Постанова № 28246541, 20.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року 2а-5016/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник О.О.,

від відповідача - Мороз В.М., Школик Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»

до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське»(далі -СТОВ «Жоравське», позивач) з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 № 00000423200, від 20.04.2012 № 000005230, від 20.04.2012 № 0000261700, від 20.04.2012 № 0000032300.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, збору за спеціальне використання води.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в основу податкових повідомлень-рішень, згідно з якими підприємству збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість покладено висновок податкового органу про те, що позивач у перевіряємий період не мав права бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки закінчився термін дії договорів оренди земельних ділянок, які підприємство використовує у підприємницькій діяльності і під час перевірки позивачем не надано доказів державної реєстрації договорів відносно продовження терміну дії укладених договорів оренди земельних ділянок.

Проте, як стверджує позивач, чинним законодавством не передбачено обов'язкової реєстрації додаткових угод про продовження дії договорів оренди земельних ділянок. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства єдиною умовою для сплати підприємством фіксованого сільськогосподарського податку є вартість і обсяги поставки сільськогосподарських товарів власного виробництва сільськогосподарським підприємством, а не наявність зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок.

Таким чином, на думку позивача, висновок податкового органу про те, що СТОВ «Жоравське»з 31.03.2010 не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку і повинно сплачувати податок на прибуток підприємств і податок на додану вартість на загальних умовах є безпідставним.

Відносно визначення підприємству податку на доходи фізичних осіб позивач зазначив, що починаючи з 2006 року відповідач самостійно змінював призначення платежів підприємства щодо сплати грошових зобов'язань на погашення сум заборгованості минулих періодів, у зв'язку з чим, штучно збільшив податкові зобов'язання і пеню.

Щодо визначення грошового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, позивач зазначив, що відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 20.04.2012 № 000052300 не вказано які саме норми порушено підприємством. При цьому, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог спеціального використання водних ресурсів відповідач зазначив наявність претензії Державної екологічної інспекції Київської області від 03.12.2010 про неправомірне використання підземних вод у розмірі 2440,00 куб. м., проте, як стверджує позивач, у підприємства наявний дозвіл Державної екологічної інспекції Київської області на спеціальне користування водами з підземних джерел у розмірі 2,8 тис м3 на рік.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Так, як стверджує відповідач, з 31.03.2010 СТОВ «Жоравське»повинно сплачувати податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість на загальних умовах, оскільки під час перевірки позивачем не було надано доказів правомірності використання земельних ділянок для виробництва власної сільськогосподарської продукції. Крім того, у позивача наявний податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, а також заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне перерахування податкових зобов'язання із даного податку. Перевіркою також виявлено порушення порядку використання водних ресурсів, а тому, вимоги позивача є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку СТОВ «Жоравське»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 06.04.2012 № 69/2200/03755696 (далі -Акт перевірки).

Як вбачається з підпункту 3.5.2 пункту 3.5 розділу 3 Акта перевірки перевіряючими зазначено, що СТОВ «Жоравське»до перевірки надало установчий договір про створення і діяльність даного товариства, який зареєстрований Яготинською районною державною адміністрацією Київської області від 15.06.00 за №497 (далі - Установчий договір).

Відповідно до Установчого договору майно і майнові права СТОВ «Жоравське»складаються із основних і оборотних фондів та майнових прав КСП, що передаються товариству в результаті реорганізації КСП в порядку правонаступництва по майну та майнових правах КСП. Також, відповідно до Установчого договору СТОВ «Жоравське»набуває права власності на частину землі КСП, пропорційну кількості переданих учасниками СТОВ «Жоравське»земельних часток (паїв), два або більше - земельні частки (паї) у землях КСП, після одержання Державного Акту на право колективної власності на землю на ім'я ТОВ «Жоравське».

СТОВ «Жоравське»з 2000 року отримало у користування, в порядку правонаступництва, земельну ділянку на підставі Державного акта на право постійного користування землею КСП «Жоравське»від 26.12.1995 загальною площею 294,9 га.

