Постанова № 28244597, 22.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2012 р. 10:50

Справа №2а-4468/08/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій» «Морской уголок»

до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання недійсним акту

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Морской уголок» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим (далі – відповідач) про визнання незаконною невиїзну документальну (камеральну) перевірку від 28.08.2008 р. проведену Державною податковою інспекцією м. Алушта АР Крим на предмет подачі ЗАТ «Санаторій «Морской уголок» уточнених податкових зобов’язань з податку на прибуток за одинадцять місяців 2006 року, визнання недійсним акту № 1071/1501/24410211 від 28.08.2008 року про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток, скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001711501/0 від 08.09.2008 року на суму 56 088 грн., № 0001711501/1 від 07.10.2008 р. на суму 56 088 грн.

Суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С ухвалами від 16.10.08 р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.11.08 року призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 28.11.08 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.12.08 року поновлено провадження по справі за клопотанням сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.09 року призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 30.01.09 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.09 року поновлено провадження по справі у зв’язку з надходженням від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим листа про залишення ухвали суду від 30.01.09 року про призначення судової експертизи без виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.01.10 року призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 19.01.10 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.05.10 року поновлено провадження по справі у зв’язку з надходженням від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим повідомлення про неможливість надання висновку судової бухгалтерської експертизи у зв’язку з невиконанням сторонами клопотань експерта.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.10 призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 05.07.10 року зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 21.10.10 року № 2638-VI Суддю Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С. обрано суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Згідно до ч.2 статті 26 КАС України, у разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою ст. 15-1 КАС України. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Враховуючи те, що суддю Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С. обрано суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду, та це зробить неможливим розгляд адміністративної справи, протоколом розподілу справи між суддями від 05.11.2010 адміністративну справу № 2а-4468/08/9/0170 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Кірєєву Д.В. з присвоєнням номеру справи 2а-4468/08/0170/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2012 року справу прийнято до провадження, поновлено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року замінено первісного позивача – Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Морской уголок» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Морской уголок».

Представник позивача у судове засідання 22.11.2012 року не з’явився, надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті: № 0001711501/0 від 08.09.2008 року на суму 56 088 грн., № 0001711501/1 від 07.10.2008 р. на суму 56 088 грн., а також звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.2012 року не з’явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Морской уголок» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим 02.11.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 24410211, місцезнаходження юридичної особи: 98501, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Набережна, б. 6.

Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Морской уголок» взято на податковий облік ДПІ м. Алушта 09.01.2001 р. за № 142.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Морской уголок» з питання виявленні методологічних помилок у поданих платником податку декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2006 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 1071/1501/24410211 від 28.08.2008 року, у якому встановлено порушення абзацу ст. 3 Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємств № 143 від 08.04.2003 р. із змінами) та Додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджених наказом ДПА України № 766 від 11.12.2006 р. що призвело до завищення по картці особового рахунку підприємства переплати з податку на прибуток за 11 місяців 2006 року на 56 088 грн. (а.с.6-8).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 1071/1501/24410211 від 28.08.2008 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим було направлено заперечення (вих. № 250 від 01.09.2008 року) (а.с.9).

04.09.2008 року за № 7001/10 заступником начальника ДПІ у м. Алушті на адресу позивача направлено відповідь на заперечення, відповідно до якої позивачу повідомлено, що на підставі висновків акту перевірки від 28.08.2008 р. № 1071/1501/244, щодо порушення п. 3 Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592 (зі змінами та доповненнями) та Додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджених Наказом ДПА України 3 766 від 11.12.2006 р. ДПІ в м. Алушті буде прийнято відповідне рішення (а.с. 10-11).

На підставі зазначеного акту було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0001711501/0 від 08.09.2008 р., на суму 56 088 грн. (а.с. 12).

Не погодившись з податковим повідомленням–рішенням № 0001711501/0 від 08.09.2008 р. позивачем 19.09.2008 р. направлено скаргу до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (вих. № 281) (а.с. 13-14).

Рішенням Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 07.10.2008 р. № 7884/10/23 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0001711501/0 від 08.09.2008 р. залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001711501\1 від 07.10.2008 р. на суму 56 088 грн. (а.с. 20-21).

Не погодившись з податковими повідомленнями–рішеннями № 0001711501/0 від 08.09.2008 р., № 0001711501/1 від 07.10.2008 р. та висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позаплановх перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (далі – Закон № 334/94), який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закон № 334/94 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Перелік витрат, що не включаються до складу валових надано у п. 3 ст. 3 Закону № 334/94, у тому числі за даним пунктом не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищевказаного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Стаття 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року (зі змінами) встановлює, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 7.8 ст. 7 Закону України № 334/94 визначено порядок оподаткування дивідендів. Зокрема, у п.п. 7.8.2 п. 7.8 вказаного Закону зазначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Згідно з п.п. 7.8.3., 7.8.4. п.7.8. ст. 7 вищевказаного Закону платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2 статті 10 цього Закону. У разі коли за наслідками звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у збільшення такого від'ємного значення. У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

У п. 11.1 ст. 11 Закону України № 334/94 зазначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України № 334/94 податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Статтею 69 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р. № 3235 встановлено для платників податку на прибуток у 2006 році сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 року здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. №2542-ІІІ, який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Згідно зі ст. 1 Закону УРСР «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

В Законі України №334/94 відсутні положення про необхідність подання декларації з прибутку за 11 місяців.

Судом встановлено, що з урахуванням уточнюючих розрахунків підприємством за 11 місяців 2006 року задекларовано від’ємний об’єкт оподаткування у ряд. 8 декларації в сумі -392 015 грн., у ряд. 13 відображена сума 56 088 грн. податку на дивіденди, у ряд. 15 відображена сума нарахованого податку за попередні податкові періоди в сумі 80 832 грн., яка утворилась в декларації за 9 місяців 2006 року, у ряд. 20 відображена сума авансових платежів на дивіденди 56 088 грн. Рядки 13, 14. 15, 20 заповнені відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням відомостей обліку валових доходів та валових витрат сума об’єкту оподаткування склала від’ємне значення – 276 025 грн., рядок 13 склав 56 088 грн., рядок 15 нарахованого податку за попередні періоди склав 80 832 грн., рядок 20 склав 56 088 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам закону, у зв’язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також суд зазначає, що згідно з висновком № 66 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-4468/08/9/0170 від 04.09.2012 року в результаті проведеного дослідження виникнення об’єкту оподаткування з податку на прибуток по ЗАТ «Санаторій «Морской уголок» не встановлено. Наданими документами бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ «Санаторій «Морской уголок» висновки ДПІ в м. Алушті, викладені в акті № 1071/1501/24410211 від 28.08.2008 р. про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток про наявність методологічної помилки при складанні Декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 р. реєстраційний № 27374 від 20.12.2006 р., уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2006 року реєстраційний номер 286 від 25.06.2007 р., за рахунок якої необґрунтовано завищена по картці особового рахунку підприємства переплата податку на прибуток за 11 місяців 2006 року на 56 088 грн. не підтверджується. Розходження з даними акту – 56 088 грн. в сторону зменшення утворилась за рахунок того, що в акті не прийняті до уваги уточнюючий розрахунок за 11 місяців 2006 року від 25.06.2007 року та дані бухгалтерського обліку по прибуткам та видаткам. (а.с.78-87).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим № 0001711501/0 від 08 вересня 2008 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим № 0001711501/1 від 07 жовтня 2008 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Морской уголок» (ЄДРПОУ 24410211) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.