Ухвала суду № 28247596, 04.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/53631/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року

по справі № 2а-14068/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Євроцемент-Україна»(ВАТ «БАЛЦЕМ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому просило суд: скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.06.2007 року №0004792301/0; від 27.06.2007 року № 0004782301/0; від 12.09.2007 року №0004792301/1; від 12.09.2007 року № 0004782301/1; від 21.11.2007 року №0004792301/2; від 21.11.2007 року № 0004782301/2; від 01.02.2008 року № 0004792301/3; від 01.02.2008 року №0004782301/3; скасувати акт ДПІ у Балаклійському районі м. Харкова від 18.06.2007 року № 250/23-104/00293060; скасувати рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 12.09.2007 року № 3118/10/25-008 про результати розгляду першої скарги.

Дана справа переглядалася судами неодноразово.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Балаклійському районі Харківської області від 27.06.2007 року № 0004792301/0; від 27.06.2007 року № 0004782301/0; від 12.09.2007 року №0004792301/1; від 12.09.2007 року № 0004782301/1; від 21.11.2007 року № 0004792301/2; від 21.11.2007 року № 0004782301/2; від 01.02.2008 року № 0004792301/3; від 01.02.2008 року № 0004782301/3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що працівниками ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ВАТ «БАЛЦЕМ»(ПАТ «Євроцемент-Україна») з питання взаємовідносин з ТОВ «Газтрейд ЛТД», під час якої встановлено, що ВАТ «БАЛЦЕМ»(ПАТ «Євроцемент-Україна») порушені норми податкового законодавства України, а саме пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»( далі -Закон №168/97-ВР) та п. 2 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165.

05.07.2007 року позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 27.06.2007 року № 0004792301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 808 999,00 гривень та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 904 499,50 гривень, всього на суму 2 713 498,50 гривень, а також податкове повідомлення-рішення № 0004782301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9704705,00 гривень, крім того, штрафні (фінансові) санкції в сумі 4852352,50 гривні, всього на суму 14557057,50 гривень.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0004782301/0 від 27.06.2007 року в частині 2 115,00 гривень нарахованого податку на додану вартість, скасовано, в іншій частині залишено без змін, а скарга без задоволення; податкове повідомлення-рішення № 0004792301/0 від 27.06.2007 року в частині 10 112,04 гривень застосованої штрафної санкції, скасовано, в іншій частині залишено без змін, а скарга без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у 2005 та 2006 роках на підставі наданих ТОВ «Газтрейд ЛТД»податкових накладних.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями із ТОВ «Газтрейд ЛТД»є неправомірним, тому рішення податкового органу про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування та нарахування податку на додану вартість відповідає вимогам закону.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період, а саме: податкова накладна № 8-31/9-1 від 31.08.2005 року, податкова накладна № 9-30/17-1 від 30.09.2005 року, податкова накладна №1031 від 31.10.2005 року, податкова накладна № 11-30/11-1 від 25.11.2005 року, податкова накладна № 12-29/2-1 від 29.12.2005 року, податкова накладна № 1-31/10-1 від 31.01.2006 року, податкова накладна № 1-18/1-1 від 18.01.2006 року, коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 4/1-31/10-1 від 14.02.2006 року, податкова накладна № 2-28/19-1 від 28.02.2006 року. Договори, укладені між позивачем та його контрагентом, відповідають вимогам Закону. Безтоварності угод на виявлено. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. Контрагентом позивача велася реальна фінансова-господарська діяльність, на час укладання договорів із позивачем, він був належним чином зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та був платником податку на додану вартість згідно чинного законодавства. Факт реальності здійснених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, а саме: актами приймання-передачі природного газу, а також Висновком спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо обґрунтованості включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з операцій по придбанню позивачем в період з 01.08.2005 року по 31.12.2006 року природного газу у ТОВ «Газтрейд ЛТД».

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданими позивачем доказами не спростовано презумпції правомірності правочину (договору) і не підтверджено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.234 ЦК України; у свою чергу матеріалами справи документально підтверджується виконання зобов'язань по укладеним угодам.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що постанова Господарського суду м. Києва по справі № 32/320-А від 15.06.2007 року про визнання недійсними установчих (статутних) документів, свідоцтва платника податків на додану вартість ТОВ «Газтрейд ЛТД»прийнята вже після укладання та фактичного реального виконання спірних договорів із позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця (замовника) перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Якщо контрагент за договором не виконав свого зобов'язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, але не є підставою для визнання недійсними угод, які він укладав під час своєї підприємницької діяльності та не звітувався перед податковими органами.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року по справі № 2а-14068/11/2070.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 05.12.2012р.