Постанова № 28245312, 04.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року (об 11 год. 55 хв.) Справа № 0870/8801/12

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Запорізької митниці

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Відкрите акціонерне товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.10.2011 між ВАТ «Запоріжсталь» (покупець) та ТОВ Торговий дім «Шолоховський» (продавець) було укладено контракт № ВП.1323.37515.11.101И, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов'язання продати по поставити на умовах DAF - кордон Росії/України прикордонні станції Червона Могила (згідно «Інкотермс-2000»), а покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне, коксівне марки КС, кількість, скорочений технічний опис та позначення якого перелічені в специфікаціях до Контракту, які є його невід'ємними частинами. Вказує, що ТОВ Торговий дім «Шолоховський» у квітні 2012 року поставила на ВАТ «Запоріжсталь» вугілля кам'яне, коксівне марки КС кількістю 2998000 кг за ціною 155 доларів США за тонну. При митному оформленні вказаного товару позивачем була подана ВМД № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012 для митного оформлення вантажу у режимі «Імпорт». Вважає, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ «Запоріжсталь» у повному обсязі було надано документи на підтвердження митної вартості товару за переліком, передбаченим пунктами 5,7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок № 1766). Однак, Запорізька митниця, ігноруючи пакет наданих документів, виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та, посилаючись на п. Порядку № 1766, витребувала ряд додаткових документів, а саме: - сертифікат про походження товару; - відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо; - інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта. Уповноважена особа ВАТ «Запоріжсталь» зазначила про неможливість надати затребувані документи на час митного оформлення. Не приймаючи до уваги надання всіх необхідних і належних документів та пояснень ВАТ «Запоріжсталь», які дозволяють визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди (метод № 1), а також не висловлюючи будь-яких зауважень щодо достовірності поданих документів, Запорізька митниця прийняла Рішення про визначення митної вартості № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012, яким самостійно визначила митну вартість товару за методом № 6 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів). Вказує, що позивачем на виконання вимог Запорізької митниці надано сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUА 2106000611 від 16.05.2012, а в якості відповідної бухгалтерської документації ще при митному оформленні надано товарну накладну форми «ТОРГ-12» № 1 від 31.01.2012 та № 900 від 31.12.2011 на попередні поставки за такою ж самою ціною (155 доларів США). Вважає, що ВАТ «Запоріжсталь» повністю виконані вимоги митного органу. Зазначає, що відповідачем з невідомих підстав не враховані подані документи, проігноровано об'єктивну неможливість подання всіх витребуваних документів у зв'язку з їх відсутності у позивача, а отже підстав для відмови у визначенні митної вартості товару за ціною угоди у Запорізької митниці не було. Вказує, що внаслідок винесення відповідачем неправомірного Рішення ВАТ «Запоріжсталь» вимушено було здійснити надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів на загальну суму 263 418,37 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 04.12.2012 надав суду клопотання (вх. № 51602) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях (вх. № 45241 від 23.10.2012) посилається на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого декларантом ВАТ «Запоріжсталь», було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю згідно з Порядком № 1766. Також проаналізовано рівень митної вартості товарів, оформлених у митному відношенні. За результатами проведеного контролю виявлено той факт, що митна вартість товару не відповідає рівню митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності до п. 11 Порядку № 1766 були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, про що під підпис ознайомлений представник позивача. 24.04.2012 декларантом було зроблено запис про неможливість надання додаткових документів. Враховуючи те, що декларант надав не в повному обсязі додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що митна вартість не може бути визначена за методом 1. На підставі положень ст. 265 Митного кодексу України (далі - МК України), вимог п. 14 Порядку № 1766 було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований резервний метод визначення митної вартості у відповідності з вимогами ст. 273 МК України. Попередні методи не застосовані за невідповідності умов, передбачених ст. 268, 269 МК України та з врахуванням норм ст. 270 МК України. Вказує, що при визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами ст. 273 МК України. ВМД від 16.03.2012 № 110010000/2/1894, від 21.03.2012 № 110010000/2/2045, від 22.03.2012 № 702020001/2/2539. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 04.12.2012 надав суду клопотання (вх. № 51604) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (ідентифікаційний код 00191230) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.04.2000, що підтверджується Довідкою № 2305 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

10 жовтня 2011 року між ТОВ Торговий дім «Шолоховський» (продавець) та ВАТ «Запоріжсталь» (покупець) було укладено контракт № ВП.1323.37515.11.101И (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а продавець зобов'язується поставити та продати вугілля кам'яне, що іменується в подальшому «Товар». Найменування, асортимент, кількість, ціна та строк поставки товару визначаються в Специфікаціях до даного Контракту (п. 1.2. Контракту).

Судом встановлено, що на виконання умов контракту ТОВ Торговий дім «Шолоховський» у квітні 2012 року поставило на адресу ВАТ «Запоріжсталь» на умовах DAF -кордон Росії/України прикордонні станції Червона Могила (згідно «Інкотермс-2000») вугілля кам'яне, коксівне марки КС кількістю 2998000 кг за ціною 155 доларів США за тонну.

При митному оформленні вказаного товару, який надійшов на адресу ВАТ «Запоріжсталь» за контрактом від ТОВ Торговий дім «Шолоховський», позивачем була подана ВМД № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012 для митного оформлення вантажу у режимі «Імпорт».

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 МК України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), а саме вугілля кам'яне коксівне марки КС кількістю 2998 тонн за ціною 155 доларів США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті, додатковій угоді до Контракту № 1 від 11.11.2011 та специфікації № 7 від 20.01.2012 до Контракту на умовах поставки DAF - кордон Росії/України, згідно «Інкотермс-2000».

Запорізька митниця при здійснені митного оформлення товару виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: - сертифікат про походження товару; - відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо; - інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.

Представник позивача був ознайомлений з необхідністю надання додаткових документів, про що свідчить його підпис на Декларації митної вартості № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012 та зазначив про неможливість надати затребувані документи на час митного оформлення.

Витребувавши додаткові документи та не отримавши їх, Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за Контрактом, про що було видане Рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012, відповідно до якого відповідачем визначено митну вартість товару за методом № 6 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів).

З Рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012 вбачається, що обставиною прийняття Рішення та джерелом інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості є наступне: відмова від подання декларантом додаткових документів згідно п. 11, 14 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2,3 в зв'язку з невідповідністю умов згідно до ст. 268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МК України. ВМД від 16.03.2012 № 110010000/2/1894, від 21.03.2012 № 110010000/2/2045, від 22.03.2012 № 702020001/2/2539.

Керуючись положеннями Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантiйнi зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 № 230, у зв'язку з виникненням потреби в уточненні митної вартості товару, заявленої за ВМД № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012 ВАТ «Запоріжсталь» звернулось листом № 95/2033796 від 25.04.2012 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України суми податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Листом від 26.04.2012 № 07-04-10-24/5126 Запорізька митниця повідомила позивача про прийняте рішення щодо можливості випуску товару «вугілля кам'яне коксівне марки КС (2998 тон)», імпортованого позивачем на виконання контракту від 10.10.2011 № ВП.1323.37515.11.101И, рахунку-фактури від 27.03.2012 № 00000158, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових) платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначеною Запорізькою митницею - Рішення про визначення митної вартості товарів від 24.04.2012 № 112030000/2012/000133/1.

Судом встановлено, що позивачем була подана ВМД № 112030000/2012/012676 від 27.04.2012 та оформлена Декларація митної вартості (форми ДМВ-2) № 112030000/2012/012676 від 27.04.2012. Також ВАТ «Запоріжсталь» були сплачені до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

02.07.2012 листом № 95/2051770 ВАТ «Запоріжсталь» звернулось з проханням до Запорізької митниці переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару із застосування методу № 6 та застосувати митну вартість за методом № 1 і у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості, визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори. ВАТ «Запоріжсталь» були надані відповідачу документи згідно з додатком, в тому числі сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUА 2106000611 від 16.05.2012.

Відповідач листом від 07.07.2012 № 07-04-10-24/7010 повідомив позивача, що протягом дії гарантійних зобов'язань ВАТ «Запоріжсталь» додатково надано лише сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 16.05.2012 № RUUА2106000611. Додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів, які були затребувані на момент митного оформлення не були надані в повному обсязі, що не дає можливості митному органу упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару. Враховуючи викладене, Запорізька митниця не вбачає законних підстав щодо перегляду та скасування рішення про визначення митної вартості № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012.

Оскільки ВАТ «Запоріжсталь» вважає, що рішення з митної оцінки товару № 112030000/2012/000133/1 від 24.04.2012 прийняте відповідачем всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 259 МК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України (ч. 1 ст. 260 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Як свідчать надані суду документи, митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст. ст. 266, 267 МК України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ «Запоріжсталь» під час митного оформлення було надано документи, за переліком, передбаченим п. 7 Порядку № 1766, а саме:

1) контракт № № ВП.1323.37515.11.101И від 10.10.2011 із додатковою угодою № 1 від 11.11.2011;

2) ВМД, заявлена за контрактною вартістю № 112030000/2012/010680 від 09.04.2012;

