Постанова № 28248972, 11.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р. (10 год. 24 хв.) Справа №2а-13271/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представника позивача Безручко Н.О., представника відповідача Котової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"

до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим

про визнання протиправною та скасування постанови.

Обставини справи: Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови від 13.11.2012р. (без номеру) про накладення арешту на грошові кошті, які належать Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 444474,69 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600730119152 в ПАТ "Банк "Таврика", МФО 300788. Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України «Про виконавче провадження» та мотивовані тим, що відповідач у порушення діючого законодавства, прийняв оскаржуване рішення, що призвело до порушень господарсько-фінансової дисципліни, вимог норм трудового та податкового законодавства, в зв'язку з чим були ущемлені права працівників, яким позивач, в зв'язку з арештом розрахункових рахунків, не має можливості виплатити заробітну плату, що передбачено Кодексом законів про працю України та Законом України «Про оплату праці», та не має можливості сплатити податки, передбачені Податковим кодексом України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, зокрема зазначивши, що оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень та на підставі чинного законодавства. Свою правову позицію виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 73-75).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2012р. заступник начальника Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Котова І.В. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, відкритого на підстав наступних виконавчих документів:

- наказ Господарського суду Одеської області № 6-25/477-06/12859 від 13.07.2009р. про стягнення заборгованості в розмірі 94972,07 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 5002-19/3436-2010 від 04.10.2010р. про стягнення заборгованості в розмірі 119546,99 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 2-9/5283-2008 від 11.08.2008р. про стягнення заборгованості в розмірі 632224,95 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 20.06.2011р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 89910,42 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 07.05.2012р. про стягнення виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій на загальну суму 41548,62 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 19.08.2011р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 17940,97 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим 3 5002-9/4765-2011 від 19.12.2011р. про стягнення заборгованості в розмірі868836,00 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 5002-7/2854-2011 від 03.10.2011р. про стягнення заборгованості в розмірі224763,78 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 5002-7/5819-2010 від 14.02.2011р. про стягнення заборгованості в розмірі 1974492,77 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 5002-21/636-2012 від 10.04.2012р. про стягнення заборгованості в розмірі 80280,87 грн.,

- наказ Господарського суду АР Крим № 5002-12/338-2012 від 03.05.2012р. про стягнення заборгованості в розмірі 416360,68 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 20.06.2011р. про стягнення виконавчого збору на загальну суму 89910,42 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 07.05.2012р. по стягнення виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій на загальну суму 41548,62 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 19.08.2011р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 17940,97 грн.,

- постанова державного виконавця б/н від 08.02.202р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 15830,64 грн.

на загальну суму 7276708,76 грн., керуючись ст.ст. 11,52,65 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», прийняла постанову про арешт грошових коштів боржника Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» ПКПО 01125591, що знаходяться на р/р 2600730119152 в ПАТ «Банк «Таврика», МФО 300788 та інші рахунки, які належать боржнику, з забороною списання коштів по розпоряднику власника рахунка до накопичення суми в розмірі 7276708,76 грн. Арешт належаний в межах суми стягнення 7276708,76 грн.(а.с.81-82).

Не погодившись із наведеною постановою позивач звернувся до суду щодо їй оскарження.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" зі змінами та доповненнями № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі Закон № 606).

Згідно із ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, крім іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей

Статтею 32 Закону № 606 передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є поміж іншого звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений статтею 52 Закону № 606.

Згідно із частинами 1, 2, 4 наведеної статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Частинами 2,3 ст. 57 Закону № 606 встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 65 Закону № 606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень" (далі Інструкція № 512/5 ).

Згідно із п. 1.1 розділу 1 Інструкції № 512/5 ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Підпунктом 4.1.9 п. 4.1 розділу 4 Інструкція № 512/5 закріплено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Відповідно до п.п. 4.1.10 п. 4.1 розділу 4 Інструкція № 512/5 арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості позивача по зведеному виконавчому провадженню складає6998020,40 грн., про що свідчить облікова картки зведеного виконавчого провадження № 27 про стягнення з ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» (а.с.79), проте оскаржуваною постановою від 13.11.2012р. про арешт грошових коштів відповідач наклав арешт в межах суми стягнення 7276708,76 грн., що перевищує існуючу заборгованість позивача та є порушенням вимог Закону № 606 та Інструкції № 512/5.

Крім того, у порушення вимог п.п. 4.1.9, п.п. 4.1.10 п. 4.1 розділу 4 Інструкція № 512/5 у оскаржуваній постанові зазначено, що арешт накладається на інші рахунки, які належать боржнику, проте не зазначено в якій саме валюті, оскільки позивач має рахунки як в національній так і в іноземній валюті, про що свідчить лист АТ «Банк «Таврика», адресований відповідачу (а.с.73).

Наведене позволяє суду зробити висновок, що позивач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв із порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Отже, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, де позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2012р. (без номеру) про накладення арешту на грошові кошті, які належать Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 444474,69 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600730119152 в ПАТ "Банк "Таврика", МФО 300788.

В обґрунтування суми в розмірі 444474,69 грн. позивачем зазначено, що ці кошти передбачені для виплати заробітної плати працівникам Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" за листопад 2012р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відомості на виплату грошей № 3П000459 за листопад 2012р. та вставним аркушем до додатка № 3П000459 підтвердженою є сума в розмірі 264926,00 грн.

З урахуванням зазначеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 13.11.2012р. (без номеру) про накладення арешту на грошові кошті, які належать Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 264926,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600730119152 в ПАТ "Банк "Таврика", МФО 300788.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 11.12.2012 року.

У повному обсязі постанова виготовлена 17.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим від 13.11.2012р. (без номеру) про накладення арешту на грошові кошті, які належать Державному підприємству "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 264926,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600730119152 в ПАТ "Банк "Таврика", МФО 300788.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.

З оригіналом згідно