Постанова № 28244891, 27.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2012 р. 15:42 Справа №2а-11046/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О., за участю представників сторін:

від позивача - Гербутов Олександр Миколайович, паспорт НОМЕР_6, наказ № 106-Д від 21.08.2012 р.;

від відповідача - Белущенко Катерина Сергіївна, паспорт НОМЕР_7, довіреність 21/10-0 від 06.03.2012 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим: № 0000034100 від 13.06.2012 р., № 0000074020 від 23.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3060,73 грн., у тому числі основний платіж 2448,58 грн., штрафні (фінансові санкції) 612,15 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2012 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 27.11.2012 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим: № 000034100 від 13.06.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 278,34 грн., у тому числі основний платіж - 3 422,67 грн., штрафні (фінансові) санкції - 855,67 грн. з урахуванням рішення Державної податкової служби в АР Крим про результати розгляду первинної скарги, № 0000074020 від 23.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 060,73 грн., у тому числі за основним платежем 2 448,58 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 612,15 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням уточнення позовних вимог від 27.11.2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2012 року позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Армянської міської ради 10.02.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 05762329, місцезнаходження юридичної особи: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, б. 8, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 652424 (а.с.44).

Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 15.02.2000 року за № 62482, на час розгляду справи позивач перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (а.с.47).

Позивач, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.12.2005 року за № 00887869 є платником податку на додану вартість (а.с.59).

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, на підставі наказу № 95 від 15.05.2012 р. було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» (ЄДРПОУ 05762329) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 25/4100/05762329 від 29.05.2012 року, за висновками якого встановлено порушення: п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 в частині завищення за жовтень 2011 року податкового кредиту який сформован у зв'язку із здійсненням господарських взаємовідносин з КП «Альянс» в сумі 2 499 грн., та зниження податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року в сумі 2 499 грн. (а.с.12-19).

На підставі зазначеного акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 25/4100/05762329 від 29.05.2012 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 року № 000004410 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 115 грн., № 0000034100 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 278,34 грн., у тому числі за основним платежем 3 422,67 грн., та штрафні санкції у сумі 855,67 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.06.2012 р. № 0000034100, № 0000044100 позивачем 20.06.2012 р. направлено скаргу до Державної податкової служби АР Крим (вих. № 01-02/313) (а.с. 20-21).

Рішенням Державної податкової служби в АР Крим № 2411/10/10-0223 від 16.08.2012 р. про результати розгляду первинної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.06.2012 р. № 0000044100, прийняте стосовно ПАТ ДАК «Титан», скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.06.2012 р. № 0000034100, прийняте стосовно ПАТ ДАК «Титан», в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 974,09 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 243,52 грн., в іншій частині первинну скаргу залишено без задоволення (а.с. 24-27).

Не погодившись із вказаним рішенням позивачем 23.08.2012 р. до Державної податкової служби України подано повторну скаргу на рішення державної податкової служби в АР Крим від 16.08.2012 р. № 2411/10/10-0223 про відмову у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0000034100 від 13.06.2012 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 061 грн. (вих. № 01-02/418) (а.с. 22-23).

23.08.2012 р. СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим на підставі акту перевірки № 25/4100/05762329 від 29.05.2012 р. та рішення про розгляд первинної скарги від 16.08.2012 р. № 7005/7/10-0223 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000074020 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 060,70 грн., у тому числі за основним платежем 2 448,58 грн., та штрафні санкції у сумі 612,15 грн.

Рішенням Державної податкової служби України № 2140/0/61-12/10-2115 від 18.09.2012 р. податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.06.2012 р. № 0000034100 з урахуванням рішення ДПС в АР Крим, прийнятого за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 28-29).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000034100 від 13.06.2012 року з урахуванням рішення Державної податкової служби в АР Крим № 2411/10/10-0223 від 16.08.2012 року та № 0000074020 від 23.08.2012 року позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень - рішень, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, та нараховані штрафні санкції.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень ) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.п. 14.1.202. п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

П.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст. 58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі -це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно -аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Судом встановлено, що 05 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Титан» (далі - Замовник), та Колективним підприємством «Альянс» (далі - Підрядник) було укладено Договір підряду № 31/Г. Згідно з п. 1.1 Договору, Підрядник зобов'язаний відповідно до узгодженої договірної ціни, власними силами виконати по завданню Замовника усі передбачені кошторисом роботи та здати у встановлені строки об'єкт в експлуатацію. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: ремонт приміщень ПАТ ДАК «Титан». (а.с.31-32).

Колективним підприємством «Альянс» на ім'я Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» виписано податкову накладну № 147 від 19.10.2011 на суму 20 536,00 грн. (у тому числі ПДВ 3 422,67 грн.) (а.с. 33).

Платіжним дорученням № 1646 від 19.10.2011 року позивачем була сплачена сума 20 536,00 грн. на банківський рахунок КП «Альянс» (а.с. 34).

Виконання договору підряду № 31/Г від 05.10.2011 р. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робот за жовтень 2011 року (а.с.35-36).

На момент здійснення вказаних операцій з виконання робіт Колективне підприємство «Альянс» було платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (а.с.59).

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» (податкова накладна, платіжне доручення, акт приймання виконаних робот) у повному обсязі в сумі 20 536,00 грн. (у тому числі ПДВ 3 422,67 грн.) підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями у жовтні 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Титан» та колективним підприємством «Альянс».

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» (податкова накладна, платіжне доручення, акт приймання виконаних робот), у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки № 446/10/41-00 від 29.05.2012, рішення ДПС в АР Крим № 2411/10/10-0223 від 16.08.2012 р., рішення ДПС України № 2140/0/61-12/10-2115 від 18.09.2012 р. щодо порушення Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Титан» п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року.

Суд вважає, що факт здійснення господарської операції, пов'язаної з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник ПДВ у ДПІ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) та мав свідоцтво платника ПДВ. Здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Проведений розрахунок позивачем з контрагентом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем була надана податкова накладна у підтвердження суми податкового кредиту, яка були предметом судового дослідження.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Договір підряду з контрагентом позивача недійсним не визнавався. Підстави вважати його нікчемним відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд, беручи до уваги, що Рішенням Державної податкової служби в АР Крим № 2411/10/10-0223 від 126.08.2012 року про результати розгляду первинної скарги було скасоване податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.06.2012 року № 0000034100, прийняте стосовно ПАТ ДАК «Титан», в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 974,09 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 243,52 грн., суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, а саме: визнає протиправним та скасовує податкові повідомлення рішення: № 0000034100 від 13.06.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3060,73 грн., у тому числі за основним платежем 2 448,58 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 612,15 грн., та № 0000074020 від 23.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3060,73 грн., у тому числі за основним платежем 2 448,58 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 612,15 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 27.11.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 30.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.06.2012 року № 0000034100 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 060,73 грн., у тому числі за основним платежем 2448,58 грн., штрафні санкції 612,15 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23.08.2012 року № 0000074020 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 060,73 грн., у тому числі за основним платежем 2448,58 грн., штрафні санкції 612,15 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» (ЄДРПОУ 05762329) витрати зі сплати судового збору у сумі 139,49 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.