлялися, а розмір орендної плати, з врахуванням ПДВ та індексу інфляції не міг бути відомим відповідачу, оскільки згідно картки орендаря ФОП Яковенко О.В. вбачається інший розмір орендної плати ніж встановлений в п.4.1 Договору.

Частина 2 ст.530 ЦК України встановлює, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою, в даному випадку, є претензія від 20.06.2012 року №159, яка була скерована 21.06.2012 р. на адресу відповідача.

З огляду на вказане, відлік строку для виконання вимоги 7 днів щодо сплати пені розраховується з 26.06.2012р.(21.06.2012 р. + 5 днів на перебіг пошти = 26.06.2012 р.), грошове зобов'язання мало бути виконано протягом 7 днів (ч.2 ст. 530 ЦК України) = 02.07.2012 р. до 24.00 год., тобто останній день виконання грошового зобов'язання.

Отже, право на нарахування у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок (ст. 253 ЦК України), тобто днем з якого виникає право для нарахування є 03.07.2012 р.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Поруч з цим судом було взято до уваги й те, що положеннями п.8.1 Договору було визначено можливість нарахування відповідачеві пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати, але в будь-якому випадку не за весь час прострочення розрахунків.

Тобто в даному випадку, беручи розрахунок, який проведений судом, прострочення виконання зобов'язання відбулося з 03.07.2012 року по 16.09.2012 р.( в межах періоду, який визначив позивач в розрахунку пені) та з врахуванням виставленої суми в претензій 19 040, 07 грн.(станом на 31.05.12 р.) та проведених проплат з 01.06.2012 р. по 16.09.2012 р., а саме: 25.06.12 р. в розмірі 1 908, 12 грн.;

04.07.12 р. в розмірі 1 902, 40 грн.;

01.08.12 р. в розмірі 721, 14 грн.;

07.09.12 р. в розмірі 3 789, 57 грн., має наступний вигляд:

Період простроченняСума заборгованості(грн.)Нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ(грн.)03.07.2012 по 04.07.201217 131, 95 (19 040, 07 - 1908, 12 )14,0405.07.2012 по 01.08.201215 229, 55(17 131,95 -1 902, 40 )174, 7702.08.2012 по 07.09.201214 508, 41(15 229, 55 -721,14)22008.09.2012 по 16.09.201210 718, 84(14 508, 41 -3 789,57)39, 54 Сума 448,35

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають до задоволення в сумі 448,35 грн. за розрахунком, який перевірений судом в межах заявлених позивачем вимог.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази, пояснення прокурора та позивача, виходячи з умов договорів від 21.09.2009 р., з урахуванням приписів законодавства, якими такі правовідносини регулюються господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в сумі 1 636, 76 грн., з них 1 188,41 грн. заборгованості по орендній платі та 448,35 грн. пені.

Ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача підлягає стягнення 1 609, 50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Яковенко Олени Валеріївни (Волинська область, м. Ковель, вул. Ватутіна, будинок №31а, квартира №1, ідентифікаційний номер 2942524065) на користь відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради (Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 23254967) 1 636, 76 (одну тисячу шістсот тридцять шість гривень сімдесят шість копійок) грн., з них 1 188,41 грн. заборгованості по орендній платі та 448,35 грн. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Яковенко Олени Валеріївни (Волинська область, м. Ковель, вул. Ватутіна, будинок №31а квартира №1, ідентифікаційний номер 2942524065) 1 609, 50 грн. судового збору зарахувавши цю суму в дохід Державного бюджету(отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код за ЄДРПОУ-38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) -803014, рахунок отримувача -31219206783002, код класифікації доходів бюджету -22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», призначення платежу "Судовий збір, за позовом прокурора Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради, Господарський суд Волинської області, код ЄДРПОУ 03499885").

Повний текст рішення

складено

24.12.12

Суддя А. С. Вороняк