Рішення № 28234862, 11.12.2012, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/3694/2012

Провадження № 2/1616/1406/2012

Р І Ш Е Н Н Я

11.12.2012м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Юхно С.П.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року ПАТ «Марфін банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що Банк 21 липня 2008 року уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 00364/RР6 на суму 129 718 доларів США на строк до 20 липня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 11,9 % річних. У зв'язку з проведенням реструктуризації заборгованості за кредитом 17 лютого 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору. В рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором Банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки, згідно якого поручитель відповідає перед Банком по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, солідарно з боржником і в повному обсязі, в тому числі по погашенню заборгованості за основним боргом за кредитом, по сплаті відсотків та комісії, а також збитків та неустойки, що будуть нараховані за несвоєчасно погашену заборгованість за основним боргом за кредитом, усім своїм майном та коштами, на які у відповідності із чинним законодавством може бути звернене стягнення. Зважаючи на те, що відповідачі належним чином не виконують умови зазначених договорів щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

У жовтні 2012 року відповідач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Марфін банк» про розірвання кредитного договору. У позові вказував, що у зв'язку з тим, що Банк в порушення вимог Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не надав йому відповідної інформації, що є істотним порушенням договору та є підставою для розірвання договору згідно ст. 651 ЦК України (а.с. 28-35).

Ухвалою суду від 15 жовтня 2012 року провадження за первісним та зустрічним позовами об'єднано (а.с. 62 - 63).

Ухвалою суду від 11 грудня 2012 року позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до Банку про стягнення боргу та пені, залишені без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримала в повному об'ємі, а позовні вимоги зустрічного позову не визнала.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представники не з'явилися на судові засідання, що призначалися на 22 листопада 2012 року та 11 грудня 2012 року.

У клопотанні про відкладення розгляду справи від 21 листопада 2012 року представники відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили суд відкласти розгляд даної справи, який призначений на 22 листопада 2012 року на 9 годину, у зв'язку з їх зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с. 71-72). Про причини неявки в судове засідання, яке призначено на 11 грудня 2012 року, представники відповідачів суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 90-91). Отже представники відповідачів не з'явилися в судове засідання 11 грудня 2012 року без поважних причин, тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Частина 5 ст. 76 ЦПК України передбачає, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримали судову повістку на 11 грудня 2012 року, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 92-93).

Отже, відповідачі по справі були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, але без поважних причини не з'явився в судове засідання та не повідомив суд при причини своєї неявки.

Зважаючи на те, що відповідачі по справі не повідомили суд про причини їх неявки судове засідання, хоча були повідомлені про день і час розгляду, суд приходить до висновку щодо можливості розглянути справи без участі відповідачів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 21 липня 2008 року уклали кредитний договір № 00364/RP6, а 17 лютого 2010 року додаткову угоду до нього № 1 про надання кредиту у вигляді не відновлюваної кредитної лінії на суму 129 718 доларів США на строк з 21 липня 2008 року по 20 липня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 11,9% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 7-17).

Згідно п. 1.1. витягу із Статуту ПАТ «Марфін банк» (а.с. 5-6) позивач є правонаступником прав та обов'язків ВАТ «Морський транспортний банк», з урахуванням зміни назви Акціонерного комерційного банку «Морський транспортний банк» та Акціонерного комерційного банку «Морторгбанк» (а.с. 5-6).

Позивач має право здійснювати операції з валютними цінностями на території України, що підтверджується банківською ліцензією та дозволом на право здійснення операцій, визначених п. 1 - 14 ч. 2 та ч. 4 ст 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с. 79-80).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що ПАТ «Марфін банк» є належним позивачем по даній справі.

Як вбачається із змісту п. 1.1. договору ОСОБА_1 зобов'язувався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами договору, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з 11,9% річних та здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту з 26 по останній робочий день кожного місяця.

Згідно заяви на видачу готівки № 1 від 21 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав кошти згідно кредитного договору (а.с. 18).

