Постанова № 28245518, 16.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2012 р. 12:25 Справа №2а-9297/10/14/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

прокурор - Березовиченко Ю.Ю., посвідчення № 10180;

від позивача - Демянович Е.С.; НОМЕР_1, довіреність № б/н від 28.09.2012 року;

від позивача - Голованьова Л.В., НОМЕР_2, довіреність № 131 від 09.04.2012 року,

від позивача - Колесник Ю.В., НОМЕР_3, протокол № 4 від 15.09.2003 року;

від відповідача - Отаришева К.Л., посвідчення УКР № 079284, довіреність № 6 від 06.03.2012 року;

від відповідача - Безверха Ю.А.,посвідчення УКР № 065604, довіреність № 29 від 14.03.2012 року ;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012 року № 0000012301/0, № 0000022301/0 та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (далі-позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі-відповідач) про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим щодо призначення та проведення оформленої Актом № 222/23-01/32477244 від 31 грудня 2009 року позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь";

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим по складенню Акту № 222/23-01/32477244 від 31 грудня 2009 року позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь";

- скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим від 18.01.2012 року № 0000012301/0, № 0000022301/0, прийняті за Актом № 222/23-01/32477244 від 31 грудня 2009 року;

- зобов'язання Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти рішення про відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" з державного бюджету податку на додану вартість в сумі 1 531 630,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.10 відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.11 призначено по справі судово-бухгалтерська експертиза.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 22.09.11 зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 21.05.12 поновлено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року замінено первісного відповідача - Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим на його правонаступника Феодосійську об'єднану Державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби. У судовому засіданні 16.10.2012 року прокурор проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

16.10.2012 року у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення по суті справи, та додатково просили скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000012301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 531 630 грн. та № 0000022301/1 про визнання суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 917 558 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 458 79 грн., та за штрафними санкціями у сумі 458 779 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні 16.10.2012 року проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав, викладених в запереченнях на адміністративну позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши прокурора, представників позивача, представників відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" зареєстровано у якості юридичної особи Кіровською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 10.09.2003 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 126 120 0000 000115. Ідентифікаційний код юридичної особи 32477244. Місцезнаходження юридичної особи: 97300, АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул.. Рози Люксембург, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.55).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" знаходиться на податковому обліку в ДПІ Кіровського району Автономної Республіки Крим з 19.09.2003 року за № 610.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" зареєстровано платником ПДВ з 20.11.2003 року відповідно до Свідоцтва платника податку на додану вартість № 00628646 серії НБ № 151340, яке було видане податковою інспекцією 20.11.2003 року, у зв'язку з чим позивачу було привласнено індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 324772401161.

Судом встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим, на підставі Наказу ДПІ в Кіровському районі АР Крим від 03.12.2009 року та направлень № 58/23-01 від 03.12.2009 року та № 61/23-01 від 17.12.2009 року, виданих ДПІ в кіровському районі АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (ЄДРПОУ 32477244) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року, за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року, за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року, за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.12.2006 року по 31.07.2009 року, за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року»

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року, у якому встановлено порушення:

1. Вимог п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1, п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 , п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. , п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" завищено суму бюджетного відшкодування: за грудень 2008 року на суму 39 349 грн., за лютий 2009 року на суму 14 868 грн., за березень 2009 року на суму 15 850 грн., за квітень 2009 року на суму 1 127 грн., за червень 2009 року на суму 20 197 грн., за липень 2009 року на суму 59 341 грн., за серпень 2009 року - на суму 836 813 грн., за вересень 2009 року на суму 271 478 грн.,

2. Вимог п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1, п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 , п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. , п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту: за листопад 2008 року на суму 105 709 грн., за грудень 2008 року на суму 116 334 грн., за січень 2009 року на суму 18 903 грн., за лютий 2009 року на суму 5 027 грн., за березень 2009 року на суму 14 571 грн., за квітень 2009 року на суму 9 343 грн.

3. Вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п.п 7.2.1д п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2, ст. 7, п.п. 7.2.1 п. 7.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1., п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п.п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168 із змінами та доповненнями, ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" занижена сума податку на додану вартість , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет: за квітень 2009 року в сумі 60 751 грн. за терміном сплати 30.05.2009 року, за травень 2009 року в сумі 67 573 грн. за терміном сплати 30.06.2009 року, за червень 2009 року в сумі 90 235 грн. за терміном сплати 30.07.2009 року, за липень 2009 року в сумі 129 684 грн. за терміном сплати 30.08.2009 року, за серпень 2009 року в сумі 46 326 грн. за терміном сплати 30.09.2009 року, за березень 2009 року в сумі 64 210 грн. за терміном сплати 30.10.2009 року.

4. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на суму 2 708 грн., за січень 2007 року на суму 13 грн., за березень 2007 року на суму 15 351 грн., за квітень 2007 року на суму 50 217 грн., за травень 2007 року на суму 46 592 грн., за червень 2007 року на суму 13 106 грн., за липень 2007 року на суму 23 516 грн., за серпень 2007 року на суму 1813 грн., за вересень 2007 року на суму 5762 грн., за жовтень 2007 року на суму 5745 грн., за листопад 2007 року на суму 709 грн., за грудень 2007 року на суму 1506 грн., за січень 2008 року на суму 4406 грн., за лютий 2008 року на суму 9703 грн., за березень 2008 року на суму 2394 грн., за квітень 2008 року на суму 6490 грн., за липень 2008 року на суму 10101 грн., за серпень 2008 року на суму 30 474 грн., за вересень 2008 року на суму 14689 грн., за жовтень 2008 року на суму 34717, що пов'язано із ненаданням під час перевірки первинних бухгалтерських документів: накладних, рахунків, актів виконаних робіт, реєстрів виданих податкових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, виписок банку, касових книг та первинних документів до неї, журналів-ордерів по рах. № 301, № 311, № 313 та інші, головної книзі за період, що підтягався перевірці (т.1, а.с.117-210).

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000022301/0 від 18.01.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 917 558 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 458 779 грн., за штрафними санкціями у сумі 458 779 грн., № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн. (т.1 а.с.9).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року позивач оскаржив їх в апеляційному порядку (вих. № 25 від 29.01.2010 року) (т.1 а.с.10-13).

Рішенням Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про результати розгляду первинної скарги № 915/10/250 від 26.02.2010 року податкові повідомлення-рішення № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року залишені без змін, а первинна скарга ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" залишена без задоволення (т.1., а.с.13-16).

За результатами розгляду первинної скарги Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000012301/1 від 01.03.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування в сумі 1 531 630 грн. та № 00000022301/1 від 01.03.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 917 558 грн., у том числі за основним платежем у сумі 458 779 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 458 779 грн.

Не погодившись з Рішенням Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим позивач оскаржив його та вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в АР Крим (вих. № 48 від 01.03.2010 року) (т.1 а.с.17-20).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим № 987/10/25-023 від 09.04.2010 року про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим від 18.01.2010 року № 0000012301/0, прийняте стосовно ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь", скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим від 18.01.2010 року № 0000022301/0 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 229 389,50 грн. та рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі від 16.02.2010 року № 915/10/25-0 прийняте за розглядом первинної скарги заявника, у відповідній частині, а первинна скарга задоволена в цієї частині (т.1 а.с.21-29).

Не погодившись з Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим про результати розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення № 0000022301/0 та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації України (вих. № 108 від 14.05.2010 року) (т.1 а.с.30-33).

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 6806/6/25-0115 від 14.07.2010 року податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі від 18 січня 2010 року № 0000012301/0, № 0000022301/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2010 року № 987/10/25-023 залишені без змін, скарга позивача залишена без задоволення (т.1, а.с.34-38).

Не погодившись з висновками акту перевірки Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0000022301/0, № 0000012301/0 від 18.01.2010 року та № 0000022301/1 та № 0000012301/1 від 01.03.2010 року позивач оскаржив їх до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 509), завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п.1 ст.11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). Відповідно до направлень на перевірку № 58/23-01 від 03.12.2009 року, № 61 від 17.12.2009 року на Наказів № 171 від 03.12.2009 року та № 180 від 17.12.2009 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі Автономної Республіки Крим відповідач повинен був провести виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" з 04.12.2009 року по 17.12.2009 року (направлення та наказ на проведення перевірки було отримано представником позивача 03.12.2009 року, про що свідчить особистий підпис на вказаних документах) (а.с.87-88).

Але на момент проведення перевірки посадові особи ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" булі відсутні, оригінали документів, необхідних для проведення позапланової перевірки відповідачу надано не було, про що представниками ДПІ в Кіровському районі було складено відповідні акти № 40/23-0 від 18.12.2009 року, № 41/23-0 від 21.12.2009 року та № 43/23-0 від 22.12.2009 року.

У зв'язку з зазначеним відповідачем було порушено строки проведення перевірки, які вказані в направленнях на перевірку № 58/23-01 від 03.12.2009 року, № 61 від 17.12.2009 року на Наказів № 171 від 03.12.2009 року та № 180 від 17.12.2009 року Державної податкової інспекції у Кіровському районі Автономної Республіки Крим.

24 грудня 2012 року начальником ДПІ у Кіровському районі Автономної Республіки Крим на ім'я Керівника ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" було направлено запрошення на підписання акту позапланової документальної перевірки на 31 грудня 2009 року.

Вказане запрошення було отримано головним бухгалтером ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь", що підтверджується особливим підписом. (т.1, а.с.100).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання противоправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим щодо призначення та проведення оформленої актом № 222/23-01/32477244 від 31 грудня 2009 року позапланової виїзної перевірки, та дії щодо складанню зазначено акту перевірки щодо ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" задоволенню не підлягають.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022301/0 від 18.01.2010 р. та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458 779 грн., № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, та № 0000012301/1 від 01.03.2010 року якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-XII (далі - Закон "Про систему оподаткування"), Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі - Закон 2181), Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №167/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У зв'язку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовідносин, що є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори. Враховуючи вищевикладене, позивач є платником податків та зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування".

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено поняття бюджетного відшкодування , яким визначалась сума, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до статті 7 (пп.7.8.1.) Закону про ПДВ податковим періодом є один календарний місяць. За підпунктом 7.7.1. вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, зі змісту наведеної вище норми закону вбачається, що законодавцем визначено саме дату, з якої у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість" не містив жодних імперативних приписів, які б вказували на те, що платник податків зобов'язаний сформувати податковий кредит саме у тому податковому періоді, в якому у нього виникло таке право.

З огляду на зазначене, з дати виникнення у платника податків права на податковий кредит, він має право відобразити його у податковій декларації у будь-якому іншому податковому періоді з урахуванням строків давності.

Заповнення податкової декларації регламентовано в п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації, заповненої відповідно до п 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за грудень 2009 року були чинні норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 15.3.1 якого передбачалось, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, платник податків має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати, коли у відповідності до положень п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у нього виникло таке право.

Згідно матеріалів справи позивачем за період з 01.11.2006 року по 30.09.2009 року було задекларовано ПДВ:

- у складі податкових зобов'язань в сумі 208 571 грн.,

- у складі податкового кредиту в сумі 1 728 101 грн.,

- заявлено до бюджетного відшкодування на поточний рахунок в сумі 1 530 630 грн.

За даними акту перевірки ДПІ у Кіровському районі АР Крим, позивачем занижена сума податку на додану вартість у сумі 458 779 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

Заниження ПДВ, за думкою відповідача відбулося через нормативно не обґрунтованого включення до складу податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" сум ПДВ самостійно обчислених ревізорами ДПІ при проведенні перевірки в складі грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок платника, в якості внесків громадян-фізичних осіб - учасників газифікації в будівництві газопроводів на території с. Красна Зорька Сімферопольського району.

Судом встановлено, що грошові кошти, які надійшли на поточний рахунок позивача згідно з договорами по господарському співробітництву на газифікацію індивідуального домоволодіння, які укладені між ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" з громадянами, які є власниками домоволодінь, і головою Гвардійського сільської ради, для вирішення своїх соціально-побутових інтересів, який встановлює правові відносини сторін у здійсненні робіт з газифікації цього регіону відповідно до умов п. 1.2 Генерального та Локального договорів газифікації.

Розмір внеску громадянина обговорений сторонами в п. 2.1 договору, згідно якого його сума становить 7000 грн., до вказаної суми входять витрати на прокладку газових магістралей до кожного житлового будинку, а також розводка газових ліній до джерел споживання (лічильник, газова плита, котел). Внесок 7000 грн. вноситься на протязі 10 днів після того, як міжселищна труба газопроводу підведена до села та прокладений газопровід по вулиці.

У відповідності з умовами Генерального та Локального договорів по господарському співробітництву з газифікації Гвардійського сільської ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим, Гвардійська сільська рада та громадяни вищеназваного адміністративно-територіального округу, які є власниками домоволодінь прийшли до угоди про господарське співробітництво, яке направлене на розвиток інфраструктури району та поліпшення соціально-побутових і культурних умов життя населення, у зв'язку з чим, протягом листопада 2008 року-вересень 2009 року позивачем з фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та іншими були укладені договори про господарську співпрацю з газифікації індивідуального домоволодіння. Зазначеними договорами визначені правові стосунки сторін в здійсненні робіт з газифікації на території селищної ради.

Суд зазначає, що передбачені за договорами грошові внески - не є товаром, вони передбачені локальними та індивідуальними договорами газифікації внесками в сумісну (спільну) діяльність, та набувають статусу спільної власності, що виключає передачу права власності на них позивача.

Відповідно п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Тобто об'єкт будівництва за договором не є об'єктом оподатковуваним податком на додану вартість, так як не здійснюється передача права власності на об'єкт відповідно до п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ».

Статтею 1 пунктом 1.4. Закону України «Про ПДВ» визначається, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

У даному випадку передача грошових коштів не надходять до власності позивача, а фізичні особи не отримують товари або послуги.

Даної думки підтримується й Севастопольській апеляційний адміністративний суд у рішенні від 21.03.2011 по справі №2-19/2474-2006А/5002. Надходження коштів від громадян у зазначеному розмірі підтверджується реєстрами кредитових документів, платіжними дорученнями і виписками банку.

Таким чином, на думку суду, обчислення ПДВ від сум, які надійшли від внесків на газифікацію домоволодінь, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства і не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.11.2006 року по 30.09.2009 року.

Таким чином податкові повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 18.01.2010 року якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн. (з урахуванням Рішення ДПА в АРК від 09.04.2010 року № 987/10-25-023 в частині скасування штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн.) та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458,779 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується законності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, та № 0000012301/1 від 01.03.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 531 630 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року, завищення позивачем бюджетного відшкодування за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року виникло внаслідок того, що від'ємне значення сформовано за рахунок податкового кредиту право на формування якого позивач не мав.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 1 667 343 грн., та не підтверджується в сумі 60 758 грн.

Так, експертним висновком № 138 судово-економічної експертизи від 07 травня 2012 року по адміністративної справі № 2а-9297/10/14/0170 підтверджено, що нормативно обґрунтованими та підтвердженими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 60 758 грн., що не заперечував представник позивача у судовому засіданні.

Згідно висновку № 138 судово-економічної експертизи від 07 травня 2012 року по адміністративної справі № 2а-9297/10/14/0170 встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" підтверджуються висновки акту ДПІ в Кіровському районі АР Крим № 22/23-01/32477244 від 31.12.2009 року відносно:

- завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбання товарів по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період з листопада 2006 року по лютий 2009 року і квітень 2009 року по операціях придбання бензину А-95 від ТОВ "Атан-Крим та ТОВ" Альянс-Холдинг " по фіскальним чекам понад 200,00 грн. (без ПДВ) та використання в господарської діяльності ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" вказаного бензину усього на суму 35 549,06 грн.,

- завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбання товарів по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період з листопада 2006 року по вересень 2009 року по операціях придбання товарів (робіт, послуг), витрати за якими не пов'язані з господарською діяльністю платника, всього на суму ПДВ 536,86 грн., а також не підтверджених податковими накладними всього на суму 24 673,22 грн.,

- здійснення ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" господарських операцій з недотриманням норм чинного законодавства, а саме: п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями,

- завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахункові рахунки в розмірі 60 758 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач правомірно визначив розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 470 872 грн. (1 531 630 грн. - 60 758 грн. = 1 470 872 грн.).

Відтак, податковим органом, частково у сумі 1 470 872 грн. необґрунтовано зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача у вказаному періоді.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 18.01.2010 року та № 0000012301/0 від 01.03.2010 року є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією Кіровському районі АР Крим частково протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню у сумі 1 470 872 грн.

Також суд зазначає, що згідно до висновку № 138 судово-економічної експертизи за адміністративною справою № 2а-9297/10/14/0170 від 07 травня 2012 року, з яким погоджується суд, встановлено, що висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції в Кіровському районі АР Крим № 222/23-01/32477244 від 31.12.2009 року не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" відносно:

- заниження задекларованих ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" показників обсягів продажу по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», та відповідно заниження податкових зобов'язань за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року в частині отримання грошових коштів від фізичних осіб в якості внесків учасників газифікації в будівництві газопроводу,

- завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбань по рядку 10.1 Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період що перевірявся по операціях придбання послуг по оренді приміщень та додаткових витрат на їх утримання (електроенергія, сміття, водопостачання, накладні витрати та інш.) від ТОВ «ОС Інвест» та ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» ,

- завищення задекларованих позивачем показників об'ємів придбань по рядку 10.1Б Декларації з ПДВ «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» та відповідно завищення податкового кредиту за період що перевірявся по операціях з придбання від постачальників ТМЦ (труб, комплектуючих і ін), які в подальшому використовувалися підприємством для будівництва газопроводу на території Кіровського і Сімферопольського районів без наявності у позивача дозвільних документів, що надають право на здійснення відповідної діяльності на території АР Крим,

- порушення податкового законодавства при оформленні постачальником податкових накладних, які включені позивачем у склад податкового кредиту, в частині не невідповідності юридичної адреси покупця,

- завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 259 023,00 грн.,

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 269 887,00 грн.,

- заниження суми податку на додану вартість, яка належить нарахуванню до сплати в бюджет, у розмірі 458 779,00 грн.,

- неможливості підтвердити заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 272 404,00 грн., у зв'язку з не наданням до перевірки бухгалтерських документів.

Що стосується позовних вимог, щодо зобов'язання Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти рішення про відшкодування ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" з державного бюджету податку на додану вартість в сумі 1 531 630 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Відповідно до пунктів 1, 4 "Положення про Державне казначейство України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, "Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України пункту 200.13 орган Державного казначейства видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем не було дотримано порядку, передбаченого п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", тобто в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" до відповідного податкового органу із заявою про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Представник позивача підтвердив у судовому засіданні, що з такою заявою, згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" до податкового органу не звертався, та копію декларації з ПДВ до органів Державної казначейської служби України не подавав.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" на час розгляду справи, не має підстав для отримання з бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 531 630 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000012301/1 від 01.03.2010 року та № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, про скасування яких наполягав представник позивача у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року.

З урахуванням викладеного, суд позовну заяву ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" задовольняє частково, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000022301/0 від 18.01.2010 року, № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, та № 0000012301/0 від 18.01.2010 року, № 0000012301/1 від 01.03.2010 року у частині зменшення бюджетного відшкодування у сумі 1 470 872 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 16.10.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 21.10.2012 року

Керуючись ст.ст. 11, 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000012301/0 від 18.01.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 470 872 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000012301/1 від 01.03.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 470 872 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000022301/0 від 18.01.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 229 389,50 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі Автономної Республіки Крим № 0000022301/1 від 01.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 458 779 грн. та штрафних санкцій у сумі 458,779 грн.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (ЄДРПОУ 32477244) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

7. В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.