Постанова № 28245079, 19.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/6345/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача - Антрацитівської ОДПІ

Луганської області Державної податкової служби: не з'явився,

представника відповідача - ПП «Енергія»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Енергія»про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, суд -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Енергія» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 09.01.2002 за № 13621200000000284. На підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п. п. 78.1.13 п. 78 1 ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Антрацитівської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 13.08.2012 № 180 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Енергія», направлення № 258 від 14.08.2012 робоча група у складі службових осіб органу державної податкової служби 14 серпня 2012 року прибула до ПП «Енергія» за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 21, офіс 209 з метою виконання своїх посадових обов'язків, а саме проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Енергія».

На виконання вимог ст. 81 Податкового кодексу України посадовими особами Антрацитівської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби були пред'явлені направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, копія наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які були зазначені в наказі та направленні на проведення перевірки.

У допуску на територію підприємства посадовим особам податкового органу було відмовлено. Таким чином, заявник вважає, що своїми діями ПП «Енергія» не дотрималося вимог чинного законодавства, порушило вимоги п. п. 16.1.13, п. п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16, абз. 3 п. п. 81.1 ст. 81, абз. 4 п. 1 ст. 20, ст. 77 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Антрацитівською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби було винесено рішення про застосування повного арешту майна ПП «Енергія».

На підставі викладеного, позивач просить застосувати адміністративний арешт на рахунках платника податків Приватного підприємства «Енергія» у банках.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, 19.12.2012 факсимільним зв'язком надіслав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином. 18.12.2012 факсимільним зв'язком надіслав до суду листа, в якому зазначив, що адміністрацією ПП «Енергія» були допущенні працівники Антрацитівської ОДПІ до проведення позапланової документальної перевірки підприємства за період з 01.01.2010 по 30.06.2012. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Приватне підприємство «Енергія» зареєстроване Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 09.01.2002 за № 13621200000000284 (а. с. 10), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 13). Згідно довідки № 91 від 30.06.2004 підприємство взято на податковий облік в Антрацитівській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби 30.06.2004 за № 91 (а. с. 14).

Наказом Антрацитівської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 13 серпня 2012 року № 180, на підставі колективної заяви працівників ПП «Енергія» від 17.07.2012 про порушення законодавства про працю та використання на підприємстві найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та направлення № 258, № 259 від 14.08.2012 (а. с. 16, 17), призначено проведення з 14 серпня 2012 року терміном 5 робочих днів позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Енергія» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати незареєстрованих найманих працівників та заробітної плати, виплаченої працівникам підприємства у «конвертах», за період з 01.01.2010 по 20.06.2012 (а. с. 15). Зазначені вище наказ та направлення не були отримані ПП «Енергія» у зв'язку з відмовою від отримання копій наказу та направлення, про що було складено акти № 13/17-31823441 від 14.08.2012 (а. с. 18) та № 14/17-31823441 від 14.08.2012 (а. с. 19).

14 серпня 2012 року начальником Антрацитівської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби було прийнято рішення № 2/17 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, на підставі якого застосовано повний адміністративний арешт майна ПП «Енергія» та тимчасово зупинено відчуження майна, яке належить ПП «Енергія» (а. с. 20).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16); не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (підпункт 16.1.9 пункту 16.1 статті 16); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язано з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (підпункт 16.1.13 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України).

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт 94.4 статті 94 ПК України).

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 94.11 статті 94 ПК України, рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як було встановлено в судовому засіданні, доказів оскарження рішення податкового органу № 2/17 від 14.08.2012 про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідачем суду не надано, а тому зазначене рішення є чинним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 по справі №2а/1270/6343/2012 подання Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості застосування до Приватного підприємства «Енергія» адміністративного арешту майна платника податків було задоволено в повному обсязі. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.105 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поняття майна підприємства застосовується у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Таким чином, виходячи із системного аналізу податкового та цивільного законодавства щодо поняття майна платника податків вбачається, що кошти підприємства є складовою частиною майна, а тому застосування адміністративного арешту майна платника податків є значно ширшим, ніж арешт коштів на рахунках платника. Тобто, накладення арешту на майно платника передбачає, у тому числі, і накладення арешту на кошти на рахунках такого платника.

Таким чином, з урахуванням наявності рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 по справі № 2а/1270/6343/2012, яким підтверджено обґрунтованість застосування Антрацитівською ОДПІ Луганської області до Приватного підприємства «Енергія» адміністративного арешту майна платника податків, суд не вбачає підстав для застосування окремо арешту коштів.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що відповідач відповідно до листа № 54/б від 29.11.2012 допустив працівників Антрацитівської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби до проведення позапланової документальної перевірки господарської діяльності ПП «Енергія» за період з 01.01.2010 по 30.06.2012. Позивач зазначений факт не спростував.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позову Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Енергія» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Енергія» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 25 грудня 2012 року.

Суддя В.В. Матвєєва