Пункти 2.2.15 та 3.9 кредитного договору передбачають, що позивальник несе будь-які ризики, пов'язані зі зміною законодавства, забороною певних видів діяльності , істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору. Позичальник під час виконання зобов'язань за цим кредитним договором несе валютні ризики.

Отже Банк виконав свій обов'язок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів та Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, щодо попередження позивальника, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе позичальник.

Пункт 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачає, що саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Тому суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору в іноземній валюті Банк дотримався всіх умови чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_1 не сплачував кошти на повернення кредиту та процентів, тому станом на 31 липня 2012 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 104 017 доларів 35 центів США та за відсотками в сумі 23 590 доларів 38 центів США.

Відповідно до п 2.3.3 договору Банк у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов'язань строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за цим договором.

Банк у відповідності до вказаного пункту договору повідомив ОСОБА_1 про погашення заборгованості по договору на протязі 7 днів з моменту отримання даного повідомлення та попередив, що вразі непогашення заборгованість Банк буде звертатися до суду з позовом про стягнення боргу. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримав 27 травня 2010 року, що підтверджується його підписом на ньому (а.с. 86).

Отже відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний був погасити заборгованість до 03 червня 2010 року.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 на день розгляду справи не погасив заборгованість по договору, та позивач повідомив його про те, що вразі непогашення заборгованості в добровільному порядку Банк буде звертатися до суду з відповідним позовом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 104 017 доларів 35 центів США та за відсотками в сумі 23 590 доларів 38 центів США підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Вирішуючи питання в частині позовних вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені за несплату кредиту та процентів суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 ст. 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно п. 3.2. договору при несплаті комісії, відсотків, та/або частини кредиту протягом періоду сплати вони вважаються простроченими. Пункт 4.1. договору передбачає, що при порушенні позичальником протягом терміну дії договору будь-якого зобов'язання по даному договору, Банк нараховує, а позичальник зобов'язується сплатити Банку за кожен прострочений платіж за кожним окремим зобов'язанням пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не менше 20 грн. за кожен прострочений платіж за кожним окремим зобов'язанням. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 має прострочену заборгованість по кредитному договору, тому він зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а саме за прострочення сплати кредиту та відсотків.

Як вбачається з розрахунку заборгованості Банк нарахував пеню на заборгованість по сплаті кредиту та відсотків починаючи з 03 листопада 2008 року, а до суду з даним позовом звернувся 28 серпня 2012 року (а.с. 2, 20, 21).

Відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про застосування до даних правовідносин позовної давності (а.с. 55-57).

Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені підлягає задоволенню, а позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 пені мають бути задоволені частково, а саме за період з 28 серпня 2011 року по 30 липня 2012 року ( по день по який Банк просив стягнути пеню) в сумі 86 110 грн. 94 коп. (27951 грн. 38 коп. пеня за неповернення основного боргу + 58159 грн. 56коп пеня за несплату відсотків по кредиту), а саме:

- за неповернення основного боргу:

з 28.08.2011 року по 31.08.2011 року

555, 73 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 4 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні0 = 53 грн. 31 коп.;

з 01.09.2011року по 02.10.2011 року

1062, 89 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 32 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 815 грн. 62 коп.;

з 03.10.2011 року по 31.10.2011 року

1570, 05 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 29 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 1091 грн. 84 коп.;

з 01.11.2011року по 13.11.2011 року

2077, 21 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 13 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 647 грн. 55 коп.;

з 14.11.2011року по 04.01.2012 року

2077, 21 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 52 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 2590 грн. 19 коп.;

з 05.01.2012року по 31.01.2012 року

2584, 37 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 27 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 1673 грн. 27 коп.;

з 01.02.2012року по 29.02.2012 року

3598, 69 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 29 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 2502 грн. 59 коп.;

з 01.03.2012року по 01.04.2012 року

4105, 85 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 32 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 3150 грн. 65 коп.;

з 02.04.2012року по 02.05.2012 року

4613, 01 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 31 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 3429 грн. 21 коп.;

з 03.05.2012року по 31.05.2012 року

5120, 17 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 29 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 3560 грн. 65 коп.;

з 01.06.2012року по 02.07.2012 року

5627, 33 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 32 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 4318 грн. 17 коп.;

з 03.07.2012року по 30.07.2012 року

6134, 49 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 28 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 4118 грн. 92 коп.;

Всього 27951 грн. 38 коп.

- за несплату відсотків по кредиту:

з 14.11.2011року по 30.11.2011 року

5117, 32 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 17 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 2086 грн. 12 коп.;

з 01.12.2011року по 04.01.2012 року

1530, 13 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 35 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 1284 грн. 23 коп.;

з 05.01.2012року по 31.01.2012 року

6827, 12 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 27 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 4420 грн. 27 коп.;

з 01.02.2012року по 01.02.2012 року

9358, 67 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 1 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 224 грн. 42 коп.;

з 02.02.2012року по 29.02.2012 року

4167, 80 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 28 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 2798 грн. 42 коп.;

з 01.03.2012року по 01.04.2012 року

10545, 90 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 32 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 8092 грн. 47 коп.;

з 02.04.2012року по 04.04.2012 року

5274, 13 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 3 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 379 грн. 42 коп.;

з 05.04.2012року по 03.05.2012 року

11502, 57 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 29 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 7999 грн. 08 коп.;

з 04.05.2012року по 31.05.2012 року

11583, 47 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 28 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 7777 грн. 57 коп.;

з 01.06.2012року по 05.06.2012 року

12608, 91 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 5 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 1511 грн. 80 коп.;

з 06.06.2012року по 03.07.2012 року

12649, 25 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 28 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 8493 грн. 25 коп.;

з 04.07.2012року по 30.07.2012 року

20221, 42 долари США (сума заборгованості) х 0,3% / 100% х 27 дні прострочення х 7,9933 грн.(курс долара до гривні = 13092 грн. 51 коп.;

Всього 58159 грн. 56коп.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з поручителя - ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору, то дана вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.

17 лютого 2010 року позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір поруки № 004444-СР6, предметом якого є надання поруки ОСОБА_2 переб Банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 21 липня 2008 року та всіх додаткових угод до нього (а.с. 19).

Пункти 2.1. та 2.2. договору поруки передбачають, що у випадку невиконання ОСОБА_1 будь-якого зобов'язання, передбаченого кредитним договором, Банк направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, викладені в письмовій вимозі Банку, на протязі 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Пункт 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачає, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення \ вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Згідно копій повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення та повідомлення Банку, яке адресоване ОСОБА_2, про погашення заборгованості дане повідомлення не вручено ОСОБА_2 та повернуто Банку по закінченню строку зберігання.

Зважаючи на те, що повідомлення про погашення заборгованості не вручено ОСОБА_2, тому суд приходить до висновку, що на час розгляду даної справи Банк у відповідності до вимог п. 2.2. договору поруки не пред'явив до ОСОБА_2 як до поручителя вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з порушенням умов кредитного договору позичальником ОСОБА_1, а отже позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені сторонами по справі, підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» заборгованість по кредитному договору № 00364/RР6 від 21 липня 2008 року, що складається із: заборгованості за кредитом в сумі 104 017 (сто чотири тисячі сімнадцять) доларів 35 центів США, (що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 831441 (вісімсот тридцять одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 88 коп.), заборгованості за відсотками в сумі 23 590 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто ) доларів 38 центів США, (що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 188 564 (сто вісімдесят вісім п'ятсот шістдесят чотири) грн. 98 коп.), пеню в сумі 86 110 (вісімдесят шість тисяч сто десять) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 3163 (три тисячі сто шістдесят три) грн. 31 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. П. Юхно