Рішення № 28229291, 17.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5017/2937/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ";

До відповідача: Комунального виробничо -експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"

про стягнення 1 926 432,35грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Вдовіченко К.А. - довіреність від 22.06.2012 р.

від відповідача: Гоменюк М.І. -довіреність від 26.10.12р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального виробничо -експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" про стягнення 863 706,13грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2012 року порушено провадження у справі № 5017/2937/2012.

07.11.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просить суд припинити провадження у справі №5017/2937/2012.

30.11.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн.

30.11.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн.

03.12.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2012 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 24.12.2012р.

У судовому засіданні 03.12.2012р. було оголошено перерву до 17.12.2012р.

У судовому засіданні 17.12.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

01.01.2010 року між відкритим акціонерним товариством „Одесагаз" та Комунальним виробничо -експлуатаційним підприємством "Котовськтеплокомуненерго" (Споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 008146-Т.

Відповідно до п. 1.1 договору № 008146-Т від 01.01.2010 року, предметом договору є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Пунктом 5.2. договору № 008146-Т від 01.01.2010 року, передбачено вартість 1000куб.м. природного газу для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання на момент укладання Договору складає 872,78грн. у тому числі ПДВ 145,46грн. Вартість 1000куб.м. природного газу для надання послуг бюджетним установам на момент укладання Договору складає 2663,11грн., у тому числі ПДВ -443,85грн.

Пунктом 5.3. договору 008146-Т від 01.01.2010 року передбачено, що сторони домовились, що ціна на газ вказана в даному договорі може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених органів, наказів НАК „Нафтогаз України" і приймаються сторонами до виконання без додаткового попередження.

Розділом 6 договору № 008146-Т від 01.01.2010 року оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Облгазу не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 6.1.1. договору № 008146-Т від 01.01.2010 року, передбачено за наявності заборгованості у Споживача, Облгаз зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 008146-Т, № 008146-Т від 01.01.2010 року, виникла заборгованість за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р., яка станом на 20.09.2012 р. складає 801 662,86 грн. Вихідне сальдо по договору № 008146-Т від 01.01.2010 року на 20.09.2012 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків (акт взаєморозрахунків додається) складає -400 261,72 грн., з яких: продаж газу на загальну суму 379 037,57 грн.; постачання природного газу на загальну суму 15 885,73 грн.; збір у вигляді цільової надбавки на загальну суму - 5 338,42 грн. Вихідне сальдо по договору № 008146-Т(б) від 01.01.2010 року на 20.09.2012 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків (акт взаєморозрахунків додається) складає - 401 401,14 грн., з яких: продаж газу на загальну суму 352 317,64 грн.; транспортування газу магістральними на загальну суму - 26 362,08 грн.; постачання природного газу на загальну суму 5 216,99грн.; магістральне транспортування газу на загальну суму 10 458,08 грн.; збір у вигляді цільової надбавки на загальну суму - 7 046,35 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 березня 2012 року було порушено провадження у справі №5017/800/2012 за позовом Прокурора м. Одеси, в інтересах держави, в особі якою є Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", в особі якої є Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" до відповідача Комунального виробничо -експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" про стягнення 11 169 011,84грн.

Представник позивача 14.05.2012 року надав до суду обґрунтований розрахунок за уточнення вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року -12 699 930,32 гривень.

Рішення господарського суду Одеської області від 14 травня 2012 року позов задоволено. Стягнено з Комунального виробничого експлуатаційного підприємства „Котовськтеплокомуненерго" (66300, Одеська область місто Котовськ, вул..Ломоносова,2, р/р 260020010489001 в АКБ „Імексбанк", МФО 328384, код ЄДРПОУ 25977888) на користь держави (Міністерства енергетики та вугільної промисловості України НАК „Нафтогаз України") в особі Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1 код 03351208, р/р 260083127511 в ПАТ „Укргазбанк" МФО 320478) заборгованість у сумі 12 699 930 /дванадцять мільйонів шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять/ гривни 32 копійки. Стягнено з Комунального виробничого експлуатаційного підприємства „Котовськтеплокомуненерго" (66300, Одеська область місто Котовськ, вул..Ломоносова,2, р/р 260020010489001 в АКБ „Імексбанк", МФО 328384, код ЄДРПОУ 25977888) на користь Державного бюджету України на р/р №3120206783008 ГУ ДКСУ в Одеській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір в сумі 64 380 /шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/ гривень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції, а порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року визначено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать кредитору.

Пунктом 7.2. Договору № 008146-Т від 01.01.2010 року, передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені в пункті 6.1. даного Договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачуться пеня.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 863 706,13грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі - 801 662,86грн., 3% річних -10 364,14грн., суму пені - 51 79,13грн.

07.11.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство „Котовськтеплокомуненерго", створене відповідно до рішення виконкому Котовської міської ради від 04.04.01р. №116-ХХЇЇ1, здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією України, законом України „Про підприємство в Україні", іншими нормативно-правовими актами діючого законодавства та цим Статутом, і входить до складу комунального господарства м. Котовська. Метою діяльності підприємства є сприяння розвитку національної економіки України, задоволення потреб населення та одержання прибутку від виробничої, господарської, підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства України. Предметом діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподілення та реалізація тепла і теплової енергії. В позовній заяві позивач вказує на те, що борг в сумі 863 706, 13 грн. виник за період з 01.04.2012р. по 30.04.12., але відповідач з вимогами позову посилаючись на те, що сума боргу якби й існувала, то вона повинна автоматично бути зменшеною на 236 368, 85 грн. - дану суму Управління праці та соціального захисту населення надало на погашення заборгованості за спожите тепло на газу, що підтверджує лист №245 від 29.04.2012р. Сума боргу, вказана в позовній заяві виникла так само, як і основна сума боргу за природний газ - за різницею в тарифах, що підтверджується Протоколом №2.14 від 10 липня 2012р., який був утверджений на засіданні територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно - енергетичного комплексу, членом якої був заступник виконавчого директора ВАТ «Одесагаз»Шишовський Андрій Олексійович, який узгодив інформацію про обсяги заборгованості з різниці в тарифах відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517, а також розрахунками обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню.Станом на 09.10.2012р. за КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" рахується заборгованість перед ПАТ „Одесагаз" за природний газ за договором №008146-Т на суму 11 456 393, 00 грн., але підприємство не визнає цю заборгованість, вважаючи її такою, що виникла з різниці в тарифах на теплову енергію для населення, яка на сьогоднішній день повинна бути погашена за рахунок державних субвенцій згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11 червня 2012року. Таким чином, відповідач просить суд припинити провадження у справі №5017/2937/2012.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем відзив на позовну заяву, оскільки від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн. та у звязку з його необгрунтованістю, відсутністю підстав для його задоволення.

30.11.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Так, залежно від джерела встановлення неустойка поділяється на законну, тобто встановлену в нормативному порядку - в законі або іншому правовому акті, та договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору, укладеного між сторонами.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року визначено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

30.11.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн. Позивачем у запереченні на відзив зазначено, що відповідач КВЕП „Котовськтеплокомуненерго" у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що сума боргу відповідача перед ПАТ „Одесагаз" за квітень місяць (01.04.2012-30.04.2012 р.) у сумі 801 662,86 грн. має бути зменшеною на 236 368, 85 грн., у зв'язку з оплатою управлінням праці та соціального захисту населення частини суми заборгованості. Абзацом другим п.п. 6.1.1. договору № 008146-Т від 01.01.2010 року, передбачено, що у випадку наявності заборгованості у Споживача, Облгаз зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. Отже сума сплачена управлінням праці та соціального захисту населення у розмірі 236 368. 85 грн. зарахована як оплата боргу за минулий період заборгованості. Також Відповідач зазначає, що заступник виконавчого директора ПАТ „Одесагаз" Шишовський Андрій Олексійович разом з територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, членом якої він є. узгодив інформацію про обсяги заборгованості з різниці в тарифах відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 517 від 11.06.2012 р. для отримання субвенцій з державного бюджету. Але фактично дане засідання та його рішення, ніяк не впливає на порушення умов договору №008146-Т Відповідачем, норми законодавства та на завдані фінансові збитки завдані ПАТ „Одесагаз" у зв'язку з недоплатою суми заборгованості за спожитий природний газ. Саме через ці порушення комунальними підприємствами ПАТ „Одесагаз" має багатомільйонні борги перед Дочірньою компанією „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" які в свою чергу у судовому порядку стягують суми основного боргу та штрафні санкції з ПАТ „Одесагаз".

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Так, залежно від джерела встановлення неустойка поділяється на законну, тобто встановлену в нормативному порядку - в законі або іншому правовому акті, та договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору, укладеного між сторонами.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року визначено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" загальну суму заборгованості 1 926 432,35грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 38 528,65 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" до відповідача Комунального виробничо -експлуатаційного підприємства «Котовськтеплокомуненерго»про стягнення 1 926 432,35грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального виробничо -експлуатаційного підприємства «Котовськтеплокомуненерго»(66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. Ломоносова, 2, код ЄДРПОУ 25977888, МФО 328384, р/р 26002001048001 АКБ „Імексбанк") на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208, р/р 2603830403944 в ФООУ ПАО „Ощадбанк", МФО 328845) -заборгованість у сумі - 1 926 432,35грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 801 662,86грн., 3% річних -187 889,38грн., пеню -936 880,11грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 38 528,65грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2012р.

Суддя Оборотова О.Ю.