Постанова № 28251119, 09.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1774/2012

09 листопада 2012 року 15год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Войтюк Ю.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Ситай М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012р. №0000301750 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1314345,00грн. (1047668,00грн. - за основним платежем, 266677,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 09.02.2012р. №0000022351 про застосування штрафних санкцій у сумі 1,00грн., від 09.02.2012р. №0000032351 про застосування штрафних санкцій в сумі 39200,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин, що мають істотне значення для прийняття рішення, та з порушенням норма матеріального права, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та суду пояснили, що в акті перевірки від 01.02.2012р. 335/17-3025510034, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, зафіксовано, що позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, у період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. отримав доходи, що перевищують гранично допустимий розмір - 500 тис. грн., як це передбачено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 (далі - Указ №727/98). Такі висновки Кузнецовської ОДПІ суперечать фактичним обставинам та не підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідачем не доведено факт отримання позивачем коштів у вказаних в акті перевірки сумах на банківський рахунок або в касу. Вказали, що акт перевірки складено з порушенням вимог п.7 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1003, зареєстровано Міністерством юстиції України 19.01.2011р. за №70/18808, яким передбачено, що факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно, у повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. Зауважили, що згідно зі ст.6 Указу №727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість та плати за патенти згідно із законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. N98/96-ВР (далі - Закон N98/96-ВР). Ця ж норма передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами. Оскільки самостійне збільшення відповідачем суми виручки позивача є порушенням чинного законодавства, то, враховуючи відсутність обов'язку ФОП ОСОБА_3 переходити на загальну систему оподаткування, донарахування останньому податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за здійснення торговельної діяльності без придбання торгових патентів та за здійснення розрахункових операцій через не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, є безпідставним. Просили позов задовольнити повністю.

Кузнецовська ОДПІ позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представники відповідача у судовому засіданні суду пояснили, що Кузнецовською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «ОСМП» ФОП ОСОБА_3 за період з 01.07.2007р. по 31.12.2010р. За наслідками перевірки складено акт від 01.02.2012р. 335/17-3025510034, на підставі якого податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. У ході перевірки встановлено, що у періоді, який підлягав перевірці, позивач здійснював підприємницьку діяльність, застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та у ІІкв. 2008 року перевищив гранично допустимий обсяг виручки - 500 тис. грн. Так, станом на 20.05.2008р. обсяг виручки (дохід) ФОП ОСОБА_3 від підприємницької діяльності становив 504253,51грн. Перевіркою правильності визначення обсягу виручки, відображеного в звіті платника єдиного податку за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. від здійснення торгівельної діяльності, діяльності надання агентських послуг (надання інших комерційних послуг), з даними про суми обсягу виручки, встановленими в ході перевірки, виявлено розбіжність на загальну суму обсягу виручки (доходу) 1745914,18грн. (в т.ч. II-IV кв.2008р. в сумі 1602404,78 грн.). Згідно зі звітом платника єдиного податку від 09.01.2009р. вх.№ 12124 обсяг виручки становить 348533,00грн. Вказані висновки податковим органом зроблено на підставі аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 11.03.2010p., 19.10.2010p., 23.09.2011p.; відповідей щодо взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «ОСМП» від 06.12.2012р. за вх.№1583/10 від ТОВ «ОСМП», 11.10.2010р. за вх.№640/7, 12.11.2010р. за вx.№697/7, 12.11.2010p. за вх.№698/7, 07.02.2011p. за вх.№62/7, 21.02.2011р. за вх.№81/7, 22.09.2011р. за вх.№473/7, 28.09.2011р. за вх.№480/7, 31.10.2011р. за вх.№542/7, 02.11.2011р. за вх.№546/7 від ДПІ у Печерському районі м.Києва, акта виїзної планової документальної перевірки від 22.11.2010р. №497/17-3025510034 за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., виписок з банку про рух коштів, які засвідчують факт нарахованих та виплачених коштів TOB «ОСМП» та TOB «Укртерміналс» приватним підприємцем ОСОБА_3 У зв'язку з перевищенням гранично допустимого обсягу виручки, позивач зобов'язаний був з ІІІкв. 2008 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, що ним зроблено не було. Таким чином, перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 доходу за 2008 рік в сумі 1745914,18грн. (в т.ч. IІ-IV кв. 2008р. 1602404,78грн.). за 2009 рік - в сумі 3599564,03грн., у 2010 році - у сумі 5092,03грн. у зв'язку з тим, що платник не у повному обсязі включав одержаний дохід від реалізації припейд-продукції, надання інших комерційних послуг до обсягу виручки, валового доходу за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008., чим порушено абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України, абз.«а» п.19.1 ст.19. пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (далі - Закон №889-IV), ст.13, абз.«б» п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян». Оскільки станом на 01.07.2008р. дохід, одержаний ФОП ОСОБА_3 від здійснення підприємницької діяльності протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно становить 810186,10грн. (в т.ч. за липень-грудень 2007 року в сумі 38788,00грн., за січень-червень 2008 року в сумі 771398,10грн.), то згідно з положеннями п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), він зобов'язаний був зареєструватися платником цього датку до кінця такого звітного податкового періоду. Цього позивачем також зроблено не було, податкову звітність з податку на додану вартість за період з липень 2008 року - грудень 2010 року позивач також у встановленому порядку не подавав. Крім того, у перевіреному періоді, ФОП ОСОБА_3, зважаючи на встановлений перевіркою обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності, зобов'язаний був також придбати торговельні патенти відповідно до вимог Закону N98/96-ВР на кожний програмно-технічний комплекс самообслуговування. Вартість семи торгових патентів за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. складає 5880,00грн., за 2009р. - 11760,00грн., за Ікв. 2010р. - 2940 грн., за липень 2010р. - 140 грн., за вересень 2010р. - 140 грн. Крім того, у порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) та постанови Правління Національного банку України від 05.03.2008р. №53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування» (далі - Постанова №53), ФОП ОСОБА_3 здійснював розрахункові операції з продажу електронних ваучерів на семи програмно-технічних комплексах самообслуговування (ПТКС) шляхом роздрукуванням квитанції з кодом передплачених послуг (мобільних ваучерів) через не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. За таких обставин, оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними та скасуванню не підлягають. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Кузнецовською ОДПІ з 12.01.2012р. по 25.01.2012р. проведено виїзну документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «ОСМП», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.07.2007р. по 31.12.2010р., за наслідками якої складено акт від 01.02.2012р. №35/17-3025510034.

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства, зокрема:

- абз.2 ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами і доповненнями: дохід, отриманий ФОП ОСОБА_3, у 2008 році перевищив 500000,00грн. Перевищення відбулося у ІІ кварталі 2008 році (станом на 20.05.2008р. обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності становив 504253,51грн.);

- абз.«а» п.19.1 ст.19, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV, ст.13, абз. «б» п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», абз.6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-ІV із змінами і доповненнями: внаслідок відсутності ведення обліку доходів та витрат, перекручення даних декларації про доходи не оподатковано суму чистого доходу, отриману в період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. в розмірі 652,78грн., у період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. - 349,00грн., у І-IVкв. 2010 року - 0,00грн. перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. в сумі 97,92грн., за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 52,35грн., за І-ІVкв. 2010 року в сумі 0,00грн. За результатами акта виїзної планової документальної перевірки від 22.11.2010р. 3497/17-3025510034 за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. було донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 97,92грн., за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 52,35грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «р» від 30.11.2010р. №0007231750/0-6340, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб 150,27грн. (основного платежу), а тому за результатами даної позапланової виїзної документальної перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.в сумі 0,00грн. (150,27грн.-150,27грн);

- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, абз.2 п.9.3, п.9.4 ст.9, абз.1 пп.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) - ФОП ОСОБА_3 01.07.2008р. не подано до Кузнецовської ОДПІ заяву про реєстрацію платником ПДВ;

- абз.1 пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), абз.а пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами і доповненнями) - встановлено неподання декларацій з ПДВ до Кузнецовської ОДПІ за липень 2008 року - грудень 2010 року. За результатами акта виїзної планової документальної перевірки №497/17-3025510034 від 22.11.2010р. за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. було встановлено неподання декларації з ПДВ до Кузнецовської ОДНІ за квітень - травень 2010 року (з 21.04.2010р. по 31.05.2010р.) (граничний термін подання 20.06.2010p.), червень 2010 року (граничний термін подання 20.07.2010р.) та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.11.2010р. №0007241750/0-6341 про визначення податкового зобов'язання податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 340,00грн., а тому за результатами даної позапланової виїзної документальної перевірки з урахуванням вищезазначеного встановлено порушення абз.1 пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), абз.а пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. (із змінами і доповненнями), а саме: неподання декларацій з ПДВ до Кузнецовської ОДПІ за період із липня 2008 року по квітень 2010 року, липень 2010 року - грудень 2010 року;

- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, абз.2 и.9.4 ст.9, п.9.3 ст.9, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, абз.1 пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), абз."а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 (із змінами і доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 1047668грн., а саме: у липні 2008 року - 34350,00грн., у серпні 2008 року - 38804,00грн., у вересні 2008 року - 40275,00грн., у жовтні 2008 року - 49742,00грн., у листопаді 2008 року - 44123,00грн., у грудні 2008 року - 56637,00грн., у січні 2009 року - 51350,00грн., у лютому 2009 року - 47581,00грн., у березні 2009 року - 55984,00грн., у квітні 2009 року -75032,00грн., у травні 2009 року - 62182,00грн., у червні 2009 року - 79803,00грн., у липні 2009 року - 75225,00грн., у серпні 2009 року - 72752,00грн., у вересні 2009 року - 69655,00грн., у жовтні 2008 року - 66486,00грн., у листопаді 2009 року - 72023,00грн., у грудні 2009 року - 55400,00грн., у І кварталі 2010 року - 10,00грн., у липні 2010 року - 200 грн., у вересні 2010 року - 54,00грн.;

- п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96 (із змінами і доповненнями) - перевіркою встановлено, що перебуваючи на загальній системі оподаткування за період з липня 2008 року по грудень 2010 року, ФОП ОСОБА_3 здійснював торгівельну діяльність з продажу товарів (електронних ваучерів тощо) на семи програмно-технічних комплексах самообслуговування різних типів без придбання відповідних торгових патентів;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) - перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., перебуваючи на загальній системі оподаткування, ФОП ОСОБА_3 здійснював розрахункові операції з продажу електронних ваучерів на семи програмно-технічних комплексах самообслуговування шляхом роздрукування квитанції з кодом передплачених послуг (мобільних ваучерів) через не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки від 01.02.2012р. №35/17-3025510034 Кузнецовською ОДПІ прийнято:

- податкове повідомлення рішення форми «Р» від 09.02.2012р. №0000301750 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1314345,00грн. (1047668,00грн. - за основним платежем, 266677,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 09.02.2012р. №0000022351 про застосування штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) у сумі 1,00грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 09.02.2012р. про застосування штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96 (із змінами і доповненнями) в сумі 39200,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 25.05.2005р. - свідоцтво про державну реєстрацію серії В00 №827307, номер запису про включення відомостей до ЄДР 26060000000000398. На податковому обліку у Кузнецовській ОДПІ ФОП ОСОБА_3 перебуває з 27.05.2005р. за №1642.

У перевіреному періоді (з 01.07.2007р. по 31.12.2010р.) ФОП ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (сплачував єдиний податок). Види діяльності підприємця за КВЕД наступні: 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 52.62.0 - роздрібна торгівля з лотків на ринках, 74.87.0 - надання інших комерційних послуг.

У цьому ж періоді ФОП ОСОБА_3 закуповував припейд-продукцію у ТОВ «Укртерміналс» та ТОВ «ОСМП» відповідно до заключених договорів з наступною реалізацією припейд-продукції без торгової націнки за агентською схемою, за що отримував агентську винагороду.

Припейд-продукція - це передплачені оператором системи (у даному випадку - ТОВ «Укртерміналс», ТОВ «ОСМП») послуги провайдера, що існують у якості записів в електронному вигляді та мають відповідну грошову оцінку, зокрема: масиви електронних одиниць поповнення абонентського рахунку, що надають можливість одержати передплачені послуги, надані операторами стільникового мобільного зв'язку, а також масиви електронних одиниць, що надають можливість одержувати передплачені послуги, надані оператором ІР-телефонії й інтернет-провайдерами; ваучери поповнення рахунку сервісу операторів стільникового мобільного зв'язку.

Так, на підставі заяви про приєднання від 18.01.2008р. ФОП ОСОБА_3 між ним та ТОВ «ОСМП» укладено договір від 21.01.2008р. №0801/01-21 приєднання до агентського договору з реалізації припейд-продукції, згідно з п.2 якого позивач зобов'язався за дорученням та від імені ТОВ «ОСМП» здійснювати реалізацію припейд-продукції.

Договору з ТОВ «Укртерміналс» позивачем ні для податкових ревізорів-інспекторів під час проведення перевірки, ні суду не надано.

Для здійснення вказаної господарської діяльності (отримання грошових коштів, сплачених покупцями за послуги, з наступним переказом ТОВ «Укртерміналс» та ТОВ «ОСМП») позивач використовував власні термінали самообслуговування - програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) (договори щодо їх придбання та акти приймання-передачі досліджені судом та містяться в матеріалах справи), які розміщував у орендованих приміщеннях за наступними адресами:

- ТС-2М - АДРЕСА_1, магазин «Ніна»;

- ТС- 1 (2) - АДРЕСА_2

- ТС-1 (2) - АДРЕСА_8- ОСМП-2 - АДРЕСА_4;

- ОСМП-2 - АДРЕСА_5

- МП-2 - АДРЕСА_6

- МП-2 - АДРЕСА_7

Згідно з пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. N889-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон N889-IV) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98 (далі - Указ №727/98), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Положеннями статті 1 Указу №727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених указом вимог.

При цьому, єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу №727/98, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Водночас, порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу №727/98, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.

Відповідно до статті 2 Указу №727/98 фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.

Згідно зі статтею 5 Указу №727/98 в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Відповідно до п.1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004р. N637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за N40/10320, готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Визначення поняття "виручка" повніше надано у вищевказаному положенні, оскільки воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Тому, враховуючи викладене, виручкою слід вважати кошти, отримані у касу підприємства, а не кошти, які належать підприємцю на праві власності.

Отже, виручкою від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів робіт, послуг), без зазначення кому належить ця сума - продавцю товару, чи власнику товару, який за договором комісії доручив продавцю здійснити продаж свого товару.

Така позиція викладена також Верховним Судом України в постанові від 13.04.2010р. №21-483во10 № 10/46.

Враховуючи викладене, встановлений законодавством обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках означає, що з настання обставин, які виключають можливість суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування у зв'язку із перевищенням обсягу виручки, останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов'язаний сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в загальному порядку. За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватись із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Крім цього, суд зазначає, що в силу вимог постанови Національного банку України «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування» №53, від 05.03.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 р. за № 265/14956 (далі - Постанова №53), позивач є по суті агентом банку та в рамках укладених з ТОВ «Укртерміналс» та ТОВ «ОСМП» угод у перевіреному періоді надавав послуги, забезпечуючи приймання платежів через свої термінали, здійснюючи інформаційну та технологічну взаємодію між платниками та банками під час приймання платежів.

За своїм змістом агентський договір - це один із видів посередницьких договорів, а тому відсутні чіткі розмежування між агентським договором та іншими видами посередницьких договорів, в тому числі і договором комісії. Різницю між агентським договором та договором комісії складає виключно характер юридичних дій, які, відповідно агент може вчиняти від свого імені або від імені замовника (принципала), тоді як комісіонер здійснює доручені операції з третіми особами лише від свого імені. Відтак, ці відмінності не змінюють правової природи поняття "виручки", отриманої за вказаними правочинами фізичною особою-підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування, обліку і звітності відповідно до Указу №727/98.

Як вбачається з акта перевірки від 01.02.2012р. №35/17-3025510034 та підтверджено матеріалами справи, обсяг виручки (дохід) від провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 станом на 20.05.2008р. становив 504253,51грн.

Так, у період з 01.07.2007р. по 31.12.2010р. TOB «ОСМП» було поставлено ФОП ОСОБА_3. згідно із реєстром податкових накладних на загальну суму 5353184,53грн. Розрахунки позивача з TOB «ОСМП» за поставлену припейд-продукцію здійснено у безготівковій формі на суму 5729988,89грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 у період з 01.07.2007р. по 31.12.2010р. перерахував кошти TOB «Укртерміналс» в сумі 251682,00грн. за поставлену припейд-продукції.

Ці обставини підтверджуються виписками з банківських рахунків позивача, довідкою про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ОСМП» ДПІ у Печерському районі м.Києва від 02.02.2011р. №264/23-11/34413224, актом виїзної планової документальної перевірки Кузнецовської ОДПІ від 22.11.2010р. №497/17-3025510034, інформацією ТОВ «ОСМП» від 01.12.2011р. №485 та доданими до неї реєстрами видаткових документів з ФОП ОСОБА_3

Станом на момент підписання акта перевірки від 01.02.2012р. №35/17-3025510034 від ФОП ОСОБА_3 на листи-запити від 13.10.2010р. №5488/17-124, від 18.10.2010р. №5572/17-124. від 17.11.2010р. №6130/17-124, від 06.01.2012р. за №154/17-124, від 13.01.2012р. № 277/17-124 до Кузнецовської ОДНІ відповіді не надходили.

На запит Кузнецовської ОДПІ від 23.09.2011р. №5500/17-124 06.10.2011р. від ФОП ОСОБА_3 було отримано пояснення (вх. №2786, в якому підприємець вказує про те, що всі наявні документи в оригіналі за увесь період роботи з TOB «ОСМП» він здав до Кузнецовської ОДПІ.

Отже, з аналізу досліджених доказів та відсутності пояснення (документального підтвердження) ФОП ОСОБА_3 щодо походження коштів, якими він розраховувався із ТОВ «ОСМП» та TOB «Укртерміналс», враховуючи придбання ним припейд-продукції та її повну оплату, виконання умов укладених між позивачем та його контрагентами договорів, відсутності претензій та заборгованості між сторонами, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу про отримання позивачем виручки у вказаних акті сумах, зокрема: за 2008р. - 2094447,18грн. (у тому числі від торгівлі припейд-продукцією TOB «ОСМП» - 1845710,00грн., від торгівлі припейд-продукцією TOB «Укртерміналс» - 231177,00грн., від надання агентських послуг (надання інших комерційних послуг) TOB «ОСМП» - 17560,18грн.); за 2009р. - 3914091,03грн. (у тому числі від торгівлі припейд-продукцією TOB «ОСМП» - 3883010,84грн., від надання агентських послуг (надання інших комерційних послуг) TOB «ОСМП» - 31080,19грн.); за 2010р. - 5092,03грн. (в тому числі від торгівлі припейд-продукцією TOB «ОСМП» - 1318,05грн., від надання агентських послуг (надання інших комерційних послуг) TOB «ОСМП» - 3773,98грн.).

При цьому суд зазначає, що в порушення ст.71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивач не надав суду книгу обліку доходів та витрат, яку він зобов'язаний був вести згідно з вимогами наказу ДПА України від 29.10.1999р. №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №752/4045. Вказана книга (за формою згідно з додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. №12, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за №64) повинна містити відомості, зокрема, про дату здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманням доходу, суми вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг), суму виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Суд вважає, що ФОП ОСОБА_3 не вів у встановленому порядку книгу обліку доходів і витрат (що відображено у акті перевірки від 01.02.2012р. №35/17-3025510034 та не спростовано позивачем у судовому засіданні) з метою приховування фактично здійснених господарських операцій та отриманого за їх наслідками доходу.

Крім того, відповідно до ч.1 Постанови №53 операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

Із змісту частини 4 Постанови №53 вбачається, що однією із вимог схоронності коштів, отриманих суб'єктами господарювання з ПТКС, є здійснення їх інкасації.

У судовому засіданні встановлено, що позивач не використовував послуги інкасації грошових коштів, а також не зберігав первинних обліково-розрахункових документів (квитанцій ПТКС), які б підтверджували обсяг готівкових коштів, отриманих (знятих) позивачем з ПТКС. Дані обставини, в тому числі, унеможливлюють встановлення джерела походження готівкових коштів внесених позивачем на свій банківський рахунок для поповнення обігових коштів.

З огляду на викладене, позивач, з 01.07.2008р. (кварталу, наступного за тим, в якому відбулося перевищення гранично допустимого обсягу виручки) повинен був самостійно перейти на загальну систему оподаткування,обліку і звітності.

У ході судового розгляду встановлено, що станом на 01.07.2008р. дохід, одержаний ФОП ОСОБА_3 від провадження підприємницької діяльності протягом протягом останніх дванадцяти календарних місяців становив 810186,10грн. (в т.ч. за липень-грудень 2007 року в сумі 38788,00 грн., за січень-червень 2008 року в сумі 771398,10 грн.), що перевищило 300 тис. грн.

Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. N168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон N168/97-ВР) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації на момент виникнення спірних правовідносин були встановлені пунктом 9.4 ст.9 Закону та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі - Положення №79).

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону N168/97-ВР об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону N168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону N168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Декларації з податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин подавалися до податкового органу за формою, затвердженою наказом ДПА України 30.05.1997р. №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09.07.1997р. за N250/2054, у строки, передбачені абз."а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №2181-III).

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону N168/97-ВР платники податку несуть відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

При цьому, виходячи з положень абз.4 п.9.4 ст.9 Закону N168/97-ВР, п.7.1 Положення №79, особа, яка повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість, але не надіслала відповідну заяву податковому органу у визначені строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

У ході судового розгляду встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у період 01.07.2008р. по 31.12.2010р. не реєструвався платником податку на додану вартість, відповідне свідоцтво не отримував, всупереч вимогам п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III декларації з податку на додану вартість до податкового органу не подавав.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України установлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено судом, за результатами акта виїзної планової документальної перевірки від 22.11.2010р. №497/17-3025510034 за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. було встановлено неподання позивачем декларацій з ПДВ за квітень - травень 2010 року (з 21.04.2010р. по 31.05.2010р.) (граничний термін подання 20.06.2010р.), червень 2010 року (граничний термін подання 20.07.2010р.) та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.11.2010р №0007241750/0-6341. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 340,00грн.

Відтак, за результатами даної позапланової виїзної документальної перевірки (акт від 01.02.2012р. №35/17-3025510034) з урахуванням вищезазначеного, Кузнецовською ОДПІ правомірно нараховано ФОП ОСОБА_3 штрафні санкції за неподання декларацій з ПДВ за періоди із липня 2008 року по квітень 2010 року та з липня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 4760,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, дохід ФОП ОСОБА_3 від підприємницької діяльності у період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р., з якого виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, склав 1319658,54грн. (в тому числі від торгівлі припейд-продукцісю ТОВ «ОСМП» - 1312370,00грн., від надання агентських послуг (інших комерційних послуг) ТОВ «ОСМП» відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно з додатком № 2 до акта перевірки від 22.11.2010р. №497/17-3025510034 в сумі 7288.54 грн.), а саме: у липні 2008 року - 171748,44 грн.; у серпні 2008 року - 194022,00грн.; у вересні 2008 року - 201375,73грн.; у жовтні 2008 року - 248711,34грн.; у листопаді 2008 року - 220617,20грн.; у грудні 2008 року - 283183,83грн.

Дохід ФОП ОСОБА_3 від підприємницької діяльності у період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з якого виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, склав 3917360,43грн. (в тому числі від торгівлі припейд-продукцією TOB «ОСМП» - 3883010,84грн., надання агентських послуг (інших комерційних послуг) ТОВ «ОСМП» відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно з додатком №2 до акта перевірки від 22.11.2010р. №497/17-3025510034 - в сумі 34349,59грн.), а саме: у січні 2009 року - 256749,62грн.; у лютому 2009 року - 237904,79грн.; у березні 2009 року - 279918,07грн.; у квітні 2009 року - 375159,67грн.; у травні 2009 року - 310910,39грн.; у червні 2009 року - 399017,38грн.; у липні 2009 року - 376123,19грн.; у серпні 2009 року - 363758,68грн.; у вересні 2009 року - 348276,52грн.; у жовтні 2009 року - 332431,40грн.; у листопаді 2009 року - 360112,74грн.; у грудні 2009 року - 276997,98грн.

Дохід ФОП ОСОБА_3 від підприємницької діяльності у період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., з якого виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, склав 1318,05грн. (в тому числі від торгівлі припейд-продукцією ТОВ «ОСМП» в сумі 1318,05грн.), а саме: у І кварталі 2010 року - 50,00грн.; у липні 2010 року - 1000,00грн.; у вересні 2010 року - 268,05грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. відповідно до представлених для перевірки документів встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 1047668 грн., а саме: у липні 2008 року на загальну суму ПДВ 34350,00грн., у серпні 2008 року - 38804,00грн., у вересні 2008 року - 40275,00грн.; у жовтні 2008 року - 49742,00грн.; у листопаді 2008 року - 44123,00грн.; у грудні 2008 року - 56637,00грн.; у січні 2009 року -51350,00грн.; у лютому 2009 року - 47581,00грн.; у березні 2009 року - 55984,00грн.; у квітні 2009 року - 75032,00грн.; у травні 2009 року - 62182,00грн.; у червні 2009 року - 79803,00грн.; у липні 2009 року - 75225,00грн.; у серпні 2009 року - 72752,00грн.; у вересні 2009 року - 69655,00грн.; у жовтні 2009 року - 66486,00грн.; у листопаді 2009 року - 72023,00грн.; у грудні 2009 року - 55400,00грн.; у І кварталі 2010 року - 10,00грн.; у липні 2010 року - 200,00грн.; у вересні 2010 року - 54,00грн.

Абзацом другим пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, а саме у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта податкування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком па прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що Кузнецовською ОДПІ правомірно було збільшено ФОП ОСОБА_3 податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1047668,00грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 266677,00грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000301750 є законним та скасуванню не підлягає.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000032351 про застосування штрафних санкцій в сумі 39200,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. №98/96 (далі - Закон №98/96) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Абзацом 9 статті 3 Закону №98/96 передбачено, що у разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Отже, суб'єкт господарювання, здійснюючи торговельну діяльність за готівкові кошти або інші готівкові платіжні засоби у пунктах продажу товарів зобов'язаний відповідно до вищевказаного Закону придбати торговий патент.

ФОП ОСОБА_3 у перевіреному періоді здійснював торговельну діяльність з продажу товарів (електронних ваучерів тощо), використовуючи ПТКС в орендованих приміщеннях.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Рішенням Кузнецовської міської ради від 14.06.2006р. №15 «Про внесення змін до ставок окремо визначених зборів і платежів, що справляються до місцевого бюджету» ставка торгового патенту за календарний місяць на здійснення діяльності в пунктах роздрібної торгівлі та громадського харчування без права торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами складає 140,00грн.

Відповідно до статті 6 Указу №727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником за патенти із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Проте, як зазначено судом вище, ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з перевищенням гранично допустимого обсягу виручки (станом на 20.05.2008р.), зобов'язаний був з ІІІкв. 2008 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, а тому у період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. відповідно був зобов'язаний здійснювати торговельну діяльність з реалізації припейд-продукції за умови придбання відповідних торгових патентів.

За період з липня по грудень 2008 року ФОП ОСОБА_3 отримав дохід в сумі 1312370,00грн., за період з січня по грудень 2009 року - в сумі 3883010,80грн., за І квартал 2010 року - в сумі 50,00грн., за липень 2010 року - в сумі 1000,00грн., у вересні 2010 року - в сумі 268.05 грн.

З урахуванням викладеного, ФОП ОСОБА_3 повинен був придбавати та сплачувати торговий патент на кожний програмно-технічний комплекс самообслуговування. Вартість семи торгових патентів за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. складає 5880,00грн., за 2009р. - 11760,00грн., за І квартал 2010р. - 2940,00грн., за липень 2010р. - 140,00грн., за вересень 2010р. - 140,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону №98/96 за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000032351 про застосування штрафних санкцій в сумі 39200,00грн. прийняте Кузнецовською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000022351 про застосування штрафних санкцій у сумі 1,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, статтею 2 Закону №265/95-ВР передбачено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови №53, операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів, а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування, до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати. платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи, а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

ФОП ОСОБА_3 агентський договір з будь яким банком, щодо проведення операції приймання готівки для подальшого переказу із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування, не укладався.

Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати, видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

Проте, квитанція ПТКС не є розрахунковим документом згідно з вимогами Закону №265/95-ВР. При цьому, під дію Постанови №53 не підпадає здійснення торгівельних операцій через ПТКС, а саме: продаж передплачених послуг (мобільних ваучерів тощо) та продаж товарів (кави, напоїв тощо).

Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_3, не залежно від способу проведення інкасації виручки із ПТКС, зобов'язаний, у разі здійснення торгівлі електронними ваучерами, застосовувати спеціалізовані автомати, які оснащені фіскальною пам'яттю і працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій та включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Так, згідно зі ст.2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п.2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. за №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р., установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не; є розрахунковим.

Зокрема, одним із обов'язкових реквізитів фіскального касового чека є фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, при продажу за готівкові кошти електронних ваучерів ФОП ОСОБА_3 реєстратори розрахункових операцій не застосовувалися, книги обліку розрахункових операцій не велися, відповідні розрахункові документи безпосереднім покупцям товару не видавалися.

Таким чином, позивачем порушено п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, а тому застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000022351 є правомірним.

Відповідно до ч.ч.1.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийняття оспорюваних податкових податкових повідомлень-рішень доказана повністю, а тому адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012р. №0000301750, від 09.02.2012р. №0000022351 та від 09.02.2012р. №0000032351 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.