Постанова № 28248759, 20.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2012 р. 17:02 Справа №2а-12364/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву «Кримдіпроводгосп»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Гузенюк Ю.В. - пред-к, дов. від 27.02.2012 р.

Мальцев С.М. - директор, паспорт НОМЕР_1

Шевчук О.Д. - пред-к,дов. Від 201.12.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Кримський державний проектно-вишукувальний інститут по меліоративному і водогосподарському будівництву «Кримдіпроводгосп» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.10.2012 р. № 0006542204 та 3 0006552204 . Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 22.11.2012 р., заперечував проти задоволення позову, наполягав на тому, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача встановлено порушення ним вимог чинного законодавства при здійснені господарської діяльності, в наслідок чого йому правомірно нараховані податкові зобов'язання , застосовані штрафні санкції.

За клопотанням представника позивача розгляд справи неодноразово відкладався для підготовки додаткових доказів.

У судовому засіданні 20.12.2012 р. представники позивача наполягали на вимогах, викладених у позові , вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів. Відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був сповіщений належним чином, клопотань про його відкладення не надав.

Суд, вислухавши думку представників позивача , приймаючи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, наявність доказів того, що сторони були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд» та ТОВ «Бренд Строй» за період часу 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. , за результатами якої 05.10.2012 р. був складений акт №6856/22-8/01037896.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1, ст.44, п.138.1, п.138.2. , п.138.6. ,п.п.138.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 168232 грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 144008 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 19.10.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0006552204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 168232 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 8197 грн., та № 0006542204 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 144006 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36002 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у липні 2009 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні2011 р. - червні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за липень 2009 р.- червень 2012р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №6856/22-8/01037896 від 05.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Сіті Буд» та ТОВ «Бренд Строй» під час проведення розрахунків за послуги, надані ними на виконання укладених сторонами договорів. Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу ( код КВЕД 74.20.1) та діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології. (код КВЕД 74.20.3).

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу,що перевірявся , позивач, здійснюючи свою статутну діяльність уклав з низкою установ та організації договори , предметом яких було розробка проектно-кошторисної документації, підготовка документів у сфері геодезії, гідрографії.

Так, 07.07.2011 р. з ПАТ «Крименерго» був укладений договір № 39-11, предметом якого була розробка проектно-кошторисної документації у відповідності з завданням на проектування проекту «Реконструкція електропостачання забудови с. Оленівка ВЛ-35 кВ Чорноморського району АРК», 22.09.2011р. з КРП «Протизсувне управління»був укладений договір № 65-11, предметом якого була розробка робочого проекту «Реконструкція берегозахисних споруд смт. Приморське м.Феодосія», 28.10.2011р. з управлінням житлово-комунального господарства АРК був укладений договір №251-11, предметом якого було здійснення проектно-винахідних робіт по виготовленню проекту зони водозберігання , її благоустрою та озеленення , 02.11.2011р. з Красногвардійським управлінням водного господарства був укладений договір №197, предметом якого було надання консультаційних послуг щодо встановлення меж та визначення площ земельних ділянок для розміщення об'єктів водного господарства на території Джанкойського, Краногвардійського районів АРК загальною площею 295,3 га, 13.10.2011р. з Раздольненьким міжрайонним управлінням водного господарства був укладений договір № 76-10, предметом якого була розробка технічного звіту по топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок під об'єктами водного господарства Раздольненського МУВГ на території Славянського,Кукушкінського,Чернишевського Ковильненського районів, 18.08.2010 р. з Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству був укладений договір № 76-10, предметом якого було виконання робіт по реконструкції гирлової частини відвідного каналу з оз. Сасик-Сіваш, 31.11.2010 р. з Міністерством комунального господарства АРК був укладений договір № 98442, предметом якого було обстеження та розробка схеми протизсувних х заходів за захисту берегів рік та водосховищ АРК, технічне обстеження та розробка схеми захисту від затоплення, 31.10.201р. з Міністерством комунального господарства АРК був укладений договір №98016 , предметом якого було технічне обстеження та розробка схеми захисту від затоплення , регулювання та виправлення гирл , берегоукріпних споруд АРК , та договір № 92-11 , предметом якого було обстеження та розробка схем розміщення об'єктів зниження рівня грунтових вод в містах та селищах АРК .

Позивачем до матеріалів справа надані докази того,що наведені вище договори були ним виконані , роботи та документація прийняти замовниками .

За твердженням платника податків для виконання умов вказаних вище договорів, з метою дотримання ним строків проведення робіт , виготовлення документації він був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ЧП «Сіті буд» договір № 465 від 29.10.2011р. , предметом якого була розробка проектно-кошторисної документації у відповідності з завданням на проектування проекту «Реконструкція електропостачання забудови с. Оленівка ВЛ-35 кВ Чорноморського району АРК», договір № 640 від 14.12.2011р. , предметом якого була розробка робочого проекту реконструкції берегозахисних споруд смт. Приморське м.Феодосія, договір № 724 від 01.10.2011р., предметом якого було виготовлення проекту зони водозберігання , благоустрою та озеленення Каховського водосховища в м.Нікополь для бази відпочинку «Комунальник», договір № 725 від 18.11.2011р. , предметом якого було проведення проектно-винахідних робіт щодо розробки схеми для будівництва інженерного захисту території АРК, договір №726 від 01.11.2011р., предметом якого було геодезична зйомка земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти водного господарства Раздольненського МУВГ на території Джанкойського, Краногвардійського районів АРК , договір №727 від 01.11.2011р., предметом якого було геодезична зйомка об'єктів водного господарства Раздольненського МУВГ на території Славянського,Кукушкінського,Чернишевського Ковильненського районів. Позивачем також залучені до матеріалів справи копії укладених з ТОВ «Бренд строй» договору №389/76/10 від 20.08.2010р. , предметом якого були роботи щодо розробки розділів робочого проекту «Реконструкції гирлової частини відвідного каналу з оз. Сасик-Сіваш «, договору № 883/88/10 від 11.11.2010 р., предметом якого було роботи по збору відомостей «Схема сельових ділянок на ріках Південного берегу Криму» «Схема зсувних ділянок на водосховищах та ріках Південного=берегу Криму», договору № 884/92/10 від 16.11.2010 р., предметом якого в=було виконання робіт по складанню звіту «Гідрогеологічно-меліоративна обстановка в сільських населених пунктах АРК».

На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладені в період часу ,що перевірявся, з ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» договори, перелічені вище, були виконані контрагентами платника податків, роботи прийняти останнім та ним оплачена їх вартість.

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги зазначені відповідачем види діяльності позивача , суд прийшов до висновку,що знайшов підтвердження факт виконання ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» зазначених вище робіт , оплати їх вартості (в тому числі перерахування ПДВ) , подальше їх використання в господарській діяльності інституту , в наслідок чого у платника податків були правові підстави для віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди. За таких обставин існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача №0006542204 від 19.10.2012 р.

В той же час, вивчивши надані позивачем документи , суд встановив,що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення ним з ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» договорів для забезпечення своєчасності виконання правочинів, укладених в період часу,що перевірявся , з ПАТ «Крименерго», КРП «Протизсувне управління», Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству , Міністерством комунального господарства АРК, Міністерством комунального господарства АРК.

На думку суду під час розгляду справи на надані належні докази того, що у позивача були відсутні в достатньому обсягу необхідні технічні , матеріальні ресурсу, кваліфіковані кадри для виконання укладених з наведеними установами та організаціями договорів, предметом яких було розробка проектно-кошторисної документації, підготовка документів у сфері геодезії, гідрографії.

За таких обставин суд приходить до висновку, що , укладаючи з ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» додаткові договори, позивач безпідставно зависив собівартість виконаних робіт по правочинам ,укладеним з ПАТ «Крименерго», КРП «Протизсувне управління», Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству , Міністерством комунального господарства АРК, Міністерством комунального господарства АРК, що призвело до необгунованого завищення його валових витрат.

В силу викладеного суд вважає, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача про безпідстановність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №6856/22-8/01037896 від 05.10.2012 р., щодо необгунтованого віднесення до складу валових витрат коштів, витрачених на оплату вартості робіт , виконаних ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс».

Вивчивши матеріали справи, надані позивачем документи , суд прийшов до висновку щодо відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача №0006552204 від 19.10.2012 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.12.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.12.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби №0006542204 від 19.10.2012 р.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.