3) Специфікація № 15 від 29.02.2012 до договору купівлі-продажу № Р 10/10-ТД від 31.12.2010;

4) Витяг з «Метал Експерт» 7 (135) від 13.02.2012, 14 (142) від 02.04.2012;

5) Товарна накладна форми «ТОРГ-12» № 1 від 31.01.2012, № 900 від 31.12.2011;

6) Лист доменного цеху З/сталь 39 від 10.08.2011;

7) Специфікація № 7 від 20.01.2012 до контракту № ВП. 1323.37515.11.101И від 10.10.2011;

8) Лист СДПІ б/н від 18.01.2012;

9) Прайс-лист виробника №13-102 від 29.02.2012;

10) Договір постачання вугілля № 10/10-ТД від 31.12.2010;

11) Розрахунок собівартості виробника на 01.02.2012 б/н;

12) Звернення ВАТ «Запоріжсталь» № 95/392 від 05.04.2012, № 95/399 від 07.04.2012, №95/384 від 05.04.2012;

13) Посвідчення про якість вугілля № 10 від 31.03.2012, № 11 від 31.03.2012, № 12 від 31.03.2012, № 13 від 31.03.2012;

14) Висновок ЗТПП № 22.2/415 від 05.04.2012;

15) Рахунки-фактури (інвойси) № 00000001 від 03.01.2012, № 000000158 від 27.03.2012, № 000002 від 01.01.2012, № 48/ЗС від 31.03.2012;

16) Декларація на товари № 10313020/290312/0000417 від 29.03.2012;

17) Відбиток штампа територіальних органів Держекоінспекції 2719 від 31.03.2012 (код 5504).

Згідно з 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: - договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); - відповідна бухгалтерська документація; - ліцензійний чи авторський договір (контракт); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; - калькуляція фірми - виробника товару; - копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - сертифікат про походження товару; - відомості про якісні характеристики товару; - інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості (п. 13 Порядку № 1766).

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п. 14 Порядку № 1766).

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 (чинний на момент оформлення вантажу) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється відповідно до ст. 41 МК України шляхом:

1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою КМУ від 20.12.2006 № 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.

Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю та оформлення результатів такого контролю визначається Держмитслужбою.

На підставі вищевикладеного, митниця у разі виникнення сумнівів щодо рівня заявленої митної вартості має право витребувати у декларанта додаткові документи, що є її правом, здійсненим у межах повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що, враховуючи наявну у Єдиній автоматизованій системі Державної митної служби України інформації про те, що митна вартість товару заявлена позивачем як 0,155 доларів США за кг. не відповідала рівню митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України, тобто вже оформлених товарів, 0,210 доларів США за кг., а також той факт, що деякі з наданих документів містили суперечливу інформацію, у Запорізькій митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару.

Таким чином, Запорізька митниця при здійснені митного оформлення товару виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: - сертифікат про походження товару; - відповідну бухгалтерську документацію: копії первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було знято з обліку/балансу, випущено зі складу, видаткові накладні, тощо; - інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.

За таких обставин, Запорізька митниця обґрунтовано запропонувала позивачу надати додаткові документи, перелічені у пункті 11 Порядку № 1766.

Уповноважена особа позивача за фактом пред'явлення вищезазначених вимог Запорізькою митницею здійснила відповідний запис на декларації митної вартості щодо ознайомлення з їх змістом, зазначивши, що надати документи, які витребувані митним органом на час митного оформлення неможливо.

Посилання позивача на те, що він не мав можливості надати витребувані Запорізькою митницею додаткові документи на час митного оформлення суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Судом встановлено, що зовнішньоекономічний контракт, за яким ВАТ «Запоріжсталь» отримало товар, укладено у відповідності до Інкотермс-2000 та на умовах поставки DAF, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) передбачає обов'язок продавця на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в ст. А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару.

Пунктом 7.1.5 Контракту передбачено, що продавець - ТОВ Торговий дім «Шолоховський» зобов'язаний надати покупцю документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару (прайс-лист, розрахунок собівартості, тощо).

Отже, ВАТ «Запоріжсталь» має право запропонувати своєму контрагенту за договором надати каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару і змусити його виконати цю вимогу.

Судом встановлено, що позивачем надано Запорізькій митниці прас-лист та розрахунок собівартості на вугілля, проте розрахунок собівартості на вугілля надано за лютий 2012, прайс-лист надано за березень 2012 року, а рахунки за січень 2012 року.

Таким чином, позивач не надав додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, тобто не підтвердив митну вартість заявлену за методом № 1.

Суд також погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що висновок Запорізької Торгово-промислової палати від 05.04.2012 № 22.2/415 долучений позивачем не свідчить та не може підтверджувати обґрунтованість договірної вартості товару у розмірі 155 доларів США за 1 тону з наступних підстав. В висновку зазначено ціновий діапазон вугілля між 0,138 та 0,167, проте ціновий моніторинг російського ринку зроблений за січень-лютий 2012 року, розглядались специфікації № 8 та 9, на вугіль зовсім іншої марки - СС, а до митного контролю подавалась специфікація № 7, на вугіль марки КС, поставка квітень 2012 року. Таким чином, висновок Запорізької Торгово-промислової палати від 05.04.2012 № 22.2/415 не стосується даної поставки.

Наказом ДМСУ № 1242 від 19.10.2010 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» було зобов'язано забезпечити дотримання вимог Порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затвердженого Наказом Держмитслужби від 29.05.2009 № 506, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2009 за № 534/16550, в частині заповнення графи 33 рішення про визначення митної вартості товарів (далі - Рішення) шляхом:

1.1. Чіткого зазначення причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції):

наявність висновку, що визначена декларантом митна вартість товару нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару; неподання декларантом додаткових документів або відмова від їх подання з урахуванням Методичних рекомендації із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження;

наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості тощо.

1.2. Зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

1.3. Проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 268 та 269 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

1.4. Зазначення докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів і прийнятті Рішення із застосуванням резервного методу (стаття 273 Кодексу).

24.04.2012 Запорізька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000133/1, якими визначила митну вартість товару за методом № 6.

В оскаржуваному рішенні в якості обставини прийняття Рішення та джерелом інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне: відмова від подання декларантом додаткових документів, згідно п. 11, 14 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2,3 в зв'язку з невідповідністю умов згідно до ст. 268, 269 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару, застосовано метод № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МК України. ВМД від 16.03.2012 № 110010000/2/1894, від 21.03.2012 № 110010000/2/2045, від 22.03.2012 № 702020001/2/2539.

Таким чином, основною підставою для визначення митницею вартості товару за резервним методом була відмова декларанта надати витребувані додаткові документи.

Враховуючи те, що декларант не надав в повному обсязі додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, тобто не підтвердив митну вартість заявлену за методом № 1, Запорізька митниця дійшла висновку, що митна вартість не може бути визначена за методом № 1.

Відповідно до ст. 265 МК України у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Частиною 2 ст. 273 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Згідно з вимогами ст.ст. 88, 264, 265, 267 МК України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки.

При розгляді справи встановлено, що відповідачем не міг бути застосований метод 2 через відсутність інформації про вартість операції з ідентичними товарами, які продавались на експорт в Україну час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. Метод № 3 не міг бути застосований через те, що а ні митний орган, а ні декларант не володів інформацією про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавались на експорт в Україну і час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. Методи № 4,5 не застосовані через відсутність документально підтвердженої інформації про ціни товарів найбільшої партії оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів, що продається на території України та цілої низки компонентів (витрат на виплату комісійних, звичайних торговельних надбавок, суми прибутку та загальних витрат; звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Послідовно використовуючи та детально дослідивши умови застосування усіх попередніх методів Запорізька митниця зробила висновок, що митна вартість повинна визначатися відповідно до положень статті 273 МК України за резервним методом. Як джерело цінової інформації (згідно Цінової бази Держмитслужби України) взята митна вартість вже оформлених ВМД від 16.03.2012 № 110010000/2/1894, від 21.03.2012 № 110010000/2/2045, від 22.03.2012 № 702020001/2/2539.

З огляду на це, доводи позивача про порушення відповідачем встановленої послідовності застосування методів не відповідають фактичним обставинам та спростовуються долученими до справи доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 МК України з декларантом була проведена процедура консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості, ознайомленням його з наявною у митниці ціновою інформацією щодо вартості товару, що засвідчено підписом уповноваженої особи позивача на поданій ним декларації митної вартості та спростовує доводи, позивача про те, що консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у численних рішеннях Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України.

Отже, судовим розглядом встановлено, що для підтвердження дійсності заявленої митної вартості Запорізька митниця витребувала у позивача у відповідності до Порядку № 1766 додаткові документи, про що письмово повідомила позивача. Але протягом встановленого строку додаткових документів в повному обсязі подано не було. З урахуванням цього та на підставі п.14 вказаного Порядку відповідачем законно прийнято рішення про визначення митної вартості на підставі наявних у Запорізької митниці відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивачем в порушення вимог чинного законодавства не виконано законні вимоги Запорізької митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару, подальші дії відповідача щодо визначення митної вартості товару за резервним методом є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ВАТ «Запоріжсталь», у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2,4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак