Постанова № 28249046, 20.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року 2а-5662/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представника позивача- Богатова Ю.М.,

представника відповідача -Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»до проІванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 № 0001071600 та № 0000011600.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкових зобов'язань у зв'язку з тим, що податкова декларація позивача за вересень 2010 року не визнана як податкова звітність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки камеральна перевірка декларації позивача з ПДВ за липень 2012 року, в ході якої була досліджена податкова звітність позивача за період з червня 2010 року по червень 2012 року, була проведена податковим органом з порушенням строків, встановлених нормами чинного законодавства, а відтак відповідач не мав законних підстав приймати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 № 0001071600 та № 0000011600 за результатами вказаної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає дії Іванківської МДПІ по проведенню камеральної перевірки правомірними, а прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення -обґрунтованими та законними. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»є юридичною особою, що зареєстрована Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004. Свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 091942.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку від 31.10.2006 № 13780184, ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»є платником податку на додану вартість.

14 серпня 2012 року позивачем було подано до Іванківської МДПІ декларацію з ПДВ за липень 2012 року.

20 серпня 2012 року посадовими особами відповідача на підставі статті 200 Податкового кодексу та в порядку передбаченому статтею 76 Податкового кодексу було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача за липень 2012 року.

При проведенні перевірки податковим органом було здійснено перевірку податкової декларації з ПДВ ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»за липень 2012 року та податкової звітності з ПДВ за період з червня 2010 року по червень 2012 року.

Перевіркою формування значення рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за липень 2012 року було встановлено наступне.

Сума залишку від'ємного значення була сформована позивачем у червні 2010 року шляхом коригування податкових зобов'язань у сторону зменшення на загальну суму 15758012,00 грн., що було відображено в рядку 24 (декларація від 18.05.2011 № 22554).

У подальшому вказаний показник від'ємного значення за незначним коригуванням переносився позивачем з періоду в період, та, відповідно до рядку 24 декларації за липень 2012 року, на день подання декларації складав 15209772,00 грн.

При перевірці посадовими особами відповідача було виявлено, що декларація з ПДВ позивача за вересень 2010 року була не визнана як податкова звітність.

Судом встановлено, що ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»оскаржувало дії податкового органу щодо невизнання вказаної декларації як податкової звітності до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 по справі

№ 2а-8923/10/1070 позовні вимоги позивача були задоволені частково, рішення відповідача про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»за вересень 2010 року -скасовано.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 по справі № 2а-8923/10/1070, апеляційну скаргу Іванківської МДПІ задоволено та визнано дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача за вересень 2010 року податковою звітністю правомірними. Рішення набрало законної сили.

За наслідками перевірки відповідачем було прийнято акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.08.2012 № 390/15/33011077, відповідно до висновків якого, ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»було завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15209772,00 грн. та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 550810,00 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу обґрунтовані тим, що декларація з ПДВ позивача за вересень 2010 року не визнана податковим органом як податкова звітність, а тому показники, зазначені у вказаній декларації, підлягають анулюванню.

Оскільки при перевірці ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»посадові особи відповідача дійшли висновку про завищення ним суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, Іванківською МДПІ позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та нараховано штрафну санкцію, в порядку визначеному статтями 54,123 Податкового кодексу.

За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 № 00000011600, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15209772,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 № 0001071600, згідно якого позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 688530,00 грн., в тому числі: за основним платежем -550810,00 грн., штрафні санкції -137703,00 грн.

Вважаючи дії відповідача по проведенню камеральної перевірки протиправними, а вказані податкові повідомлення-рішеннями неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як убачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»за липень 2012 року була подана позивачем 14.08.2012, а камеральна перевірка даних, задекларованих у вказаній декларації з податку на додану вартість була проведена відповідачем 20.08.2012. Тобто у строки, передбачені пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу.

У судовому засіданні представник позивача стверджував, що податковий орган не мав права при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року, досліджувати декларації минулих періодів, оскільки це порушує норми, встановлені пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу. А відтак, вважав дії податкового органу по проведенню перевірки протиправними.

Суд не приймає до уваги вказане твердження позивача, оскільки, на думку суду, норма пункту 200.10 статті 200 стосується лише адміністрування податку на додану вартість, а відтак, посилання позивача на порушення відповідачем приписів вказаної норми є безпідставними.

Інших доводів, щодо неправомірності проведення відповідачем вказаної камеральної перевірки, представник позивача суду не навів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посадові особи Іванківської МДПІ при проведені камеральної перевірки податкової звітності позивача за липень 2012 року діяли у межах та у спосіб, визначений статтями 75-76 Податкового кодексу.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 № 0001071600 та № 0000011600, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як убачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 по справі № 2а-8923/10/1070, апеляційну скаргу Іванківської МДПІ задоволено та визнано дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача за вересень 2010 року податковою звітністю правомірними. Рішення набрало законної сили.

Повторно декларація з ПДВ за вересень 2010 року позивачем до податкового органу не подавалась.

Суд вважає, що невизнання податковим органом декларації за вересень 2010 року унеможливлює відображення у рядку 26 декларації з ПДВ за жовтень 2010 року (та у деклараціях наступних звітних періодів) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 15760335,00 грн. А відтак, суд погоджується з висновком податкового органу щодо анулювання показників, зазначених у декларації з ПДВ за вересень 2010 року та не перенесення їх у наступні звітні періоди.

В той же час, згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити розмір грошового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення ним суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до статті 123 Податкового кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, заниження платником податків суми податкового зобов'язання, яке було виявлено контролюючим органом, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15209772,00 грн., відповідачем, на підставі поданих ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень та липень 2012 року, було визначено ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»суму грошового зобов'язання у розмірі 550810,00 грн., та нараховано штрафну санкцію у розмірі 137703,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»за липень 2012 року була проведена відповідачем правомірно, зменшення податковим органом ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15209772,00 грн., донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також застосування до ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 грудня 2012 р.