Постанова № 28252724, 20.12.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4085/2012

10 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю представника позивача - Попаденко З.В. - за довіреністю,

представника відповідача - Адамчук І.В,- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До суду з позовною заявою звернулося приватне акціонерне товариство «Монастирищенський котельний завод», в якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000332300 від 15.10.2012.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати нечинним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

З 12.09.2012 по 25.09.2012 державними податковими ревізорами Христинівської МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 02.10.2012 № 88/22-009/31324315, згідно з висновками якого встановлено: порушення позивачем вимог пп. «а»пп. 14.1.11 14.1 ст. 14 наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповненя і подання», п.п. 102.5 ст. 102, 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, чим завищено залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 346148 грн.

На підставі акту перевірки від 02.10.2012 № 88/22-009/31324315 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 15.10.2012 року №0000332300:

- яким позивачу зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 346148 грн.

Згідно акту перевірки, встановлено, що при перевірці даних, зазначених в додатку 2 (довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування), з'ясовано, що платником сформовано залишки від'ємного значення з ПДВ в липні-грудні 2008 року та січні-травні 2009 року в розмірі 346148 грн.

Отже, на думку податкового органу, у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченими, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу, а тому право на податковий кредит та, відповідно, на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє. Тому за результатами перевірки було встановлено, що від'ємне значення в розмірі 346 148 грн. (залишок від'ємного значення з ПДВ в липні - грудні 2008 року та січні-травні 2009 року, а саме: в липні 2008 р. - 21694 грн., серпні 2008 р. - 44564 грн., жовтні 2008 р. - 7610 грн., листопад 2008 р. - 29107 грн., грудні 2008 р. - 73670 грн., січні 2009 р. - 97770 грн., лютому 2009 р. - 17677 грн., березні 2009 р. - 4653 грн., квітні 2009 р. - 44191 грн., травні 2009 р. -5212 грн.) не відповідає періоду, визначеному вимогами п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ПрАТ «Монастирищенський котельний завод»не має права на повернення залишків сум бюджетного відшкодування, сформованих в липні-грудні 2008 року та січні-травні 2009 року.

Враховуючи вищевикладені висновки відповідача, суд зауважує, що дані твердження податкового органу підлягають спростуванню з огляду на наступне.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість на момент виникнення правовідносин регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що була чинною на той момент).

Пунктом .1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України198.3. податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Складаючи декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, позивач в рядку 24 відобразив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1 377 865 грн. В додатку №2 до декларації з ПДВ значення рядка 24 розшифровується в розрізі звітних періодів, в яких утворились дані залишки.

Накопичення від'ємних значень, які після бюджетного відшкодування, включаються до складу податкового періоду наступних податкових періодів до 01.01.2011 року здійснювалось на підставі п.п. 7.7.1. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р № 168/97-ВР, а з 01.01.2011 року на підставі п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач в декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року заявив бюджетне відшкодування на рахунок в банку тільки від'ємне значення, що утворилось за червень 2012 року і фактично сплачено постачальникам товарів/послуг в сумі 191 233 грн. Оскільки, згідно п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 -го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податковий кредит попередніх звітних періодів (липень-грудень 2008 року та січень-травень 2009 року в сумі 346148 грн.), що залишився не погашений податковими зобов'язаннями та не заявлений до бюджетного відшкодування до липня 2012 року включений до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сформований у відповідності до п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Виходячи з вище викладеного, позивач не має підстав заявляти до бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення, що утворився в липні-грудні 2008 року 176645 грн. та січні-травні 2009 року 169503 грн. Також позивач не коригував податковий кредит за цей період і відповідно не зменшував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, на 346148 грн, тому що п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України не містить такої вимоги, строк позовної давності в 1095 днів розповсюджується тільки на заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Також позивач не коригував податковий кредит за цей період і відповідно не зменшував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, на 346148 грн., тому що коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту передбачено ст. 192 Податкового кодексу України, якою передбачено, що коригуванню підлягає податковий кредит, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Твердження відповідача, що товари/роботи, послуги отримані від постачальників, що перелічені в додатку № 10 до акта перевірки, вважаються отриманими безкоштовно, як результат - факт придбання їх відсутній, а тому позивач не мав права на податковий кредит по таких поставках. Відповідно, він повинен був скоригувати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 346148 грн. Дане твердження є безпідставним, тому що отримання товарів, послуг від підприємств, що включені до додатку № 10 акта перевірки, було до липня 2008 року (в додатку вказане сальдо на 01 липня 2008 року).

Крім цього, суд зауважує, що позиція Державної податкової адміністрації України щодо залишку від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування і строк давності викладена в листі від 12.01.12 р. № 808/7/15-3417-16, в якому зазначено, що платник податку, який мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник податкового органу не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012 року №0000332300.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте Христинівською МДПІ є необґрунтованим, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 157, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області від 15 жовтня 2012 року № 0000332300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод»(ідентифікаційний код 31324315) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко