Постанова № 28247012, 20.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2012 р. Справа №2а-12226/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання -Носач І.О.,

за участю:

представника позивача - Мосіюк О.В.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Слобожанський миловар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 року № 0000610044 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 18 753, 00 гривень та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 9376, 50 гривень.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками податкового органу, які викладені в акті перевірки від 04.10.2012 року №437/44-008/30357250 про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 «в»ст.201, п.201.10 ст.201, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 18753, 00 гривень. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та незаконними і не підтверджуються належними доказами, мають невідповідність вимогам чинного законодавства України. Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення стало судження відповідача про дефектність податкових накладних, що виписані ТОВ «ТБ «Східна Україна», що були залучені у ході формування податкового кредиту листопаду 2011 року, при зазначені обов'язкового реквізиту - скороченої назви контрагенту, зроблена описка - замість зазначення скороченого найменування ТОВ «ТБ «Східна Україна»було зазначено ТОВ «ТД «Східна Україна», що трактується відповідачем як порушення п.201.1 «в»ст. 201ПК України. Позивач вважає, що визначав податковий кредит з урахуванням та підставі належним чином оформлених податкових накладних і інших первинних документів, отриманих від ТОВ «ТБ «Східна Україна»(код за ЄДРПОУ 34015418).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов, а також пояснив, що в ході перевірки фахівцями відповідача не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам господарських операцій. Придбаний товар було надано фахівцям податкового органу для огляду.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що висновки про порушення ТОВ "Слобожанський миловар" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «ТБ «Східна Україна». На адресу СДПІ від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшов лист від 10.08.2012 року №5244/7/22-421, яким надіслано матеріали відпрацювання підприємства ТОВ «ТБ «Східна Україна». Вказаними матеріалами встановлена неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТБ «Східна Україна» за період липень-грудень 2011р., січень-червень 2012р. Крім того, в податкових накладних виписаних ТОВ «ТБ «Східна Україна»продавцем товару вказано підприємство ТОВ «ТД «Східна Україна», але згідно з довідкою з ЄДР підприємство значиться як ТОВ «ТБ «Східна Україна». Таким чином, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «ТБ «Східна Україна», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року на суму 18753,00грн. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях проти позову, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Слобожанський миловар»зареєстроване Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 04.05.1999 р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 30357250, що підтверджується копією довідки Головного управління статистики у Харківській області АА №426225, та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 30357250, місцезнаходження - 62371, Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, б. 53.

ТОВ «Слобожанський миловар»станом на час розгляду справи перебуває на обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, та є платником податку на додану вартість з 23 грудня 2002 року, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100264665 НБ № 151225 від 30 січня 2010 року податковий номер 308832020397.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби у період з 19.09.2012 року по 04.10.2012 року на підставі наказу № 475 від 18.09.2012 року та направлень на перевірку від 19.09.2012 року №434, 435, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС головним державним податковим ревізором - інспектором I рангу відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС Сисцовою О.В. та головним державним податковим ревізором -інспектором I рангу відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС Притиченко І.В., проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар»( код за ЄДРПОУ 30357250) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість у жовтні 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Східна Україна»(код ЄДРПОУ 34015418), за результатами якої було складено акт перевірки від 04.10.2012року № 437/44-008/30357250 .

На підставі висновків зазначеного акту перевірки від 04.10.2012року №437/44-008/30357250, начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби податкове повідомлення рішення від 17 жовтня 2012 року №0000610044 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 18 753, 00 гривень та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 9376,50 гривень.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став висновок акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 «в»ст. 201, п. 201.10 ст.201, п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України.

З акту перевірки від 04.10.2012року № 437/44-008/30357250 встановлено, що підставою для висновку відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 18 753, 00 гривень стало, зокрема, твердження відповідача про дефектність податкових накладних виписаними ТОВ «ТБ «Східна Україна», які були залучені у ході формування податкового кредиту листопаду 2011 року, а саме при зазначені обов'язкового реквізиту - скороченої назви контрагента, зроблена описка, а саме замість зазначення скороченої назви ТОВ «ТБ «Східна Україна»було зазначено ТОВ «ТД «Східна Україна», що тлумачиться відповідачем як порушення п.201.1 «в»ст. 201ПК України.

Вищевикладене, на думку відповідача, призвело до порушень з податку на додану вартість в частині зайвого включення до податкового кредиту позивачем сум ПДВ по податковим накладним, що отримані у ТОВ «ТБ «Східна Україна».

При цьому, відповідач стверджуючи про порушення позивача з податку на додану вартість в частині зайвого включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, що отримані у ТОВ «ТБ «Східна Україна», відповідач посилався на відповідь ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 10.09.2012 року № 5962/7/07-027 щодо відсутності складських приміщень, транспорту та як наслідок висновок про неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТБ»Східна Україна»за період липень - грудень 2011 року січень-червень 2012 року, підприємство має стан платника -9 (направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження).

З цього питання суд зазначає, що якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

З урахуванням приписів пункту 6 розділу І, п. 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, дані висновку ВПМ ДПІ Дзержинського району м. Харкова Харківської області ДПС від 10.09.2012 року № 5962/7/07-027 щодо неможливості реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТБ «Східна Україна»не є достатнім доказом порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Слобожанський миловар».

Суд зазначає, що згідно ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. №755-IV із змінами та доповненнями, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд, оглянувши долучену до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ відносно ТОВ «ТБ «СХІДНА Україна»серії АЖ № 37820 зазначає, що до ЄДР жодного разу не вносився запис про відсутність юридичної особи ТОВ «ТБ «СХІДНА Україна»за її місцезнаходженням.

За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ТОВ «ТБ «Східна Україна», ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведену у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Щодо судження відповідача про дефектність податкових накладних, що залучені у ході формування податкового кредиту за листопад 2011 року за операціями з ТОВ «ТБ «Східна Україна», суд вказує, що з врахуванням припису ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України, слід звернути увагу на Постанову ВСУ від 06.12.2005 у справі № 21-105сво05, у якій зазначено, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема: відсутність у деяких з них порядкового номера, в інших - одиниці виміру, адреси одержувача (позивача у справі); не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку суду першої та другої інстанцій, зробленого в результаті оцінки всіх доказів згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Згідно даних за ЄДРПОУ повне найменування контрагенту позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Східна Україна», скорочене найменування - ТОВ «ТБ «Східна Україна». З матеріалів справи встановлено, що в податкових накладних зазначено скорочене найменування - ТОВ «ТД «Східна Україна», тобто замість літери «Б» зазначена літера «Д».

Судом встановлено, та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду справи, що реквізити спірних податкових накладних дають можливість ідентифікації контрагенту та правильність визначення суми ПДВ.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТБ «Східна Україна» судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. А п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи встановлено, та не заперечувалось представниками сторін, що на момент спірних правовідносин ТОВ «ТБ «Східна Україна»було зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.03.2006 року реєстраційний запис № 1 480 102 0000 024524 згідно витягу з ЄДРПОУ відносно ТОВ «ТБ «СХІДНА Україна»серії АЖ № 317816 та довідки з ЄДРПОУ відносно ТОВ «ТБ «СХІДНА Україна»серії АЖ № 37820 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200028301 серії НБ №400960, індивідуальний податковий номер 340154120349, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі міста Харків.

Судом встановлено, що ТОВ «Слобожанський миловар»уклав договір № 23/10-11 від 23 жовтня 2011 року (далі - Договір) з ТОВ «ТБ «Східна Україна».

Згідно п. 1.1. договору ТОВ «ТБ «Східна Україна» зобов'язалося постачати товар згідно Специфікації, а Покупець (ТОВ «Слобожанський миловар») зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно розділу 2 договору «Специфікація»ТОВ «ТБ «Східна Україна» зобов'язалася поставити позивачу товар - скруббер.

Згідно п. 4.3 договору №23/10-11 від 23 жовтня 2011 року, ТОВ «ТБ «Східна Україна»повинно виготовити та поставити скруббер у строк 60 робочих днів з моменту отримання авансу від позивача.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов Договору, позивач перерахував аванс у розмірі 92 520. 00 гривень ТОВ «ТБ «Східна Україна» за платіжним дорученням №3265 від 27 жовтня 2011 року. Остаточна оплата товару була здійснена позивачем 25 січня 2012 року платіжним дорученням №205 від 25 січня 2012 року у сумі 30 840,00 гривень.

У ході виконання зобов'язань за договором, ТОВ «ТБ «Східна Україна»поставила скруббер позивачу, про що свідчить підписаний уповноваженими представниками сторін акт виконаних робіт №25 від 09 грудня 2011 року.

Також, судом встановлено, що ТОВ «Слобожанський миловар»уклав договір №25/10-11 від 25 жовтня 2011 року з ТОВ «ТБ «Східна Україна».

Згідно п.1.1. вказаного договору на поставку змійовика ТОВ «ТБ «Східна Україна» зобов'язалося постачати товар згідно специфікації, а покупець (ТОВ «Слобожанський миловар») зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно розділу 2 договору «Специфікація»ТОВ «ТБ «Східна Україна» зобов'язалася поставити позивачу змійовик.

Згідно п. 4.3 договору, ТОВ «ТБ «Східна Україна»повинно виготовити та поставити змійовик у строк 20 робочих днів з моменту надходження матеріалів у повному обсязі від покупця.

Судом встановлено, та не заперечувалося представниками сторін по справі, що на виконання умов договору на поставку змійовика, позивач оплатив вартість змійовика у розмірі 20000,00 гривень ТОВ «ТБ «Східна Україна» за платіжним дорученням № 3750 від 06 грудня 2011 року у сумі 5000,00 гривень та платіжним дорученням №3668 від 29 листопада 2011 року у сумі 15000,00 гривень.

На виконання умов договору на поставку змійовика, позивач надав ТОВ «ТБ «Східна Україна»матеріали для виготовлення змійовика, про що свідчить акт №10/11-1 приймання-передачі матеріалів до договору №25/10-11 від 25.10.2011 року від 16.11.2011 року.

Залишки невикористаного матеріалу ТОВ «ТБ «СХІДНА Україна»повернула ТОВ «Слобожанський миловар»за актом №02/12-1 від 02 грудня 2011 року.

Факт надання послуги - виготовлення змійовика - підтверджено актом виконаних робіт №23 складеного 24.11.2011 року.

Згідно умов договорів на поставку товару, транспортування придбаних скрубберу та змійовика здійснювалося силами позивача.

Транспортування здійснювалося безпосередньо на підприємство за адресою: вул.Свердлова, 53, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, про що свідчать долучені позивачем до матеріалів справи копії наступних документів: договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом та надання транспортних - експедиційних послуг №14/11 від 22.11.2010 року, договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом та надання транспортних - експедиційних послуг №8/12 від 03.01.2012 року, платіжне доручення № 3591 від 23.11.2011 року на оплату послуг транспортування у розмірі 720,00 гривень, платіжне доручення №386 від 14.02.2012 року на оплату послуг транспортування у розмірі 600,00 гривень, товарно - транспортна накладна від 16.01.2012 року на перевезення товару - автомобіль ЗІЛ 441510, держ.номер НОМЕР_1, на транспортування скрубберу, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.01.2012 року щодо надання послуг транспортування - автомобіль ЗІЛ 441510, держ.номер НОМЕР_1 у ході перевезення скрубберу, товарно -транспортна накладна від 02.12.2011 року на перевезення товару -автомобіль ЗІЛ 4331, держ.номер НОМЕР_2, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.12.2011 року щодо надання послуг транспортування - автомобіль ЗІЛ 4331, держ.номер НОМЕР_2, на перевезення змійовика, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЗІЛ 4331, держ.номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЗІЛ 441510, держ.номер НОМЕР_1, наказ № 23 від 22.11.2010 року про прийняття на роботу водія - ОСОБА_5, наказ № 17 від 22.11.2010 року про прийняття на роботу водія - ОСОБА_6, подорожній лист №002147 від 16.01.2012 року на ОСОБА_6 транспортного засобу ЗІЛ 441510 НОМЕР_1, подорожній лист №883849 від 02.12.2011 року на ОСОБА_5 транспортного засобу ЗІЛ 4331 НОМЕР_2.

Товар отримував на підставі довіреності №23 від 25.10.2011 року - головний інженер ТОВ «Слобожанський миловар»- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_3, (наказ № 76-к про прийняття на роботу головним інженером ОСОБА_7)

На куплене обладнання виробником скрубберу та змійовика було надано технічний паспорт, проведено технічне випробування, що підтверджується матеріалами справи.

До матеріалів справи позивачем на підтвердження факту поставки товару долучено фотоматеріали.

Відповідачем також не заперечується та не спростовується факт оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару.

Згідно з пп. 14.1.181. п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів /послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) пункт 201.7. статті 201 Податкового кодексу України)

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч.2.ст. 3 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1.ст. 9 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідачем не доведено фактичними доказами, порушення позивачем приписів чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, не виявлено у ході перевірки позивача та не доведено у ході судового слухання справи щодо порушень правил бухгалтерського та податкового обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач за наслідками придбання товару відніс суму ПДВ у розмірі 15420,00грн. за податковою накладною №271001 від 27.10.2011 року до податкового кредиту за листопад 2011 року (згідно рядка 130 (ІПН 340154120349) Додатку № 5 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту»до декларації з ПДВ за листопад 2011 року), яка заявлена у загальній сумі до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23 або 23.1 декларації з ПДВ за грудень 2011 року), також суму ПДВ у розмірі 3 333, 33. за податковою накладною № 241102 від 24.11.2011 року включено позивачем до податкового кредиту листопаду 2011 року (згідно рядка 131 (ІПН 340154120349) Додатку №5 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту»до декларації з ПДВ за листопад 2011 року), та була заявлена у загальній сумі до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23 або 23.1 декларації з ПДВ за грудень 2011 року).

Суд, оглянувши податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року та податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року та зазначає наступне.

Згідно п.п.200.10. ст.200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.п.200.11. ст. 200 ПКУ за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 200.12. ст. 200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок визначено пунктами 86.3 - 86.4 статті 86 ПКУ. Крім того, наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок № 984).

З матеріалів справи вбачається, що у період 20 січня 2012 року по 17 лютого 2012 року, відповідач провів перевірку заявленої суми до відшкодування у ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Слобожанський миловар»з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ по деклараціям за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за результати якої був складений акт від 17.02.2012 року № 118/44-016/30357250 (далі - акт перевірки від 17.02.2011 року № 118/44-016/30357250).

Згідно п.п.3.2.2., п.п.3.2.4. акту перевірки від 17.02.2011 року № 118/44-016/30357250 та висновку - суми ПДВ сплачені позивачем у складі вартості придбаного товару у ТОВ «ТБ «Східна Україна»у розмірі 18753, 33 гривень підтверджені, порушень за операціями з ТОВ «ТБ «Східна Україна»не встановлено.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС у період з 22 березня 2012 року по 26 квітня 2012 року на підставі направлень та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС про проведення планової перевірки від 13.03.2012 року № 163 та наказу від 19.04.2012 року № 92 про продовження перевірки, проводилась документальна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар»код за ЄДРПОУ 30357250 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року за результатами якої було складено акт перевірки від 03 травня 2012 року №90/44-0/30357250.

Згідно висновку акту перевірки від 03.05.2012 року № 90/44-0/30357250 не виявлено порушень за операціями з ТОВ «ТБ «Східна Україна»не виявлено порушень щодо залучення у ході формування податкового кредиту за листопад 2011 року податкових накладних, що виписані ТОВ «ТБ «Східна Україна».

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування.

В зв'язку з тим, відповідач не мав належних підстав для зменшення бюджетного відшкодування, та згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару (послуг), просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в України" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що в спірний правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача та не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 17 жовтня 2012 року №0000610044.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, буд. 53, код ЄДРПОУ 30357250) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 281,30 грн. (двісті вісімдесят одна грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 21.12.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв