Ухвала суду № 28239017, 20.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/8458/2012 провадження № 11/2590/788/2012 Головуючий у І інстанції Мурашко І.А. Категорія - ст. 286 ч. 2 КК України Доповідач Мельниченко Ю. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіМельниченка Ю. В. суддів - Воронцової С.В., Трейтяк О.П.

з участю прокурора - Гапеєвої Н.П.

захисника - адвоката ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, із середньо професійно-технічною освітою, не одружений, працюючий слюсарем дільниці додаткового обладнання автомобілів на ТОВ „Автоцентр на Кільцевій", тимчасово проживаючий в АДРЕСА_2 зареєстрований у АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 41 грн. 61 коп. на користь місцевого бюджету м. Чернігова та 1 176 грн. 96 коп. судових витрат, на користь держави.

Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що 13 серпня 2012 року, о 19 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки „DAEWOO FSO LANOS TF69Y", д.н.з. НОМЕР_1, рухався у м. Чернігові по вул. Героїв Чорнобиля зі сторони вул. Алексеева у напрямку пр. Миру.

Рухаючись у вказаному напрямку, у районі будинку № 37 по вул. Героїв Чорнобиля, ОСОБА_5 проявив неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, при під'їзді до нерегульованого пішохідного переходу своєчасно не виявив пішохода, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд на ОСОБА_6, яка перетинала проїзну частину вул. Героїв Чорнобиля по пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

В наслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у Чернігівській міській лікарні № 2.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 грубо порушив п.п. 2.3. (б), 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій свого підзахисного просить вирок змінити та застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та встановити максимальний термін іспитового строку. Захист звертає увагу на пом'якшуючі обставини ОСОБА_8 по справі, як - щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину те, що він має незадовільний стан здоров'я, відшкодував матеріальну шкоду і частково моральну шкоду також і на те, що останній вчинив злочин з необережності і після скоєного відразу почав надавати допомогу потерпілій.

В своїй апеляції, засуджений ОСОБА_3 також не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій просить вирок змінити та застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та встановити максимальний термін іспитового строку, оскільки вважає занадто суворим. Апелянт посилається на ряд своїх пом'якшуючих обставин по справі, як - щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину те, що він має незадовільний стан здоров'я, відшкодував матеріальну шкоду і частково моральну шкоду. Також, звертає увагу і на те, що вчинив злочин з необережності і після скоєного відразу почав надавати допомогу потерпілій. А тому, на його думку всі ці обставини давали суду першої інстанції підстави призначити покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 на підтримання апеляцій, думку прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляцій вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції безпідставними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає, і таке рішення ґрунтує наступним.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду, достовірність якого ніким з учасників процесу не оспорюється.

Злочинні дії ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України судом кваліфіковано вірно.

Доводи сторони захисту засудженого та засудженого, викладені в апеляціях, про те, що суд першої інстанції призначив занадто суворе покарання не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

При визначенні покарання ОСОБА_3 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер цього діяння, його наслідки, а саме те, що останній грубо порушив правила дорожнього руху в результаті чого загинула людина, думку потерпілого та його представника, які наполягали на призначенні засудженому суворого покарання у вигляді реального позбавлення волі, та з врахуванням ряду обставин, що пом'якшують покарання в тому числі і тих, на які посилаються в своїх апеляціях захист засудженого та засуджений, і обґрунтовано прийшов до висновку про призначення покарання засудженому у виді позбавлення волі і те, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі. Окрім цього, суд виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання призначив засудженому ОСОБА_3 мінімальне покарання встановлене в санкції інкримінованої статті за яку його засуджено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, не вбачає, у зв'язку з чим подані апеляції задоволенню не підлягають.

Призначене засудженому ОСОБА_3 покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання.

Вирок суду є законним, обґрунтованим і справедливим, зміні чи скасуванню він не підлягає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

СУДДІ:

Ю.В. Мельниченко О.П. Трейтяк С.В. Воронцова