Постанова № 28246204, 19.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9669/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

у відсутність представників сорін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 4930,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2012 року державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті податку на додану вартість в розмірі 4930,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницьок діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області та взятий на податковий облік та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У відповідача виникла заборгованість по сплаті ПДВ у зв'язку з ненаданням податкових декларацій по податку на додану вартість за період з 20.09.2010 по 20.12.2010 та за період з 20.02.2011 по 20.06.2011 яка загалом становить 4930,0 грн.

З метою стягнення податкового боргу відповідачу податковим органом було врчено податкову вимогу форми «Ф» №36 від 01.12.2011. Однак вищевказані заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результаті, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість у розмірі 4930,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та справу просить розглянути без участі представника ДПІ.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. 19 грудня 2012 року поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача зазначену у довідці з адресно-довідкового підрозділу та у позові, як фактичне місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 93400, повернулися на адресу суду із позначкою поштового відділення - «адресат прописаний, але не поживає».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.06.2010, знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області з29.06.2010 за №403 та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 26.07.2010, що підтверджується свідоцтвом №НОМЕР_2 (а.с.9-11).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України); визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, а саме ст. 49 «Подання податкової декларації до органів державної податкової служби».

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 54.3.1 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.12.2010 уповноваженою особою ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганська проведено документальну невиїзну перевірку платника податку на дадану вартість ОСОБА_1 з питання неподання або несвоєчасного подання податкоовї звітності з ПДВ за податкові періоди - липень 2010 року по листопад 2010, якою встановлено неподання податкової деклрації у строки визначені законодавством. Результати перевірки оформлені актом №542/17-24607072255 від 30 грудня 2012 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року за №0000022301/1, яким відповідачу нараховано суму штрафних санкцій у сумі 680,00 грн.(а.с.29-30).

Також відповідно до матеріалів справи, уповноваженою особою ДПІ в м. Сєвєродонецьку 26 квітня 2011 року, 03 червня 2011 року та 29 червня 2011 року складено акти за №943/17-2460707255, №944/17-2460707255, №945/17-2460707255, №1334/17-2460707255, №1217/17-2460707255 про порушення податкового законодавства на предмет порушення термінів подання податкової звітності з ПДВ за січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року. Відповідно до зазначених актів позивачем вчтановлено порушення з боку відповідача терміну подання податкової декларації, а саме відсутність подання декларації, чим порушено вимоги п.п. 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України.(а.с.30-39). На підставі зазначених актів перевірки та згідно п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2011 року №0002431701/0, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн., від 29 червня 2011 року №0001381701/0 яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн., від 03 червня 2011 року №0001251701/0 яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн., від 03 червня 2011 року №0001261701/0 яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 170 грн., та від 03 червня 2011 року №0001271701/0 яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.(а.с.22, 27,29,40-42)

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкові повідомлення-рішення №0002431701/0 від 12 серпня 2011 року, №0001381701/0 від 29 червня 2011 року, були направлені відповідачем на адресу відповідача зазначену у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернулися до органу державної податкової служби з довідкою про невручення, що підтверджується актом №201/17-2460707255 від 02.08.2011 про неможливість вручення відповідачу повідомлення-рішення №0001381701/0 та копією конверту та поштового повідомлення.

Податкові повідомлення-рішення №0000022301/1, №0001251701/0, №0001261701/0, №0001271701/0 були також направлені на адресу відповідача зазначену у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та отримані відповідачем особисто, про що свідчить особистий підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення та корнці податкового повідомлення-рішення №0000022301/1.

Зазначені податкові повідомлення - рішення у встановлений законом строк відповідачем не оскаржені та на час розгляду справи сума заборгованості не сплачена, що підтверджується обліковою карткою платника станом на 31.12.2011 та розархунком ціни позову.(а.с.6-7, 13-15).

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області відповідачу було виставлено вимогу від 01 грудня 2011 року №36 із зазначенням суми боргу в розмірі 680,00 грн. та напрвлено на адресу відповідача зазначену у довідці з адресно-довідкового підрозділу та у позові, як фактичне місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 93400.(а.с.12,19).

Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4930,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначеного податкового боргу, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 4930,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4930,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять гривень 00 копійок) на користь Держави, р/р 31111029700080, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 грудня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова