Справа № 1716/1584/2012
Номер провадження 1/1716/173/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2012 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Коробова С.О.
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.
з участю прокурора Захарця О.В.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника кримінальної міліції Рафальского Г.Л.,
розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області, який має повну загальну середню освіту, є не судимим, проживає в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 12 лютого 2012 року приблизно о 22 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні кафе-бару «Гламур» по вул. Приходька в с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно заподіяв ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому суглобового паростку нижньої щелепи зліва з наявністю підшкірного крововиливу в привушній ділянці зліва. Заподіяв ОСОБА_4 дане тілесне ушкодження шляхом нанесення декількох ударів кулаком правої руки по обличчю в область щелепи.
Підсудний ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в умисному заподіянні потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження. Суду показав, що 12 лютого 2012 року приблизно о 22 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні кафе-бару «Гламур»по вул. Приходька в с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин умисно заподіяв ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження шляхом нанесення декількох ударів кулаком правої руки по обличчю в область щелепи.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора, захисника, потерпілого та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, способу, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні, підсудним не заперечуються. Не оспорюють сторони і тяжкість тілесних ушкоджень потерпілого, встановлену висновком судово-медичної експертизи. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз'яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції і згоді на визнання судом недоцільним дослідження вказаних доказів щодо обставин справи. Підсудний заявив, що йому зрозумілі наслідки визнання судом недоцільності дослідження обставин справи, а саме неможливість оспорювання цих обставин в апеляційному порядку. Про ці наслідки роз'яснено і потерпілому.
Дії підсудного вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України, як середньої тяжкості тілесне ушкодження, тому що заподіяне тілесне ушкодження було умисним, воно не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків у виді втрати будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності чи непоправне знівечення обличчя, однак спричинили тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний негативно не характеризується, сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, а також повне відшкодування витрат на лікування та збитків. Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
Враховуючи щире каяття та повне визнання підсудним своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, відсутність судимості, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах місцевого бюджету підлягає задоволенню. На підставі ст. 1206 ЦК України із засудженого стягуються витрати за стаціонарне лікування потерпілого на користь відповідного бюджету, з якого фінансувався заклад охорони здоров'я. Розмір понесених лікарнею витрат вірно визначений в позовній заяві у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року в розмірі 1875 гривень 77 коп. Підсудним цей розмір витрат не оспорюється.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк у один рік.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради (на розрахунковий рахунок 35428004001066 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 02000085) 1875 гривень 77 коп.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя Коробов С.О.
Судове рішення № 28251780, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1716/1584/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: