Вирок № 28244657, 26.12.2012, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/4862/2012

1/1813/275/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2012 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді: Олійник О. В.

при секретарі Наливайкіній Н.Л.

за участю прокурора Вініченка О. М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Розумне Бєлгородського району Бєлгородської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого слюсарем монтажно-налагожувального управління ПАТ «Укрнафта», розлученого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 за таких обставин.

ОСОБА_2 25 серпня 2012 року близько 1-ї години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прийшов у квартиру АДРЕСА_1 де мешкали його колишня дружина з двома неповнолітніми дітьми та її співмешканець ОСОБА_3, та під час сварки з ОСОБА_3 умисно наніс йому близько 4 удари кулаками обох рук в обличчя, чим звалив потерпілого через відкриті вхідні двері квартири на підлогу сходового майданчику. Там лежачому потерпілому підсудний наніс близько 3 ударів ногами в область грудної клітини. Вказаними діями підсудний завдав ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 4-5 ребер зліва, які не являються небезпечними для життя і на підставі п.2.2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, а також переорбітальної гематоми з обох сторін, садни, підшкірної гематоми волосяної частини голови, обличчя зліва, повік зліва, які на підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Факт скоєння підсудним цього злочину підтверджується такими доказами.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину не визнав та дав показання про те, що 25 серпня 2012 року близько 1-ї години ночі, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після святкування дня Незалежності, прийшов додому до своєї колишньої дружини ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що його про це попросив його син, який поскаржився на ОСОБА_3, що той його бив. Після дзвінка сина ОСОБА_2 відчувши стан сильного хвилювання, побіг до квартири. У квартирі ОСОБА_2 наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_3, потім ОСОБА_3 схопив ОСОБА_2 за праву руку, і вони обидва разом впали на підлогу в коридорі у квартирі, при цьому ОСОБА_3 впав на якийсь бік, ОСОБА_2 впав зверху. Піднявшись, ОСОБА_2 пішов на кухню, а ОСОБА_3 залишився на підлозі у коридорі квартири. На сходовий майданчик за межі квартири при цьому вони не переміщалися. Тобто на сходовій клітині ніяких активних дій не відбувалося. Після того, як бійка закінчилася, у квартиру прийшли знайомі підсудного ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, сестра ОСОБА_8

Вказані пояснення підсудного суд не може покласти в основу вироку і розцінює як його спробу уникнути відповідальності за скоєне.

Ці його пояснення повністю спростовуються іншими доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий пояснив, що 25 серпня 2012 року близько 1-ї години ночі після святкування дня Незалежності вдома у нього був конфлікт з співмешканкою ОСОБА_4 Син ОСОБА_2 -ОСОБА_9 зателефонував батькові і поскаржився, що ОСОБА_3 його б'є. Коли ОСОБА_2 забіг до квартири, то вдарив його декілька раз по обличчю, це бачив свідок ОСОБА_5, який зайшов у квартиру після ОСОБА_2 Внаслідок ударів ОСОБА_3 перемістився за межі квартири і впав на сходовий майданчик. ОСОБА_2 три рази носком ноги вдарив його, лежачого, в область грудної клітини, при цьому ОСОБА_3 опору не здійснював, а закривав голову руками. Після цього він на деякий час втратив свідомість, а коли прийшов до тями, його, лежачого, хтось затягнув назад у квартиру, піднятись сам він не міг, так як відчував сильний біль в області ребер. Після того ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та невідомими людьми перебували на кухні квартири. Коли ОСОБА_2 вийшов з кухні, то ще раз вдарив потерпілого по голові. Особисто потерпілий не бачив, що його бив по голові саме підсудний, але це зрозумів, оскільки чоловічий голос закричав «ОСОБА_2, не бий». В коридорі вдвох з ОСОБА_2, за обставин, як каже підсудний, він не падав.

Пояснення потерпілого суд вважає такими, що їх необхідно покласти в основу вироку, оскільки вони є послідовними і об'єктивно стверджуються іншими доказами.

Так, пояснення потерпілого, що ОСОБА_2 бив потерпілого на сходовому майданчику біля дверей квартири, що підсудний заперечує, об'єктивно підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5

Допитаний у присутності психолога неповнолітній свідок ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, пояснив, що 25 серпня 2012 року вночі ОСОБА_2, забігши у кімнату квартири, вдарив ОСОБА_3 по обличчю, потім витолкав його у коридор квартири. Свідок почув, що у коридорі щось впало і побіг дивитися, що це могло бути. У коридорі побачив, що ОСОБА_3 лежить на підлозі без тями. ОСОБА_2 його відтягнув на сходову площадку, а потім через деякий час затягнув назад в квартиру, що відбувалося на сходовому майданчику, свідок не бачив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що після півночі знаходилася у себе вдома, коли почула стук у двері сусідньої квартири, де мешкає потерпілий, потім тяжке дихання та звуки боротьби на сходовій клітині, пізніше чоловічий голос сказав «що ви робите, він ще живий? давай затаскуй», інший голос відповів «та він придурюється, він готовий», свідок через зачинені двері своєї квартири чула, як затягнули щось у квартиру, чоловічий голос у коридорі сказав «давай, замивай», після чого свідок негайно викликала по телефону міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 25 серпня 2012 року вночі вони з ОСОБА_2 прийшли у квартиру, де мешкала колишня дружина ОСОБА_2 з двома неповнолітніми дітьми та її співмешканець ОСОБА_3 ОСОБА_2 був в ярості і притис ОСОБА_3 до стіни у кімнаті залі, при цьому свідок намагався їх розмирити. ОСОБА_4 сказала свідку, що хай вони самі розбираються, тоді свідок одразу ж вийшов з квартири і на вулиці біля будинку зустрів двох дівчат ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, після чого усі разом піднялися по сходах до квартири і побачили, що ОСОБА_3 вже лежав на сходовому майданчику зліва біля дверей сусідньої квартири на правому боку. Свідок з ОСОБА_6 вдвох затащили ОСОБА_3 у квартиру і поклали в коридорі.

Пояснення вказаного свідка повністю підтверджують показання потерпілого, що на сходовому майданчику його носками бив саме підсудний, а не хтось інший, оскільки на момент цієї бійки ОСОБА_5 вже вийшов з будинку, а ОСОБА_6 ще не заходив.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №299 від 13 вересня 2012 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 4-5 ребер зліва, які не являються небезпечними для життя і на підставі п.2.2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, а також переорбітальної гематоми з обох сторін, садни, підшкірної гематоми волосяної частини голови, обличчя зліва, повік зліва на підставі пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до легких тілесних ушкоджень. Давність нанесення цих ушкоджень може відповідати даті 25 серпня 2012 року (а.с.73).

Згідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №387 від 26 листопада 2012 року, тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді закритого перелому 4-5 ребер зліва більш ймовірно утворилися при обставинах, які вказує потерпілий ОСОБА_3 (від удару носком ноги по тулубу ОСОБА_3.), і малоймовірно отримання таких тілесних ушкоджень за механізмом, вказаним ОСОБА_2 (що ОСОБА_3 схопив ОСОБА_2 за праву руку і вони обидва разом впали на підлогу). Виникнення вказаних переломів від падіння людини від ваги власного тіла з висоти власного зросту на спину -малоймовірне (а.с.155).

У судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснив, що грудна клітка людини представляє собою конус, тому при падінні можуть травмуватися нижні ребра, а верхні ребра (4-5 ребра) є захищеними м'язами . Тому перелом верхніх ребер не міг бути отриманий внаслідок одного падіння, а внаслідок здавлювання при падінні двох чоловік -можливо, але вірогідність такої травми -один відсоток. Дев'яносто дев'ять відсотків, на думку експерта, можливості отримання переломів верхніх ребер мається за обставин, вказаних потерпілим. Крім того, експерт вважає малоймовірним, щоб двоє чоловік одночасно впали при смиканні за руку за обставин, які вказує підсудний. Щоб двоє чоловік разом впали, вони повинні бути в стані боротьби, обнявшись.

Таким чином, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_2, у вчиненні злочину доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Вирішуючи питання про призначення, ОСОБА_2 виду й міри покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винного, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (а.с.95, 96), раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_9 1999 року народження та ОСОБА_14 2007 року народження (а.с.121, 122), при цьому син ОСОБА_9 після подій 25 серпня 2012 року проживає з разом батьком.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у виді виправних робіт за місцем роботи.

Прокурором в інтересах держави в особі міського фінуправління м. Охтирка заявлений цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні Охтирської ЦРЛ з 25 серпня 2012 року по 07.09.2012 року та на його лікування були затрачені кошти у розмірі 1965,99 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Охтирської ЦРЛ № 2502 від 13.09.2012 року. Відповідно до положень ст. 93-1 КПК України та ст. 1206 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередній -підписку про невиїзд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді виправних робіт на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців за місцем роботи з відрахуванням 10 (десяти) відсотків заробітку в доход держави.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню -підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави в особі управління фінансів Охтирської міської ради (р\р 31410544700006 отримувач місцевий бюджет м. Охтирка 24060300 код отримувача 37981563 Банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 код податку 24060300) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1965,99 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СуддяО. В. Олійник