Рішення № 28236211, 24.12.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/9175/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2012 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

при секретарі Трубановій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 19.11.2007 р. між позивачем Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № DNU0GA00001559. Згідно договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 42 625 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.11.2017 року.

ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 21.05.2012 року має заборгованість у розмірі 87 249,03 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до повідомлення НБУ від 21.05.2012 року складає 697 250 грн. 62 коп. 12 листопада 2012 року суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення. Позовні вимоги задоволено (а.с.45). Ухвалою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2012р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, рішення суду від 12.11.2012р. скасовано та призначено до розгляду (а.с. 63). В судове засідання представник позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, зазначає, що позовні вимоги визнає. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

З огляду на викладене та згідно правил ч. 1 ст. 76 ЦПК України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

19.11.2007 р. між позивачем Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № DNU0GA00001559.

Згідно договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 42 625 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.11.2017 року (а.с. 8-9).

ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.05.2012 року має заборгованість у розмірі 87 249,03 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до повідомлення НБУ від 21.05.2012 року складає 697 250 грн. 62 коп, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 37 743,31 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13 800,27 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3 388 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 28 132,94 доларів США; штрафу (фіксована частина) у розмірі 31,28 доларів США; штрафу (процентна складова) у розмірі 4 153,23 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідач 19.11.2007 року уклали договір іпотеки б/н відповідно до якого, відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,50 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності відповідачам. (а.с. 11) Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, 17.05.2012 року відповідачу надсилався лист № 30.1.0.0/2- з вимогою погашення заборгованості по кредитному договору (а.с. 14). Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст. 3, 18 Закону України «Про іпотеку»). Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається в договорі (ст. 1056-1 ЦК України). Відповідно до норми ст. 1050 ЦК України, в контексті положення ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обов'язок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст. 625 ч. 2 ЦК України. При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею, відповідно до ст.549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України), а також така пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України). Нормою ст. 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,які мають істотне значення. Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Нормою ст. 3 вказаного закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Положеннями ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Окремо слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Згідно із ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки сум за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Згідно умов кредитного договору, договору іпотеки та норм чинного законодавства позивачем була направлена письмова вимога до відповідачів ( вих. № 30.1.0.0/2- від 17.05.2012 року) в якій позивач запропонував, у разі невиконання зобов'язання в тридцяти денний строк з дня отримання відповідачем вимоги, добровільно звільнити домоволодіння відповідачу та всім іншим членам його сім'ї та мешканцям за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14), але вимога так і не була виконана. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачі не виконують умови кредитного договору, який забезпечується іпотекою нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1, суд вважає можливим звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», виселити осіб, які зареєстровані (проживають) у вищезазначеному житловому будинку. Як вбачається з довідки № 2519 від 24.09.2012 року, виданої КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, 1954р.н., ОСОБА_2, 1978р.н., ОСОБА_4, 2009р.н. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати. Таким чином, позовні вимоги представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 є такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 253, 256, 509, 526, 536, 549, 550, ч. 3 ст. 551, ст. ст. 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 17, 33, 38 - 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 88, 210, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення - задовольнити.

Звернути стягнення на квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки на підставі договору іпотеки б/н від 19.11.2007 року Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України. Стягнути солідарно з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрат зі сплати судового збору у розмірі 3219грн. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Поштаренко