Ухвала суду № 28230432, 08.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"08" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/896/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Шульги Л.В.-представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явились,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури-Рівне" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури - Рівне" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року № 0000832342 та № 0000842342.

В обґрунтування позову посилався на хибність висновків податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ "ТК "Євромаркет". Позивач зазначав, що відповідачем не доведено, що оспорювані угоди можливо було виконати виключно за рахунок власних трудових ресурсів, основних фондів та обладнання ТОВ "ТК "Євромаркет". Вважав, що ненадання ТОВ "ТК "Євромаркет" до перевірки договорів, актів приймання-передачі, довіреностей не може свідчити про відсутність реального виконання угод, оскільки усі необхідні первинні документи надані позивачем, який не несе відповідальності за порушення правил бухгалтерського обліку його контрагентом.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000832342 від 22.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 1786,00 грн., № 0000842342 від 22.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1554,00 грн., у тому числі за основним платежем на 1553,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на грн., - скасовано.

Представник апелянта в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури - Рівне" є юридичною особою, зореєстровано виконавчим комітетом Рівненської міської ради та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Рівне з 15.09.2009 року; види діяльності за КВЕД: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, електромонтажні роботи.

В період з 19.01.2012 року по 25.01.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Рівне згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача (далі ТОВ "СКБ ВА-Рівне") з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "ТК "Євромаркет" за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.01.2012 року № 78/23-100/36650476.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44 розділу II, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 1786,32 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 1553,33 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що господарські операції ТОВ "СКБ ВА-Рівне" з ТОВ "ТК "Євромаркет" були здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому правочини відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі акту перевірки від 30.01.2012 року № 78/23-100/36650476 ДПІ у м. Рівне винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502342 від 09.02.2012 року, яким ТОВ "СКБ ВА-Рівне" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 2233,00 грн., у тому числі 1786,00 грн. за основним платежем, 447,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000512342 від 09.02.2012 року, яким ТОВ "СКБ ВА-Рівне" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на суму 1941,66 грн., у тому числі 1553,33 грн. за основним платежем, 388,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями .

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "СКБ ВА-Рівне" заключило усний договір з ТОВ "ТК "Євромаркет" щодо поставки реле РТВ-І та нікелевих контактів.

Фактичне постачання товарів для ТОВ "СКБ ВА-Рівне" від ТОВ "ТК "Євромаркет" підтверджується рахунком-фактурою № 052402 від 24.05.2011 року, видатковою накладною № 052704 від 27.05.2011 року на суму 9320,00 грн., в т.ч. ПДВ 1553,40 грн., товарно-матеріальні цінності згідно якої отримано уповноваженою особою позивача за довіреністю № 68 від 27.05.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплату ТОВ "СКБ ВА-Рівне" проведено в безготівковій формі згідно платіжного доручення б/н від 27.05.2011 року в сумі 9320,00 грн., про що зазначено в акті перевірки та відповідачем не заперечується.

На вказану господарську операцію постачальником виписано податкову накладну № 135 від 27.05.2011 року на загальну суму з ПДВ 9320,00 грн., у тому числі ПДВ 1553,40 грн., яка включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку вищевказана операція відображена бухгалтерськими проводками: Дт202-Кт631 - 7766,60 грн.; Дт644-Кт631 - 1553,40 грн., що описано в акті перевірки.

Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у м. Рівне, ТОВ "СКБ ВА-Рівне" віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року 1553,40 грн. (а.с.70-71, 73) та включено до валових витрат 2 кварталу 2011 року суму 7766,60 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "ТК "Євромаркет".

Факт оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "ТК "Євромаркет", підтверджується прибутковим ордером № 27 від 28.05.2011 року.

Використання позивачем в господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "ТК "Євромаркет", підтверджується накладними на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с.79-80); видатковими накладними на реалізацію № 49 від 24.06.2011 року та № 43 від 31.05.21011 року (а.с.18); по факту реалізації товар отримано уповноваженими особами покупця ТОВ "Завод електротехнічних виробів" згідно довіреностей № 120 від 24.06.2011 року та № 93 від 27.05.2011 року (а.с.19).

Зазначені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані та описані в акті перевірки ТОВ "СКБ ВА-Рівне" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "ТК "Євромаркет". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Відповідно до п.138.1.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Досліджені судом первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також подальшу їх реалізацію за ціною, що перевищує ціну придбання. На відсутність у позивача документів, обов'язковість ведення яких передбачена для даного виду господарської операції, чи неналежність оформлення таких документів податковий орган не посилається.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту визначається приписами статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Податкова накладна, згідно якої позивачем сформовано спірний податковий кредит, відповідає вимогам закону, на неналежність її оформлення відповідач не покликається. Учасники господарської операції зареєстровані платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

З огляду на вказані вище обставини справи та відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ТОВ "СКБ ВА-Рівне" валові витрати в ІІ кварталі 2011 року на суму 7766,60 грн. та податковий кредит у травні 2011 року на суму 1553,33 грн. по господарських операціях з ТОВ "ТК "Євромаркет" сформовані у повній відповідності приписам закону.

З матеріалів справи слідує, що податковий орган, не заперечуючи факту реального виконання сторонами умов договору, свої доводи щодо нікчемності господарських операцій з ТОВ "ТК "Євромаркет" обгрунтовує висновками ДПІ в Печерському районі м.Києва, викладеними в акті позапланової перевірки ТОВ "ТК "Євромаркет" від 05.08.2011 року №1020/23-9/37044106 де вказано, що останній не надав податковому органу підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов"язань в періоді, що перевірявся.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині рішення, що не звільняє позивача від обов'язку доведення, що укладені правочини завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Податковим органом не надано доказів, що здійснення позивачем на виконання умов договору діяльності, яка не передбачена його статутними документами, що потягнуло порушення публічного порядку, з настанням наслідків, визначених ст.228 ЦК України, що є підставою для визнання їх нікчемними.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правочини, вчиненні ТОВ "СКБ ВА-Рівне" з ТОВ "ТК "Євромаркет", не можуть бути кваліфіковані як такі, що порушують публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо їх нікчемності. Матеріали справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочинів вчинення діяння, що порушує публічний порядок. На наявність вироку суду в кримінальній справі відповідач не покликається.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного та за обставин, коли доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Повний текст Ухвали виготовлено "10" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро високовольтної апаратури-Рівне" вул.Мельника,6 кв.72,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023