Постанова № 28246469, 20.12.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 2а-2997/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мигалюка Ю.В.,

секретаря Тимків У.Л.,

за участю сторін:

представників позивача: Білана Н.М., Туз О.М., Симотюка В.Я.,

представника відповідача: Ковтун Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський м'ясокомбінат» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0000802203 та №0000792203 від 30.08.2012 року -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 року Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський м'ясокомбінат»(далі - ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі -ДПІ у м. Івано-Франківську) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000802203 та № 0000792203 від 30.08.2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що відповідач протиправно, в порушення положень податкового законодавства на підставі помилкового висновку щодо нікчемності договорів укладених між ним та ПП «Інвест Пром», ТзОВ «Укрдрім»оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, визначив додаткове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 62 414 грн. (в тому числі 780 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а податковим повідомленням-рішенням № 0000262203 по податку на додану вартість в сумі 180 309 грн. (в тому числі 18 546 грн. штрафних (фінансових) санкцій). Зазначили, що укладені договори спрямовані на реальне здійснення фінансово-господарської діяльності, а акти проведених документальних зустрічних перевірок даних товариств, згідно яких встановлено нікчемність укладених ними правочинів, не можуть бути використані податковим органом як вагомий доказ нікчемності. Висновки податкового органу є суб'єктивними припущеннями, оскільки спростовуються наявними у позивача первинними документами. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки встановлено, серед іншого, порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. п. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податку занижено податок на додану вартість по загальній декларації в сумі 161 763 грн., в т.ч. за січень 2011 року на 27 388 грн., за лютий 2011 року на 25 038 грн., за березень 2011 року на 2 699 грн., за 2011 рік на 7 837 грн., за травень 2011 року на 14 641 грн., за червень 2011 року 10 002 грн., за липень 2011 року на 39 240 грн., за серпень 2011 року на 13 065 грн., за вересень 2011 року на 12 952 грн., за жовтень 2011 року на 7 823 грн., за листопад 2011 року на 884 грн., за грудень 2011 року на 194 грн., зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість по Декларації за грудень місяць 2011 року в сумі 21 656 грн. Занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується до спеціального фонду державного бюджету на 61 834 грн. Окрім цього, зазначила суду, що ДПІ у м. Івано-Франківську отримано акт про результати документальної перевірки від 07.03.2012 року, в якому зазначено, що прокуратурою м. Києва порушено кримінальну справу № 50-6270 відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк»за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, а вироком у справі № 1/0109/50/2012 від 08.05.2012 року Київського районного суду м. Сімферополя встановлено, що організованою групою осіб та невстановленими особами в січні 2010 року по 25 травня 2011 року придбано декілька підприємств, де серед інших ТзОВ «Укрдрім», та інших підприємств на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів господарювання та підробили документи зазначених підприємств. Цими особами від імені номінальних керівників даних підприємств було відкрито рахунки у ПАТ КБ «Інтербанк».

За результатами зустрічних перевірок, в тому числі, контрагентів позивача встановлено факти провадження господарської діяльності спрямованої на здійснення безтоварних операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За результатами планової виїзної перевірки позивача складено Акт № 3376/22-3/00451636 від 24.05.2012 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податку занижено податок на додану вартість по загальній декларації в сумі 161 763 грн., в т.ч. за січень 2011 року на 27 388 грн., за лютий 2011 року на 25 038 грн., за березень 2011 року на 2 699 грн., за 2011 року на 7 837 грн., за травень 2011 року на 14 641 грн., за червень 2011 року 10 002 грн., за липень 2011 року на 39 240 грн., за серпень 2011 року на 13 065 грн., за вересень 2011 року на 12 952 грн., за жовтень 2011 року на 7 823 грн., за листопад 2011 року на 884 грн., за грудень 2011 року на 194 грн., зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість по Декларації за грудень місяць 2011 року в сумі 21 656 грн. Занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується до спеціального фонду державного бюджету на 61 834 грн. (т. 1 а.с. 11-62).

Перевірку було проведено згідно наказу № 326 від 13.04.2012 року, на підставі п.п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та направлень на перевірку (т. 2 а.с. 28-29).

На підставі виявлених порушень відповідачем винесені:

- податкове повідомлення рішення № 0000252203 від 08.06.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 414грн., з яких 61 634 грн., за основним платежем та 780 грн. за штрафними санкціями; (т. 1 а.с. 64);

- податкове повідомлення-рішення № 0000262203 від 08.06.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 180 309 грн., з яких за основним платежем 161 763 грн., за штрафними санкціями -18 546 грн. (т. 1 а.с. 63).

За наслідками розгляду скарги позивача ДПС в Івано-Франківській області скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012 року № 0000262203 в частині 24 267 грн. податку на додану вартість за основним платежем та 6 072 грн. застосованої штрафної санкції; № 0000252203 в частині 48 674 грн. по податку на додану вартість за основним платежем, що сплачується до бюджету переробними підприємтсвами та 780 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Винесено нові повідомлення-рішення № 0000802203 від 30.08.2012 року та № 0000792203 від 30.08.2012 року. (т. 1 а.с. 65-66, 76-79).

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС в Івано-Франківській області. (т. 1 а.с. 88-92).

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та перевіряючи вказані рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам встановленим частиною 3 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку про прийняття відповідачем обґрунтованих рішень.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або показників по формуванню податку на додану вартість судом встановлено, що позивачем з контрагентами укладено ряд договорів.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат»уклало угоду на поставку м'ясопродукції за вільними цінами із ТзОВ «Укрдрім», а саме: Договір купівлі-продажу № 080411 від 08.04.2010 року (т. 1 а.с. 127-128).

На підтвердження виконання умов договору суду подано податкові та видаткові накладні, які складені із врахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(т. 1 а.с. 129).

На підтвердження реальності господарської операції суду подано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - ПП «Інвест Пром», свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, накладні-зважування, ветеринарні свідоцтва (т. 1 а.с. 125, 126, т. 2 а.с. 18-25).

На підтвердження руху активів подано суду копії банківських виписок (т. 1 а.с. 156-161). Оригіналів суду не подано.

Окрім цього, згідно даних ДПІ в Печерському районі м. Києва, акту від 04.05.2012 року провести перевірку TзOB «Укрдрім»було неможливо.

Від ВПМ Броварської ОДПІ отримано відповідь про проведення опрацювання місцезнаходження підприємства за юридичною та фактичною адресами і встановлено, що за адресою: Бровари, вул. Гагаріна, 26 TзOB «Укрдрім»не знаходиться.

Разом з тим, вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 08.05.2012 року у справі № 1/0109/50/2012, що набрав законної сили, посадових осіб визнано винними за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України та встановлено, що організованою групою осіб та невстановленими особами з перших днів січня 2010 року по 25 травня 2011 року придбано декілька підприємств, в тому числі і ТзОВ «Укрдрім» на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів господарювання, які підробили документи зазначених підприємств. Цими ж особами від імені номінальних керівників даних підприємств було відкрито рахунки у ПАТ КБ «Інтербанк».

Вказані обставини носять преюдиційне значення і відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Також в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат»укладено угоду на поставку м'ясопродукції за вільними цінами із ТзОВ «Інвест Пром», а саме: Договір купівлі-продажу № МКК-12/171 від 17.12.2010 року (т. 1 а.с. 117-118).

На підтвердження виконання умов договору суду подано податкові та видаткові накладні, які складені із врахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(т.1 а.с. 120-123,119-122).

На підтвердження реальності господарської операції суду подано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - ПП «Інвест Пром», свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, товаротранспортні накладні, накладні-зважування, ветеринарні свідоцтва (т. 1 а.с. 115-116, 121, 124, т. 2 а.с. 18-25).

На підтвердження руху активів подано суду копії банківських виписок та платіжних доручень (т. 1 а.с. 130-145, 146). Оригіналів суду не подано.

Згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ з 08.02.2012 року по 21.02.2012 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Інвест Пром»з дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої податковою інспекцією складено акт від 28.02.2012 року № 509/236-37156752. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження по зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року у розмірі 233 647 178 грн., та відсутність документів на підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року у розмірі 223 612 462 грн.

Таким чином, сберучи до уваги вищевстановлене, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, підтверджених належними доказами свідчить про те, що послуги за укладеними договорами з вищезазначеними контрагентами фактично не надавались, а сам факт наявності первинних бухгалтерських документів не є беззаперечним доказом товарності операцій на противагу встановленим судом обставинам.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 23 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Згідно з статтею 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти

У відповідності до частини другої статті 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Доводи представників позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Частиною третьої цієї статті передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене та вказані правові норми, провівши безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх доказів, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 25.12.2012 року.

Суддя: (підпис) Мигалюк Ю.В.