Постанова № 28248784, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2012 р. Справа №2а-12208/12/0170/3

(16:17) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Айвазовське"

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Руденко В.П., дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Державне підприємство "Айвазовське" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.12 р. № 0009382301.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень податкового законодавства в частині сформування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у період з 01.10.10 р. по 31.03.2012 р.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням, зазначаючи при цьому на нікчемність правочинів та дані кримінальної справи стосовно останнього.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, положень ст.ст. 122, 128 КАС України, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Айвазовське" є юридичною особою, ЄДРПОУ 04792883, зареєстровано 17,01,1992 р. Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: 98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А 01 № 148452 та свідчить наявна в матеріалах справи довідка статистики.

07.05.2004 р. ДП "Айвазовське" отримало свідоцтво № 00244784 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 225161.

16.07.2012 р. ДПІ в м. Алушті АР Крим проведено планову виїзну перевірку ДП "Айвазовське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., про що складено акт № 592/23/04792883.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки № 592/23 від 16.07.2012 р. перевіркою встановлено порушення ч. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Айвазовське" та постачальником ПП "Комманд", та:

1. порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України:

1) завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1825 грн. за 2 квартал 2011 р.;

2) заниження податку на прибуток в сумі 4693 грн., в т.ч. по періодам:

- за 2-3 квартали 2011 р. - на 4693 грн.,

- за 3-4 квартал 2011 року - на 4693 грн.

2. порушення п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. встановлено:

1) заниження податку на додану вартість в сумі 45886 грн. за жовтень 2010 р., червень-жовтень 2011 р., січень-березень 2012 р.;

2) завищення залишку від'ємного значення ПДВ у жовтні-грудні 2010 р., січні-березні 2012 р.

Подані позивачем заперечення на акт перевірки №592/23 від 16.07.12 р. ДПІ в м. Алушті АР Крим вих.№ 3038/10/22 від 24.07.2012 р. не прийняті до уваги з огляду на відповідність чинному законодавству висновків оскаржуваного акту перевірки.

25.07.2012 р. ДПІ в м. Алушті АР Крим згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, на підставі акту перевірки № 592/23 від 16.07.12 р., за порушення п.п. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ДП "Айвазовське" зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1825 грн. за податковою декларацією № 9005432788 від 27.07.2011 р. за 2 квартал 2011 року, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0009382301.

Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення № 0009382301 від 25.07.2012 р. рішенням ДПС України вих.№ 3230/0/61-12/10-2115 від 01.10.12 р. залишена без задоволення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

В акті перевірки № 592/23 від 16.07.12 р., на стор. 7, вказано, що за період з 01.10.10 р. по 31.03.12 р. ДП "Айвазовське" задекларовано валові витрати в сумі 1521687 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 5371112 грн.; встановлено завищення валових витрат на 20404 грн., в т.ч. по періодам:

- 2 квартал 2011 року - на 1825 грн.,

- 2-3 квартал 2011 року - на 20404 грн.,

- 2-4 квартал 2011 року - на 20404 грн.

На стор. 12 акту перевірки вказано, що ДП "Айвазовське" мало взаємовідносини з ПП "Комманд" по операціям з поставки добрив та ядохімікатів на загальну суму 24485,30 грн., в т.ч. ПДВ 4080,89 грн.

На стор. 14 акту перевірки № 592/23 від 16.07.12 р. в бухгалтерському та податковому обліку за період з 01.10.10 р. по 31.03.2012 р. ДП "Айвазовське" відображено операції по взаємовідносинам з ПП "Комманд", яке за фактичною та юридичною адресою не знаходиться. В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутні достатні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 139 Податкового кодексу України визначений чіткий перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку; вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України в частині визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинні документи підтверджують виконання господарських операцій; складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення; обов'язковість ведення і зберігання первинних документів передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у ст. 1, п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, в редакції на час оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Тобто податкова накладна є підставою для віднесення відповідних витрат субєктом господарювання до складу валових витрат у відповідному податковому періоді.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже визначення об'єкта оподаткування виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Тобто, підтвердження постачання товару від контрагента позивача на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, -свідчить про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводить правильність визначення податкового зобов'язання; правильність сформування валових витрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину у господарських взаємовідносинах ДП "Айвазовське" з ПП "Комманд" у 2 кварталі 2011 року:

- договір купівлі-продажу № 217 від 04.05.2011 р.;

- податкова накладна № 185 від 31.05.2011 р., видаткова накладна № 185 від 01.06.2011 р.; рахунок - фактура № 174 від 12.05.2011 р., п/д № 261 від 31.05.2011 р.;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних;

- акти про списання матеріалів;

- оборотна відомість руху матеріальних цінностей.

Зокрема, ДП "Айвазовське" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 217 від 04.05.2011 р. з ПП "Комманд" (Продавець), на виконання умов якого позивачем було отримано ядохімікати, що підтверджується, зокрема:

- податковою накладною № 185 від 31.05.2011 р. з придбання товару: ДАмадиву стабільного к.е. у кільк. 10,0 л., Адмиралу у кільк. 1,0 л., препарату 30В (900 мл) у кільк. 3 упак., - на загальну суму 2190,00 грн., в тому числі ПДВ 365,00 грн.;

- видатковою накладною № 185 від 01.06.2011 р. на загальну суму 2190,00 грн., в тому числі ПДВ 365,00 грн.

За матеріалами справи позивачем було отримано товару від ПП "Комманд" на загальну суму 2190,00 грн., в тому числі ПДВ 365,00 грн., що підтверджується також Реєстром отриманих податкових накладних.

Вказана податкова накладна досліджена та проаналізована судом; відповідає вимогам чинного законодавства; відповідає даним податкової декларації з ПДВ у відповідний період.

Згідно з письмовими поясненнями позивача отримані 01.06.11 р. ДП "Айвазовське" за накладною № 185 ядохімікати: ДАмадив стабільний к.е. у кільк. 10,0 л., Адмиралу у кільк. 1,0 л., препарату 30В (900 мл) у кільк. 3 упак., - на загальну суму 2190,00 грн., в т.ч. ПДВ 365,00 грн., були оприбутковані у підзвіт та відображені в оборотній відомості руху матеріальних цінностей за червень 2011 року.

Оборотна відомість в розумінні законодавства про бухгалтерський облік та звітність, стандартів бухгалтерського обліку є засобом узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками; вказана відомість відображує облікові записи по всіх рахунках підприємства; містить інформацію про залишки на початок та кінець кожного періоду та обороти підприємства (за дебетом та кредитом) у встановлений строк.

Тобто оборотна відомість підтверджує фактичне придбання позивачем ядохімікатів у ПП "Комманд".

Сплата товару за вказаною податковою накладною підтверджується платіжним дорученням № 261 від 31.05.2011 р. на суму 2190,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання, сплата товару позивачем по господарських взаємовідносинах з ПП "Комманд".

Отже, матерілами справи підтверджуються витрати ДП «Айвазовське», понесені ним у зв'язку з придбанням ядохімікатів у ПП «Комманд» в загальній сумі 2190,00 грн., в тому числі 1825,00 грн. вартості товару та 365,00 грн. ПДВ.

Згідно з даними Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з яких судом встановлено, що на момент вчинення відповідних господарських операцій у перевіряємий період ПП "Комманд" не перебувало в процесі припинення; знаходилось за адресою, вказаною в податковій накладній, а саме: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, буд. 57В/2А.

Зокрема, запис про відсутність ПП "Комманд" за місцезнаходженням внесений до ЄДР 11.04.12 р., тобто після здійснення господарської операції по взаємовідносинам з позивачем.

В матеріалах справи докази відсутності у ПП "Комманд" на час вчинення спірних господарських операцій статусу платника ПДВ - відсутні.

Зокрема, згідно офіційних даних, розміщених на сайті ДПС України, датою анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Комманд" є 11.04.12 р., тобто свідоцтво платника ПДВ ПП "Комманд" було анульовано вже після здійснення господарської операції з позивачем.

Отже порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаному в акті перевірки періоді, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів.

Придбання певного виду товару суб'єктом господарської діяльності повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку, що є однією з ознак підтвердження реальності вчинення господарських операцій, підтвердження використання в господарській діяльності відповідних товарів.

Види діяльності позивача відповідно до КВЕД: надання інших місць для тимчасового проживання, не віднесених до інших групувань; діяльність нерегулярного пасажирського транспорту; діяльність кафе; діяльність спортивних об'єктів; інші види рекреаційної діяльності.

Згідно з актами списання від 30.06.11 р., від 31.08.2011 р. отримані 01.06.11 р. ДП "Айвазовське" за накладною № 185 ядохімікати: ДАмадив стабільний к.е. у кільк. 10,0 л., Адмиралу у кільк. 1,0 л., препарату 30В (900 мл) у кільк. 3 упак., - на загальну суму 2190,00 грн., в т.ч. ПДВ 365,00 грн., були використані для вирощування посадкового матеріалу.

ДП «Айвазовське» 03.02.1999 р. отримало державний акт серії КМ № 003335 на право постійного користування будинком відпочинку «Айвазовське» земельної ділянки площею 27,1061 га оздоровчого призначення.

Парк будинку відпочинку «Айвазовське» загальною площею 18,0 га згідно з переліком парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, який затверджений Постановою верховної Ради АР Крим від 19.11.98 р. № 286-2/98, входить до парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення.

15.03.2005 р. ДП «Айвазовське» передано під охорону заповідний об'єкт парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк будинку відпочинку Айвазовське» площею 18,0 га з метою зберігання унікального паркового мистецтва, особо охоронюваних видів рослинного та тваринного світів, проведення наукових досліджень, про що видано охоронне зобов'язання № ППСПИ м.з.-014.

Згідно з довідкою № 117 від 16.11.2012 р. ДП «Айвазовське» станом на 01.06.2011 р. не мало в наявності (на балансі) ядохімікатів для боротьбі з пошкоджувачами та захворюваннями дерев, чагарників, квітників та газонів.

Отримані 01.06.2011 р. від ПП «Комманд» за накладною № 185 ядохімікати були оприбутковані в підзвіт завідуючого теплично-парковим господарством та відображені в оборотній відомості руху матеріальних цінностей за червень 2011 року.

Вказані матеріали були використані:

1. Препарат 30В (900 мл) у кільк. 3 упак. використаний в червні 2011 року для обробки від щитовки бордюрів в парку від самшита та бересклету у кількості 1600 пог.м. Вказаний препарат списаний згідно акту списання за червень 2011 року.

2. Адмирал в кільк. 1,0 л. використаний у червні 2011 року для обробки від пошкоджувачів чагарників площею 5,0 га. Вказаний препарат списаний згідно акту списання за червень 2011 року.

3. ДАмадив стабільний к.е. в кільк. 10,0 л. використаний у червні та серпні 2011 року при двократній обробці дикорослинних дерев та чагарників площею 8,0 га. Даний препарат списаний згідно акту списання за серпень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Взаємовідносини ДП "Айвазовське" та ПП "Комманд" у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети стосовно постачання/отримання товару-ядохімікатів.

Наданими документами бухгалтерського та податкового обліку ДП "Айвазовське" факти придбання, використання у власній господарській діяльності і сплати вартості товарів за господарською операцією з ПП "Комманд", по придбанню яких позивачем сформовано податковий кредит у відповідному періоді, підтверджуються.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача, тобто, матеріалами справи та наявними доказами підтверджується: постачання товару від контрагента позивача ПП "Комманд" на адресу позивача за перевіряємий період; підтверджується факт отримання вказаного товару за перевіряємий період; підтверджується факт сплати за вказаний товар за перевіряємий період; підтверджується використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які підтверджують відсутність у контрагента позивача, ПП "Комманд", достатніх трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення господарської діяльності.

Взаємовідносини ДП "Айвазовське" та ПП "Комманд" у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Посилання відповідача в акті перевірки на дані досудового слідства, отримані в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва, як докази порушення позивачем вимог податкового законодавства у господарських взаємовідносинах з ПП "Комманд" не відповідають ознакам належності та допустимості доказів.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Допустимість доказів означає отримання останніх в порядку, визначеному чинним законодавством.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки № 1489/1702 від 19.09.12 р. як докази нікчемності правочинів, укладених позивачем, - в порядку, визначеному чинним законодавством.

Більш того, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, дані, отримані в ході досудового слідства в рамках кримінальної справи, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи, з огляду на що не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 01 жовтня 2012 р. по справі № К/9991/42373/12 та від 15 жовтня 2012 року у справі К/9991/49494/12.

В той же час, відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено відповідні факти, на які посилається відповідач в акті перевірки № 1489/1702 від 19.09.12 р. як докази нікчемності правочинів, укладених позивачем.

Відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагента, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Отже посилання відповідача на дані про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагента позивача, ПП "Комманд", не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер правочинів між позивачем і контрагентом, вказаним в акті перевірки № 592/23 від 16.07.12 р., - ПП "Комманд".

Таким чином, матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем та його контрагентом, ПП "Комманд", господарської операції на суму 1825 грн. без ПДВ в другому кварталі 2011 року, що, в свою чергу, підтверджує правомірність віднесення вказаної суми до складу валових витрат ДП "Айвазовське" у перевірямому періоді.

Отже позивачем правомірно сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2 кварталу 2011 року з врахуванням у складі валових витрат розміру витрат, понесених позивачем у зв'язку з придбанням у ПП "Комманд" певного товару - ядохімікатів, які були використані в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже орган Державної казначейської служби зобов'язаний стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Вказана позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

У судовому засіданні 22.11.12 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 26.11.12 р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби від 25.07.2012 р. № 0009382301.

Стягнути з Державного бюджету України в особі розпорядника бюджетних коштів Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби 111,80 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.