Постанова № 28231303, 19.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4841/12

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судових засідань: Грищук С.Д.

представника відповідача (апелянта): Мельника О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутська об'єднана державна податкова інспекція в особі Нетішинського відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд» (ТОВ «Універсалбуд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Славутська ОДПІ) з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0000112300, №0000122300 та №0000132300.

08 жовтня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Славутською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Універсалбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Укртрансзапчастина», ТОВ «Буд-Перспектива» та ТОВ «Еталон ЛТД» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 лютого 2012 року №178/23/32987115.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1678365 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 571667 грн., за червень 2011 року на суму 48693 грн., за липень 2011 року на суму 297122 грн., за серпень 2011 року на суму 328557 грн., за вересень 2011 року на суму 432326 грн.

Також, податковим органом виявлено порушення позивачем п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 1987287 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 714584 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 55997 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 1216706 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 357953 грн.

На підставі акта перевірки, 26 березня 2012 року Славутською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000112300, яким ТОВ «Універсалбуд» визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1987288, в тому числі за основним платежем в сумі 1987287 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн.; №0000122300 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1942868,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1678365 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 264503,25 грн. та №0000132300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 357953 грн.

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що ТОВ «Універсалбуд» відповідно до вимог Податкового кодексу України документально підтвердив наявність підстав для формування податкового кредиту, а тому вважає неправомірним висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів, валові витрати за перевіряємий період сформовано відповідно до вимог п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також придбані товари дійсно пов'язані з господарською діяльністю позивача, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього розділу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у томи числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Крім того, згідно п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи виписані директором ТОВ «Укртрансзапчастина» ОСОБА_4, ТОВ «Еталон ЛТД» ОСОБА_5 для ТОВ «Універсалбуд» податкові накладні стали підставою для формування ТОВ «Універсалбуд» податкового кредиту, однак в матеріалах справи містяться висновки співробітників ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо ознак фіктивності та відсутності реального здійснення господарської діяльності, пояснення гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В даних поясненнях вказані вище особи зазначили, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності даних підприємств не мають, документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт не підписували, звітності не складали, не підписували та до органів ДПС не подавали, а також в матеріалах справи міститься висновок №203 від 22 червня 2012 року почеркознавчого дослідження від імені ОСОБА_4, згідно якого підпис від імені ОСОБА_4 в графі «директор» договору №21-02/11 від 21 лютого 2011 року виконаний іншою особою (аналогічно інші документи).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що виписані від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сама лише наявність у ТОВ «Універсалбуд» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів - ТОВ «Укртрансзапчастина», ТОВ «Еталон ЛТД» є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, в силу частини четвертої пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Єдиною умовою не включення до складу валових витрат згідно пп. 5.3.9 цього Закону є не підтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Жодних інших підстав Закон не передбачає.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року №488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01 січня 1996 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав віднести витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.

Наведене вище також узгоджується із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996), який визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, під час проведення перевірки та в ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, сертифікати якості товару, що в силу п.п. 2.2 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 є необхідною умовою для надання їм юридичної сили і доказовості.

Крім того, ні в матеріалах справи, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, ТОВ «Універсалбуд» не надано жодних розрахункових, платіжних та інших документів у підтвердження проведення розрахунків ТОВ «Універсалбуд» з його контрагентами, що свідчить про відсутність будь-яких змін у фінансовій та господарській діяльності позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що більшість первинних бухгалтерських документів, які містяться в матеріалах справи, належним чином не оформлені, а саме: у договорі субпідряду №11-05/11 на виконання будівельних робіт наявні виправлення місяця його укладення (т. 4 а.с. 135). При цьому, як у договорі субпідряду №08-08/11 від 08 серпня 2011 року так і в більшості довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і в актах приймання виконаних будівельних робіт, які містяться в матеріалах справи, відсутні дата, підписи та печатки сторін.

Також, згідно витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Укртрансзапчастина», ТОВ «Буд-Перспектива» та ТОВ «Еталон ЛТД» їх вид економічної діяльності не співпадає із наданими ними послугами та придбаними у них товаро-матеріальними цінностями ТОВ «Універсалбуд»

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладені договори між позивачем та його контрагентами суперечать актам цивільного законодавства, а відповідачем надано докази, які підтверджують, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів та приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету.

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності заявлених позивачем вимог, які в свою чергу є не обґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутська об'єднана державна податкова інспекція в особі Нетішинського відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "26" грудня 2012 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.