Рішення № 28232712, 25.12.2012, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/5219/12

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Дорда Д.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1, відповідачки - ОСОБА_2, представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Боржавська сільська рада Виноградівського району Закарпатської області про визначення межі між двома суміжними земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Боржавська сільська рада Виноградівського району Закарпатської області про визначення межі між двома суміжними земельними ділянками.

Заявлений позов мотивовано тим, що рішенням десятої сесії двадцять другого скликання Боржавської сільської ради від 28.02.1997 року позивачу ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1. На цій земельній ділянці збудований житловий будинок, який належить ОСОБА_4, що стверджується довідкою БТІ №69 від 25.01.2012 року. Однак, з моменту прийняття цього рішення позивачка не може виготовити Державний акт на право власності на земельну ділянку через межовий спір з відповідачами, які користуються суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

У березні місяці 2011р. представником в інтересах позивачки було подано заяву у Боржавську сільську раду з проханням вирішити межовий спір з відповідачами та визначити в натурі межу між двома суміжними земельними ділянками.

Боржавська сільська рада в особі комісії з питань землекористування, господарського та соціально - культурного розвитку вирішуючи даний межовий спір фактично його не вирішила, оскільки в складеному комісією акті від 16.03.2011 року не вказані точні розміри суміжних земельних ділянок обох сторін та точну межу між ними. В акті рекомендано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирівняти межу по прямій лінії від середини до кінця земельної ділянки. Таке рішення комісії не вирішило межового спору по суті. Оскільки Боржавська сільська рада фактично спору по суті не вирішила, то представником позивача 14.11.2012 року повторно було подано заяву про вирішення цього спору. Однак Боржавська сільська рада спору не вирішила та взагалі не надала відповіді на заяву.

У зв'язку з цим, представник позивача просить визначити межі між земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того заявив, що його довірительці виділено 0,25га земельної ділянки. Однак при здійсненні обмірів площі земельної ділянки, з'ясувалося, що фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 є меншою, ніж 0,25га. Вважає, що їх частину землі захоплюють сусіди, підкопують межу, ухиляються від визначення межі між земельними ділянками. Наразі державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не виготовлено через межовий спір з сусідами.

Відповідачка ОСОБА_2, її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперчили повністю, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того відповідачка пояснила, що не вони, а ОСОБА_4 намагається захопити їх земельну ділянку. Коли будувалися сусіди, то вони їм дозволили збудувати прибудову на межі, у зв'язку з тим, що в тих вузький участок. А зараз ОСОБА_4 хоче захопити їх часитину земельної ділянки, межа між ними наразі проходить не по прямій лінії, а по дузі в бік їхньої ділянки. Зазначила, що доводи представника не відповідають дійсності.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона дочка позивачки ОСОБА_4 та жінка представника - ОСОБА_1, їх сусіди ОСОБА_2 поводять себе недобросусідськи, захоплюють їх частину земельної ділянки.

Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що рішенням десятої сесії двадцять другого скликання Боржавської сільської ради від 28.02.1997 року позивачу ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.4, 5).

Згідно акту про вирішення земельного спору по АДРЕСА_1 між жителями будинку №24 ОСОБА_4 та №22 ОСОБА_5 від 16.03.2011 року ОСОБА_5 межу земельної ненарушив. Фактичні розміри земельної ділянки ОСОБА_4 відповідають даним попередніх обмірів. Рекомендано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирівняти межу по прямій лінії від середини до кінця земельної ділянки (а.с.6).

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст.126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч.1 ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Суд констатує, що позивач належним чином не оформив свої права власності (користування) на земельну ділянку в АДРЕСА_1, будь яких доказів того, що позивач є власником або користувачем зазначеної земельної ділянки позов не містить. Та обставина, що у позивача відсутні документи, які посвідчують його право власності (користування) на земельну ділянку, є підставою для відмови в захисті його прав (інтересів), так як відповідно до вимог ст.152 ЗК України тільки власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Крім того, відповідно до вимог ст.106 ЗК України право вимагати відновлення межових знаків може тільки власник земельної ділянки.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не доведено, такі повністю спростовані наявними в справі матеріалами, а відтак у задоволенні заявленого позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 88, 169, 209, 212-215, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Боржавська сільська рада Виноградівського району Закарпатської області, про визначення межі між земельною ділянкою розташованою в АДРЕСА_1 та земельною ділянкою розташованою в АДРЕСА_2- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийВ. В. Леньо