Земля, загальною площею 1643,1 га була передана у колективну власність КСП «Жоравське»на підставі Рішення Жоравської сільської ради народних депутатів Яготинського району Київської області від 01.12.1995.

Термін дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між СТОВ «Жоравське»і орендодавцями на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані в адміністративних межах Жоравської сільської ради закінчився 31.03.2010.

Також, перевіркою виявлено, що між позивачем і орендодавцями укладено Додаткові договори від 01.03.2010, предметом яких є внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині продовження їх дії до 2015 року. При цьому, вказані додаткові договори, на думку податкового органу, не зареєстровані належним чином.

У зв'язку з цим перевіряючими зроблено висновок, що СТОВ «Жоравське»порушило вимоги статті 3 Закону України від 17.12.1998 № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок»(далі - Закон України №320-ХІV) в частині відсутності об'єкта оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком після 01.04.2010, оскільки документально не підтверджено використання земельних часток колективної власності учасників товариства.

При цьому, перевіряючі зазначили, що СТОВ «Жоравське»повинно стати на облік як платник податку на прибуток на загальних підставах з 01.04.2010 по 31.12.2010 відповідно до підпункту 2.1 статті 2, статті 14 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»і з 01.01.2011 відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, а також перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 встановлено його заниження всього у сумі 398323,50 грн.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки зазначив, що з квітня 2010 року обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) повинні відображатися у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

У пункті 3.2.3 Акта перевірки «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню»відповідачем зазначено, що СТОВ «Жоравське»занижено ПДВ всього у сумі 680601,0 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 4149,0 грн., за липень 2010 року в сумі 15064,0 грн., за серпень 2010 року в сумі 19031,0 грн., за вересень 2010 року в сумі 57423,0 грн., за жовтень 2010 року в сумі грн., за грудень 2010 року в сумі 84561,0 грн., за січень 2011 року в сумі грн., за лютий 2011 року в сумі 12214,0 грн., за березень 2011 року в сумі 6905,0 грн., за червень 2011 року в сумі 4320,0 грн., за липень 2011 року в сумі 12795,0 грн., за серпень 2011 року в сумі 36724,0 грн., за вересень 2011 року в сумі 23263,0 грн., за жовтень 2011 року в сумі 64495,0 грн., за листопад 2011 року в сумі 91734,0 грн., за грудень 2011 року в сумі 96350,0 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в пунктах 3.2.1, 3.2.2, 3.5.2 розділу 3 акта перевірки (сторінки 21 - 27 Акта перевірки).

Відносно правильності сплати позивачем спеціального збору за використання водних ресурсів, у підпункті 3.5.5 пункту 3.5 розділу 3 Акта перевірки встановлено неправомірне використання підземних вод, що засвідчено претензією Державної екологічної інспекції Київської області від 03.12.10 в розмірі 2440,0 куб.м., таким чином: ставка збору становить 18,97 грн.; коефіцієнт 1,6448%; сума донарахованого збору становить 761,33 грн. (2440,0 х 18,97 х 1,6448%).

За вказану кількість використаних підземних вод збір за спецводокористування не нараховано, не сплачено, розрахунки до ДПІ не подано. Визначити кількість використаних підземних вод поквартально при проведенні перевірки не можливо.

У зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок, що СТОВ «Жоравське»порушило вимоги:

- Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 № 1494, Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджена спільним наказом Мінфіну, ДПА України, Мінекономіки, Мінекобезпеки від 01.10.1999 № 231/539/118/219;

- підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ, в частині не подання до Яготинської МДПІ розрахунку за спеціальне користування водними ресурсами за II квартал 2010 року, за III квартал 2010 року та за IV квартал 2010 року, в результаті чого донараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн.

Відносно визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем в Акті перевірки зазначено, що податковим органом здійснювалась перевірка сплати підприємством податкових зобов'язань за минулі періоди.

Так, в Акті перевірки (пункт 3.5.6) зазначено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки СТОВ «Жоравське»з питань достовірності повноти нарахування і своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб складено Акт від 06.10.2010 № 756/1700/03755696.

В Акті перевірки від 06.10.2010 № 756/1700/03755696, у додатку 2 «Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по СТОВ «Жоравське», зазначено, що у позивача наявна заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка виникла з 27.09.2006 по 01.09.2010 у сумі 384022,80 грн.

Як пояснили представники відповідача в ході судового розгляду, Яготинською МДПІ було подано позов до Київського окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості за несвоєчасну сплату пені на суму 209051,55 грн. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 позов задоволено, стягнуто з СТОВ «Жоравське»заборгованість за несвоєчасну сплату пені на суму 209051,55 грн. Тому, дані щодо наявної заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, які відображені в Акті перевірки від 06.10.2010 підтверджуються рішенням судів першої і апеляційної інстанцій.

Отже, податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб по Акту перевірки станом на 01.01.2011 становить 341187,80 грн. (починаючи з 22.09.2008 по 31.12.2010), але враховуючи, що платником податку фактично задекларовано 13758,45 грн. заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб становить 327428,85 грн.

Крім того, відповідно до Акта перевірки перевіряючі виявили порушення вимог абзаців «г», «е»підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»- підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб за серпень-грудень 2010 року у сумі 929,48 грн. по 4 особових рахунках (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8) з виплати матеріальної грошової допомоги на відшкодування витрат платника податку та вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг, картки поповнення телефонного зв'язку)

Також, перевіркою виявлено, що підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб за вересень-жовтень 2010 року у сумі 534,30 грн., а саме по 4 особових рахунках (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11), в результаті чого податковим агентом виплачено доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (картопля, інші овочі), вирощеної ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства даним особам, які не надали довідку форми № 3-ДФ затверджену постановами КМУ від 01.08.2006 № 1063, від 27.12.2010 № 1236, а позивачем, у свою чергу, не утримано податок із виплати таких доходів.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- підпункту 2.1.1 статті 2, підпункту 4.1.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, статті 14 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»і підпункту 133.1.1 статті 133, статті 135 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 398323,50 грн., у тому числі за II - ІV квартал 2010 року у сумі 245589,0 грн. за II - ІV квартал 2011 року у сумі 152734,5 грн.; знижено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року в сумі 172091,0 грн.;

- пункту 8-1.6 статті 8-1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»і статті 209, статті 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 680601,00 грн., у тому числі: за червень місяць 2010 року у сумі 4149,0 грн., за липень місяць 2010 року у сумі 15064,0 грн., за серпень місяць 2010 року у сумі 19031,0 грн., за вересень місяць 2010 року у сумі 51423,0 грн., за жовтень місяць 2010 року у сумі 142003,0 грн., за грудень місяць 2010 року у сумі 84561,0 грн., за січень місяць 2011 року у сумі 9570,0 грн., за лютий місяць 2011 року у сумі 12214,0 грн., за березень місяць 2011 року у сумі 6905,0 грн., за червень місяць 2011 року у сумі 4320,0 грн., за липень місяць 2011 року у сумі 12795,0 грн., за серпень місяць 2011 року у сумі 36724,0 грн., за вересень місяць 2011 року у сумі 23263,0 грн., за жовтень місяць 2011 року у сумі 64495,0 грн., за листопад місяць 2011 року у сумі 91734,0 грн., за грудень місяць 2011 року у сумі 96350,0 грн.;

- порушення статті 3 закону України від 17.12.1998 № 320-ХІV "Про фіксований сільськогосподарський податок";

- порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III - не подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за II квартал 2010 року, за ІІ-ІІІ квартал 2010 року, за ІІ-ІУ квартал 2010 року; не подано розрахунки за спеціальне користування водними ресурсами за II квартал 2010 року, за III квартал 2010 року, за IV квартал 2010 року;

- пункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України - не подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, за II квартал 2011 року, за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за ІІ-ІУ квартал 2011 року;

- пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637;

- підпункту 4.2.9 пункту 4.2, абз. "г", "е" статті 4 Закону України від 22.05.2003 №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями, встановлено не утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 929,48 грн., в т.ч. за серпень-грудень 2010 року 929,48 грн.;

- підпункту 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями, встановлено не утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 534,30 грн., в тому числі за вересень-жовтень 2010 р. в сумі 534,30 грн.;

- підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.7, підпункту 168.4.6 пункту 168.4 статті 168, абзаців «а», «г»пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 27.09.2006 по 19.12.2011, за що нараховано пені в сумі 77307,02 грн. і визначена заборгованість по податку з доходу фізичних осіб в сумі 406437,97 грн. станом на 31.12.2011;

- статті 54, пункту 102.1 статті 102, абзацу «д»пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, листа Державної податкової адміністрації України від 17.02.11 №4485/7/17-0217 "Про заповнення Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб", встановлено заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 327428,85 грн. станом на 01.01.2011.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000032300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 500456,38 грн., з них 398323,50 грн. -за основним платежем і 102132,88 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000042300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842503,00 грн., з них 680601,00 грн. за основним платежем і 161902,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000261700, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку по актах перевірок у сумі 329255,57 грн., з них 328892,63 грн. за основним платежем і 366,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000052300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання води у розмірі 1461,67 грн., з них 761,33 грн. за основним платежем і 700,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносно податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 № 0000032300 і від 20.04.2012 № 0000042300, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечувалось сторонами, в основу вказаних податкових повідомлень -рішень покладено висновки Акта перевірки про те, що у перевіряємому періоді позивач не міг бути платником фіксованого сільськогосподарського податку і повинен з 31.03.2010 сплачувати податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість на загальних умовах.

З даного приводу, слід вказати наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 17.12.1998 № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок»(який підлягав застосуванню до спірних правовідносин) особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно з пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який підлягав застосуванню до спірних правовідносин) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 8-1.12 статті 8-1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо: а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах; б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах; в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації; г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

Таким чином, основною умовою застосування платником спеціального режиму в порядку статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»є здійснення таким платником діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах.

Встановлена у законодавчих нормах вимога щодо виробництва сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях передбачає фактичне використання платником таких потужностей для виготовлення сільськогосподарської продукції та має на меті виключити з кола суб'єктів вказаного режиму оподаткування осіб, які не є безпосередніми виробниками сільгосппродукції. Однак, наведене положення Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»не дає підстави для висновку про запровадження законодавцем такої додаткової умови перебування на спеціальному режимі, як дотримання платником порядку оформлення права користування земельною ділянкою.

Суд звертає увагу, що в Акті перевірки відсутні посилання податкового органу на питому вагу виробленої позивачем продукції сільськогосподарського призначення за період перевірки. Тобто, відповідачем дане питання взагалі не вивчалось.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що СТОВ «Жоравське»у господарській діяльності використовує землі на підставі договорів оренди із громадянами загальною площею 1643,1 га, які зареєстровані у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Жоравської сільської ради Яготинського району. Між орендарем та орендодавцями були підписані Акти приймання передачі земельних ділянок. Строк дії вказаних договорів оренди землі до 01.03.2010 року.

01.03.2010 між СТОВ «Жоравське»і орендодавцями підписані договори про внесення змін до договорів оренди землі, яким пункт 8 договорів оренди землі був викладений в наступній редакції: «Договір укладено до 01.03.2015 року. До закінчення строку дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят днів) повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Як пояснили під час судового розгляду представники позивача, СТОВ «Жоравське»не припиняло договорів оренди з орендодавцями, а продовжило їх на підставі додаткових угод.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавець пов'язує надання пільг щодо сплати податку на додану вартість при спеціальному режимі оподаткування лише з вартістю та обсягами поставки сільськогосподарських товарів власного виробництва сільськогосподарським підприємством.

Реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) передбачена Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529, порядок реєстрації встановлений Постановою КМ України «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)»від 24.01.2000 № 119.?

Відповідно до пунктів 1, 3 Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529 запроваджено спрощений порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування.

У ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) слід виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною земельною часткою.

Відповідно до статті 33 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після Закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Проте, із аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що чинним законодавством не передбачено обов'язкової додаткової державної реєстрації угод про поновлення договору оренди землі, якщо первинний договір оренди вже зареєстрований.

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України додаткові угоди відносно продовження дії договорів оренди земельних часток (паїв) є укладеними з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Враховуючи наведене, визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість відповідно до податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 № 0000032300 і від 20.04.2012 № 0000042300 є необґрунтованим, а тому дані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000261700, слід зазначити наступне.

Відповідно до абзаців «г», «е»підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(який підлягав застосуванню до спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме - у вигляді сум грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Згідно з підпунктом 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін дії, порядок її видачі ( 1063-2006-п ) та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який підлягав застосуванню до спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Починаючи з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.4.6 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з абзацами «а», «г»пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог листа Державної податкової адміністрації України від 17.02.11 №4485/7/17-0217 "Про заповнення Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб" у рядку 15 «Сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 за даними обліку податкового агента», податковий агент на підставі бухгалтерських документів вказує суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011, сума яка відображена у рядку 15 Податкової декларації переноситься в облікову картку платника податку АІС «Облік податків та платежів»та є податковим зобов'язанням платника податку. Строки сплати податкового законодавства визначені статтею 57 Податкового Кодексу України.

Відповідно до підпункту «д»пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було зазначено судом, Яготинською МДПІ подано позов до Київського окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості з СТОВ «Жоравське»за несвоєчасну сплату пені у сумі 209051,55 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а-1991/11/1070 позов задоволено, стягнуто з СТОВ «Жоравське»заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 209501,55 грн.

Як вбачається з даної постанови, судом зазначено, що 05.12.2011 на виконання вимоги Київського окружного адміністративного суду Яготинською МДПІ та СTOB «Жоравське»проведено звірку щодо перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Звіркою встановлено, що СГ ТОВ «Жоравське»погашено заборгованість в сумі 333509 грн. 25 коп., яка була наявна станом на 01.06.2008 і підтверджена відповідними платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи. Згідно з даними бухгалтерського обліку нараховано ПДФО за червень 2008 р. - 5741 грн. 37 коп., липень 2008 р. - 10766 грн. 85 коп., серпень 2008 р. - 45375 грн. 23 коп., вересень 2008 р. - 5777 грн. 09 коп., жовтень 2008 р. - 9848 грн. 44 коп., листопад 2008 р. - 7609 грн. 03 коп., грудень 2008 р. - 4060 грн. 53 коп., а всього за 2008 р. - 89178 грн. 54 коп. За січень 2009 р. - 4577 грн. 09 коп., лютий 2009 р. - 3379 грн. 73 коп., березень 2009 р. - 3782 грн. 43 коп., квітень 2009 р. - 8009 грн. 37 коп., травень 2009 р. - 9265 грн. 30 коп., червень 2009 р. - 9309 грн. 15 коп., липень 2009 р. - 13612 грн. 29 коп., серпень 2009 р. - 12120 грн. 55 коп., вересень 2009 р. - 77390 грн. 14 коп., жовтень 2009 р. - 10421 грн. 85 коп., листопад 2009 р. - 7517 грн. 44 коп., грудень 2009 р. - 6342 грн. 03 коп., в всього за 2009 р. - 165727 грн. 37 коп. За січень 2010 р. - 4798 грн. 65 коп., лютий 2010 р. - 4839 грн. 83 коп., березень 2010 р. - 4831 грн. 50 коп., квітень 2010 р. - 5761 грн. 93 коп., травень 2010 р. - 8640 грн. 27 коп., червень 2010 р. - 8627 грн. 76 коп., липень 2010 р. - 10688 грн. 37 коп., серпень 2010 р. - 9028 грн. 60 коп., вересень 2010 р. - 6955 грн. 31 коп., жовтень 2010 р. - 8349 грн. 97 коп., листопад 2010 р. - 8328 грн. 19 коп., грудень 2010 р. - 69645 грн. 43 коп., а всього за 2010 р. - 150495 грн. 81 коп. За січень 2011 р. - 2761 грн. 24 коп., лютий 2011 р. - 2451 грн. 64 коп., березень 2011 р. - 2945 грн. 80 коп., квітень 2011 р. - 9407 грн. 98 коп., травень 2011 р. - 13621 грн. 21 коп., червень 2011 рік - 6518 грн. 84 коп., липень 2011 р. - 9014 грн. 94 коп., серпень 2011 р. - 7308 грн. 98 коп., вересень 2011 р. - 11256 грн. 95 коп., жовтень 2011 р. - 9197 грн. 40 коп., а всього за період до листопада 2011 р. - 74484 грн. 98 коп. Загальна сума нарахованого ПДФО за період з 01.06.2008 по 31.10.2011 становить 479886,7 грн. Згідно з даними АІС «Облік податків і платежів»відповідачем перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 277725,98 грн. Отже, за результатами звірки встановлено, що заборгованість відповідача перед бюджетом по ПДФО станом на 01.11.2011 становить 202160,72 грн.

Крім того, судом зазначено, що відповідач визнав факт проведення звірки, але не погоджується з її результатами, у зв'язку з чим вказаний акт звірки відповідачем не підписано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 залишено без змін.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено наявність у СТОВ «Жоравське»податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2008 по 01.09.2010.

Крім того, наявність заборгованості у позивача підтверджується даними облікових карток, які надані суду податковим органом і приєднані до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечував проти наявності у підприємства заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Проте, під час судового представник позивача стверджував, що підприємство сплачувало податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, але податковий орган неправомірно змінював призначення платежу на погашення заборгованості за минулі періоди.

На запитання суду, чи оскаржувались позивачем вказані дії відповідача, представники позивача повідомили, що підприємство не зверталось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відносно зміни призначення платежів зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи викладене, визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб за вказаний період є правомірним.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000052300 слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494 збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Згідно з пунктом 3 Порядку платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Відповідно до пункту 5 Порядку об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є: обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; тоннаж (місце) - доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден.

Як вбачається з пункту 3.5.5 Акта перевірки «Збір за спеціальне використання водних ресурсів»податковим органом зазначено, що перевіркою виявлено неправомірне використання підземних вод, що підтверджується даними претензії Державної екологічної інспекції Київської області від 03.12.10 в розмірі 2440,0 куб.м., таким чином:

- ставка збору становить 18,97 грн.;

- коефіцієнт 1,6448%;

- сума донарахованого збору становить 761,33 грн. (2440,0 х 18,97 х 1,6448%).

Таким чином, перевіркою виявлено факт порушення Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494.

У свою чергу, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в Акті перевірки відсутнє нормативно-правове обґрунтування даного порушення та розрахунок.

Проте, суд не приймає до уваги вказані твердження позивача, оскільки вони спростовуються даними Акта перевірки, в якому вказано, які саме норми порушені і наявна таблиця з розрахунком. У свою чергу, позивач не надав суду контррозрахунок в частині неправомірного використання води.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання вимог вказаної норми позивач не надав суду доказів, що вказують на неправомірність висновків Акта перевірки в частині визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання води.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 000005230 і від 20.04.2012 № 0000261700 прийняті відповідачем правомірно.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 20.04.2012 № 0000032300 і від 20.04.2012 № 0000042300.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 грудня 2012 р.