Постанова № 28229951, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 року Справа № 5013/580/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Пруднікова В.В., Чимбар Л.О.

При секретарі судового засідання Єрьоміній К.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Подшебякіна О.М., представник, довіреність №127/10 від 26.12.2011р.;

від відповідача: Бандуровська Д.О., представник, довіреність №7 від 22.08.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012р. по розгляду заяви Комунального підприємства "Теплоенергетик" про визнання наказу від 18.07.2011р. таким, що не підлягає виконанню частково у справі 5013/580/11

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград

про стягнення 6 086 228,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2011р. у справі №5013/580/11 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенергетик" задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 4 673 816,55 грн боргу, 799 016,14 грн інфляційних втрат, 245 343,00 грн - 3 % річних, 100 000,00 грн пені, а також 25 500,00 грн сплаченого державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено (а.с. 82-85 том 1).

18.07.2011р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ (а.с. 116 том 1).

11.04.2012р. Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із заявою №946/10 від 03.04.2012р. про визнання наказу господарського суду від 18.07.2011р. по справі №5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнен-ня 4 673 816,55 грн основного боргу, 799 016,14 грн інфляційних витрат, 245 343,00 грн - 3% річних, 100 000,00 грн пені. Заява обґрунтована тим, що стягнута відповідно до рішення суду заборгованість в сумі 6 086 228,98 грн, в тому числі борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати, списана підприємством на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", тому наявні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При новому розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарським судом Кіровоградської області наказ господарського суду Кіровоградської області №5013/580/11 від 18.07.2011р. визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 799 016,14 грн інфляційних втрат, 245 343,00 грн - 3 % річних, 100 000,00 грн пені, у задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, у задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що заборгованість за рішенням суду не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.2011р. дана заборгованість в бухгалтерському обліку суб`єктів списання не була відображена внаслідок її відсутності. Крім того, пунктом 7 Порядку, що регулює порядок списання штрафних санкцій, щодо яких розпочата судова процедура стягнення, однак відсутнє судове рішення, передбачено, що розмір штрафних санкцій визначається суб`єктами списання у відповідних договорах. Втім укладення сторонами судової справи будь-яких договорів для визначення розміру штрафних санкцій Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, такий договір сторонами не укладався. Таким чином безпідставним та необґрунтованим є твердження суду про списання заборгованості зі штрафних та фінансових санкцій на підставі протоколу комісії з питань списання заборгованості.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, повноважний представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу залишити в силі, з підстав, зазначених у заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, постановою від 07.09.2011р. державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мірошнік О.С. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 18.07.2011р. у справі № 5013/580/11.

Відповідно до протоколу №1 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 06.09.2011р. на підставі п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" №3319-ІУ від 12.05.2011р. та п. 7 "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011р. №894, вирішено списати з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість перед ДК «Газ України»зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, 3% річних та інфляції, які нараховані підприємству на заборгованість за природний газ, спожитий з 1 січня 2010 року по 1 січня 2011р. щодо стягнення яких є рішення суду, яке набрало законної сили і яка не сплачена за договором № 06/09-1420-БО-18 у загальній сумі 1 144 359,14 грн.

Відповідно до протоколу №3 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 28.11.2011р. вирішено списати з бухгалтерського обліку підприємства кредиторську заборгованість перед ДК "Газ України" за спожитий природний газ, що не сплачена станом на 28.11.2011р. за договором №06/09-1420 БО-18 від 23.09.2009р. у сумі 4 673 816,55 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (який набув чинності 04.06.2011р. та діяв до 30.06.2012р.), його дія поширюється на підприєм-ства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчер-ського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електрич-ної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок". Пунктом 2.5. цього закону передбачено, що списан-ня заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 затверджено "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (далі - Порядок), яким визначено певну процедуру списання заборгованості за природний газ, у тому числі і заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій.

Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно п. 2.2. ст. 2 Закону № 3319-УІ передбачено, що підлягає спи-санню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інф-ляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. При цьому списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після; Закон №3319-УІ також не вимагає, щоб заборгованість із штрафних та фінан-сових санкцій обліковувалась в бухгалтерському обліку; необхідним лише є те, щоб ці штрафні та фінансові санкції були нараховані на заборго-ваність за природний газ спожитий з 01.01.1997р. по 01.01.2011р. і не були сплачені станом на 04.06.2011р. (Вказана правова позиція викладена також у постанові ВГСУ від 01.11.2012р. у справі №5013/554/11).

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявником було дотримано вимоги зазначеного вище Порядку, дія Закону станом на день подання заяви до суду як і на день затвердження протоколу №1 була чинною та поширювалась на боржника - Комунальне підприємство "Теплоенергетик".

Як вбачається із матеріалів справи, штрафні (пеня) та фінансові санкції (три відсотки річних та індекс інфляції) нараховані на заборгованість за природний газ, спожитий з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. Нарахування пені проведено за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, інфляційних втрат - з листопада 2009р. по березень 2011р., 3% річних - з листопада 2009р. по квітень 2011р. Таким чином, протоколом №1 від 06.09.2011р. заборгованість у сумі 1 144 359,14 грн правомірно списана Відповідачем.

З огляду на приписи ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України затверджений боржником протокол спрямований на припинення обов'язку зі сплати боргу перед Постачальником (стягувачем у справі), а тому має місце односторонній правочин, що змінює права та обов'язки для Постачальника та Покупця. Таким чином, у відповідності до вимог Закону №3319-УІ, чинного станом на 06.09.2011р., заборгованість в сумі 1144359,14 грн у день затвердження протоколу № 1 є списаною, у зв'язку з чим обов'язок боржника - Комунального підприємства "Теплоенергетик" щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат (загалом 1 144 359,14 грн), стягнутих рішенням суду від 24.05.2011р., є припиненим в силу Закону. Позивачем не надано доказів оскарження такого рішення відповідача про списання спірних штрафних санкцій, отже, його доводи щодо неправомірного списання цих санкцій є безпідставними, оскільки протокол є чинним. Законність протоколу №1 від 06.09.2011р. підтверджена також судовими актами у справі №5013/554/11 (ухвала господарського суду Кіровоградської області від 20.07.2012р., постанова ВГСУ від 01.11.2012р.)

Щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в сумі 4 673 816,55 грн судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки стягнута за рішенням господарського суду від 24.05.2011р. основна заборгованість в сумі 4 673 816, 55 грн виникла за період з січня - квітня 2010р., вона не є заборгованістю, яка відповідно до ст. 2 Закону №3319-УІ, підлягає списанню, оскільки є фактично заборгованістю, що виникла вже після 01.01.2010р. Господарським судом вірно зроблено висновок. що дії боржника щодо підписання та затвердження протоколу №3 не відповідають приписам Закону № 3319-УІ, тому списання боржником суми основного боргу 4 673 816,65 грн не вважається законним, отже, зобов'язання боржника щодо її сплати не є припиненим.

Процесуальний порядок та вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановлений ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Зобов'язання боржника щодо сплати штрафних санкцій припинилися в силу Закону №3319-УІ, тобто обов'язок боржника в цій частині відсутній, що є підставою для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню частково.

Щодо доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції досліджено та встановлено, що зобов'язання боржника в частині штрафних санкцій є припиненим в силу Закону на підставі одностороннього правочину, оформленого протоколом №1 від 06.09.2011р. Також, судом правомірно встановлено, що списання цих санкцій відповідає вимогам Закону №3319-УІ та Порядку, період їх нарахування відповідає вимогам Закону, на час списання розмір цих санкцій було визначено рішенням суду, що набрало законної сили. Відтак, доводи апелянта в цій частині судом відхиляються.

Разом з тим, позивач правомірно зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі не наведено доводи позивача та не надано їх правої оцінки, що є порушенням ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Господарський суд Кіровоградської області надав правову оцінку доказам у справі та прийняв обґрунтовану ухвалу, а тому вказане позивачем процесуальне порушення не тягне за собою скасування законної ухвали суду.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни ухвали суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012р. залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.О. Чимбар

Повний текст постанови складений 21.12.12р.