Постанова № 28245666, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2012 р. Справа №2а-11559/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді: Кисельової О.М.,

при секретарі - Беловій І.С.,

за участю представників: позивача - Герасименко Н.А.,

відповідача - Коверко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Хімагроінвест"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Хімагроінвест" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Хімагроінвест" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій з ТОВ «Українська зернова логістична компанія» за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року складено акт перевірки від 24.09.2012 року №1580/15-02/32002873, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення: від 11.10.2012 року №0001351501 - за основним платежем визначено грошове зобов'язання в розмірі 124842,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 62421,00 грн.; від 11.10.2012 року №0001541502 -за основним платежем визначено грошове зобов'язання в розмірі 71341,67 грн. та за штрафними санкціями в сумі 17835,42 грн.

Не погоджується з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки первинними документами бухгалтерського обліку підприємства підтверджено фактичне здійснення умов угоди позивача з контрагентом, включення суми ПДВ та валові витрати по вказаним угодам.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, які в ньому зазначено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив, що позивачем було порушено вимоги ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємцем з контрагентом - постачальником ТОВ «Українська зернова логістична компанія» у травні, липні та серпні 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Хімагроінвест" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «Українська зернова логістична компанія» за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року складено акт перевірки від 24.09.2012 року №1580/15-02/32002873, в якому встановлено порушення позивачем:

- п.44.1, п. 44.5 ст. 44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п. 138.8, пп.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 124842,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в розмірі 87812,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 124842,00 грн.

- п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 86289,34 грн., у тому числі: за травень 2011 року на суму 39141,67 грн., за липень 2011 року в сумі 32200,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення Форми «Р»:

- від 11.10.2012 року №0001351501, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 124842,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 62421,00 грн.;

- від 11.10.2012 року №0001541502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ: за основним платежем в розмірі 71341,67 грн. та за штрафними санкціями в сумі 17835,42 грн.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень судом встановлено наступне.

Як встановлено акті перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Українська зернова логістична компанія» встановлено їх завищення всього в сумі 542792 грн.: у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 381792 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 161000,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у податних деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року встановлено неправомірне віднесення позивачем вартості послуг на загальну суму 542792 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року а сумі 381792 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 161000,00 грн.

Дані порушення встановлено на підставі отриманих Сімферопольською МДПІ АР Крим від ДПІ у м. Херсоні:

- довідки Сімферопольської МДПІ АР Крим від 13.07.2011 року №188/15-2/36505023 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за травень 2011 року, яку складено за результатами перевірки ТОВ «Українська зернова логістична компанія», і в якій встановлено у цього товариства відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

- листа від 14.09.2012 року №4674/15-310 та акту від 21.12.2011 року №89/15-2/36505023 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Українська зернова логістична компанія щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у липні, серпні 2011 року»

У вказаному акті зазначено, що свідоцтво платника ПДВ- ТОВ «Українська зернова логістична компанія» анульовано 28.09.2011 року.

Також зазначено, що в поясненнях директор ТОВ «Українська зернова логістична компанія» не зміг обґрунтувати сутність проведення фінансово- господарських операцій з контрагентами у квітні-вересні 2011 року, посилаючись на те, що йому не відомі конкретні місця знаходження офісних приміщень суб'єктів господарської діяльності - постачальників, зазначив, що він спілкувався з службовими особами таких підприємств тільки в телефонному режимі, особисто їх ніколи не бачив, яким чином та в які місця здійснювалась доставка товарів не пам'ятає, ким і як від імені контрагентів складались та надавались первинні бухгалтерські документи, хто і як проводив навантаження/розвантаження товарів йому не відомо. Кількісно-якісні характеристики товарів отриманих та реалізованих в зазначені періоди не пам'ятає.

Враховуючи викладене податковим органом зроблено висновок, що на підприємстві - ТОВ «Українська зернова логістична компанія» відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби та наймані працівники, директор цього підприємства не може пояснити сутність проведення господарських операцій, той факт, що проведеним аналізом руху коштів по рахунку ТОВ «Українська зернова логістична компанія» не встановлено факту проведених розрахунків з підприємствами - постачальниками, зазначеними у деклараціях з ПДВ та роз шифровках ПК та ПЗ в розрізі контрагентів до них у відповідні періоди, а встановлено факт зняття готівкових коштів із зазначеного рахунку.

Тобто, діяльність ТОВ «Українська зернова логістична компанія» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом - посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань. Крім того, ТОВ «Українська зернова логістична компанія» та постачальники - контрагенти, працюючи в даному сегменті ринку були обізнані щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

В ході проведення перевірки не встановлено факту виконання послуг, в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме актів приймання - передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного виконання послуг, в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання для здійснення даних послуг, є операції без мети настання реальних наслідків. Тому зазначені операції є нікчемними, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, відповідач, з урахуванням довідки Сімферопольської МДПІ АР Крим від 13.07.2011 року №188/15-2/36505023 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за травень 2011 року та акту від 21.12.2011 року №89/15-2/36505023 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Українська зернова логістична компанія щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у липні, серпні 2011 року» робить висновок, що при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року операції з поставки товарів ПП «Хімагроінвест» мають ознаки «нікчемних», «безтоварних», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, - право на податкових кредит з ПДВ та віднесення до валових витрат у ПП «Хімагроінвест» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено ст. ст. 185, 188, 200, пп. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

З приводу визначених в акті перевірки позивача обставин та наведених висновків в частині правовідносин позивача з ТОВ «Українська зернова логістична компанія» судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Українська зернова логістична компанія» (виконавець) 29.04.2011 року було укладено договір на проведення робіт (надання послуг) №190511, за яким виконавець зобов'язаний за завданням замовника протягом обумовленого строку надати послуги (автоперевезення вантажу) за плату.

На виконання вищенаведеного договору, на автоперевезення мінеральних добрив складено: акт здачі - прийняття робіт №ОУ-000008 на загальну суму 223300,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 37216,67 грн.; виписано податкову накладну від 30.06.2011 року №6 на суму 223300,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 37216,67 грн.; перевезення вантажу (добрива) підтверджено реєстром товарно-транспортних накладних за червень 2011 року, складеного ТОВ «Українська зернова логістична компанія» 30.06.2011 року (а.с.143-145);

акт здачі - прийняття робіт №ОУ-000007 на загальну суму 234850,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 39141,67 грн., виписано податкову накладну від 29.07.2011 року №14 на суму 234850,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 39141,67 грн.; перевезення вантажу (добрива) підтверджено реєстром товарно-транспортних накладних за травень 2011 року, складеного ТОВ «Українська зернова логістична компанія» 31.05.2011 року (а.с.187-189);

акт здачі - прийняття робіт №ОУ-000009 на загальну суму 193200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 32200,00 грн.; виписано податкову накладну від 29.07.2011 року №7 на суму 193200,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 32200,00 грн.; перевезення вантажу (добрива) підтверджено реєстром товарно-транспортних накладних за липень 2011 року, складеного ТОВ «Українська зернова логістична компанія» 31.07.2011 року (а.с.41-43т.2).

Автоперевезення товару - мінеральних добрив, вантажоодержувачем яких був позивач, здійснювалося автопідприємством - ТОВ «Українська зернова логістична компанія», що підтверджується товарно - транспортними накладними за травень 2011 року; за червень 2011 року та за липень 2011 року.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів ( послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим законом не передбачено.

А при визначенні оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Факт не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а також порушень правил, встановлених Податковим кодексом щодо оформлення податкової накладної в акті перевірки від 24.09.2012 року №1580/15-02/32002873 не встановлено.

Та обставина, що у контрагента позивача, як виконавця послуг, саме на момент здійснення господарських операцій з позивачем у травні, червні та липні 2011року, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської діяльності, що не підтверджено крім того належним чином, а також анулювання його свідоцтва платника ПДВ 28.09.2011 року не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цим підприємством в цей період.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 цього же кодексу нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Угоди з контрагентом позивача недійсними не визнавалися. Підстав вважати їх нікчемними відсутні.

За таких обставин суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому виконавцем послуг - ТОВ «Українська зернова логістична компанія» податкових накладних, які відповідають вимогам п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, та оплата продавцю наданих послуг з податком на додану вартість; невстановлення відсутності безпосередньо у позивача документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку для підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та підтвердження неможливості заниження позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 гривень. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби форми «Р» від 11.10.2012 року №0001351501,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби форми «Р» від 11.10.2012 року №0001541502.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Хімагроінвест" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.