Постанова № 28245591, 14.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8096/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гапоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державного підприємства «Антрацит» в особі директора відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до державної податкового інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 00000062200,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Антрацит» в особі директора відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» (далі - позивач, ДП «Антрацит» в особі директора ВП «Свердловський РМЗ») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкового інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 00000062200.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

21.06.2012 посадовими особами ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у м.Свердловську від 21.06.2012 № 125 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2012 № 182/22/35562599 та згідно висновків акту перевірки, в ході її проведення встановлені наступні порушення:

- в зв'язку з тим, що угода поставки товару є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю: п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 78148 грн., у тому числі : квітень 2011 року у сумі 15100 грн., травень 2011 року у сумі 28000 грн., червень 2011 року у сумі 35048 грн.

Акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ДП « Свердловський РМЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року від 21.06.2012 № 182/22/355662599, повідомлення від 21.06.2012 № 61 про проведення перевірки з 21.06.2012 та копію наказу від 21.06.2012 № 125 про проведення перевірки ними було отримано поштою 26.06.2012.

Не погодившись з висновками акту перевірки, було подано заперечення до акту, проте заперечення було залишено без задоволення, а висновки акту залишені без змін.

За результатами висновків акту перевірки від 21.06.2012 № 182/22/355662599 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП «Свердловський РМЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Будучи не згодним з податковим повідомлення-рішенням від 12.07.2012 № 0000062200, було позивачем було подано скаргу до ДПС у Луганській області, проте, скаргу було залишено буз задоволення.

Вважає, що відповідач провів перевірку всупереч ст. 79 ПК України, оскільки наказ № 125 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, повідомлення № 61 та сам акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки № 182/2/35562599 складені та датовані 21.06.2012.

Також зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, адже сторони за цими угодами зареєстровані у встановленому порядку та є платними податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Просить визнати дії ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС протиправними та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП «Свердловський РМЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати дії ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС протиправними щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки державного підприємства «Антрацит» в особі директора ВП «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП «Свердловський РМЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. Надав аналогічні пояснення викладені у адміністративному позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення в яких посилаючись на акт перевірки та обставини встановлені під час проведення перевірки зазначив, що позивачем допущено наступні порушення. У зв'язку з тим, що угода поставки товару є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю: п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 78148 грн., у тому числі : квітень 2011 року у сумі 15100 грн., травень 2011 року у сумі 28000 грн., червень 2011 року у сумі 35048 грн. За результатами акту перевірки ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП «Свердловський РМЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод»- зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 09.06.2008 за № 1 391 136 0000 001161.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.2012 № 411 про реорганізацію державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» та відповідно до Цивільного, Господарського кодексів України, законів України «Про управління об'єктами державної власності» та «Про державну юридичних та фізичних осіб-підприємців» та враховуючи листи державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» від 20.04.2012 № 170-11 та державного підприємства «Антрацит» від 20.04.2012 № 02/1-49 припинено діяльність Державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» (далі - ДП «Свердловський РМЗ»), місцезнаходження : 94853, Луганська область, м.Свердловськ, смт. Шахтарське, вул. Трушина,1, код ЄДРПОУ 35562599, шляхом його реорганізації - приєднання до державного підприємства «Антрацит» (далі - ДП «Антрацит»), місцезнаходження : 94613, Луганська область, м.Антрацит, вул. Ростовського, 38.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.2012 № 411 про реорганізацію державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод», утворено комісію з припинення діяльності ДП «Свердловський РМЗ»; наказано повідомити державного реєстратора про рішення щодо припинення діяльності юридичної особи та подати документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідних записів;забезпечити опублікування у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» та/або в офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням юридичної особи відповідних повідомлень про припинення діяльності та порядок і терміни заявлених вимог кредиторами; попередити працівників ДП «Свердловський РМЗ» про припинення діяльності підприємства та забезпечити дотримання соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством; здійснити інвентаризацію тайна станом на 01.06.2012, а також інвентаризацію інших статей балансу, в т.ч. дебіторської та кредиторської заборгованості, і за її результатами скласти передавальний акт з висновками комісії з припинення діяльності та подати Міненерговугілля України на затвердження у термін до 01.09.2012, але не раніше строку для пред'явлення вимог кредиторами; забезпечити здійснення в установленому законодавством порядку належної оцінки майна ДП «Свердловський РМЗ»; передати, а генеральному директору ДП «Антрацит» Горобцову П.С. прийняти на баланс активи та пасиви підприємства відповідно до передавального акту; установити, що ДП «Антрацит» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Свердловський РМЗ».

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 537587 зареєстровано відокремлений підрозділ «Свердловський ремонтно-механічний завод» державного підприємства «Антрацит» ( далі ВП «Свердловський РМЗ»ДП «Антрацит»), ідентифікаційний код 35562599, керівником являється Гавриш Костянтин Валерійович.

Також судом встановлено, що передавальним актом від 20.08.2012 та передавальним балансом станом на 20.08.2012 майно, права та обов'язки ДП «Свердловський РМЗ» переходять до правонаступника ДП « Антрацит».

Відповідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податковим органом розпочато та проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Свердловський РМЗ» з урахуванням того, що було розпочато реорганізацію юридичної особи - ДП «Свердловський РМЗ», тому ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС скористалося своїм правом щодо проведення вказаної перевірки, наданого п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, 21.06.2012 посадовими особами ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у м.Свердловську від 21.06.2012 № 125 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2012 № 182/22/35562599 та згідно висновків акту перевірки, в ході її проведення встановлені наступні порушення:

- в зв'язку з тим, що угода поставки товару є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю: п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 78148 грн., у тому числі : квітень 2011 року у сумі 15100 грн., травень 2011 року у сумі 28000 грн., червень 2011 року у сумі 35048 грн.

За результатами висновків акту перевірки від 21.06.2012 № 182/22/355662599 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП «Свердловський РМЗ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, і позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків, виданого на підставі пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання правомірності дій ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року, суд прийшов до висновку, що відповідач провів перевірку без дотриманням правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України, з огляду на нижчевикладене.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, ДПІ в м.Свердловську Луганської області ДПС 21.10.2011 на адресу ДП «Свердловський РМЗ» направлено запит за № 13709/23-30, яким на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України пропонується надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаєморозрахункам між ДП «Свердловський РМЗ» та ТОВ «Агротехпостач» ( код ЄДРПОУ 30597040) за травень- червень 2011 року. Вказаний запит отримано представником ДП «Свердловський РМЗ» 24.10.2011.

Також встановлено, що наказ № 125 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, повідомлення № 61 та сам акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки № 182/2/35562599 складені та датовані 21.06.2012. Тобто, відповідачем проведено перевірку 21.06.2012 без обов'язкового направлення та вручення наказу про проведення відповідної перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведеного вбачається, що наказ про призначення документальної невиїзної перевірки ДП «Свердловський РМЗ» та направлення на перевірку винесені 21.06.2012. Перевірку підприємства розпочато також 21.06.2012.

Вказані обставини представником ДПІ в м. Свердловську Луганської області ДПС в судовому засіданні не заперечувались.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем зазначений наказ був виданий без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України, оскільки не було дотримано порядку направлення та вручення наказу від 21.06.2012 № 125 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ДП 2Свердловський РМЗ» до початку такої перевірки, тобто відповідно до податкового законодавства України не може бути розпочата перевірку.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агротехпостач»( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень,червень 2011 року, з огляду на те, що такі протиправні дії самі по собі не мають самостійного значення, адже їх наслідком є прийняття протиправних рішень. З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість захистити порушене право позивача в такий спосіб, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо правомірності прийняття оскарженого повідомлення - рішення суд виходить з наступного.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ДП «Свердловський РМЗ» та ТОВ «Агротехпостач», що є підставою для виникнення права на податковий кредит.

В судовому засіданні встановлено, що між ДП «Свердловський РМЗ» та ТОВ «Агротехпостач» було укладено генеральний договір купівлі-продажу від 15.10.2008 № 15/10/08/12.

Згідно п. 1.2 цього договору відомості про товар : одиниця вимірів згідно рахунків, накладних, специфікацій. Ціна за одиницю згідно рахунків, накладних, специфікацій. Кількість одиниць товару згідно рахунків, накладних, специфікацій.

Згідно п. 2.1 договору ціни на товар узгоджуються сторонами шляхом переговорів та вказуються в рахунках, накладних, специфікаціях.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду копії первинної документації, яка підтверджують виконання умов договору, що був укладений між позивачем та ТОВ «Агротехпостач», на підставі якого здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Долучені до справи копії первинних документів були звірені з їх оригіналами перед їх долученням.

В якості доказів підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Агротехпостач» від 15.10.2008 № 15/10/08/12, позивачем надані специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки фактури, рахунки, які відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Доводи відповідача про відсутність у позивача документів, підтверджуючих транспортування від контрагентів, судом не приймаються до уваги, оскільки наявність чи відсутність зазначених документів не впливає на податковий кредит, порядок формування якого визначений статтею 198 ПК України.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Висновок відповідача щодо нікчемності укладених договорів ґрунтується на тому, що начебто він має протиправний характер та суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок.

Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладеного позивачем договору з ТОВ «Агротехпостач» безпідставними, з огляду на таке.

Посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ТОВ «Агротехпостач» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: "У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави".

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентом ТОВ «Агротехпостач» сформовано у відповідності до вимог статті 198 ПК України, суб'єктом владних повноважень не довів правомірність прийняття податкового повіломлення-рішення від 12.07.2012 форми -Р № 000006220, а дії щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оформлені актом від 21.06.2012 № 182/22/35562599 не тягнуть за собою ніяких наслідків для позивача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обставин, викладених вище.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким збільшено ДП «Свердловський РМЗ» суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 78 149 грн., у тому числі 78 149,00 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Антрацит» в особі директора відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» до державної податкового інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 00000062200 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким збільшено ДП «Свердловський РМЗ» суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 78 149 грн., у тому числі 78 149,00 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на державного підприємства «Антрацит» в особі директора відокремленого підрозділу «Свердловський ремонтно-механічний завод» судові витрати у розмірі 390 (триста дев'яносто) гривень 74 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 19 грудня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова